- •1 . Поняття кримінології.
- •2. Кримінологія як наука та навчальна дисципліна.
- •3. Предмет кримінології і характеристика його складових.
- •4. Система кримінології.
- •5. Завдання кримінології.
- •6. Методологія кримінології.
- •7. Поняття методики кримінологічного дослідження.
- •8. Основні методи, що використовуються у кримінологічному дослідженні.
- •9. Загальнонаукові методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.
- •10. Кримінологічні методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.
- •11. Основні періоди у розвитку кримінологічної думки.
- •12. Погляди філософів-просвітителів і їх вплив на розвиток кримінологічної думки: ж.-ж. Руссо, Монтеск’є, Вольтера.
- •13. Раціоналістично-гуманістичний світогляд і зародження основ кримінологічного вчення ч. Беккаріа.
- •14. Основні кримінологічні ідеї представників німецької класичної школи.
- •15. Кримінологічні вчення Канта і Гегеля.
- •16. Антропологічний (біологічний) напрям у кримінології. Характеристика і представники.
- •17. Праця Ломброзо «Злочинна людина» (1876р.) її зміст і значення.
- •18. Основні кримінологічні ідеї р. Гарофало.
- •19. Соціологічний напрям у кримінології. Основні ідеї і представники.
- •24. Сучасний період в історії кримінології і її основні напрями
- •25. Марксистська теорія злочинності
- •26. Соціально-психологічна теорія злочинності
- •27. Поняття злочинності та її ознаки
- •28. Види злочинності
- •29. Співвідношення злочинності і злочину
- •30. Кримінологічна характеристика злочинності
- •31. Кількісні показники злочинності
- •32. Якісні показники злочинності
- •33. Поняття латентної злочинності
- •34. Види латентної злочинності та їх рівні
- •35. Фактори, що обумовлюють латентну злочинність
- •36. Методи дослідження латентної злочинності
- •37. Стан і тенденції злочинності в Україні на сучасному етапі
- •38. Поняття «особа злочинця» і суміжні поняття
- •39. Структура особи злочинця
- •40. Особливості генези особи злочинця
- •41. Психічні аномалії і їх значення при вчиненні конкретного злочину
- •42. Характеристика особи сучасних злочинців
- •43. Класифікація злочинців
- •44. Типологія злочинців
- •45. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця
- •46. Основні напрями і методи використання в практичній діяльності кримінологічної характеристики особи злочинця
- •52…Винекнення та етапи розвитку віктимології
- •53……Класифікація жерт злочину
- •69. Види кримінологічного прогнозування.
- •70 Методи кримінологічного прогнозування
- •71. Планування боротьби зі злочинністю.
- •72. Поняття «злочинність неповнолітніх» та її місце в системі злочинності.
- •73.Особливості злочинності неповнолітніх.
- •74. Негативні тенденції розвитку злочинності неповнолітніх протягом останніх років.
- •76. Структура злочинності неповнолітніх.
- •80. Поняття «насильницька злочинність», її ознаки та система.
- •81. Особливості насильницької злочинності та місце в системі злочинності.
- •82. Кількісні та якісні показники насильницької злочинності.
- •83. Динаміка, стан, структура насильницької злочинності в останні роки.
- •84. Кримінологічна характеристика особи насильницького злочинця.
- •85. Детермінанти насильницької злочинності в Україні.
- •86. Характеристика сучасної насильницької злочинності.
- •87. Основні напрямки попередження вчинення насильницьких злочинів.
- •88. Обсяг поняття «економічна злочинність» та суміжні поняття.
- •89. Кримінологічні характеристики економічної злочинності.
- •90.Основні ознаки сучасної економічної злочинності.
- •91. Кримінологічна характеристика осіб,що вчиняють економічні злочини.
- •92. Детермінанти економічної злочинності в Україні.
- •93. Попередження економічної злочинності.
28. Види злочинності
Злочинність загалом поділяється на два види: первинну (сукупність злочинів, скоєних уперше) та рецидивну (сукупність повторних злочинів). Кожний з цих видів розмежовується на: злочинність чоловіків і злочинність жінок. При подальшій класифікації злочинність і чоловіків, і жінок ділиться, у свою черіу, на злочинність дорослих та неповнолітніх осіб. Додатково можна назвати міську й сільську злочинність, злочинність у сфері сімейно-побутових відносин, злочинність регіонів. На сьогоднішній день дуже актуальною для нашого суспільства стала організована та професійна злочинність.
Такий видовий розподіл допомагає, по-перше, конкретизувати вивчення багатьох проблем, а по-друге, це важливо для вирішення практичних завдань щодо запобігання цьому явищу в суспільстві.
29. Співвідношення злочинності і злочину
Стан злочинності формується зі вчинення протягом визначеного часу злочинів. Тож постає питання характеру зв'язку між злочинністю та злочином.
Пояснення взаємозв'язку ґрунтується на філософських категоріях "одиничного", "окремого" та "загального". Відношення між ними мають діалектичний характер. Зміни в кількості, структурі, особливостях злочинів призводять до змін у характеристиці злочинності.
У злочинності відображаються найбільш суттєві ознаки окремих злочинів, а випадкові, притаманні лише деяким з них, відсіюються. Так вимальовуються закономірності, пізнання яких є основою як організації боротьби зі злочинністю, так і її прогнозування на майбутнє.
Злочинності, на відміну від окремого злочину, притаманна ознака самодетермінації, тобто самовідтворення.
Спільною рисою злочинності та злочину вважається їхня негативна суспільна й правова оцінка. Тож суспільство та держава вживають заходів щодо обмеження сфери їхнього прояву.
Злочинність охоплює не тільки злочини як такі, але й однорідні групи злочинів, у зв'язку з чим виділяють види злочинності.
На відміну від окремо взятих злочинів, злочинність -це явище закономірне. Це проявляється в тому, що в будь-якій державі вона існує незалежно від суспільного ладу.
На рівні масового явища злочинність має самостійні форми руху, знаходить такі зв'язки з іншими загальними явищами, котрівідсутнічи принаймні не можуть бути безпосередньо встановлені при аналізі індивідуальних випадків (рівень, структура, динаміка).
Шаблони злочинної поведінки не є власне "винаходом" якихось злочинців. Ці шаблони існують незалежно від індивідуальної свідомості, зберігаючись у низці випадків протягом тисячоліть. Ще в сиву давнину були відомі злочини, що відображені
в сучасних кримінальних кодексах - крадіжки, грабежі, розбої тощо. Отже, під цим кутом зору злочинність є чимось більшим, ніж просто сума злочинів, бо існує реальна потенційна можливість вчинення злочинів, зумовлена наявністю у свідомості певної частини людей шаблонів протиправної поведінки.
Злочин завжди вчиняється конкретною особою; він — явище (подія) одиничне, яке несе на собі відбиток індивідуальності. Існуюча в суспільстві злочинність і окремі види (групи) злочинів — це явища, що відображають одну із сторін поняття суспільного організму, визначеного наперед соціальними умовами життя суспільства; це відносно масові категорії, що характеризуються статистичними закономірностями. У злочинності проявляється не індивідуальна воля, а дія суспільних закономірностей.
Злочин (одиничне) проявляється в особливому (в певних видах злочинів) і загальному. В свою чергу злочинність (загальне) включає в себе окремі види злочинів (особливе) і конкретні злочини (окреме). Злочинність відображає найбільш істотні риси окремих злочинів, абстрагуючись від випадкових і індивідуальних ознак, що мають значення для конкретних злочинів. Вона як категорія загального вказує на стійкий, істотний, повторюваний зв'язок явищ, які не можна розкрити навіть при найретельнішому аналізі конкретних злочинів, хоча останні є більш глибокими за внутрішнім змістом і «багатшими» різного роду окремими нюансами.