6.2.2. Передпосівний обробіток ґрунту

Агротехніка вирощування сіянців у відкритому ґрунті передбачає проведення таких робіт:

• основний та передпосівний обробітки ґрунту;

• підготовку насіння до посіву;

• висів насіння дерев і чагарників;

• догляд за посівами до появи сходів;

• догляд за посівами після появи сходів (догляд за сіянцями);

• інвентаризацію сіянців;

• викопування та зберігання садивного матеріалу.

Основний обробіток ґрунту та особливості його проведення в розсадниках різних лісорослинних зон висвітлена в розділі 3.

Головними завданнями передпосівного обробітку ґрунту є:

• створен­ня умов для якісного висіву насіння та виконання подальших робіт щодо вирощування садивного матеріалу;

• формування оптимального (водного, повітряного, поживного і теплового) режиму ґрунту для дружного і швидкого проростання висіяного насіння;

• знищення бур’янів.

Система передпосівного обробітку грунту залежить від:

• грунтово-кліматичних умов;

• сезону висіву;

• глибини загортання насіння.

Вона може включати: весняне переорювання грунту плугами без полиць, культивацію, боронування, шлейфування, коткування, фре­зерування, нарізку грядок та ряд інших прийомів.

Важкі, дуже ущільнені ґрунти розпушують на велику глибину або переорюють плугами без полиць з подальшою культивацією та боронуванням. Легкі, добре зорані ґрунти боронують легкими боронами. Кількість борону­вань залежить від стану грунту. Ці роботи виконують одразу після достигання грунту. Основною метою їх є закриття та збереження во­логи. Для вирівнювання поверхні грунту та подрібнення ве­ликих брил застосовують фрезерування грунту фрезами ФПШ-200 та ФПШ-1,3. Шлейфуванням грунту шлейф-боронами ШБ-2,5 та іншими знаряддями досягають ретельного вирівнювання його поверхні для висіву дрібного насіння з невеликою глибиною загортання. Для ущільнення грунту та вирівнювання його по­верхні перед посівом застосовують котки ЗКВГ- 1,4, ЗККШ - 6 та ін.

Посівні стрічки та невисокі гряди готують фрезою ФПШ - 1,3, а ви­сокі гряди на перезволожених ґрунтах — грядкоутворювачами УГН - 4К, ГН - 2. Перед сіянням насіння для знищення бур’янів і створення пухкого шару грунту проводять культивацію з одночасним борону­ванням на глибину загортання насіння. У цьому разі насіння висівається на шар з непорушеною капілярністю грунту, який добре зволожується висхідною вологою. Для створення сприятливих умов зволоження висіяного насіння капілярною вологою у степових розсад­никах перед посівом грунт злегка ущільнюють легкими котками.

При пізньовесняних та літніх строках висіву насіння для знищення бур’янів та руйнування кірки ґрунт культивують та боронують кілька разів. Першу культивацію проводять на глибину 7 - 8 см, а останню – на глибину загортання насіння.

6.2.3. Способи, види і схеми посіву

Залежно від розташування насіння на ділянці розрізняють такі способи посіву:

• висів насіння рівномірним розкиданням його по поверхні грунту;

• висів насіння у посівні борозенки (рядки).

Висів розкиданням практикують при вирощуванні сіянців у закритому ґрунті (теплицях, оранжереях) та для видів рослин, насіння яких висівають у відкритий грунт без загортання (тополя, верба, береза, вільха та ін.).

У відкритому грунті посівних відділень розсадників більш поширений висів насіння у посівні борозенки. Для висіву дрібного насіння з невеликою глибиною загортання, посівні борозенки готують маркерами-котками шляхом втискування грунту, що сприяє підняттю вологи по капілярах до насіння і тим самим створює сприятливі умови для його проростання. Середнє та велике за розмірами насіння висівають у посівні борозенки, які утворюють сошниками сівалок або вручну з застосуванням спеціальних знарядь. Залежно від ширини посівної борозенки розрізняють вузькоборозенкові (3 - 5 см) та широкоборозенкові (5 - 20 см) посіви. В розсад­никах застосовують переважно вузькоборозенкові посіви, які проводять за до­помогою сівалок «Литва - 25», СЛП - М та ін.

Широкоборозенкові посіви доцільно використовувати лише у зро­шуваних розсадниках, а також на полях з родючими грунтами і достатнім природним зволоженням. Застосування широкоборозенкових посівів дозволяє значно, у порівняні з вузькоборозенковими, збільшити вихід стандартних сіянців та зменшити витрати на їх вирощування. Широ­коборозенкові посіви виконують сівалкою СЛП - М, яка пристосована для висіву насіння з крилатками і в суміші з субстратом. Для висіву жолудів використовують сівалки СЖН - 1 і СЖУ - 1.

Вид посіву в розсадниках встановлюють в залежності від:

• ґрунтово – кліматичних умов;

• біологічних властивостей культивованих порід;

• способу обробітку грунту;

• обсягів робіт.

Посіви бувають грядкові та безгрядкові (рис.6.20).

Види посіву

Грядкові

Безгрядкові

плюсові

рядкові

стрічкові

нормальні

мінусові

Рис 6.20. Види посіву насіння в розсадниках

Грядкові посіви практикують переважно в розсадниках лісової зони на погано дренованих перезволожених і охолоджених ґрунтах. Грядки готують шириною 0,8 - 1,0м і висотою 10 - 25 см (плюсові) з відстанню між ними 30-40 см. Застосовують грядкові посіви також у посушливій зоні, де глибина грядки досягає 10 - 25 см (мінусові), і в закритому грунті (нульові). У грядкових посівах насіння висівають у поперечні і поз­довжні посівні борозенки. Висів насіння у поперечні борозенки зустрічається дуже рідко. У постійних розсад­никах при вирощуванні сіянців на грядках насіння висівають у по­вздовжні борозенки, що дозволяє механізувати усі процеси вирощування садивного матеріалу.

У постійних лісових розсадниках найбільш поширені безгрядкові посіви. Вони бувають рядкові (рис. 6.21) та стрічкові (рис. 6.22). У рядкових посівах відстань між боро­зенками однакова. Їх застосовують у невеликих розсадниках, де більшість робіт з вирощування сіянців виконують вручну або з використанням кінної тяги.

На відміну від рядкових, у стрічкових посівах насіння висівають у дві або кілька зближених борозенок, які утворюють стрічку з 2 - 6 рядків. Між посівними стрічками залишають проміжок для проходу коліс трактора. Ширина стрічки і міжстрічкового проміжку, як правило, дорівнює 1,3 - 1,8 м і залежить від марки трактора та ширини захвату робочих органів ґрунтообробних знарядь. Відстань між зближеними посівними борозенками визначається особливостями росту сіянців окремих видів рослин.

Широкого застосування при вирощуванні шпилькових і деяких листяних порід з дрібним насінням набула стрічкова 6-рядкова схема посіву

Рис. 6.21. Посівне відділення лісового розсадника з рядковими посівами

Рис. 6.22. Посівне відділення лісового розсадника з стрічковими посівами

з шириною борозенки 3-5 см і попарно зближеними рядками 10-30-10-30-10-60 см (мал. 6.11). Перспективними є такі схеми посіву: для шпилькових 5-рядні (20-25) – (20-25) – (20-25) – (20-25) – (70-50 см), а для листяних 3-4-рядні (25-25-25-70 см, 25-45-25-55 см, 40-40-70 см). Такі схеми з рівномірно розташованими рядками дозволяють максимально механізувати усі виробничі операції з вирощування са­дивного матеріалу (рис.6.23).

Довжину посівних борозенок (рядків) стрічкових посівів визнача­ють за формулою:

де: [11]

Пр — довжина посівних борозенок, м/га;

К — кількість посівних борозенок у стрічці;

В—ширина стрічки з міжстрічковим проміжком, м;

S – площа посіву, га.

Мал. 6.23. Схеми стрічкових посівів: 1, 2 і 5 – вузькоборозенкові; 3, 4 і 6 – широкоборозенкові; (1 – стрічковий 6 – борезенковий 3-х ланковий посів, 2 - стрічковий 4 – борезенковий 2 –х ланковий, 3, 4, 5 і 6 – стрічкові 2 (3 і 4) борезенкові посіви