90.Основні ознаки сучасної економічної злочинності.

По-перше, такі злочини несприятливо впливають на відносини у сфері економіки; по-друге, мають корисливий характер; по-третє, їх вчиняють здебільшого службові особи, які обіймають (постійно або тимчасово) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністратив-

но-господарських обов’язків або виконують такі обов’язки за спеціальними повноваженнями, а також особи, яким чуже майно було ввірене чи перебувало в їх віданні або які завдають шкоди економічним відносинам так би мовити “ззовні” (наприклад, контрабандисти).Західні кримінологи до ознак економічних злочинів зараховують ще й такі: шкода, яку вони завдають державі, суспільству, приватній підприємницькій діяльності, окремим групам громадян; складність встановлення в багатьох економічнихзлочинах конкретного суб’єкта — фізичної особи; економічний злочинець не вважає себе злочинцем і не ототожнює себе із злочинним світом; економічна злочинність завдає суспільству ве-

ликої матеріальної шкоди і водночас це майже не тривожить переважну більшість членів суспільства, частина з яких взагаліне вбачає суспільної небезпеки в цих діяннях.Єдиного міжнародно визнаного визначення економічної злочинності не існує через певні відмінності економіки різних

країн, а також через розбіжності думок різних кримінологів щодо кола злочинів, які слід вважати економічними.

91. Кримінологічна характеристика осіб,що вчиняють економічні злочини.

їх вчиняють здебільшого службові особи, які

обіймають (постійно або тимчасово) на підприємствах, в устано-

вах і організаціях незалежно від форм власності посади, пов’яза-

ні з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністратив-

но-господарських обов’язків або виконують такі обов’язки за

спеціальними повноваженнями, а також особи, яким чуже

майно було ввірене чи перебувало в їх віданні або які завдають

шкоди економічним відносинам так би мовити “ззовні” (напри-

клад, контрабандисти). економічний

злочинець не вважає себе злочинцем і не ототожнює себе із зло-

чинним світом.

92. Детермінанти економічної злочинності в Україні.

Соціально-економічні обставини:

• перехід на рейки ринкової економіки відбувався в умовах розвалу колись єдиної країни;

• розірвання виробничих і торговельних зв'язків багатьох економічних партнерів колишніх союзних республік;

• недосконалість господарського механізму щодо викори­стання різних форм власності;

• низька правова культура, що призводить до невиконання своїх обов'язків перед державою, зокрема, щодо повноти сплати податків;

• суперечності між командно-адміністративною системою господарювання, від якої Україна відійшла, та ринковою еконо­мікою, до якої вона ще не дійшла;

• надмірна монополізація економіки (навіть порівняно з іншими республіками колишнього СРСР);

• наявність могутнього, але антиринкового військово-промислового комплексу;

• надмірне адміністративне втручання в економіку, великі витрати на утримання управлінського апарату;

• високий рівень корупції в системі органів державної влади й управління та тінізації економіки;

• надання численних пільг деяким юридичним і фізичним особам;

• надлишковий податковий тиск на суб'єктів господарю­вання, що заганяє їх у тінь;

• відставання правового забезпечення протидії економічній злочинності від швидкості її зростання та необхідності поси­лення боротьби з нею;

• низька платоспроможність більшості громадян;

• правова незахищеність суб'єктів господарювання від зло­вживань, утисків і вимагань з боку чиновників державного апарату на всіх його рівнях.