
- •1 . Поняття кримінології.
- •2. Кримінологія як наука та навчальна дисципліна.
- •3. Предмет кримінології і характеристика його складових.
- •4. Система кримінології.
- •5. Завдання кримінології.
- •6. Методологія кримінології.
- •7. Поняття методики кримінологічного дослідження.
- •8. Основні методи, що використовуються у кримінологічному дослідженні.
- •9. Загальнонаукові методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.
- •10. Кримінологічні методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.
- •11. Основні періоди у розвитку кримінологічної думки.
- •12. Погляди філософів-просвітителів і їх вплив на розвиток кримінологічної думки: ж.-ж. Руссо, Монтеск’є, Вольтера.
- •13. Раціоналістично-гуманістичний світогляд і зародження основ кримінологічного вчення ч. Беккаріа.
- •14. Основні кримінологічні ідеї представників німецької класичної школи.
- •15. Кримінологічні вчення Канта і Гегеля.
- •16. Антропологічний (біологічний) напрям у кримінології. Характеристика і представники.
- •17. Праця Ломброзо «Злочинна людина» (1876р.) її зміст і значення.
- •18. Основні кримінологічні ідеї р. Гарофало.
- •19. Соціологічний напрям у кримінології. Основні ідеї і представники.
- •24. Сучасний період в історії кримінології і її основні напрями
- •25. Марксистська теорія злочинності
- •26. Соціально-психологічна теорія злочинності
- •27. Поняття злочинності та її ознаки
- •28. Види злочинності
- •29. Співвідношення злочинності і злочину
- •30. Кримінологічна характеристика злочинності
- •31. Кількісні показники злочинності
- •32. Якісні показники злочинності
- •33. Поняття латентної злочинності
- •34. Види латентної злочинності та їх рівні
- •35. Фактори, що обумовлюють латентну злочинність
- •36. Методи дослідження латентної злочинності
- •37. Стан і тенденції злочинності в Україні на сучасному етапі
- •38. Поняття «особа злочинця» і суміжні поняття
- •39. Структура особи злочинця
- •40. Особливості генези особи злочинця
- •41. Психічні аномалії і їх значення при вчиненні конкретного злочину
- •42. Характеристика особи сучасних злочинців
- •43. Класифікація злочинців
- •44. Типологія злочинців
- •45. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця
- •46. Основні напрями і методи використання в практичній діяльності кримінологічної характеристики особи злочинця
- •52…Винекнення та етапи розвитку віктимології
- •53……Класифікація жерт злочину
- •69. Види кримінологічного прогнозування.
- •70 Методи кримінологічного прогнозування
- •71. Планування боротьби зі злочинністю.
- •72. Поняття «злочинність неповнолітніх» та її місце в системі злочинності.
- •73.Особливості злочинності неповнолітніх.
- •74. Негативні тенденції розвитку злочинності неповнолітніх протягом останніх років.
- •76. Структура злочинності неповнолітніх.
- •80. Поняття «насильницька злочинність», її ознаки та система.
- •81. Особливості насильницької злочинності та місце в системі злочинності.
- •82. Кількісні та якісні показники насильницької злочинності.
- •83. Динаміка, стан, структура насильницької злочинності в останні роки.
- •84. Кримінологічна характеристика особи насильницького злочинця.
- •85. Детермінанти насильницької злочинності в Україні.
- •86. Характеристика сучасної насильницької злочинності.
- •87. Основні напрямки попередження вчинення насильницьких злочинів.
- •88. Обсяг поняття «економічна злочинність» та суміжні поняття.
- •89. Кримінологічні характеристики економічної злочинності.
- •90.Основні ознаки сучасної економічної злочинності.
- •91. Кримінологічна характеристика осіб,що вчиняють економічні злочини.
- •92. Детермінанти економічної злочинності в Україні.
- •93. Попередження економічної злочинності.
32. Якісні показники злочинності
Структура злочинності означає відношення окремого виду або групи злочинів до всієї маси злочинності в тому чи іншому регіоні за конкретний період. Вона визначає частку (питому вагу) виділених за певними підставами різних категорій злочинності. Завдяки цьому показнику виявляються будова злочинності, її внутрішній склад.
Кожне соціальне явище, включаючи й злочинність, складається із низки частин (елементів), що знаходяться у співвідношенні один з одним. Функціональне призначення поняття структури полягає в тому, щоб відобразити стійку впорядкованість такого співвідношення в даних умовах.
При визначенні структури злочинності вся злочинність (3) береться за 100%, вид (група) злочинів (В (), що цікавить нас, приймається за ікс (X). Звідси шуканий показник виводиться за формулою:
Сз = В/З * 100%
Структура злочинності може бути побудована за соціально-демографічними, кримінально-правовими і кримінологічними групованими підставами. Скільки та які такі підстави слід враховувати, вирішує дослідник. Важливо, щоб вони були об'єктивними і відповідали реальній дійсності, а також максимально сприяли вирішенню завдання, що стоїть перед дослідником.
Серед соціально-демографічних ознак, які становлять інтерес при визначенні структури злочинності, насамперед необхідно назвати такі ознаки особи злочинців, як стать, вік, освіта, сімейний стан, рід занять, види населених пунктів, де вони постійно проживають, ступінь пристрасті до спиртного, наркотиків тощо. За їх допомогою видається за можливе встановити питому вагу чоловічої і жіночої злочинності; частки злочинів, учинених особами різних вікових груп (неповнолітніми, особами молодого віку, 30-40-літніми); відсоток злочинів, учинених неодруженими, сімейними; алкоголіками, наркоманами; жителями сільської місцевості, городянами та ін.
Кримінально-правові груповані ознаки — це співвідношення злочинів за об'єктом злочинного посягання, ступенем їх суспільної небезпечності, формами вини і мотивами злочинної діяльності; питома вага групової і рецидивної злочинності; частка найбільш поширених злочинів та ін.
Структура злочинності можлива і за такими кримінологічними групованими ознаками: за різними галузями господарської діяльності, де вчинені злочини; характером міжособистісних стосунків (у сфері службових, сімейних, побутових відносин); окремими регіонами країни (таким шляхом ми визначаємо так звану «географію» злочинності); домінуючою антисоціальною мотиваційною спрямованістю особи злочинців (насильницькі, корисливі злочини); місцем і часом вчинення злочинів; характером взаємостосунків винних і потерпілих і т.д.
Характер злочинності зумовлюється кількістю найбільш небезпечних злочинів у структурі злочинності, а також тим, якою є характеристика осіб, які їх скоїли.
Отже, виходячи з наведеного визначення, характер злочинності проявляється через її структуру. Тому можна зробити висновок, що характер злочинності є одним з важливих показників її структури.
Географія злочинності - це розповсюдження її по різних регіонах (територіях) держави, областях, районах, містах, селищах.
Досвід роботи правоохоронних органів свідчить, що нерівномірність у стані, динаміці та структурі розподілу злочинності пояснюється:
конкретними соціальними умовами певного регіону;
економічною його характеристикою;
національним складом і структурою населення;
послабленням соціального контролю за поведінкою людей;
рівнем культурно-виховної роботи, організації дозвілля та побуту населення;
рівнем організації роботи в боротьбі зі злочинністю тощо.
Виявлення та взяття до уваги територіальної різниці в географії злочинності - ключ до ефективних заходів щодо запобігання злочинам. При цьому стають більш видимими й конкретні причини злочинів, умови їх скоєння, що має не тільки пізнавальне значення, але і слугує основою для організації конкретної практичної діяльності.
Поряд з поняттям "географія злочинності" існує і "топографія злочинності", котре ввів у науковий обіг німецький учений Г. Шнайдер. Топографія злочинності - це безпосереднє місце вчинення злочину (магазини, вокзали, квартири, парки.