
- •1 . Поняття кримінології.
- •2. Кримінологія як наука та навчальна дисципліна.
- •3. Предмет кримінології і характеристика його складових.
- •4. Система кримінології.
- •5. Завдання кримінології.
- •6. Методологія кримінології.
- •7. Поняття методики кримінологічного дослідження.
- •8. Основні методи, що використовуються у кримінологічному дослідженні.
- •9. Загальнонаукові методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.
- •10. Кримінологічні методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.
- •11. Основні періоди у розвитку кримінологічної думки.
- •12. Погляди філософів-просвітителів і їх вплив на розвиток кримінологічної думки: ж.-ж. Руссо, Монтеск’є, Вольтера.
- •13. Раціоналістично-гуманістичний світогляд і зародження основ кримінологічного вчення ч. Беккаріа.
- •14. Основні кримінологічні ідеї представників німецької класичної школи.
- •15. Кримінологічні вчення Канта і Гегеля.
- •16. Антропологічний (біологічний) напрям у кримінології. Характеристика і представники.
- •17. Праця Ломброзо «Злочинна людина» (1876р.) її зміст і значення.
- •18. Основні кримінологічні ідеї р. Гарофало.
- •19. Соціологічний напрям у кримінології. Основні ідеї і представники.
- •24. Сучасний період в історії кримінології і її основні напрями
- •25. Марксистська теорія злочинності
- •26. Соціально-психологічна теорія злочинності
- •27. Поняття злочинності та її ознаки
- •28. Види злочинності
- •29. Співвідношення злочинності і злочину
- •30. Кримінологічна характеристика злочинності
- •31. Кількісні показники злочинності
- •32. Якісні показники злочинності
- •33. Поняття латентної злочинності
- •34. Види латентної злочинності та їх рівні
- •35. Фактори, що обумовлюють латентну злочинність
- •36. Методи дослідження латентної злочинності
- •37. Стан і тенденції злочинності в Україні на сучасному етапі
- •38. Поняття «особа злочинця» і суміжні поняття
- •39. Структура особи злочинця
- •40. Особливості генези особи злочинця
- •41. Психічні аномалії і їх значення при вчиненні конкретного злочину
- •42. Характеристика особи сучасних злочинців
- •43. Класифікація злочинців
- •44. Типологія злочинців
- •45. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця
- •46. Основні напрями і методи використання в практичній діяльності кримінологічної характеристики особи злочинця
- •52…Винекнення та етапи розвитку віктимології
- •53……Класифікація жерт злочину
- •69. Види кримінологічного прогнозування.
- •70 Методи кримінологічного прогнозування
- •71. Планування боротьби зі злочинністю.
- •72. Поняття «злочинність неповнолітніх» та її місце в системі злочинності.
- •73.Особливості злочинності неповнолітніх.
- •74. Негативні тенденції розвитку злочинності неповнолітніх протягом останніх років.
- •76. Структура злочинності неповнолітніх.
- •80. Поняття «насильницька злочинність», її ознаки та система.
- •81. Особливості насильницької злочинності та місце в системі злочинності.
- •82. Кількісні та якісні показники насильницької злочинності.
- •83. Динаміка, стан, структура насильницької злочинності в останні роки.
- •84. Кримінологічна характеристика особи насильницького злочинця.
- •85. Детермінанти насильницької злочинності в Україні.
- •86. Характеристика сучасної насильницької злочинності.
- •87. Основні напрямки попередження вчинення насильницьких злочинів.
- •88. Обсяг поняття «економічна злочинність» та суміжні поняття.
- •89. Кримінологічні характеристики економічної злочинності.
- •90.Основні ознаки сучасної економічної злочинності.
- •91. Кримінологічна характеристика осіб,що вчиняють економічні злочини.
- •92. Детермінанти економічної злочинності в Україні.
- •93. Попередження економічної злочинності.
69. Види кримінологічного прогнозування.
Існують три основних види кримінологічного прогнозування:
-прогнозування розвитку науки кримінології;
-прогнозування злочинності;
-індивідуальний прогноз.
Прогнозування розвитку науки кримінології передбачає прогнозування кримінологічних досліджень і визначення перспективи розвитку конкретних напрямків науки кримінології.
Самостійним видом прогнозу є прогнозування індивідуальної злочинної поведінки, під яким розуміють визначення ймовірності вчинення злочину в майбутньому конкретною особою. Індивідуальне прогнозування виходить із психології особи та її попередньої діяльності. Крім того, на індивіда як члена визначеної групи поширюються певною мірою і статистичні закономірності цієї групи.
Прогнозування злочинності ґрунтується на статистичних закономірностях масового соціального явища та може здійснюватися на кількох рівнях:
злочинності загалом;
певної категорії злочинності (рецидивної, насильницької, неповнолітніх та ін.);
конкретних видів злочинів (убивство, вимагання, бандитизм тощо).
у межах різних соціальних груп (що сформовані за певними ознаками, такими як: сімейний стан, вік, професія, освіта).
Існують різні види прогнозів, їх типологія може бути побудована за різноманітними критеріями.
За територіальною ознакою розрізняють прогнозування:
загальнодержавне;
регіональне;
місцеве;
у відповідній галузі народного господарства;
на конкретному підприємстві.
Залежно від часу, на який розраховане прогнозування, розрізняють:
поточні (оперативні);
короткострокові (один-два роки);
середньострокові (три-п'ять років);
довгострокові(понад п'ять років).
70 Методи кримінологічного прогнозування
При прогнозуванні застосовуються три основних методи:
-екстраполювання (екстраполяція),
-експертна оцінка,
-моделювання.
Екстраполювання - це проекція на майбутнє змін злочинності в минулому та сьогоденні. Цей метод призначений для пошуку показників майбутнього, виходячи з того, що тенденції минулого й теперішнього діятимуть і надалі. Аналіз показників динаміки злочинності та її певних видів за кілька попередніх років дає змогу виявити тенденцію до зміни цих показників (зменшення чи збільшення коефіцієнта злочинності).
Метод екстраполяції дає точні результати за умови порівняно стабільних криміногенних факторів, і тому його застосовують тільки для короткострокового прогнозування. Основний недолік цього методу полягає в ігноруванні криміногенних факторів та їх зміни в прогнозованому майбутньому. Тож прогнози злочинності, що базуються лише на лінійній екстраполяції, мають обмежене практичне значення.
Експертна оцінка здійснюється з'ясуванням думки наукових і практичних працівників, спеціально відібраних за ознаками стажу, кваліфікації, кола інтересів і знань тощо, про майбутній стан злочинності, а також про процеси та явища, котрі інтенсивно впливають на її тенденції.
Моделювання - це розробка системи математичних формул, які описують динаміку злочинності, беручи до уваги взаємодію комплексу факторів, які істотно впливають на неї. Моделювання як метод прогнозування злочинності передбачає модельно-кібернетичний експеримент, котрий полягає в перебуванні закономірностей функціонування об'єкта, що прослідковуються у визначених умовах за певний час.
Позитивним аспектом цього методу є те, що він дає змогу абстрагуватися від дрібних і несуттєвих властивостей прогнозованого явища та зосередити увагу на найважливіших боках досліджуваного об'єкта.
У дослідженнях соціальних процесів модель відображається часто в логічній або знаковій формі. Найбільш поширені математичні моделі.