Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kriminologiya_Modul.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
356.35 Кб
Скачать

32. Якісні показники злочинності

Структура злочинності означає відношення окремого виду або групи злочинів до всієї маси злочинності в тому чи іншому регіоні за конкретний період. Вона визначає частку (питому вагу) виділених за певними підставами різних категорій злочинності. Завдяки цьому показнику виявляються будова злочинності, її внутрішній склад.

Кожне соціальне явище, включаючи й злочинність, складаєть­ся із низки частин (елементів), що знаходяться у співвідношенні один з одним. Функціональне призначення поняття структури по­лягає в тому, щоб відобразити стійку впорядкованість такого спів­відношення в даних умовах.

При визначенні структури злочинності вся злочинність (3) береть­ся за 100%, вид (група) злочинів (В (), що цікавить нас, приймається за ікс (X). Звідси шуканий показник виводиться за формулою:

Сз = В/З * 100%

Структура злочинності може бути побудована за соціально-де­мографічними, кримінально-правовими і кримінологічними групо­ваними підставами. Скільки та які такі підстави слід враховувати, вирішує дослідник. Важливо, щоб вони були об'єктивними і відпо­відали реальній дійсності, а також максимально сприяли вирішен­ню завдання, що стоїть перед дослідником.

Серед соціально-демографічних ознак, які становлять інтерес при визначенні структури злочинності, насамперед необхідно назвати такі ознаки особи злочинців, як стать, вік, освіта, сімейний стан, рід за­нять, види населених пунктів, де вони постійно проживають, ступінь пристрасті до спиртного, наркотиків тощо. За їх допомогою видається за можливе встановити питому вагу чоловічої і жіночої злочинності; частки злочинів, учинених особами різних вікових груп (неповноліт­німи, особами молодого віку, 30-40-літніми); відсоток злочинів, учи­нених неодруженими, сімейними; алкоголіками, наркоманами; жите­лями сільської місцевості, городянами та ін.

Кримінально-правові груповані ознаки — це співвідношення злочинів за об'єктом злочинного посягання, ступенем їх суспільної небезпечності, формами вини і мотивами злочинної діяльності; питома вага групової і рецидивної злочинності; частка найбільш поширених злочинів та ін.

Структура злочинності можлива і за такими кримінологічними групованими ознаками: за різними галузями господарської діяль­ності, де вчинені злочини; характером міжособистісних стосунків (у сфері службових, сімейних, побутових відносин); окремими ре­гіонами країни (таким шляхом ми визначаємо так звану «геогра­фію» злочинності); домінуючою антисоціальною мотиваційною спрямованістю особи злочинців (насильницькі, корисливі злочини); місцем і часом вчинення злочинів; характером взаємостосунків винних і потерпілих і т.д.

Характер злочинності зумовлюється кількістю найбільш небезпечних злочинів у структурі злочинності, а також тим, якою є характеристика осіб, які їх скоїли.

Отже, виходячи з наведеного визначення, характер злочин­ності проявляється через її структуру. Тому можна зробити висновок, що характер злочинності є одним з важливих по­казників її структури.

Географія злочинності - це розповсюдження її по різних регіонах (територіях) держави, областях, районах, містах, селищах.

Досвід роботи правоохоронних органів свідчить, що нерів­номірність у стані, динаміці та структурі розподілу злочин­ності пояснюється:

  • конкретними соціальними умовами певного регіону;

  • економічною його характеристикою;

  • національним складом і структурою населення;

  • послабленням соціального контролю за поведінкою людей;

  • рівнем культурно-виховної роботи, організації дозвілля та побуту населення;

  • рівнем організації роботи в боротьбі зі злочинністю тощо.

Виявлення та взяття до уваги територіальної різниці в гео­графії злочинності - ключ до ефективних заходів щодо запо­бігання злочинам. При цьому стають більш видимими й конк­ретні причини злочинів, умови їх скоєння, що має не тільки пізнавальне значення, але і слугує основою для організації конк­ретної практичної діяльності.

Поряд з поняттям "географія злочинності" існує і "топогра­фія злочинності", котре ввів у науковий обіг німецький учений Г. Шнайдер. Топографія злочинності - це безпосереднє місце вчинення злочину (магазини, вокзали, квартири, парки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]