податки на майно

2) залежно від рівня держ структур, які встановлюють податки:

• загальнодерж – встан-ся вищими органами влади

• місцеві – встан-ся місцевими органами влади

3) за способом стягнення:

• розкладні – встаг-ся у загальній сумі відпов до потреб в доходах, а потім цю суму розподіляють по окремих територіальних одиницях або платниках

• окладні – передбачають установлення спочатку ставок, а відтак розміру податку для кожного платника окремо.

4) за формою оподаткування:

• прямі – встан-ся безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта опод-ня. Вони поділяються на: *особисті (встан-ся персонально для конкретного платника – прибутковий, майновий податок, на спадщину та дарування), *реальні (передбачають опод-ня майна за зовн ознаками – земельний, домовий, промисловий податок, на грош капітал).

• Непрямі податки – встан-ся в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо на залежить від його доходів. Існує 3 види непрямих податків: *акцизи – надбавка до ціни товару (специфічні (на окремі види товарів) та універсальні (ПДВ, з продажу, з обороту)), *фіскальна монополія – це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів, *мито – встановлюється при переміщенні товарів через державний кордон, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом..

4. Види прямого оподаткування.

Прямі податки поділяються на:

*особисті - встан-ся персонально для конкретного платника – прибутковий, майновий податок, на спадщину та дарування,

Прибутковий под-к надає можливість установити пряму залежність між доходами платника і його плате­жами в державний бюджет. Залежно від форми доходу - індивідуальної чи узагальненої для всього п-ва він поділяється на два види: з фізичних (з особистих доходів гром-н) та юридичних ociб (прибутку).

Майновий податок установлюється відносно майна, яке перебуває у власності того чи іншого платника.

Подушний податок встановлюється персонально для фізичної особи незалежно від ii доходів чи майна. Відмираюча форма оподаткування. В Україні не стягується.

Податок на спадщину i дарування : має разовий характер, він стягується при переході власності від однієї до іншої особи. Джерелом сплати податку можуть виступати ocoбистi кошти платника, або, за їхньої відсутності чи недостатності, кошти, отримані від реалізації частини майна. Податок на спадщину i дарування може справлятись у прямій формі такого податку або через систему державного мита, як це робиться в Україні.

*реальні - передбачають опод-ня майна за зовн ознаками – земельний, домовий, промисловий податок, на грош капітал. В Україні найбільш поширений земельний та промисловий податок.

Земельний податок: встановлення об'єктом оподаткування площі земельної ділянки i диференціація ставок залежно від родючості ґрунтів i місця знаходження ділянки.

Промисл под-к стягується з різних видів промислів, які приносять дохід.

Домовий под-к устан-ся на житлові будівлі та приміщення для торгівлі і промислів на підставі їх оцінки за зовніш ознаками.

Под-к на грошовий к-л розпов-ся на кошти, вкладені в ЦП, з урах-ням доходу, який вони приносять. Більш поширеним є опод-ня фактичного доходу, що отримується від грошового капіталу

5. Заг хар-ка прямих податків, їх переваги і недоліки.

Прямі податки поділяються на:

*особисті - встан-ся персонально для конкретного платника – прибутковий, майновий податок, на спадщину та дарування,

Прибутковий под-к надає можливість установити пряму залежність між доходами платника і його плате­жами в державний бюджет.

Майновий податок установлюється відносно майна, яке перебуває у власності того чи іншого платника.

Подушний податок встановлюється персонально для фізичної особи незалежно від ii доходів чи майна. Відмираюча форма оподаткування. В Україні не стягується.

Податок на спадщину i дарування : має разовий характер, він стягується при переході власності від однієї до іншої особи. Джерелом сплати податку можуть виступати ocoбистi кошти платника, або, за їхньої відсутності чи недостатності, кошти, отримані від реалізації частини майна.

*реальні - передбачають опод-ня майна за зовн ознаками – земельний, домовий, промисловий податок, на грош капітал. В Україні найбільш поширений земельний та промисловий податок.

Земельний податок: встановлення об'єктом оподаткування площі земельної ділянки i диференціація ставок залежно від родючості ґрунтів i місця знаходження ділянки.

Промисл под-к стягується з різних видів промислів, які приносять дохід.

Домовий под-к устан-ся на житлові будівлі та приміщення для торгівлі і промислів на підставі їх оцінки за зовніш ознаками.

Под-к на грошовий к-л розпов-ся на кошти, вкладені в ЦП, з урах-ням доходу, який вони приносять.

Недоліки прямого опод-ня: 1.недоліки організац-го хар-ру пов’язані з тим, що пряма ф-ма опод-ня потребує досить складного мех-му стягнення прямих под-в; 2.справляння прямих под-в потребує розширення под-го апарату, розробку суч-х мет-в обліку і контролю пл-в под-в; 3.прямі под.не є стабільним дж-ом бюдж-х дох-в 4. можливість ухилення від опод-ня. 5. відсутність рівномірності розподілу надходжень по окремих регіонах.

Переваги прямого оподатк-ня: 1. Ек - встановлення прямої залеж-ті між доходами платника і його платежами в бюджет. 2. Регулюючі - для фін регул-ня ек процесів (ділова активність, інвестиції, сук попит). 3. Соц хар-р - соц справедливість 4. не змінюють стр-ри попиту(не здійснюють вплив на ціну).

Прямі под-ки складали 54% податкових надх-нь Зведеного бюджету України 2003 року, в тому числі под-к на прибуток – 23%, прибутковий под-к з громадян – 27%, плата за землю/податок на землю – 4%, под-к з власників тран засобів – 1,5%; єдиний под-к з суб’ктів малого під-ва – 0,2%.

6. Види непрямих податків.

Непрямі податки встановл-ся в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Стягуються в ціні товарів, тб їх види залежать від особливостей ціноутворення.

До непрямих под-в відн-ся:

-акцизи (непрямі под-ки, які встановл-сяч у вигляді надбавки до ринкової ціни). Від методу встан-ня надбавки розрізняють: фіксовані ставки акцизів (у грош виразі на одиницю товарів); пропорційні ставки акцизів (в процентах до обсягу реалізації). Від охоплення товарів опод-ням пропорційні акцизи поділ-ся на специфічні й універсальні. Викор-ть 3 форми універс-х акцизів: -под-к з продажу (опод-ся сукупний обсяг продажів або купівель товарів; відбувається на одному ступені руху товарів); -под-к з обороту (стягується з валового обороту на всіх ступенях руху товарів; недолік – кумулятивний хар-р); -ПДВ (опод-ся додана варт-ть на всіх етапах руху товарів; переваги – нескладний в обчисленні, сталі надходження, рівномірний розподіл по території країни).

-фіск-на монополія – це прибуток дер-ви від реаліз-ї монополіз-х дер-ою тов-в. Монополія д-ви може бути часткою (монополізує або процес ціноутв-ня, або ціноутв-ня і в-ва, або ціноутв-ня та реал-цію) або повною (виключне право д-ви на в-во і реал-цію окремих товарів за встановленими нею цінами);

-мито, встан-ся при переміщенні тов-в через митний кордон дер-ви при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом (статистичне, фіскальне, протекціоністське, антидемпінгове, преференційне, компенсаційне)

Переваги непрямих под-в: 1.переваги організ.хар-ру-простота та швидкість сплати, вилучення таких под-в не потребує зб-ня под-го апарату; 2.бюджетні переваги. Непрямі под.є регулярними доходами бюджету і відносно стабільними, повне надх-ня до бюджету; 3.непрямі под.вплив-ть на сук-не спож-ня і т.ч.через непрямі под.дер-ва може впливати на спож-ня та стр-ру попиту і регулювати його.4. рівномірність територ розподілу. 5. не впливають на процеси нагромадження. Недоліки: 1. Недоліки соц-екон.хар-ру. Непрямі под.не зал-ть від доходу окремих осіб – пл-в под-в; мають вплив на загал процеси ціноутв-ня. 2.непрямі под.обмеж-ть розмір прибутку під-в.3. необхідність правильного вибору товарів для опод-ня.

7. Загальна хар-ка непрямих податків, їх переваги і недоліки, роль у формуванні доходів бюджету.

Непрямі податки встановл-ся в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Стягуються в ціні товарів, тб їх види залежать від особливостей ціноутворення.

До непрямих под-в відн-ся:

-акцизи (непрямі под-ки, які встановл-сяч у вигляді надбавки до ринкової ціни). Від методу встан-ня надбавки розрізняють: фіксовані ставки акцизів (у грош виразі на одиницю товарів); пропорційні ставки акцизів (в процентах до обсягу реалізації). Від охоплення товарів опод-ням пропорційні акцизи поділ-ся на специфічні й універсальні. Викор-ть 3 форми універс-х акцизів: -под-к з продажу, под-к з обороту, ПДВ.

-фіск-на монополія – це прибуток дер-ви від реаліз-ї монополіз-х дер-ою тов-в. Монополія д-ви може бути часткою або повною;

-мито, встан-ся при переміщенні тов-в через митний кордон дер-ви при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом.

Переваги непрямих под-в: 1.переваги організ.хар-ру-простота та швидкість сплати, вилучення таких под-в не потребує зб-ня под-го апарату; 2.бюджетні переваги. Непрямі под.є регулярними доходами бюджету і відносно стабільними, повне надх-ня до бюджету; 3.непрямі под.вплив-ть на сук-не спож-ня і т.ч.через непрямі под.дер-ва може впливати на спож-ня та стр-ру попиту і регулювати його.4. рівномірність територ розподілу. 5. не впливають на процеси нагромадження.

Недоліки: 1. Недоліки соц-екон.хар-ру. Непрямі под.не зал-ть від доходу окремих осіб – пл-в под-в; мають вплив на загал процеси ціноутв-ня. 2.непрямі под.обмеж-ть розмір прибутку під-в.3. необхідність правильного вибору товарів для опод-ня.

У 2001 році податкові надходження складали 68% всіх доходів Зведеного бюджету України. Непрямі под-ки складали 40% податкових надх-нь Зведеного бюджету України 2001 року, в тому числі ПДВ – 28%, акцизний збір – 7%, мито – 5%. Найб. поширений ПДВ – нескладний в обчисленні та сталі надх-ня. Даний под-к спрощує проблему взаємовідносин між центральним та місцевими под-ми (рівномірний його розподіл).

8. Податкова політика в системі державного регулювання економіки

Існує 2-ва методи впливу держави на економіку: Прямий і непрямий. Переважання прямих методів є ознакою адміністративно-централізованої економіки. При ринкових відносинах використовуються непрямі методи, які включають в себе: грошово-кредитну політику, бюджетно-податкову політику; зовнішньоекономічну політику. ПП відноситься до бюджетно-податкової політики.

Податкова політика — це діяльність держави у сфері встанов­лення і стягнення податків. Саме через податкову політику дер­жави відбувається становлення і розвиток податкової системи держави.

На вирішення проблеми: яку нац доходу необхідно стягувати за допомогою податків частинувпливають економічні і політичні фактори: Економічні: рівень розвитку виробництва, обсяги національного доходу на душу нас; Політичні: існування в суспільстві певного розподілу сил між соціальними колами населення, а також від механізму включення їх інтересів у політику держави..

Розподіл податків між платниками залежить від їх платоспроможності. Для цього використовують термін “дискреційний дохід” — дох, що залишився після задоволення першочергових потреб.

При розподілі под. тягаря між окремими групами населення, суб’єктивні фактори зд найбільший вплив і ведуть до відхилення за ознакою платоспроможності залежно від політ кон’юнктури.

Критерії оцінки ПП:

1. Задоволення фіскальних потреб держави;

2. Вплив податкової політики на відтворювальні процеси;

3. Вплив на вирішення соціальних завдань.

9. Податкова політика (пп) та її вплив на макроекономічні(ма) показники

Розвиток ринкової економіки має циклічний характер, тому для МА регулювання держава може викор ПП для стабілізації ек циклу та для стимулювання ек зростання.

ПП може впливати на ек цикл як автоматизовано так і дискреційно (активно).

Автоматизований вплив пов’язаний з дією т. званих вбудованих стабілізаторів, до якиї відносять податки з показником еластичності щодо ВВП >1, тобто Т приросту под надходж перевищують Т приросту ВВП.

Ефективність автоматизованої дії под системи залежить від:

1. частки под надходжень в обсязі ВВП

2. еластичності под системи.

В свою чергу еластичність под системи залежить від еластичності кожного податку і його частки в доходах. Еластичність окремого податку залежить від еластичності його об’єкта оподатк. щодо ВВП та метобу визначення його ставки. Тверді ставки, а також процентні регресивні зменшують показник еластичності, а найбільший вплив мають процентні прогресивні ставки.

Дискреційна ПП передбачає свідоме внесення змін в діючу под систему з метою збільшення чи зменшення под надходжень в залежності від фази ек циклу. В період кризи доцільним є зменшення под тягаря, а піднесення — збільшення.

ПП викор для регулювання ек зростання, для цього використовується показник співвідношення реального та потенційного ек зростання. Для регул. реального ек зростання використовується МА важель ПП: маніпулювання сук попитом. Для регул потенційного зрост викор МІ важелі, що стимулюють нагромадження, інвест-ї, конкуренцію, НТП.

10.Податкова політика(пп) та її вплив на мікроекономічні показники

ПП може впливати на мікроекономічні показники за рахунок диференціації умов оподаткування як для окремих видів товарів, так і для окремих платників в залежності від завдань які вирішує держава.

За допомогою ПП держава може вирішувати такі завдання: стимулювання або обмеження виробництва або споживання того чи іншого товару; Стимулювання НТП; Розвиток визначених галузей виробництва; Розвиток вир-ва на певних територіях, Вирішення соціальних завдань, Регулювання експорту/імпорту, тощо

Для цього використовують такі методи оподаткування: Диференціація податкових ставок; Звільнення окремих платників, галузей чи територій; Надання податкового кредиту (відстрочка); Надання податкових знижок; Включення до валових витрат деяких видів видатків підприємств, Амортизаційна політика, тощо

Для ек регулювання ек процесу викор-ся наступні види податків: податок на прибуток; плата за землю

Для соц регулювання викор-ся: непрямі податки; прибутковий податок з громадян

Якщо метою ек політики держави є стимулювання конкурентних відносин, то ПП будується на принципах нейтральності, тобто держ. до всіх суб’єктів підпр діяльності пред’являє однакові вимоги, значно обмежуючи под пільги та диференціацію под ставок.

11. Податкова політика та інфляція.

Інфляцію трактують як багатофакторний процес, що обумовлений взаємодією ціноутворюючих та грошових факторів, тобто інфл є наслідком як Ма-ек, так і Мі-ек диспропорцій.

З Ма-ек т. зору має значення, по-перше, достатність под надходжень; по-друге, те, як впливає ПП на обсяги сук попиту.

З Мі-ек т. зору вирішальне значення має стр-ра под системи, тобто той вплив, який здійснює кожний податок на процес ціноутворення і систему стимулів суб’єктів господарювання.

Вплив на заг рівень цін в країні залежить, по-перше, від відсоткової ваги товарів, що оподатковуються непрямими податками у заг обсязі тов, що виробляються в державі. По-друге, від рівня ставок оподаткування.

Вплив прям податків на інфл визначити складніше; але згідно розрахунків послідовників теорії пропозиції, зниження на 1% ставки приб под з фіз осіб в довгостроковому аспекті приводить до підвищення ціни на 4%, а доходів — на 0,6 %. Зменшення на 1% ставки под на приб підприємств призводить до зниження рівня цін на 4% та підвищення реальних доходів на 1%.

Таким чином, якщо інфл виникла із-за диспропорцій у сфері розподілу та перерозподілу, що призвело до порушення рівноваги між поп/проп, то в цьому випадку обмеження попиту, в т. числі за рахунок ПП позитивно вплине на стримання інфл.; якщо ж інфл виникла із-за диспропорцій у сусп виробництві, то в цьому випадку необхідно викор Мі-ек важелі ПП, а саме: створення стимулів для розширення вир-ва, підвищення його ефективності, посилення конкуренції та надання пільг новим та малим підприємствам.

12. Методи формування доходів держави та їх загальна характеристика.

Кошти, які централізує держава, можуть формуватись як за доп по­даткового методу, так і за допомогою інших:

Пряме вилучення доходів підприємств застосовується в умовах до­мінування державної форми власності. Отримання доходів у вигляді платежів за використання державних угідь та майна, надання послуг не має значного фіскального значення. Такі платежі є неподатковими і, як правило, мають еквівалентний характер.

Платежі за викор-ня держ.угідь та майна, надання послуг не мають фіскальної значимості, не відіграють значної ролі в держ доходах.

Грошова емісія як метод фінансування бюджетного дефіциту застосовується лише в країнах з нерозвинутим ринком цінних паперів, або в умовах недовіри населення до діючого уряду, який не несе відповідальності за запозичені кошти. Наслідком емісії є інфляція, яка негативно впливає на процеси відтворення основ­ного капіталу та життєвий рівень населення, оскільки знецінює обігові кошти, накопичення для реконструкції та модернізації підприємств, грошові заощадження населення.

Запозичення коштів у фізичних і юридичних осіб державою відбувається у формі випуску державних позик, розміщення дер­жавних цінних паперів.

В умовах існування різних форм власності, коли державна власність не має домінуючого значення, основним методом фор­мування доходів держави є податки, які в тій чи іншій країні складають податкову систему. Відпов до Бюджетної класифікації України дох бюджету поділяються на: податкові, неподаткові, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

13. Характеристика основних принципів оподаткування.

Принцип фіскальної ефективності передбачає наступні еле­менти: достатність доходів, мінімізацію видатків на збирання доходів і запобігання ухиленню від сплати платежів до бюджету, еластичність (або гнучкість) податкової системи, рівномірне роз­поділення податків між адміністративно-територіальними оди­ницями. Запобігання ухиленню від сплати податків може бути досяг­нуто за рахунок створення такої системи платежів до бюджету, яка 6 надто високим рівнем оподаткування не створювала зацікавленості в несплаті податків та створення ефективної системи контролю за правильні­стю та своєчасністю сплати податків платниками

Принцип економічної ефективності в процесі формуван­ня податкової системи має неоднозначне трактування. Подат­кові відносини виникають на стадії перерозподілу національ­ного доходу і через ПП держава втручається у відносини перерозподілу. Отже, ПП впливає тим чи іншим чином на економічні процеси, незалежно від во­лі держави. Цей вплив можна назвати пасивним.

Соціальної справедливості платника­ми податків мають виступати всі члени суспільства, які отри­мують доходи. Прямі і непрямі податки у вирішенні цієї проб­леми мають різне значення. Традиційним є відношення до не­прямих податків як до регресивних у соціальному плані. Стяг­нення непрямих податків на предмети не першої необхідності за високими ставками, споживачами яких є сім'ї з досить високим рівнем доходів, дещо пом'якшує проблему соціальної справед­ливості, але її не вирішує.

14. Склад і структура доходів бюджету України.

Структура доходів бюджету досить швидко змінюється, що є наслідком постійних перетворень і змін в ПСУ і неподаткових надходженнях до бюджету. Основним джерелом податкових надходжень є прямі і не­прямі податки. Роль прямих і непрямих податків у формуванні доходів бюджету постійно змінюється.

Щодо окремих податків, то провідне місце займають ПДВ, податок на прибуток (доходи) підприємств та прибутковий податок з громадян, які становлять разом майже 57% доходів Зведеного бюджету. Зростання відсоткового значення прибуткового податку з громадян (1998 р. — 19,6%, 2002 — 23%), є наслідком збільшення питомої ваги фонду заробітної плати у ВВП. Поступово збільшується роль акцизного збору в доходах бюджету (1998 р. — 4,8%, 2002 — 7%). Це пояснює­ться тим. що за останні роки було внесено ряду змін до законодав­ства щодо стягнення акцизів у напрямку гармонізації ставок ак­цизних зборів, а також зміною механізму стягнення акцизних зборів з алкогольних і тютюнових виробів, що дало змогу держа­ві посилити контроль за сплатою цих податків.

З 2000 р. значно зросла роль неподаткових надходжень через початок обліку на рахунках бюджету коштів від надання платних послуг бюджетними установами.. В умовах стабільної економіки неподаткові надходження не мають велико­го значення і становлять не більше 2 відсотків доходів бюджету. Решта податків і платежів суттєвого бюджетного значення не мають.

Структура податкових надходжень зведеного бюджету Укр.. непрямі податки – 44%, ПДВ – 29,7%, АЗ – 9%, Мито- 4,7%. Прямі податки - - 51,3%, податок на прибуток – 20,7%, приб податок – 24,9%, плата за землю – 4%, ТЗ – 1,3%, єдиний податок - 1,4%.

15. Органи державної податкової служби України та їх завдання.

Податкова служба (ПС) — це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів.

До системи органів ДПС належать: вищий рівень—ДПА України; се­редній рівень — ДПАдміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; низовий (базовий) рівень — ДПІнспекції в районах, міс­тах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. У складі органів ДПС знаходяться відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими пра­вопорушеннями

Основними завданнями органів ДПС є:

• здійснення контролю за додержанням податкового законо­давства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установ­лених законодавством;

• внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдоско­налення податкового законодавства;

• прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-пра­вових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

• формування та ведення Держ реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів та єдиного бан­ку даних про платників податків — юридичних осіб;

• роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесе­ним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміні­стративні правопорушення.

16. Функції Державної податкової адміністрації України.

ДПА України здійснює такі функції:

1)виконує та організовує роботу ДПАдміністрацій та ДПІнспекцій щодо здійснення контролю за виконанням законодавства про податки, законності валютних операцій, проведенням усебічних перевірок, фактів приховання, заниження сум податків і інших платежів, наявності свідоцтв, лцензій, ін спец дозволів;

2)видає нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування

3)затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів.

4)роз'яснює через ЗМІ порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки,

5)Здійснює кадрову політику для органів ДПС;

6)розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства;

7)при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

8) подає МінФіну України та Головному управлінню Держ казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

9) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнар договорів стосовно оподаткування,

10)здійснює аналіт роботу щодо надходження податків та розробляє пропозиції щодо їх збільшення

11)подає органам ДПС методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;

12)Надає фіз особам ідентифікаційні номери та веде Єдиний банк даних про платників податків – юрид осіб;

13)Організовує роботу по створенню інформаційної системи АРМів та інших засобів автоматизації та комп’ютеризації робіт органів ДПС;

14) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання,

15) організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної ПС.

17. Функції середнього та базового рівня Державної податкової служби.

На середню ланку покладається організація податкової роботи в Автономній Республіці Крим, області чи містах Києві та Севастополі. Структура податкових адміністрацій середньої ланки в цілому подібна до структури Державної податкової адміністрації України, за винятком підрозділів, які займаються законодавчою та методичною роботою.

На низову ланку покладається безпосереднє ведення податкової роботи. Державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції:

1) здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі;

2) забезпечують облік платників податків, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків податкових декларацій та розрахунків,

4) здійснюють контроль за законністю валютних операцій, 5) забезпечують застосування фінансових санкцій і адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства;

6) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства;

7) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів;

8) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність,

9) подають до судів і арбітражних судів позови про визнання угод недійсними

10) проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

11) контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків,

12) розглядають звернення громадян, підприємств, з питань оподаткування та, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб держ под інспекцій;

13) подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

14) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках алкогольних напоїв і на пачках

15) роз'яснюють через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі;

16) виконують функції, пов'язані із здійсненням відповідними підрозділами податкової міліції її повноважень.

17) здійснюють контроль за дотриманням максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби.

.

18. Права органів Державної податкової служби.

• здійснювати у юр та фіз осіб перевірки і документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків,

• одержувати безоплатно від підпр-в та громадян копії документів про фін-госп д-сть, про вал та ін розрах-ки, про суми доходів виплачених фіз особам, про видачу дозволів СПД від органів держ реєстрації,

• обстежувати будь-які приміщення підприємств та житло громадян, якщо вони використ-ся як юридична адреса суб'єкта ПД, а також для отримання доходів;

• вилучати (із залишенням копій) у платників документи, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків;

• вилучати у громадян реєстраційні посвідчення та спец дозволи, якщо порушують порядок заняття підпр д-стю;

• застосовувати фін та адмін санкції;

• надавати відстрочення та розстрочення под зобов’язань, иврішувати питання щодо под компромісу, а також приймати рішення щодо списання безнадійного боргу;

• стягувати до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок суми податків, суми недоїмки з податків, а також суми штрафів та інших санкцій у безспірному порядку, а з громадян — за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів;

• вимагати від керівників підприємств, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, ТМЦ, коштів і розрахунків; у разі необхідності опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви;

• матеріально і морально заохочувати громадян, які подають допомогу в боротьбі з порушеннями податкового законодавства;

• звертатися до суду із заявою про скасування держ реєстрації СПД.

19. Фінансові санкції, які накладаються органами податкової служби.

1. Платник податку, що не подає податк декларацію вчасно, сплачує штраф у розмірі 10 неоп мінім-в за кожне таке неподання або затримку. Крім того платник додатково сплачує штраф у розмірі 10% суми податк зобов-ня за кожний місяць затримки декларації, але не більше 50% суми податк зобов-ня та не менше 10 неопод мінім-в.

2. Якщо дані документальних перевірок свідчать про заниження суми податк зобов-нь, заявлених у деклараціях, платник сплачує штраф 5% від суми недоплати за кожний з податк періодів, установлених для такого податку, починаючи з періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи періодом отримання платником податкового повідомлення, але не більше 25% такої суми та не менше 10 неоп мінім-в.

3. Якщо податк органи виявляють помилки у поданій декларації платник сплачує штраф у розмірі 5% суми донарах-го податк зобов-ня, але не менше 1 н.м.

4. Якщо платника засуджено за злочин щодо ухилення від сплати податків або він декларує занижені податк зобов-ня у великих розмірах, штраф становить 50% від суми недоплати, але не менше 100 неоп мінім-в.

5. Якщо платник не сплачує узгоджену суму податк зобов-ня, він сплачує штраф у таких розмірах:

• При затримці до 30 календ днів – 10%

• Від 31 до 90 календ днів – 20%

• Більше 90 днів – 50% суми узгодженого под зобов-ня.

Крім вищеназваних штрафів, на суму подат боргу нараховується пеня у розмірі 120% річної облікової ставки

6. Якщо платник, активи якого перебувають у податк заставі, відчужив такі активи без згоди податк органу, платник сплачує штраф у розмірі 100% суми податк боргу щодо якого виникла податк застава.

7. Якщо платник здійснює продаж товарів або здійснює грош виплати без попереднього нарах-ня та сплати податку, якщо таке нарах-ня є обов’язковим, штраф сплач-ся у подвійному розмірі від суми зобов-нь.

8. Якщо платник до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податк зобов-ня, погашає суму недоплати та штраф у розмірі 10% від суми такої недоплати, штрафи. Визначенні підпунктом 2-7 а також адмін штрафи не застосов-ся.

20. Адміністративні санкції, які накладаються органами податкової служби.

• на керівників та ін посадових осіб підп-тв (як пр, гол бухг), винних у заниженні суми податку, у відсутності БО або ведення його з порушеннями; у неподанні або несвоєчасному поданні док-тів, пов’яз зі сплатою податків від 5 до 10 неоп мін-в доходів громадян, а якщо порушення повторилося ще раз протягом року – від 10 до 15 неопод мін-в.

• На керівників та ін посадових осіб, які не виконують вимог посад осіб органів ДПС від 10 до 20 неоп мін-в.

• На посадов осіб підпр-тв, а також гром-н – суб’єктів ПД, які виплачували доходи і не утримували або не перераховували до бюджету суми ППгр, які не повідомляли чи несвоєчасно повідомляли ДПІ про обсяг отриманих доходів громадян – у розмірі 3 неоп мін-в; якщо повторне порушення протягом року – 5 неоп мін-в.

• На громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні, декларації про доходи, у відсутності обліку або неналежному обліку доходів штраф від 1 до 5 неоп мін-в

• На громадян, які займ-ся ПД, винних у протидії посадовим особам органів ДПС, штраф від 10 до 20 неоп мін-в доходів гром-н

• На гром-н, які займ-ся ПД без держ реєстрації або без спец дозволу, - від 3 до 8 неоп мін-в

• На гром-н, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії – від 1 до 10 неоп мін-в; якщо це повтор-ся протягом року – від 10 до 20 неоп мін-в.

• Крим відповід за ухилення сплати под–до 10 років.

21. Обов"язки та відповідальність посадових осіб податкових органів.

Под служба – сукуп-ть держ орг, що орг і контр надх-ня под-в, под і окремих видів непод-х платежів.

На органи под служби покладено певні ф-ї, відповідно до яких їм надаються певні повноваження. Вони повинні діяти лише в межах наданих їм повноважень.

Посадові особи ДПС зобов’язані дотримуватись Конституції і законів У, інших нормативних прав та охоронюваних законом інтересів громадян і підпр-в. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами ДПС своїх обов’язків вони притягаються до дисциплінарної, адмін, кримінальної та матер відповід-ті згідно з ЗУ. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб ДПС, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів держ бюджету. Посадові особи ДПС зобов’язані дотримуватись комерц та службової таємниці.

22. Податкова міліція.

У складі органів ДПС знах-ся податкова міліція, очолює яку перший заступник Голови Держ податкової адм-ції.

Податкова міліція скдад-ся зі спец підрозділів з боротьби з податк правопорушеннями, що діють у складі органів відпов рівня ДПС, і здійснює контроль за додержанням податк закон-тва, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податк міліції є:

• Запобігання злочинам та ін правопр-ням у сфері опод-ня, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адмін правопор-ня.

• Розшук платників, які ухиляються від сплати податків, ін платежів;

• Запобігання корупції в органах ДПС та виявлення її фактів;

• Забезп-ня безпеки д-ті працівників органів держ податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.

Посадові особи податкової міліції зобов’язані дотримуватись Конституції і ЗУ, інш нормативних прав та охоронюваних законом інтересів громадян і підпр-в.

23. Облік юр осіб в органах держ податкової служби України.

Юр особи (їх філії), у яких згідно з ЗУ країни виникають податк зобов'язання, повинні у 20-денний термін після одержання свідоцтва про держ реєстра­цію звернутися до податкових органів за своїм місце­знаходженням для взяття на податк облік. Для цього юр особа по­винна подати до підрозділу держ податк органу, який займається обліком платників податків, за своїм місцезнаходж-м такі документи: заяву; нотаріально завірені копії установчих док-тів з відміткою органу, що здійснив держ реєстра­цію; копію положення (для бюджетних установ); копію свідоцтва про держ реєстрацію.

Взяття на облік платника податків — юр особи (філії) здійсн-ся держ податк органом у 2-денний термін від дня надходження заяви. Дані із заяви про взяття на облік за­носяться до журналу обліку платників податків і зборів (обов'яз­к платежів) — для юр осіб та Єдиного банку даних про платників податків — юр осіб.

Після взяття платника податків на облік держ податк органи видають йому довідку про взяття на облік для пред'яв­лення в установу банку, де він вирішив відкрити пот раху­нок. Банк, а також платник зобов'язані протягом 3-х роб днів з дня відкриття рахунка платнику податків (включаючи день відкриття) надіслати повідомлення про це держ податку органу, в якому взято на облік такого платника податків.

Підрозділи обліку платників податків після взяття на облік платника податків формують його облікову справу з переліком документів, визначених вище, яка на другий день після взяття платника податків на облік закріплюється за інспектором.

24. Особл-ті держ реєстрації фіз осіб - платників податків в органах держ податк служби у.

Реєст­рація фіз осіб — платників податків та ін обов платежів проводиться держ податк інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за міс­цем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, — за місцем отримання доходів або за місцезнаходж-м іншого об'єкта опод-ня.

Під час реєстрації до облікової картки фіз особи — плат­ника податків та інших обов платежів вносяться такі да­ні: прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце наро­дження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання; місце осн роботи; види сплачуваних податків та ін обов'язкових платежів.

Під-ва, установи, орг-ції всіх форм вл-ті зо­бов'язані подавати до держ податк інспекцій за місцем постійного проживання платників податків, які працюють на цьому під-ві, відомості для присвоєння ідентиф-х но­мерів фіз особам.

Виходячи з цих відомостей, Головна ДПА У надає фіз особі — платнику податків та ін обов платежів ідентиф номер і надсилає до держ податк інспекції за місцем проживання фіз особи або за місцем отримання доходів чи за місцезнах-ням об'єкта опод-ня картку з ідентиф-м номером.

Ідентиф номер Держ реєстру є обов'яз­ковим для використання в разі:

• виплати доходів, з яких утрим-ся податки та ін обов платежі згідно з ЗУ;

• укладення цив-правових угод, предметом яких є об'єк­ти опод-ня та щодо яких виникають обов'язки сплати пла­тежів;

• відкриття рахунків в установах банків.

Якщо фіз особа хоче займатись ПД, вона повинна зареєструватись як СПД. Порядок реєстрації аналог порядку реєстрації для юр осіб.

25. Облік податків і неподат платежів в органах дпс України.

З метою обліку нарахованих і сплачених платежів ДПІ щорічно відкрив-ся особові ра­хунки. Особові рахунки відкриваються на кожен вид платежу платника. При цьому номери особових рахунків юр і фіз осіб (підп-ців) повинні відповідати ідентиф-м кодам Держ реєстру. Особові рахунки ведуться на комп'ю­терах згідно з АРМами.

Нарах-ня платежів в особових рахунках платників прово­дяться на підставі таких документів: податк декл-цій, звітів, розр-ків, платіжн по­відомлень, довідок платників про авансові платежі; рішень начальника (заступника начальника) ДПІ за актами перевірок, проведених інспекторами держ податк інспекцій, та інших.

Подані платниками документи про нарах-ня платежів реєст-ться, після чого передаються до відділу обліку та звітності для проведення відповідних нарахувань у картках особових рахунків.

Документами, що надходять до органів ДПС як підтвердження сплати платежів до бюджету, є одержані від:

- органів держ казначейства: відомості про зарахування платежів до бюджету, про повернення надмірно сплачених сум у вигляді електр реєстру розрахунк документів; копії розрахунк документів про сплату платежів до держ бюджету за безготівк розрахунком тощо;

- фін органів: реєстр розрахунк документів про сплату платежів до місц бюджету; копії розрахунк докум-тів про сплату до місц бюджету за безготівк розрах—ком та ін.

Для забезп-ня правильності зарахування платежів згідно з бюджетною класифікацією ДПІ 1 грудня кожного року подають відповідним установам банків списки платників кожного району, міста із зазначенням виду платежу, а також підрозділів бюдж класиф-ції доходів, символів звітності НБУ та номерів рахунків, на які повинні зарахов-ся платежі.

На 1 січня ДПІ проводиться звірка розрах-в з бюджетом всіх платників за всіма под-ми та непод-ми платежами. При збігу сальдо розрахунків за даними платника з даними ДПІ, розрахунки на 1 січня вважаються звіреними і акт звірки розрахунків не складається. Якщо сальдо розрахунків з бюджетом на 1 січня за даними платника не збігається з даними ДПІ, звірка розрахунків оформляється складанням акта.

26. Податок на додану вартість в системі непрямого оподат-ня

ПДВ є непрямим податком, а саме одним із видів універсальних акцизів. ПДВ був запроваджений в Україні в 1992 році, і разом з акцизним збором замінив податок з обороту і податок з продажів.

ПДВ має високу еф-ть із фіс­кальної точки зору. Широка база оподатк-ня, яка включає не тільки товари, але й роботи та послуги, забезпечує надійність і стабільність бюдж надходжень. Універсальні ставки по­легшують як обчислення податку для його платників, так і конт­роль податк органів за правил-тю та своєчасністю сплати останнього. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податк тягаря між усіма СПД. Крім того, від­сутнім є кумулятивний ефект в ціноутворенні, коли податок на­раховується на податок.

Недоліками ПДВ є значний його вплив на заг рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств нас-ня, а також відволікання обігових коштів під-в.

27. Платники і ставки по пдв.

ПДВ – це непрямий под (універсальний акциз), що вкл-ся до ціни товарів, робіт та послуг.

Цей податок оподатковує лише додану вар-ть, що включає прибуток, амортиз відрах-ня, % за кредит, ЗП, непрямі податки.

Платниками ПДВ є: юр особи (резиденти та нерезиденти, СПД і особи, що не є СПД), фіз особи (СПД та особи, що не є СПД, якщо вони ввозять товари на митну територію У в обсягах, що підлягає опод-ню). Особа є платником ПДВ, якщо обсяг здійснбваних нею оподатковуваних операцій з продажу товарів, робіт, послуг досягнув протягом б-я періоду за останні 12 календарних місяців 3600 неопод мінім. Це положення не розповсюдж на осіб, які здійсн торгівлю за готівкові кошти.

Особа зобов’язана зареєструватись як платник ПДВ в податк органах за своїм місцезнаходженням.реєстраційна заява має бути подана не пізніше 20 календарного дня, що настає за останнім днем 12-місячного періоду, в якому був досягнутий зазначений обсяг оподатковуваних операцій.

Особи, які мають намір здійснювати торгівлю за готівку, зобовязані подати реєстраційну заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку здійснення підпр д-сті.

Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ видається платнику протягом 10 робочих днів після отримання заяви. Виключені із числа платників фіз особи, що здійснюються торгівлю за готівку на умовах сплати ринкового збору, юр особи (які вибрали ставку 10%) та фіз особи, що сплачують єдиний податок СПД.

Основна ставка становить 20%. (продаж товарів, робіт, послуг на територ У; ввіз товарів на терит У; роботи та послуги, отримані від нерезидента за межами митної терит У). Сума ПДВ = (СВ+ Пр)*0,2.

Окрім цього існує 0% ставка ПДВ (вивіз товарів за межі У; надання робіт, послуг нерезидентам за межами У; продаж товарів через звільнені від мита магазини, що знаходяться на митниці).

28. Порядок визн-я суми пдв. Хар-ка пз та пк.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або відшк-ню з бюджету, визнач-ся як різниця між заг сумою податк зобов’язань, що винвкли в зв’язку з б-я продажем тов, роб, послуг протягом звітн періоду та суми податк кредиту зв періоду.

Звітн податк період – це період, за який платник податку зобов-й проводити розрах-ки податку та сплачувати його до бюджету.

Податкове зобов-ня – це заг сума податку, одержана або нарахована платником у звітн періоді.

Податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податк зобов-ня звітн періоду.

Податк кредит склад-ся із суми податків, сплачених або нарах-них платником у звітн періоді у зв’язку з придбанням тов, роб, послуг, вартість яких віднос-ся до складу вал витрат та ОФ чи нематер активів, що підлягають амортизації.

29. Об"єкт оподаткування податку на додану вартість.

До об’єктів опод-ня ПДВ відносять операції платників з:

• продажу тов, роб, послуг на митній території України, у т.ч операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди та операції з права передачіправа власності на об’єкти застави позичальнику для погашення кредитної заборг-сті заставодавця

• ввезення або пересилання товарів на митну територію України та отримання роб, послуг, що надаються нерезидентами для їх викор-ня або спож-ня на митній тер-ї У, у т.ч ввезення майна за договорами оренди, застави та іпотеки

• вивезення тов-в за межі митної тер-ї України та надання послуг, викор-ня робіт для їх спож-ня за межами митн тер-ї У.

30. База оподаткування податку на додану вартість.

База оподаткування - це оборот у вартісному виразі до якого застосовується ставка для визначення суми ПДВ.

1). База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за кошти непов”язаним особам визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, за винятком податку на додану вартість.

2). У разі здійснення: бартерних операцій; операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг); натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам; передачі товарів (робіт, послуг) для невиробничого використання або пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

3). До бази оподаткування імпортних товарів включаються митна вартість цих товарів та всі інші непрямі податки.Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на день оформлення митної декларації.

Базою оподаткування робіт та послуг, що виконуються нерезидентами на митній території України є їх договірна вартість.

4). Якщо платник займається комісійною торгівлею, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника.

5). У разі використання вексельної форми розрахунку за товари, роботи, послуги, базою оподаткування є сума, зазначена у векселі без врахування дисконтів, а за процентними векселями – збільшена на суму процентів, нарахованих на суму номіналу такого векселя.

31. Звільнення від оподаткування пдв.

• Пордаж вітчизн продукції дит харчування молчними кухнями та спеціалізов магазинами

• Продаж і доставка періодичних видань, друкованих ЗМІ вітчизн вир-ва, продаж книжок, зошитів та підручників вітчизн вир-ва

• Надання послуг з вищої, середньої, проф-техн та початкової освіти закладами освіти, які мають спец дозвіл, та освіти дітей муз та художн школами

• Продаж товарів спец призначення для інвалідів

• Послуги з доставки пенсій

• Продаж лікарських засобів та виробів мед призначення

• Послуг з охорони здоров’я

• Продаж путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей

• Утримання дітей у дошк закладах, школах-інтернатах, осіб у будинках для престарілих та інвалідів, харчування дітей у школах, ПТУ та громадян у закладах охорони здоров’я

• Надання послуг держ службами зайнятості, архівними установами У

• Надання послуг з перевезення пасажирів міським пасажир транспортом, тарифи на які регулюються законодавчо

• Надання культових послуг та продажу предметів кальтового призначення реліг орг-ми.

• Надання послуг з поховання

• Продаж або передача у власність новозбудов житла фіз особам для його викор-ня як місця проживання

• Подання благодійної допомоги

• Оплата вартості фундамент досліджень, наук-дослідних та дослідницько-конструкт робіт, які здійснюються за рах держ бюджету У

• Продаж тов, роб, послуг за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів п-вами, що засновані Всеукр громад орг-ми інвалідів, де кількість їх не менше 50%, а їх ФОП не менше 25% від заг суми.

Звільнюються операції з продажу тов, роб, послуг, передбачених для власних потреб дипломат представництв, консульських установ іноз держав, представництв міжнар орг-цій в Україні.

32. Нульова ставка по пдв.

За 0%-ю ставкою податок обчислюється щодо операції з:

• Продажу товарів,що були експортовані (вивезені) платником податку за межі митної території У (з метою ств-ня сприятливих конкурентних умов)

• Продажу роб, послуг, призначених для викор-ня та спож-ня за межами митн території У

• Продажу тов, роб, послуг п-вами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю

• Надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного контролю України.

• Продажу переробним п-вам молока та м’яса живою вагою с/г товаровир-ками всіх форм власності

Слід звернути увагу, що надання пільг щодо ПДВ у вигляді встановлення нульової ставки передбачає відшкодування з бю­джету від'ємної різниці між сумою ПЗ і сумою ПК. Інші види пільг такого відшкоду­вання не передбачають, а сплачений ПДВ в цьому випадку відно­ситься або на валові витрати, або за рахунок інших джерел, в за­лежності від подальшого викор-ня придбаних товарів.

33. Порядок визначення дати виникнення податкового зобов"язання та права платника на податковий кредит по податку на додану вартість.

Дата виникнення податк зобов-ня залежить від виду здійснюваних операцій що сталася раніше:

-дата зарах-ня коштів від покупця на банк рахунок платника або дата оприбутк-ня в касі готівк коштів, а при їх відсутності – дата інкасації готівк коштів у банк установі;

-дата відвант-ня товарів для роб, послуг – дата оформ-ня документа, що засвідчує факт викон-ня робіт, послуг;

• У разі продажу товарі в з викор-ням торговельних автоматів датою є дата виймання грошової виручки з таких автоматів;

• При продажу тов, роб, послуг з викор-ням пластикових карток або чеків залежно від того, яка з подій відбулася раніше, - це м/б: дата оформ-ня податк накладної, дата виписування відпов рахунку

• При бартерних операціях – це б-я з подій, що сталася раніше:

-дата відвант-ня товарів, а для роб та послуг – дата оформ-ня документу, що засвідчує факт викон-ня робіт та послуг

-дата оприбутк-ня платником товарів, а для роб та послуг дата оформ-ня документа, що засвідчує факт отрим-ня платником роб та послуг;

При бартерних операціях з нерезидентами – це б-я з подій, що сталася раніше: дата оформ-ня вивізної митної декларації, дата оформ-ня ввізноїмитноїдекларації;

• У разі продажу тов, роб, посл з оплатою за рах бюджетних коштів – це дата надх-ня коштів на рахунок платника або дата отримання відпов компенсації у б-я ін вигляді;

• При імпортуванні товарів – це дата оформ-ня ввізної митної декларації. При імпорт-ні робіт та послуг – залежно від того, яка з подій сталася раніше: дата списання коштів з рахунку платника, дата оформ-ня документа, що засвідчує факт викон-ня робіт та пслуг

• У виконавця контрактів, визначених довгостроковими – це дата збільшення вал доходу цього виконавця.

Датою виникнення права платника на податковий кредит вважається:

• Дата здійснення першої з подій:

-дата списання з рахунку платника в оплату тов, роб, послуг

-дата виписки відпов рахунку – у разі розрах-ків з викор-ням пластикових карток чи чеків

-дата отримання податк накладної, що засвідчує факт придбання тов, роб, послуг

• Для оперцій з імпортування тов, роб, послуг – це дата сплати ПДВ по таким зобов-ням

• Для бартерних операцій – це дата здійснення заключної операції

• По контрактах, визначених довгостроковими – це дата збільш-ня вал витрат замовника довгостр контракту.

34. Порядок обігу і погашення простих векселів по податку на додану вартість.

Платники податку при ввезенні товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати митним органам простий вексель на суму зобов-ня по ПДВ.

ПДВ на митниці почало стягуватись з 1994р, що дає більші гарантії надходження суми ПДВ до бюджету.

Один примірник векселя залиш-ся в митних органах, другий надсил-ся до податк органу за місцем реєстрації платника, третій надається самому платнику.

Сума, зазначена у податк векселі, включ-ся до суми податк зобов-нь платника у податк періоді, на який припадає 30-й календарний день з дня надання такого векселя митним органам. У наст податк періоді сума, що була зазначена у податк векселі, включ-ся до складу податк кредиту платника.

Платник може самостійно достроково погасити вексель шляхом перерах-ня коштів або шляхом заліку суми експортного відшк-ня. Зазначена сума коштів включ-ся до податк кредиту в тому податк періоді, в якому відбулося таке погашення, та не включ-ся до складу податк зобов-нь.

Податкові векселі, виписані платниками, що мали протягом останніх 12 міс обсяг опдатк-х операцій більше 5 млн грн та не мають заборг-сті з ПДВ не підлягають забезпеченню. Відпов довідка видається податк органом за запитом платника і поновлюється кожні 3 місяці.

Податк векселі ін платників підлягають підтвердженню ком банками шляхом авалю.

Дія цієї норми не пошир-ся на підакцизні товари та товари, що віднос-ся до 1-24 товарних груп гармонізов системи опису та кодування товарів.

35. Порядок бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.

Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

36. Акцизний збір в системі непрямого оподаткування

Акцизний збір є одним з непрямих податків, оскільки він включається в ціни товарів і сплачується в кінцевому підсумку покупцем, а не виробником товарів. Його відносять до категорії специфічних акцизів, тобто стягнення податку провадиться за диференційованими по окремих групах товарів ставками. Акцизний збір був введений в Україні у 1992 році.

Його ціль — збільшити доходи бюджету за рахунок оподаткування високо­рентабельних товарів не першої необхідності, які споживаються здебільшого населенням з рівнем доходів вище середнього. На відміну від податку на додану вартість акцизним збором оподатковуються виключно товари і не оподатковуються ро­боти та послуги. Об'єктом оподаткування акцизним збором є повна вартість товарів, тоді як ПДВ нараховується тільки на її частину — додану вартість. Кожна група підакцизних товарів має визначену ставку, тоді як ПДВ стягується за універсальною ставкою. Акцизний збір менше впливає на загальний рівень цін в країні, оскільки перелік підакцизних товарів є досить незначним. З цієї ж причини і його фіскальне значення набагато нижче, ніж у ПДВ. Однак він має великий вплив на структуру споживання. Адже нерівномірне і досить значне підвищення цін при стягненні акцизного збору зменшує обсяг споживання в кількісному виразі. Цю властивість держава використовує, зокрема, для обмеження споживання алкогольних і тютюнових виробів. Акцизний збір сплачується лише один раз, тоді як ПДВ — на всіх етапах руху товарів. З точки зору соціальної справедливості акцизний збір має переваги над ПДВ, оскільки підакцизні товари споживають­ся, як правило, заможними верствами населення, що пом'якшує регресивність ПДВ, основний тягар якого розподіляється між широкими верствами населення.

37. Платники та об"єкт оподаткування акцизного збору.

Акцизний збір є одним з непрямих податків, оск він включ-ся в ціни товарів і сплач-ся в кінцевому підсумку покупцем, а не виробником товарів. Його відносять до категорії специф акцизів, т/т стягнення податку провадиться за диференц-ми по окремим групах товарів ставками.

Платниками АЗ є:

• суб’єкти ПД, резиденти та нерезиденти, які виробляють підакцизні товари на митній території України, у т.ч зі здавальницької сировини

• б-я суб’єкти ПД, які імпортують підакцизні товари на митну територію України

• фіз особи, резиденти та нерезиденти, які ввозять підакцизні товари на митну тер-ю України, або одержують у вигляді поштових відправлень у обсягах, що перевищують норми митного ввезення

• юр або фіз особи, які купують підакцизні товари у податк агентів.

Об’єктом опод-ня є:

• оборот з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів шляхом їх продажу, обміну на ін товари, безоплатної передачі або з частковою оплатою

• оборот з реаліз-ї товарів для власного спож-ня, пром переробки, а також для своїх працівників

• митна вартість товарів, які імпорт-ся на митну територію України, в т.ч у межах бартерних операцій або без оплати їх вартості, або з частковою оплатою.

При продажу податк агентами підакцизних товарів об’єктами опод-ня є:

-для вітчизняних товарів – оборот з реалізації

-для імпортованих товарів – обороти з реалізації, але не менше митної вартості.

38. Порядок визначення суми акцизного збору.

Акцизний збір є одним з непрямих податків, оск він включ-ся в ціни товарів і сплач-ся в кінцевому підсумку покупцем, а не виробником товарів. Його відносять до категорії спкциф акцизів, т/т стягнення податку провадиться за диференц-ми по окремим групах товарів ставками.

Для обчислення АЗ по товарах, ставки яких визначено у %, необхідно визначити оподатк-ний оборот:

• для вітчизняних товарів, що реаліз-ся за вільними цінами, такий оборот обчисл-ся, виходячи з їхньої вартості без урах-ня сум АЗ та ПДВ;

• для імпортних товарів оподатков оборот визнач-ся, виходячи з митної вартості з урах-ням суми мита.

При визначенні митної вартості іноз валюта перерах-ся у національну за курсом НБУ на день подання митної декларації.

АЗ з товарів, ставки по яких визначені у фіксованих сумах, обчисл-ся, виходячи з натур показників відпов товару у кількісному виразі;

• по вітчизняних товарах для визначення АЗ сума в ЄВРО перерах-ся у валюту України за курсом НБУ на перший день кварталу, в якому здійсн-ся відвант-ня товарів, і залиш-ся незмінним протягом кварталу;

• для імпортних товарів – це курс на день митного оформ-ня або придбання марок АЗ.

Транзитне переміщення через митну територію України підакцизних товарів здійсн-ся за умови надання власником або уповноваженою ним особою митним органам докум-тів, що підтверджують наявність відпов фін гарантійщодо обов’язкової доставки товарів до митниць призначення або за умови охорони і супров-ня товарів митними органами. Розмір фін гарантій становить в сумі всіх належних до сплати податків (мито, АЗ, ПДВ), які пов були бути сплачені при реал-ції товарів на тер-рії Україні.

39. Пільги і строки сплати аз.

АЗ не справляється при реалізації підакцизних товарів на експорт, при реалізації автомобілів спеціального призначення (швидка допомога), при реалізації легкових авто для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соц забезпечення.

СТРОКИ сплати АЗ залежать від групи підакц товару:

*вітчизняні платники АЗ подають до под органів щомісячно до 20 числа місяця, наст за звітним, розрахунки акцизного збору і сплачують суму под зобов”язання, зазначеного в розрах-ку, протягом 10 кал днів, наст за звітним днем подання розрахунку.

*АЗ по імп товарах сплач-ся одночасно із справлянням мита і ПДВ при попер митному оформленні в митних органах. При цьому салата АЗ відбув-ся раніше ввезення товару на митну територію У. За цей час можуть змін-ся умови оподат-ня або курс валюти. Тому робиться перерахунок. Якщо утвор-ся від№ємна різниця між факт сплаченою сумою АЗ і нарахованою на момент перетину кордону, то різниця підлягає доплаті імпортером на момент оформл-ня митн декларації. Дод різниця поверт-ся імпортеру або зарах-ся в склад наст платежів.

40. Особливості оподат-ня АЗ алког напоїв та тютюн виробів.

Платники АЗ на алк. напої та тютюнові впроби є: СПД  укр. виробники алк. напоїв та тют. вир.; фіз. ос., які ввоз. на митну тер-ю У-ни а.н. та т.в. в обсягах, що підляг обкладенню ввізним (імпортним) митом; СПД та юр. о, які не є СПД, що імпорт а.н. та т.в. в У; нерезиденти, які здійсн виготовлення а.н. та т.в. на митній тер У безпосередньо чи через пост представництва.

ОБЄКТАМИ опод-ня є:

а)обороти з реалізації вироблених на тер-ї У-ни а.н. та т.в. шляхом їх продажу, обміну на іншу продукцію, безоплатної передачі, з частковою їх оплатою, для власн спож. і пром. переробки;

г)а.н. та т.в., які ввозяться на тер-ю У-ни, включаючи іиготовленні за межами митної тер-ї У-ни з давальницької сировини, реімпортовані, а також прод-ція, яка поверт-ся на митну тер-ю У-ни із зони мит-го контролю.

Виробники а.н. та т.в. проводять маркування кожн. пляшки(упаковки) а.н. та кожн. пачки(уп-ки) т.в. у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкриття товарів.

Продаж марок АЗ укр-м вир-м а.н. та т.в. проводиться виходячи з планових щомісячних обсягів реалізації а.н. та т.в. відповідно до заявки-розрахунку на необх. к-ть марок.

Укр. п-ства-виробники, що реалізують прд-ю, сплач. АЗ до відповідного б-ту після здійснення обороту з реалізації: слабоа.н. та а.н., вироблені без викор-ня етилового спирту на 3 роб. день, т.б. щоденно ; т.в.  щомісячно до 16 числа наст за звітним місяця; якщо СПД отримують етиловий спирт для переробки нв ін акз прод-ію, то вони повинні видати органам ДПС под вексель і сплатит АЗ при придбанні марок АЗ, але не пізніше ніж 90 кал днів після отрим-ня спирту.

Імпортери сплачують АЗ під час придбання марок АЗ, які потім передаються закордонному виробнику.

41. Мито в системі непрямого опод-ня

Мито є непрямим под.,що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон У, т.б. ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом.

Запровадження мита може переслідувати кілька цілей: фіскальні, екон(захист вітч товарів від конкуренції імпортними), політ. На відміну від ін податків політиа в сфері митного обкладання спрямована здебільшого на форм-ня раціон структури імпорту та експорту в умовах відсутності прямого втручання держави в регул-ня цих процесів. Запровадження мита може мати на меті здійснення екон тиску на відповідні держави або надання їм режиму найбільшого сприяння з політ мотивів. Фіскальне значення мита має дещо другорядне значення.

Сплачується мито при переміщ-ні через митний кордон У. Перелік товарів, що підлягають митному обклад-ню, набагато ширший, ніж у АЗ.

Особливістю справляння мита є також те, що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійс-ть митні органи України, а не податкові органи. Митні органи перерах одержані суми мита на рахунок Держ митної служби, яка в свою чергу щоденно перерах їх на рахунки бюджету.

В 2001р. мито склало 3,8% надходжень до держ бюджету,в 2002р. - 4,5%.

42. Мито: заг хар-ка, види мита

Мито – непрямий под.,що справл-ся з тов-в,інш.предметів,що перетинають митн.кордон, тб ввозяться,вивозяться чи прямують транзитом і які включ-ся в ціну тов-в і сплач-ся за рах-к кінц.споживача.

Види мита : 1).за напрямком руху тов-в: *ввізне (з іноз-х тов-в, які надх-ть на ринок Укр.); *вивізне (стяг-ся при вивезенні тов-в). В деяких кр-х також застос-ся транзитне мито, яке встан-ся лише для покриття витрат, пов’язаних з контролем транзиту іноз.вантажів.

2).за способом нарах-ня: *адвалерне – обч-ся в % до митної вар-ті опод-х тов-в та ін.предметів. *Специфічне мито – нарах-ся у встановл.грош.розмірі на од-цю опод.тов-в та ін.предметів. *Комбіноване – мито, яке поєднує адвалерні та специф.особл-ті митного опод-ня.

3).зал-но від ступеня стимул-ня імпорту: *преференційне – встан-ся дер-ою для створення особливо сприятл режиму для однією чи дек.дер-в при ввезенні всіх чи окремих груп імпортних тов-в. Застос-ся на ум-х взаємності чи в одностор.порядку. *Пільгове мито – за доп-ю нього створ-ся режим найб.сприяння імпорту тов-в з країн , з якими Укр.заключила угоди про вільну торгівлю або торгово-екон.угоди з наданням режиму найб.сприяння або нац.режиму. *Повне мито – застос-ся до всіх тов-в, що ввоз-ся на митну тер-ю У за виключенням тих, до яких застос-ся преференц та пільгове мито.

4).за п-пом обмеження імпорту-експорту: *спеціальне – рівень ставок встан-ся на більш високому рівні у пор-ні із звич-ими, як захисна міра вн.ринку від надмірного імпорту. *Антидемпінгове мито – вид ввізного мита, за доп-ю якого заб-ть захист вн.ринку країни від ввезення тов-в за демпінговими цінами. Також є компенсаційне мито.

43. Мито: платники, об"єкт опод-ня, ставки, пільги і порядок сплати.

СУБ“ЄКТАМИ опод-ня є юр та фіз особи, які здійсн переміщення через митні кордони України товарів.

ОБ”ЄКТОМ опод-ня є митна вартість товарів або ін предметів,які переміщуються через митний кордон.Для визначення митної вартості товарів валюта контракту перерах-ся у нац валюту У за курсом НБУ, що діє на день подання митної декларації. До неї включ-ся ціна товару, зазначена в рах-х фактурах, а також витрати на трансп-ня до пункту перетину митного кордону, комісійні, брокерські послуги тощо.

При стягненні мита застосовується дві СТАВКИ :

1.У твердих ставках за одиницю товару - специф мито в грош виразі (у євро);

2.у % до митної вартості (адвалорне мито), відповідно до єдиного митного тарифу та чин закон-ва У в залежності від походження товарів ця ставка буває : а) преференц – застос-ся по відношенню до алког напоїв та тют виробів (10 -30%); б) пільговою – застос-ся по відношенню до товарів з країн, які користуються по відношенню до У режимом найб сприяння (2 –30%); в)повні - застос-ся по відношенню до решти товарів (5 – 50 %).

При справлянні М діє розгалужена система пільг, так від сплати його звільняються:

• транс засоби, на яких здійсн регулярні між нар перевезення;

• нац. та іноз вал, ЦП;

• тов, що підлягають поверненню у власність держ;

тов та предмети, що стали неприродними для використання внаслідок їх пошкодження і псування та ін

Порядо спалти: М сплачується на рах митн органів, які здійснюють митне оформлення тов і контролюють повноту і своєчасність сплати М, після цього у встановлений строки ці суми перераховуються до бюдж.

Документом, який є підставою для внесення мита платни­ком, є вантажна митна декларація або її копія. Без сплати усіх належних сум мита випуск товарів та майна митними органами не здійснюється. За заявою декларанта та наявності гарантії бан­ку митниця має право відстрочити або розстрочити сплату мита, але не більше ніж на один місяць. При несплаті рахунка в строк, указаний митним органом, сума мита стягується в безспірному порядку з нарахуванням пені за кожний день прострочення.

44. Поняття митної вартості (мв) та порядок її визначення

МВ – заявлена декларантом (чи визначена митн орг) варт тов, що переміщ через митн кордон Укр., яка обчисл на момент перетину товарами митн кордону. МВ декларується шляхом подання декларацій. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визн заявленої декларантом МВ або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих відомостей, митн орган може самостійно визн МВ послідовно застосовуючи методи визн МВ, встановлені митн кодексом:

*за ціною угоди щодо тов, що імпорт – основний метод (МВ є ціна угоди, факт сплачена або яка підлягає сплаті за тов, що імпорт в Укр. на момент перетину ними митн корд, тобто МВ=ціна виробн+транс витр+страх+комісійні брокеру+...);

*за ціною угоди щодо ідентичних тов – тобто тов, однакових за всіма ознаками із тов, що оцінюються (той самий виробник, країна, партія тощо);

*за ціною угоди щодо подібних чи аналогічних тов – тих, які хоч і не є однаковими за всіма озн, проте мають східні характеристики, склад із сходних компонентів, викон однакові ф-ції та вваж комерц взаємозамінними;

*на основі віднімання вартості – за осн береться ціна од тов, за якою оцінювані ідентичні чи подібні тов продаються найбільшою партією на терит Укр. у час, максим приближу до часу ввезення, але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввез тов покупцю.

*на основі додавання вартості – за осн береться ціна, розрах шляхом додав варт матер та витр, понесених виробн, характ для продажу в Укр. та Пр, який зазвичай отримує експортер таких тов;

*на основі цін тов на світ р-ку – резервний метод.

71. Порядок сплати фіксованого податку громадянами, що займаються пд без створення юридичної особи.

Громадянами, що займаються ПД без створення юридичної особи, можуть вибирати метод сплати ПрП з гр-дян: на заг засадах, сплачувати податок за фіксов розміром.

Такі гром-ни мають право сплачувати ПрПг за фіксов розміром за умови, якщо:

1. к-сть осіб, які перебувають у труд відносинах з таким платником не більше 5

2. якщо вал дохід за останні 12 календ міс, що передують місяцю придб-ня патента, не перевищує 7000 неоп мінім-в

3. платник здійс-є ПД з продажу товарів і надання супутному такому продажу послуг на ринках та є платником ринков збору.

Не дохзвол-ся сплата фікс податку при торгівлі алког та тютюнов виробами.

Для одерж-ня патенту платник подає до податк органу заяву та документ, що засвідчує про сплату фіксов податку. В патенті зазнач-ся такі дані:прізвище та ім’я платника, його ідентифікац номер, строк дії патенту, перелік осіб, які перебувають у труд відносинах з платником, місце здійс-ня ПД, назва податк органу, що видав патент.

Розміри фіксов податку встан-ся місцевими Держ радами залежно від територ розташ-ня місця торгівлі в розмірах від 20 до 100 грн на місяць.

Якщо гром-н хоче торгувати в б-я місці на території України, він купує патент за макс ціною – 100 грн. Якщо платник здійс-є ПД з використ-м найман праці, розмір податку збільш-ся на 50% за кожну особу.

Доходи платника, що опод-ся фікс податком, не включ-ся до складу сукупн оподатк доходу за підсумками звітн року. Такий платник звільн-ся від обліку доходів і витрат.

72. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Основним признач-м збору за спец викор-ня лісових ресурсів та корист-ня зем ді­лянками лісового фонду є мобілізація коштів для відтворення лісового фонду, поліпшення його якісного скла­ду, забезпечення правильної експлуатації лісів.

До спеціального використання лісових ресурсів належить:

•заготівля деревини під час рубок головного користування;

•заготівля живиці;

•заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо);

•побічні лісові користування (випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна тощо).

Деревина від рубок головного користування і живиця нале­жать до лісових ресурсів державного значення. Такси на ці ре­сурси затвердж-ся КМУкраїни. Другорядні лісові матеріали та лісові ресурси, віднесені до побічних лісових користувань, належать до лісових ресурсів місцевого значення, такси на які встанов-ся обл адмін-ціями.

Спеціальне викор-ня лісових ресурсів здійснюється на наданій земельній ділянці лісового фонду за спеціальним дозво­лом - лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.

Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, за­стосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісотаксовими по­ясами і розрядами, видами основних порід лісу, якістю деревини та сортаментом ділової древесини.

У разі застос-ня конкурсних умов реал-ї ліс ресур­сів збір за них встанов-ся не нижче діючих такс.

Розмір орендної плати визначається за узгодженням сторін у договорі оренди, але не нижче встановлених такс.

Державні та громадські лісозаготівельні організації й підпри­ємства сплачують плату за відпуск деревини на пні вісім разів на рік: 15 лютого — 15%, 15 березня — 10%, 15 квітня — 10%, 15 червня — 10%, 15 липня — 10%, 15 вересня — 15%, 15 листо­пада — 15% і 15 грудня — 15% річної суми платежу. Колективні, приватні підприємства і громадяни вносять до бюджету ці пла­тежі при одержанні лісорубного квитка (ордера).

73. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.

Платниками збору за спец викор-ня водних ресурсів та збору за корист-ня водами для потреб гід­роенергетики і водн транспорту є підп-ва, установи та орг-ції незалежно від форми влас­ності, а також громадяни — суб'єкти ПД, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Об'єктом обчислення збору за користування водами для по­треб гідроенергетики і водного транспорту є:

•обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій:

•тоннаж-доба експлуатації вантажних самохідних і несамохі­дних суден;

•місце-доба експлуатації пасажирських суден.

Нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергети­ки встан-ся в копійках за 100 кубічних метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій; за корист-ня водою для потреб водного транспорту - в копійках за одну тоннаж-добу експлуа­тації вантажних суден та одне місце-добу експлуатації пасажир­ських суден.

На користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту ліміти не встановлюються. Збір за користування во­дами для потреб гідроенергетики і водного транспорту відноси­ться на валові витрати виробництва.

Збір за користування водами для потреб гідроенергетики і во­дного транспорту зараховується платниками в розмірі 100% до Державного бюджету України.

Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресур­сів та збору за користування водами для потреб гідроенергети­ки подається до органів Державної податкової служби за місце­знаходженням платника щоквартально протягом 40 днів наступних за звітним квар­талом.

Розрахунок збору за користування водами для потреб водного транспорту подається до органів державної податкової служби за місцезнаходженням протягом 40 днів наступних періодом (півріччя, дев'ять місяців та рік).

74. Платежі за користування надрами.

Платниками платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є усі суб'єкти ПД незалежно від форм власно­сті, які здійснюють видоб-ня кор копалин, включаючи підп-ва з іноземними інвестиціями.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється за фактично погашені в надрах обсяги ба­лансових та позабаланс запасів (обсяги видобутих) кор копалин. Обсяг погашених запасів кор копалин визнач­ся як сума обсягів видобутих кор копалин та факт-х їх втрат у надрах під час видоб-ня.

Нормативи плати за корист-ня надрами для видоб-ня кор-х копалин встановл-ся для кожного виду кор копалин як базові з подальшою їх диференціацією залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ. Базові нормативи плати за видобування кор копалин в залежності від їх виду встановл-ся в фіксованому та процентно­му виразі.

Плата за корист-ня надрами для видоб-ня кор копалин обчисл-ся щоквартально за наростаючим підсумком з початку року, виходячи з факт обсягу погашених в над­рах запасів, обсягу видобутку або вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки.

Платники щоквартально складають розрахунки за встановле­ними формами та подають їх держ податк органам за місцезнах-ням родовища кор копалин протягом 40 дн після закін-ня звіт кварталу.

Сплата платежу за корист-ня надрами для видобування корисних копалин проводиться платниками щоквартально протягом 50 дн після закін-ня звіт кварталу.

75. Рентна плата за нафту і газ, що видобуваються в Україні.

•за нафту власного видобутку в розмірі 52,02 грн за 1 тонну;

•за прир газ власного видобутку в розмірі 28,9 грн за 1000 куб. метрів.

Рентна плата включається до оптової відпускної ціни на нафту і природний газ (без ПДВ) у нац валюті України за офіц валютним курсом до долара США на дату відпуску продукції нафтогазовидоб підп-вами.

Датою відпуску продукції є:

•по нафті, що відвант-ся залізн транспортом, — дата випис-ня залізн квитанції на маршрут чи групу ва­гонів;

•по нафті, що відвант-ся трубопровідним тр-­том, — дата оформлення акта приймання-здавання на пунктах здавання нафти;

•по газу — дата оформ-ня акта приймання-здавання на пунктах заміру газу (щодекадно).

Рентна плата включається до бази опод-ня при визна­ченні ПДВ.

Платниками рент плати є нафтогазовидоб пп, які здійс-ть видобуток прир-го газу на тер-ї У.

Сума рентної плати за нафту і природний газ визначається наф­тогазовидоб пп, виходячи з фактично оплаче­них споживачами обсягів нафти і газу та ставок рентної плати у нац валюті України.

Рентна плата вноситься до Держ бюджету України щодекадно аванс платежами, виходячи з фактично оплачених споживачами обсягів нафти і газу за минулу декаду, 15-го і 25-го числа пот місяця — відповідно за першу і другу декаду, 5-го числа наст-го місяця — за решту днів звітн місяця.

Платники подають податк органам за місцезнах-ням розрахунки з рентної плати за нафту і природний газ (окре­мо) щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за звітним. Оста­точна сплата до бюджету сум рентної плати, обчислених за розрахунком за звітний місяць провод-ся платни­ком протягом 10 дн після подання розрахунку.

76. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Платники – СПД, які реаліз. в оптово-роздрібній торг. мережі алк. напої та пиво. Об’єкт опод. – виручка, одерж. на кожн. етапі реалізації в оптово-роздр. торг. мережі та у мережі гром. харчув. алк. напоїв та пива, що включ. в суму торг. обороту, причому до складу включ. суми ПДВ та АЗ, а також ін. надбавки до ціни.

Податк. зобов’яз. виникають з моменту отрим. коштів за реалізовані алк. напої та пиво. У разі реаліз. прод. за попередньою оплатою податк. зобов’яз. виник. з дати факт. відвантаження. Сума збору в обсяг реалізації не включ., а віднос. до вал. витрат.

Ставка – 1% від об’єкта оподаткування. Розрахунки подаються щомісячно до 20 числа місяця, наст. за звітним, а сплач. до бюджету протягом 10 днів після граничних термінів подання розрахунку.

77. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зараховується до державного бюджету і спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази. Нормативи збору за виконані геологорозвідувальні роботи встановлюються окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку. Надрокористувачі, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір за геологорозвідувальні роботи, застосовуючи до нього коефіцієнти в залежності від обсягу виконаних на відповідних родовищах пошукових робіт. Якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що залягають окремо, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний їх вид окремо.

Розрахунки збору подаються надрокористувачами протягом 40 календ. днів після закінчення звітного періоду, а до бюдж. збір сплач. протягом 10 днів наступних за останнім днем подання розрахунків. Авансові внески сплач. до 20 числа 3-го міс. звіт. кварталу і до 20 числа міс. наступного за звітним кварталом у розмірі 1/3 суми збору за попер. розрахунком.

78. Відрахування від плати за транзит природного газу, нафти і аміаку.

Платниками є суб. підприємницької діяльності, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом через територію України нафти, природного газу та аміаку. Вони вносять до Державного бюджету України:

• рентну плату за транспортування нафти нафтопроводом в розмірі, еквівалентному 0,685 долара США за 1 тону нафти, що транспортується, на кожні 100 кіло­метрів відстані її транспортування;

• рентна плата за транзит природного газу в розмірі, еквівалентному 1,67 грн за 1000 куб. метрів газу на ко­жні 100 кілометрів відстані;

• рентну плату за транзит аміаку в розмірі, еквіва­лентному 0,3 долара США за 1 тонну на кожні 100 кілометрів відстані.

Внесення зазначених платежів здійснюється щодекадне аван­совими платежами 15-го, 25-го числа поточного місяця, 5-го числа наступного місяця, виходячи з обсягів газу, нафти та амі­аку, транспортованого через територію України за минулу де­каду, та курсу долара на день, що передує сплаті авансового платежу.

Платники щомісячно до 20 числа наступного за звітним міся­ця подають до Державної податкової інспекції за місцем свого знаходження розрахунок відрахувань.Якщо обчислені у місячному розрахунку суми відрахувань за транзит будуть більшими від сум, сплачених авансовими плате­жами щодекадне, доплата зазначених відрахувань провадиться платником до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

79. Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Єдиний збір складається із зборів за здійснення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю, а також плати за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і меха­нізмів автомобільними дорогами України. Єдиний збір справляється одноразово при транзиті, ввезенні або вивезенні вантажу за єдиним платіжним документом. Ставки єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, виражаються у євро. Стягує­ться єдиний збір в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день його сплати.

Розміри ставок єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через держ кордон Укр, встан залежно від режиму переміщення та в залеж виду, місткості або загальної маси ТЗ.

Збори, які справляються у пунктах пропуску через державний кордон У. у зв'язку із здійсненням відповідно до законо­давства У. митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю, перерахову­ються в повному обсязі до Державного бюджету України, а пла­та, яка справляється за проїзд транспортних засобів та інших са­мохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України, — до Державного дорожнього фонду України.

80. Державне мито.

Державне мито — це плата за вчинення юридичних дій та за видачу документів уповноваженими на те органами. Платниками державного мита виступають юридичні і фізичні особи, які звертаються у відповідні органи.

Ставки державного мита визначаються двома методами:

•у відсотках до ціни позову, суми договору, вартості майна тощо;

•у твердих розмірах, обчислених у відповідних частках не­оподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Перелік ставок і пільг щодо сплати державного мита є досить великим. Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів готівкою, митними марка­ми або шляхом перерахувань із рахунку платника в кредитній установі.

Держ.мито справл-ся : за внесення нотар-х дій нотар-ми конторами; за видачу нового зразка паспорту гром.Укр.; за видачу док-ів на право виїзду за кордон; за прописку гром-н; за видачу дозволів на право полювання та риб-во; за опер-ї з ц.п.; за опер-ї,що зд-ся на тов-х та ін.біржах; за проведення аукціону тощо.

Відповід-ть за прав-ть справляння держ.мита, а також за своєч-ть і повноту внесення до бюджету несуть керівники установ, що справляють держ.мито. Органами, що зд-ть контроль за справл-ня держ.мита є Мінфін., Гол.ДПА.

81. Податок на промисел.

Метою введення цього податку в Україні було поповнення доходів місцевих бюджетів за рахунок оподаткування таких доходів фіз. осіб, які, як правило, не оподатковуються іншими видами податків, оскільки податковим адміністраціям важко проконтролювати їх отримання.

Платниками податку на промисел є виключно фізичні особи, незал-но від громадянства та постійного місцепроживання, які не зареєстровані як суб'єкти підпр-ва і зд-ть не більш як 4 рази протягом календарного року продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, товарів.

Об 'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів, які належать до продажу за ринковими цінами.Якщо товари підлягають продажу протягом 3 календарних днів, ставка податку становить 10% їх вартості. При збільшенні терміну продажу до 7 днів ставка податку подвоюється. Сума по­датку на промисел не може бути меншою за розмір одного не­оподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю.

82. Податок з власників транспортних засобів.

Платниками є пп, установи та організації, які є юр.особами, іноземні юр.особи, а також громадяни Укр., іноземні громад. та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Укр. згідно з ч.з. власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування.

Об'єктами оподаткування є: трактори, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, автомобілі легкові, автомобілі вантажні, автомобілі спеціального призначення, крім тих, що ви­користовуються для перевезення пасажирів і вантажів (крім авто­мобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожеж­них), мотоцикли та велосипеди з установ­леним двигуном, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 см³, яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних), човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), інші човни (крім спортивних).

Ставки встановлюються в грн на 100 см куб обєму циліндра двигуна для наземних видів транспорту та на 1 см довжини корпусу для водних видів транспорту.

Джерелом сплати є прибуток. Термін сплати – перед реєстрацією, техн. оглядом. Штрафи: 200 % - за приховування; 50 % - за неподання в строк розрахунку; 0,3 % - за кожний день затримки.

83. Загальна характеристика місцевих податків і зборів.

До складу місцевих податків і зборів включаються: загально­державні податки та місцеві податки і збори.

Як пра­вило, останні не мають суттєвого бюджетного значення і висту­пають доповненням до загальнодержавних податків і зборів. Особливістю цих податків є те, що місцеві органи влади мають більше повноважень щодо їх встановлення і стягнення.

Податок на промисел. Платни­ками податку на промисел є виключно фізичні особи, незале­жно від громадянства та постійного місце проживання, які не за­реєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистема­тичний, не більш як 4 рази протягом календарного року, продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів. Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів, які на­лежать до продажу за ринковими цінами.

Податок з власників транспортних засобів. Платниками є п-ва, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі — юридичні особи), а також громадяни України, іноземні грома­дяни та особи без громадянства (далі — фізичні особи), котрі мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування.

Об'єктами оподаткування є: трактори (колісні), автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, автомобілі спеціального призначення, мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установ­леним двигуном, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 см³, яхти та судна парусні.

Комунальний податок. Платниками є всі юрид особи за винятком бюджетних і планово-дотацій­них установ та організацій, сільськогосподарських п-в. Об'єктом оподаткування є фонд заробітної плати. Ставка комунального податку не повинна перевищувати 10% річного фонду заробітної плати, обчисленого виходячи з неоподаткову­ваного мінімуму доходів громадян.

Готельний збір. Платниками є особи, які проживають у готелях. Об'єкт оподаткування — добова вартість найманого житла, а ставка готельного збору не повинна переви­щувати 20% визначеного об'єкта оподаткування.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі. Платниками є юридичні особи і громадяни, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари. Ставка цього збору не повинна перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно здійснюють торгів­лю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподат­ковуваного мінімуму — за одноразову торгівлю.

Курортний збір. Платниками є громадяни, які прибувають у курортну місцевість. Ставка цього збору не мо­же перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Деякі категорії громадян звільняються від сплати ку­рортного збору, серед них: діти віком до 16 років, інваліди, осо­би, які прибули за путівками.

84. Фіксований сільськогосподарський податок: загальна характеристика, платники та податки, які не сплачуються платниками фіксованого сільськогосподарського податку

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в ра­хунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):• податку на прибуток п-в;• плати (податку) за землю;• податку з власників транспортних засобів та інших самохід­них машин і механізмів;• комунального податку;• збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету;• збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації на­слідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту насе­лення;• збору на обов'язкове соціальне страхування;• збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;• збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;• збору до Державного інноваційного фонду;• плати за придбання торгового патенту на здійснення торго­вельної діяльності;• збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські п-ва різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробниц­твом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподар­ської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогос­подарської продукції власного виробництва та продуктів її пере­робки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50% за­гальної суми валового доходу п-ва. У разі, якщо у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництвата продуктів її переробки становить менш як 50% загального об­сягу реалізації, п-во сплачує податки у наступному звіт­ному періоді на загальних підставах. До платників фіксованого сільськогосподарського податку на­лежать також власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподар­ську продукцію.

85. Фіксований сільськогосподарський податок: об"єкт оподаткування, ставки та порядок сплати.

Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогоспод товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь вста­новлюється у відсотках до їх грошової оцінки у та­ких розмірах:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ—0,5;

• для багаторічних насаджень — 0,3.

Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка фіксованого сільсько­господарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки у пони­жених розмірах:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ— 0,3;

• для багаторічних насаджень — 0,1.

Платники податку подають розрахунок органу державної ПС до 1 лютого поточного року.

Сплата податку має проводитися щомісячно протягом 30 днів після закінчення відповідного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

•у І кварталі — 10%;

•у II кварталі — 10%;

•у III кварталі — 50%;

•у IV кварталі — 30%.

86. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого під-ва: особливості у нарахуванні та сплаті для фіз.. Осіб.

Ставка єдиного податку встанов. місцевими радами за місцем держ. реєстрації суб’єкта підприєм. діяльності залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не може становити менше 20 та більше 200 грн. за календарний місяць.

У разі, коли фіз.. особа здійснює декілька видів підприєм. діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої макс. ставки.

Фіз. особи перераховують суми єдиного податку на окремий рахунок відділень Держ. казнач. Укр..

Відділення Держ.казнач.Укр.. наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

• до місцевого бюджету-43%

• до Пенсійн. фонду Укр-42%

• на обовязк. соц. страх-15%

Якщо платник єдиного податку займається підприєм. діяльністю з викорис. найманої праці або за участю у підприєм. діяльності членів його сім’ї, розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.

Сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань такого платника податку. При цьому доходи, одержані платником єдиного податку, не включ. до складу його сукупного оподаткованого доходу за підсумками звітного року.

87. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого під-ва: Особливості у нарахуванні та сплаті для юрид. Осіб.

Ставка єдиного податку для юрид. осіб встановл. в розмірі 6% обсягів виручки від реаліз.продукцій, якщо сплачують ПДВ, і 10%, якщо не сплачують ПДВ.

Юрид. особи щомісяця перераховують суми єдиного податку до 20 числа місяця, наступного за тим , в якому одержано виручку, на окремий рахунок відділень Держ. казнач. Укр.

Відділення Держ.казнач.Укр.. наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

• до Держ. бюджету Укр.-20%

• до місцевого бюджету-23%

• до Пенсійного фонду Укр..-42%

• на обов’язкове соц. страх-15%

За результатоми господ. Діяльності за звітній період суб’єкти малого підприємства – юрид. особи подають до органу держ. подат. служби до 20 числа місяця, наступного за звітнім періодом, розрахунок сплати єдиного податку, акцизного збору та ПДВ, а також платіжні доручення про сплату цього податку з відміткою про зарахування коштів.

88. Плата за землю: платники, об’єкт оподаткування і ставки.

Об'єктом плати за землю виступає земельна ділянка, яка пе­ребуває у власності, корист-ні, в тому числі на умовах орен­ди.

Платниками є власники землі та землекористувачі, в тому числі і орендарі.

Плата за землю стягується в двох формах: земельний пода­ток; орендна плата.

Ставки плати за землю не с/г призначення диференц-ся для зе­мель населених пунктів і земель промисловості, транспорту тощо за межами населених пунктів.

Щодо земель с/г призначення, ставки вста­новлюються у % від грошової оцінки одного гектара с/г угідь і диференц-ся для ріллі, сіно­жатей та пасовищ і для багаторічних насаджень.

За земел ділянки в межах насел-х пунктів ставки податку із земель, грошову оцінку яких визначено, встанов-ся у % від грошової оцінки. Якщо грошову оцінку земельних діля­нок не визначено, викор-ся середні ставки (в копійках за квадратний метр) для населених пунктів, розміри яких диференц-ся залежно від чис-ті нас-ня.

У населених пунктах, віднесених до курортних, встанов­люються підвищуючі коефіцієнти до середніх ставок. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками, га­ражами, дачами громадян, а також надані для потреб с/г вир-ва, водного та лісового госп-ва тощо справляється в розмірі 3% суми земельного податку.

Щодо земель, розташованих поза межами населених пунктів, ставки земельного податку встанов-ся:

•для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншо­го призначення — з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;

•для залізничного транспорту, Збр Сил Укр — у роз­мірі 0,02% від грош оцінки од площі ріллі по області та ін.

Податок за зем ділянки, надані в тимчасове корист-ня на землях природоохор-го, оздоровч, рекреаційного та історико-культур призн-ня, справляється у розмірі 50% в від грош оцінки одиниці площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лі­сового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та госп будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3% від грош оцінки одиниці площі ріллі по області.

89. Плата за землю: пільги і порядок сплати.

Від земельного податку звільняються:

•заповідники, в т.ч історико-культурні, нац природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ланд­шафтні парки, ботан сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

•вітчизняні дослідні госп-ва науково-дослідних установ і навч-х закладів с/г профілю та ПТУ;

•органи держ влади та органи місцевого самовр-­ня, органи прокуратури, заклади, установи та орг-ції, які пов­ністю утримуються за рах бюджету (за винятком Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відпові­дно до закон-ва України), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно зі списком, затвердженим Мін-вом охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади У, підпр-ва, об'єд-ня та орг-ції тов-тв сліпих і глухих України, громадські орг-ції інвалідів У та їх об'єд-ня;

•вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здо­ров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим при­значенням;

•зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не зай­маються ПД.

Не справляється плата за:

*с/г угіддя зон радіоактивно забруднених територій і хімічно забруднені с/г угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського госп-ва;

*за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії с/г осво­єння;

*за землі держ сортовипробув-х станцій і сортоді­льниць, які використ-ся для випроб-ня сортів с/г культур;

*за землі дорожнього господарства автомоб доріг загального користування;

*за земельні ділян­ки держ, колект-х і фермерських госп-тв, які зай­няті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодо­вих насаджень;

*за землі кладовищ;

*за земельні ділянки, в межах граничних норм, встан-х Зем кодексом У, що належать інвалідам 1 і 2 груп, гром-нам, які виховують 3 і більше дітей, та гром-м, члени сімей яких проходять строкову військ службу, пенсіонерам, а також ін особам, які корист-ся пільгами відпов до ЗУ, гром-м, яким у втановл порядку видано посвідч-ня про те, що вони постраждали внасл Чорноб катастрофи.

ВР АР Крим, обласні, міські, селищні та сільські Ради м/встанов-ти пільги щодо плати за землю:

• часткове звільнення на певн строк

• змен-ня суми зем податку лише за рах-к коштів, що зарах-ся на спец бюджетні рахунки відпов бюджетів.

До бюджету цей платіж сплач-ся протягом 30 дн наст-х за звіт місяцем.

90. Склад і структура неподаткових доходів бюджету

Умовно неподаткові надходження можна поділити на кілька груп:

• доходи від державної власності,

• адміністративні збори та платежі,

• надходження від штрафів та фінансових санкцій,

• інші неподаткові надходження.

З року в рік склад і структура неподаткових доходів значно змінюються. Досить велику питому вагу в деякі роки займали надходження від повернення бюджетних позичок (до 46%). На­дання позичок суб'єктам підприємницької діяльності за рахунок бюджету є свідченням нерозвиненості фінансово-кредитної сис­теми України, оскільки надання кредитів не є функцією бюджету.

Досить значними є надходження від Державного комітету з матеріальних резервів. Ці кошти надходять за матеріальні цінно­сті, які до того були закладені до державного і мобілізаційного резервів України і відпускаються за рішенням уряду для осві­ження, запозичення і надання допомоги.Значні кошти надходять від комерційних банків за користу­вання тимчасово вільними бюджетними коштами та від орендної плати за цілісні майнові комплекси державних п-в. Надходження від інших неподаткових доходів є досить незна­чними.

Найбільше бюджетне значення мають (хоча кожне з них становить не більше як 2% в загальній сумі неподаткових дохо­дів): надходження від реалізації конфіскованого майна, надхо­дження по штрафах, надходження сум кредиторської та депо­нентської заборгованості, по яких минув строк позовної діяль­ності, плата за видачу ліцензій тощо.

91. Збір на обов”язкове державне пенсійне страхування.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлений ЗУ “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” у 1997 році.

Збір в пенсійний фонд вкл. кілька видів платежів, що нарах. на:

- ФОП найманих працівників

- доходи, що підляг оподаткуванню прибутк податком з гром. для фіз осіб, та одержані не за наймом

- операції з продажу: валюти, ювелір. виробів (5%), легкових авто (3%), нерух. майна (1%), тютюн. виробів (1,5 грн за 1000 шт сигарет без фільтру та 2,5 грн за 1000 шт з фільтром) та послуг моб. звязку (6%).

Платниками є: суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, їх об’єднання, бюджетні громадські установи й організації, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників;-філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників зборку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи та розміщені на іншому терені;-фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси;-фізичні особи, що працюють за трудовим договором (контрактом), виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами.

Об’єктом оподаткування є нарахований фонд оплати праці персоналу, який перебуває у трудових відносинах із суб’єктом підприємницької діяльності. Суб’єкти підприємницької діяльності-платники збору зобов’язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України.

Ставки збору диференційовані за категоріями платників. Для суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних і фізичних осіб, що використ працю найманих працівників, ставка відрахувань становить 32% від об’єкта оподаткування. Для п-в, де працюють інваліди, ставку збору диференційовано. На заробітну плату інвалідів збір нараховується у розмірі 4%. Щодо інших працівників – використовується ставка 32%.

92.Внески на обов”язкове соціальне страхування у зв”язку з втратою працездатності.

Фонд тимчасової втрати працездатності створ для фінансування витрат на допомогу по:

- тимчасовій непрац. вкл догляд за хворою дитиною

- вагітності та пологах

- при народженні дитини

- нагляду за дитиною до 3 років

- на поховання

- забезпечення оздоровчих заходів

Внески. Для роботодавців – 2.9 % суми фактичних витрат на оплату праці найм. працівників, які підляг. оподаткуванню прибутк. податком.

Для найманих працівників – 0,5 % суми фактичних витрат на оплату праці, які підляг. оподаткуванню прибутк. податком.

Для ін. фіз осіб – 3,4% від суми доходу, що оподатк. прибутк. податком.

93. Внески на обов"язкове соціальне страхування від нещасних випадків

Завдання:

- проведення профілакт заходів щодо запобігання нещасних випадків на виробництві та профзахворювань

- відновлення здоровя та працезд потерпілих від НВ або профзахворювань

- відшкодування матер і морал шкоди застрахов особі та членам її сімї

Внески:

1. по групах галузей економіки залежно від класу профризику вир-ва: 0,2 до 13,8 % від суми фактичних витрат

2. добровільно фіз особи сплач 1 мін. з.п.

94. Внески на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття

Фонд зайнятості створ для фінансування:

• допомоги по безробіттю

• матер. допомоги у період профес підготовки безробітного

• допомоги непрац. особам, що перебувають на утриманні безробітного

• допомоги на поховання безробітного, або особи, що перебувала на його утриманні

Платниками збору в Фонд зайнятості є:

-суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, їх об’єднання, бюджетні громадські установи й організації, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників – 1,9 % суми фактичних витрат на оплату праці найм. працівників, які підляг. оподаткуванню прибутк. податком.

-наймані працівники – 0,5 % суми фактичних витрат на оплату праці, які підляг. оподаткуванню прибутк. податком.

-фізичні особи, що працюють за трудовим договором (контрактом), виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами. – 2,4 % суми доходів, які підляг. оподаткуванню прибутк. податком.

67. Особливості оподаткування операцій, пов'язаних з іпотечним житловим кредитуванням та операцій з продажу об'єктів нерухомого майна податком на доходи фізичних осіб

Платник податку - резидент має право включити до складу ПК частину суми % за іпотечним житловим кредитом, якщо за рахунок такого кредиту будується чи придбається житловий будинок.

Частина %, яка включається до складу ПК = добутку суми фактично сплачених %, на К: К = МП / ФП, де

МП - мін заг площа житла, яка дорівнює 100 кв м; ФП - факт площа житла.

Якщо К>1, то до ПК включається сума % без застосування такого коефіцієнта.

Право на включення до складу ПК суми %, надається платнику податку не частіше 1 разу на 10 років. Якщо кредит має строк погашення більший, ніж 10 років, це право виникає після повного погашення осн суми та % попереднього кредиту.

У разі коли подружжя розлучається, то зазначені строки поширюються на члена подружжя, у власності якого залишається об'єкт іпотеки, а у разі поділу об'єкта між членами подружжя - на кожного члена.

Платник податку достроково позбавляється права на включення % у разі втрати ним резидентського статусу, а також при виїзді.

Оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна

Дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше 1 разу протягом податкового року нерухомого майна, оподатковується за ставкою 1 %, якщо заг площа не перевищує 100 кв м. У разі, коли площа перевищує 100 кв м, то – 5%.

Дохід, отриманий від продажу протягом податкового року більш ніж 1 з об'єктів нерухомості – 5%

Дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості.

При обміні одного об'єкта нерухомості на інший кожна сторона сплачує 50 % від суми податку.

Прибуток, отриманий платником податку від продажу не частіше 1 разу протягом податкового року – 13%.

Зазначений прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим внаслідок продажу, та понесеними витратами, зменшена на 10 % у розрахунку за кожний рік володіння нерухомістю, починаючи з 2 року. При цьому сума податку не може бути меншою суми мін ЗП.

Податковим агентом є нотаріус.

68. Особливості оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину та у подарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав податком на доходи фізичних осіб

Об'єкти спадщини платника податку поділяються на: об'єкт нерухомого, рухомого майна, об'єкт комерційної власності; суми страхового відшкодування; готівкові кошти або кошти, на рахунках спадкодавця у банках.

Об'єкти спадщини оподатковуються:

при отриманні спадщини членами сім'ї першого ступеня споріднення - за 0 ставкою; за 5%; за 13% до

вартості комерційної власності;

при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - 13%;

при отриманні спадщини від спадкодавця-нерезидента – 26%.

Якщо спадкоємець отримує доходи у вигляді плати за використання права інтелектуальної власності спадкодавця – 13%.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами для оподаткування спадщини.

Не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності згідно із законом.

45. Податок на прибуток підприємств в системі прямого оподаткування

Под-к на приб-к пп в Укр. має дуже значне фіскальне значення, чим відр. від аналогічних податків в екон.розвин. країнах.

Под-к на приб-к пп крім значного фіск. знач. має й широкі можливості для регулювання і стимул-я підпр. діяльності. За допомогою цього податку держава може здійснювати стимулюючий вплив на розвиток окремих галузей або регіонів, на виробництво пріоритетних товарів, робіт, послуг, на пожвавлення інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток конкурентних відносин тощо. Цей вплив може здійснюватись за рахунок диференціації ставок оподаткування і надання пільг, амортизаційної політики, податкового кредиту та податкових знижок. До переваг под-к на приб-к пп. можна віднести значні можливості для регул-о впливу на виробничу сферу. Крім того, пряма залежність суми податку від отриманого прибутку забезпечує соціальну справедливість цієї форми оподаткування. До недоліків цього податку слід віднести досить складний порядок його визначення, що створює проблеми як для платників, так і для контролюючих органів, значні можливості щодо ухилення від сплати.

46. Платники, об"єкт оподаткування і ставки по податку на прибуток підприємств.

Платниками податку на прибуток є:

1)З числа резидентів : суб'єкти і несуб'єкти господарської ді­яльності, їх філії, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Резидент – особа, що створ та здійснює свою діяльність відпов до законод Укр. з місцезнаходж на її території.

2)З числа нерезидентів : фізичні або юридичні особи, які отримують доходи з джерелом їх походження в Укр. за винятком установ, що мають дипломат статус чи імунітет

Нерезид – особа з місцем знаходж за межами Укр., які створ і здійснюють свою діяльність згідно законів ін країн.

3)Постійні представництва нерезид, які отрим дох із джерел в Укр. або викон представницькі ф-ції стосовно таких нерезид.

Пеостійне предст – постійне місце діяльн нерезид, через яке повністю чи част здійсн госп діяльність нерезид на терит Укр.

Виключені з числа платників

*НБУ та його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку);

*установи пенітенціарної системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту.

Об 'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шля­хом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного пері­оду на суму валових витрат платника податку і суму амортиза­ційних відрахувань.

Основна ставка – Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25% з 2004 року.

47. Порядок визначення скоригованого валового доходу по податку ва прибуток підприємств.

ВД— це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нара­хованого) протягом звітного періоду в грошовій, ма­теріальній або нематеріальній формах як па тери­торії України, так і за її межами. Для визначення скориг.ВД з загальної суми валового доходу платника викл. деякі доходи, тобто відбув. зменш-я суми ВД для цілей оподаткування. Перелік доходів, що включ-я і що не включ-я до складу ВД є чітко визначеним в законі.

Валовий доход включає:загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг); доходи від здійснення банк., страх. та ін.операцій з надання фін-х послуг, торгівлі вал. цінностями та цінними паперами; доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді; доходи у вигляді процентів, роялті, від здійснення операцій лізингу; дивіденди, отримані від нерезидентів; доходи з ін. джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, безоплатно наданих платнику податку товарів суми невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів; суми акцизного збору та рентних платежів; суми штрафів, неустойки чи пені, фактично одержані за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду та інші.

Не включ. до складу ВД: суми ПДВ вартість, отримані пп.-м у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не є платником ПДВ; суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпор. права; суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів; суми доходів, накопичуваних на пенсійних рахунках у межах механізму додаткового пенсійного забезпечення; дивід-и, отримані платником податку від резидентів; кошти або майно, що надходять у вигляді міжнар. тех.. доп., яка надається іншими державами; суми одержаного платником податку емісійного доходу та інші надх-я, прямо визначені нормами закону.

48. Витрати платників податку на прибуток підприємств, що включаються і що не включаються до валових витрат.

ВВ - це сума будь-яких витрат платника податку на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу ВВ включаються:суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням вир-а, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці; суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до бюджетів або до неприбуткових організацій у розмірі, що становить не менше 2 та не більше 5 % опод-о прибутку попереднього зв.року ; суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання; суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у сумі, що не перевищує 10 % бал-ї варт. всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду; суми, не віднесені до складу вал.витрат минулих зв. податкових періодів у зв'язку з відсутністю документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими док-и у зв. податк. періоді; суми безнадійної заборг-і, а також суми заборг-і, стосовно яких закінчився строк позовної давності; суми коштів або вартість майна, добровільно перерах. орг-м роботодавців у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік.

Не включ-я до складу ВВ витрати на: потреби, не пов'язані з веденням осн-ї д-і, а саме організацію та проведення прийомів, відпочинку, крім витрат, проведених з рекламними цілями. Так, платник має право віднести до валових витрати на організацію презентацій, роздачу безплатних подарунків з рекламними цілями в розмірі, не більше 2% від оподатковуваного прибутку за попередній зв.рік; фінансування особистих потреб фізичних осіб ; придбання, буд.-о, реконстр-ю, модернізацію осн-х фондів; сплату штрафів, неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за ріш.відп-х держ.органів, суду; виплату емісійного доходу та виплату див-в; суми збитків платника податку, понес.у зв'язку з продажем товарів або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам; будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, передбаченими правилами ведення податкового обліку.

49. Особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку на прибуток підприємств.

Основні витрати подвійного призначення, які включаються до складу валових витрат:

*витрати, пов'язані з науково-технічним забезп. Осн. Д-і;

*витрати на придбання літ-и для інформ-го забезпеч-я госп. діяльності платника;

*витрати, пов'язані з проф..підготовкою фіз..осіб, що перебув.у труд. відносинах з таким платником податку, в укр..закладах освіти, за винятком пов'язаних осіб;

*витрати на гарантійний ремонт або гарантійні заміни товарів, але не вище 10% від сукупної вартості таких товарів, що були продані, та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування;

*витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються платником податку;

*витрати зі страх. кредитних, транспортних і комерційних ризиків, майна платника;

*витрати на відрядження фіз.. осіб у межах фактичних витрат на: проїзд; оплату вартості проживання у готелях; оформлення закордонних паспортів та віз; сум виплачених добових в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

*витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення осн. діяльності таких об'єктів соц. інфр-ри, що перебув.на балансі платника станом на 01.07.1997 р.;

*50 % витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів;

*проценти за борговими зобов'язаннями, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку;

*витрати на оплату праці фізичних осіб;

*суми збору на обов'язкове держ. пенсійне страх. та внесків на загальнообов'язкове держ. Соц. страх-я;

*суми валових внесків працівника до дод. пенсійних планів, але не більше як 15 % його сукупного доходу та інші.

50. Порядок визначення дати збільшення валового доходу і валових витрат по податку на прибуток підприємств.

Дати збільш ВД для різних операцій:

1)подія, що сталась раніше або дата зарахув кош від покупця на банк рах платника, або дата відвантаж тов (а для робіт чи посл – дата їх факт надання);

2)при викор карток або чеків – дата оформленні відпов рах;

3)при продажі тов, робіт, посл бюдж орг – дата надходж таких кош на рах платника або дата отрим ком пенс в ін вигляді;

4)для кредитора при здійсн кред-депоз опер є дата нарахув проц у строки, визначені кред чи депоз угодою.

Дати збільш ВВ визначаються:

1)подія, що сталася раніше – або списання кош з рах платн, або дата оприбутк платн тов (а для роб і посл – дата їх фікт отримання);

2)якщо платн купує тов, роб чи посл з викор пласт карток або чеків – дата оформл відпов рах;

3)при здійсн опер з нерезид або з резид, які мають пільги по под на Пр, або не сплач його взагалі – дата отрим тов, роб чи посл.

51. Пільги та строки сплати по податку на прибуток підприємств.

Перелік пільг по податку на прибуток є не досить великим. Звільн. від оподатк.приб.пп та громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, отрим. від продажу тов-в (робіт, послуг), крім підакцизних товарів та прибутку, одерж.від грального бізнесу, де протягом попер.зв. періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 % заг. чис-і працюючих за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 % суми заг. витрат на оплату праці, що віднос.до складу ВВ виробництва. Звільн. від оподатк-я прибуток підприємств, отрим. від продажу на митній території Укр.. спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів. В особливому порядку оподатковуються пп, розташ-і в спец. економічних зонах.Суми податків на прибуток, отриманий з іноз. джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноз.джерел протягом податк. періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Укр..таким платником податку протягом такого періоду.

Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету протягом десяти календ-х днів, наступних за останнім днем для подання декларації. Податкову декларацію про прибуток за звітний період платники податку подають до податкового органу протягом 40 днів, наступних за зв. Кварт-м. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво с/г продукції, подають декларацію про прибуток протягом 60 днів після закінчення звітного року.

52. Особливості оподаткування страхової діяльності та бартерних операцій податком на прибуток підприємств.

Об’єктом оподатк страх діяльн вистунає оподатковуваний дох, сума якого вираховується як різниця між сумою вал внесків від операцій страх і пере страх і сумою страх платежів, переданих в пере страх.

Основна ставка – 3%

Дох, отримані від довго строк страх життя оподатк за ставкою 0%, але у разі порушення вимог відпов дог або його дострокового розірвання – такі дох оподатк за ставкою – 6%.

Всі інші дох оподат в заг порядку.

Дох та витр від бартерних опер визн виходячи із договірної ціни такої опер, але не нижчої за звич ціни

53. Особливості оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим контрактом податком на прибуток підприємств.

Довгострок контракт – будь-який дог, що передбачає вигот ОФ не раніше ніж через 9 міс.

Виконавець довго строк контр самост визн дох, нарах протягом звіт пер, використовуючи оціночний коеф (розрах як співвідношу суми факт витр звіт пер до суми заг планових віит).

ВД в звіт пер визн як добуток заг-договірної ціна такого контр на оціночний коеф. ВВв звіт пер визнач на рівні факт.

Після завершення контр виконавець здійснює перерах сум под зоб за наслідками попер звіт пер, для цього він визнач факт коеф (співвідношу факт витр попер звіт пер до кінцевої договірної ціни об’єкта) і отримує суму ВД за кожен із попер звіт пер.

Якщо за наслідками перерахування платник занизив чи завищив суму под зоб до суми визначеної різниці застос процент на рівні 120% стави НБУ на момент здійснення такого перерахунку.

54. Особливості оподаткування неприбуткових організацій податком на прибуток підприємств.

До неприб орг відносяться такі: орг влади та бюдж устан; благод фонди; гром орг; політ партії; пенс фонди; реліг орг та ін юр особи, діяльн яких не передбач отрим Пр.

Дох таких неприб орг звільн від оподатк за переліком, встановленим законод.

Як правило не оподатк:

*Добровільні пожертви;

*Пасивні дох;

*Кош, що надходять від провед їх осн діяльн та з бюдж.

Всі ін дох оподатк в загальному порядку. У разі, коли дох неп риб орг на кін 1 кварт наст за звіт року перевищ 25% дох, отриманих протягом звіт року – така орг сплач под з нерозпод суми Пр.

Центр под орг веде реєстр всіх неп риб орг, які звільнені від оподатк. Такі орг зобов’язані подавати под звітність про викор своїх кош. У разі лік від такої орг її акт повинні бути передані ін неп риб орг або перерах до бюдж.

55. Особливості оподаткування неризидентів податком на прибуток підприємств.

Суми Пр нерезид, які здійсн свою діяльн на терит Укр. через пост предст (ПП) опода в заг порядку.

Якщо нерезид здійс свою діяльн не лише в Укр., а й за її межами і при цьому не визн Пр від своєї діяльн в Укр. Пр, що підляг оподатк в Укр. визн на підставі складення нерезид відокремленого балансу фін-госп діяльності:

К= (ОФ ПП/ОФ Нер + Витр ПП/Витр Нер + Ч прац ПП/Ч прац Нер):3

ВД ПП = ВД Нер*К

ВД ПП- ВВ ПП = Пр ПП, що оподатк за ставкою 30%

Якщо нерезид не реєструє Ппна терит Укр., обов’язки з нарах под на Пр з дох, які отримує нерезид на терит Укр. поклад на укр. підпр та ПП, які перерах кош за кордон (под на репатріацію дох) Перерахування здійснюється в такому порядку:

*Сума дох, яка перерах як оплата варт фрахту – 6% у джерела таких випл за їх рах (Нер);

*Страховики, які здійсн виплати в межах дог страх чи пере страх риз на користь нерезид оподатк такі суми за стравкою 15% за власний рах якщо рейтинг фін надійності такого клієнта не відпов вимогам, встан КМУ;

*Резид, які здійсн випл Нер від наданих рекламних послуг на терит Укр. сплач под за ст. 20% за власний рах;

*Всі ін дох крім виручки за отрим тов, роб чи посл за виключ лізингової плати та посл типу інжиніринг, оподатк за ст. 15% за їх рах, якщо ін не передбач нормами між нар права, що набрали чинності.

56. Особливості оподаткування дивідендів та грального бізнесу податком на прибуток підприємств.

Платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види ігор зобов'язаний утримувати та вносити до бюджету 30% суми таких виграшів.

Крім того, будь-яка особа, яка здійснює виплату фізичній особі у зв'язку із виграшем у казино, інші ігри, зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30% суми прибутку такої фізичної особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та витратами, пов'язаними з таким виграшем.

Не підлягають оподаткуванню виграші у державні грошові лотереї. Під державними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають наявність призового фонду у розмірах не менш як 50% суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30% доходів, що залишаються у розпорядженні після відрахувань до призового фонду. Податок на прибуток не справляється із суми перевищення доходів над витратами, пов'язаними з випуском та проведенням державних лотерей.

57. Порядок визначення амортизаційних відрахувань для цілей оподаткування.

Для визн суми А відр визн витр, які підляг та не підляг амортизації. ОФ в залежності від напрямку їх викор розпад на 4 групи:

1. Будівлі та їх структ компоненти;

2. Автотранспорт, меблі та ін офісне обладь;

3. ОФ не включені в ін групи;

4. ЕОМ їх прогр забезпеч та телефони.

Норми А відр встан у % до Бал Варт кожної з груп ОФ на поч. звіт кварт в таких розмірах:

1. 2%

2. 10%

3. 6%

4. 15%

БВ гр. ОФ на поч. кв = БВ гр. На поч. попер кв +Витр на придб ОФ та їх поліпш прот попер кв – Вивед ОФ прот попер кв – Авідр, нарах у попер кв.

58. Податок на доходи фізичних осіб в системі прямого оподаткування

Податок з доходiв фiз осiб - плата фiз особи за послуги, якi надаються їй територiальною громадою, на територiї якої така фiз особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує податок.

В останні роки бюдж значення податку з доходів фіз осіб в У постійно зростає. До переваг відносять соц справедливість, оскільки він ставить рівень оподаткування в пряму залежність від обсягу доходу платників. Крім того, за допомогою прогресивних ставок і пільг в оподаткуванні можна зменшувати податковий тягар для малозабезпечених верств населення. З фіскальної точки зору цей податок є нестабільним джерелом формування доходів бюджету. Крім того, за допомогою цього податку можна впливати на обсяги споживання. Крім того, розподіл податкових надходжень є нерівномірним по різних регіонах і залежить від розвитку промислового виробництва. Недоліком є також значні можливості для платників в заниженні оподатковуваного доходу і в ухиленні від сплати податку.

З 1992 і до 2004 року в У діяв Декрет КабМін. В 2003 р був прийнятий закон щодо оподаткування доходів фіз осіб, який вніс значні зміни в порядок нарахування і стягнення цього податку.

Досить довго (до 2004 р) в У застосовуваласть прогресивна шкала оподаткування, з мінімальною ставкою 10% та максимальною – 40%. Розмір ставки залежав від обсягу оподатковуваного доходу. З 2004 року застосовуються пропорційні ставки, які не залежать від обсягу оподатковуваного доходу, а лише від виду доходу та статусу (резидент чи нерезидент) платника.

59. Платники, ставки і об”єкт оподаткування по податку на доходи фізичних осіб

Платники:

1). резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з територiї України, так i iноземнi доходи;

2). нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з територiї України.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з територiї У i має дипломатичнi привiлеї.

Якщо платник податку помирає чи безвiсно вiдсутнiй, то податок за останнiй податковий перiод справляється при вiдкриттi спадщини.

Об'єкт оподаткування

Резидента:

- загальний мiсячний оподатковуваний дохiд;

- чистий рiчний оподатковуваний дохід= зменшення заг рiчного оподатковуваного доходу на суму ПК;

- доходи з джерелом походження з У, якi пiдлягають кiнцевому оподаткуванню при їх виплатi;

- iноземнi доходи.

Нерезидента:

- загальний мiсячний оподатковуваний дохiд з джерелом його походження з України;

- загальний рiчний оподатковуваний дохiд з джерелом його походження з України;

- доходи з джерелом їх походження з У, якi пiдлягають кiнцевому оподаткуванню при їх виплатi.

Ставка податку - 15 % вiд об'єкта оподаткування.

Ставка податку - 5 % вiд об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: % на депозит у банк чи небанк фiн установу; % дохiд за ощадним (депозитним) сертифiкатом; тощо.

Ставка податку - подвiйний розмiр 15% ставки, вiд об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз Ставка податку може становити iнший розмiр

60. Доходи, які включаються та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу по податку на доходи фізичних осіб

ЗРОД складається з суми ЗМОД, iноземних доходiв, одержаних протягом звiтного року.

До ЗМОД включаються

1). ЗП, iншi виплати та винагороди;

2). доходи вiд продажу об'єктiв прав iнтел власностi;

3). вартiсть подарункiв

4). сума страхових внескiв за договором добровiльного страхування

5). частина доходiв вiд операцiй з майном;

6). дохiд вiд надання майна в оренду;

7). оподатковуваний дохiд (прибуток), не включений до загальних оподатковуваних доходiв попереднiх;

8) дохiд у виглядi неустойки, штрафiв або пенi;

10). дохiд у виглядi процентiв, дивiдендiв, виграшiв,;

11). дохiд у виглядi успадкованого майна, тощо.

До ЗМОД не включаються:

1). сума допомоги, субсидiй дотацiй, компенсацiй,

2). сума коштiв на вiдрядження або пiд звiт;

3). сума доходiв вiд розмiщення коштiв у ЦП;

4). сума внескiв на обов'язкове страхування, сума збору на державне пенсiйне страхування та внескiв на загальнообов держ соц страхування;

5). кошти, якi надходять за рiшенням суду;

6). алiменти,

7). кошти або майно як подарунок;

8). вартiсть безоплатного харчування, робочого одягу, взуття, обмундирування,

9). сума надмiру сплачених податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв);

10). дивiденди у виглядi акцiй;

11) сума, сплачена працедавцем на користь закладiв освiти.

12) кошти на поховання, на лiкування та медичне обслуговування;

13). сума стипендiї;

14). вартiсть одягу, взуття, грошової допомоги, що надаються дiтям-сиротам, тощо.

61. Податковий кредит по податку на доходи фізичних осіб

Податковий кредит - сума витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарiв у резидентiв протягом звiтного року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального рiчного оподатковуваного доходу, одержаного за наслiдками такого звiтного року, у випадках, визначених Законом

Платник податку має право на ПК за наслiдками звiтного податкового року, пiдстави для нарахування ПК вiдображаються платником у рiчнiй податковiй декларацiї.

До складу ПК включаються витрати, пiдтвердженi документально та які можуть бти:

- частину суми % за iпотечним кредитом;

- пожертвування або благодiйні внески неприбутковим органiзацiям, у розмiрi, що перевищує 2%, але не бiльшим 5% вiд суми загального оподатковуваного доходу;

- суму коштiв, сплачених на користь закладiв освiти для компенсацiї вартостi середньої професiйної або вищої форми навчання.

- суму коштiв сплачених на користь закладiв охорони здоров'я для компенсацiї вартостi послуг з лiкування;

- суму витрат на сплату страхових внескiв, страхових премiй страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсiйного страхування тощо.

Заг сума ПК не може перевищувати суми ЗОД, одержаного протягом звiтного року як заробiтна плата.

62. Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, утримує податок вiд суми такого доходу за його рахунок, використовуючи певну ставку податку.

Податок пiдлягає сплатi (перерахуванню) до бюджету пiд час виплати оподатковуваного доходу єдиним платiжним документом. Банки не мають права приймати платiжнi документи на виплату доходу, якi не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохiд нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який пiдлягає утриманню з такого нарахованого доходу, пiдлягає сплатi (перерахуванню) до бюджету у строки, встановленi законом для мiсячного податкового перiоду.

Якщо окремi види оподатковуваних доходiв (прибуткiв) не пiдлягають оподаткуванню, то платник податку зобов'язаний самостiйно включити суму таких доходiв до складу загального рiчного оподатковуваного доходу та подати рiчну декларацiю з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохiд виплачується у негрошовiй формi чи готiвкою з каси резидента, то податок сплачується до бюджету протягом банкiвського дня, наступного за днем такої виплати.

Платник податку, що отримує доходи, нарахованi особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходiв до складу загального рiчного оподатковуваного доходу та подати рiчну декларацiю з цього податку.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фiз особа, яка не має статусу суб'єкта пiдприємницької дiяльностi.

63. Особливості оподаткування орендних операцій, процентів, дивідендів, виграшів та призів податком на доходи фізичних осіб.

Оренда.

Податковим агентом орендодавця є орендар.

Об'єкт оподаткування - розмiр орендної плати.

Надання в оренду нерухомостi, що належить нерезиденту, здiйснюється через постiйне представництво на України. Якщо орендар є фiз особою, яка не є суб'єктом пiдпр д-стi, то особою, вiдповiдальною за нарахування та сплату податку - орендодавець. При цьому: орендодавець самостiйно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 днiв, наступних за останнiм днем такого звiтного кварталу; договiр оренди нерухомого майна пiдлягає нотарiальному посвiдченню.

Проценти.

Податковим агентом при нарахуваннi % на банк депозит, до небанк фiн є особа, яка здiйснює таке нарахування (сплату).

Загальна сума податкiв, з таких нарахованих % сплачується до бюджету у строки, визначенi законом для мiсячного податкового перiоду.

Податковий агент, який нараховує %, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих % та загальної суми утриманих з них податкiв у складi податкової декларацiї з податку на прибуток пп.

Ставка – 15%.

Дивiденди

Податковим агентом є емiтент корпоративних прав або за його дорученням - iнша особа

Резидент, що виплачує дивiденди надає податковому органу у строки, встановленi законом для мiсячного податкового перiоду, податковий розрахунок.

Дивiденди, якi виплачуються пiдлягають оподаткуванню за ставкою 15%.

Виграши та призи.

Податковим агентом є особа, яка здiйснює нарахування.

Платник податку, зобов'язаний включити до складу свого заг оподатковуваного рiчного доходу позитивну рiзницю мiж сумою такого доходу та документально пiдтвердженими витратами, понесеними у зв'язку з отриманням доходу протягом такого року.

64. Особливості оподаткування інвестиційного прибутку та благодійної допомоги податком на доходи фізичних осіб

Iнвестицiйний прибуток-позитивна рiзниця мiж доходом, отриманим платником податку вiд продажу окремого iнвестицiйного активу, та його вартiстю.

До продажу iнвестицiйного активу належать операцiї з: обмiну iнвестицiйного активу на iнший; повернення платнику податку коштiв або майна внаслiдок виходу з числа засновникiв.

Якщо загальний фiнансовий результат має вiд'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фiн результату наступних рокiв до повного погашення.

Оподаткування благодiйної допомоги

Для цiлей оподаткування благодiйна допомога подiляється на цiльову та нецiльову.

Не пiдлягає включенню до оподатковуваного доходу допомога, як наслiдок: екологiчних, техногенних та iнших катастроф; стихiйного лиха, аварiй, сума допомоги, у розмiрi, що не перевищує розмiр мiнiмального прожиткового рiвня.

Не пiдлягає включенню до оподатковуваного доходу цiльова благодiйна допомога, яка надається резидентами - у будь-якiй сумi (вартостi): закладу охорони здоров'я для компенсацiї вартостi послуг з лiкування; будинку дитини; школi-iнтернатi; притулку для неповнолiтнiх; державному закладу чи благодiйнiй органiзацiї; будинку для престарiлих;тощо.

Набувач цiльової благодiйної допомоги у виглядi коштiв має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не бiльше 12 календарних мiсяцiв.

65. Особливості оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування податком на доходи фізичних осіб

Податковим агентом платника податку - застрахованої особи є страховик-резидент, який здiйснює нарахування страхової виплати чи викупної суми за договором недержавного пенсiйного страхування або довгострокового страхування життя.

Податковий агент утримує та сплачує податок за ставкою 15% від:

а) 60 % суми одноразової страхової виплати за договором недержавного пенсiйного страхування або довгострокового страхування життя при досягненнi застрахованою особою певного вiку, ;

б) 60 % сум регулярних та послiдовних пенсiйних виплат за договором недержавного пенсiйного страхування чи регулярних та послiдовних виплат за договором довгострокового страхування життя;

в) викупної суми при достроковому розiрваннi страхувальником договору недержавного пенсiйного страхування чи довгострокового страхування життя.

Не пiдлягають оподаткуванню суми виплат, одержуванi платником податку - резидентом, що має вiк, не менший 70 рокiв; якщо застрахована особа отримує iнвалiднiсть I групи.

66. Особливості оподаткування іноземних доходів у резидента та доходів нерезидентів податком на доходи фізичних осіб

Платник податку може зменшити суму рiчного податкового зобов'язання на суму податкiв, сплачених за кордоном.

Для отримання на це права платник податку зобов'язаний отримати довiдку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування.

Сума податку з iноземного доходу не може перевищувати суму податку, розраховану на базi загального рiчного оподатковуваного доходу такого платника податку.

Доходами з джерелом їх походження з України вважаються доходи, нарахованi нерезидентам, якi:

а) працюють на об'єктах, розташованих на територiї України, у тому числi у представництвах нерезидентiв

б) є членами керiвних органiв резидентiв;

в) є суб'єктами пiдприємницької дiяльностi на територiї України.

У разi виплати нерезидентом таких доходiв iншому нерезиденту готiвкою або у формi, вiдмiннiй вiд грошової, нерезидент - отримувач такого доходу зобов'язаний самостiйно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днiв, наступних за днем одержання таких доходiв, але не пiзнiше закiнчення його перебування в Українi.

При нарахуваннi на користь нерезидента доходiв у виглядi процентiв, дивiдендiв або роялтi застосовується вiдповiдна ставка податку, встановлена для нарахування таких доходiв резиденту.

69. Пільги по податку на доходи фізичних осіб

Платник податку має право на зменшення суми загального мiсячного оподатковуваного доходу на суму податкової соцiальної пiльги у таких розмiрах:

- мiн ЗП;

- 150 % для певних груп населення;

- 200 % суми пiльги,

У разi якщо платник податку має право на застосування ПСП з двох i бiльше пiдстав, податкова ПСП застосовується один раз з пiдстави, що передбачає її найбiльший розмiр,

ПСП застосовується до нарахованого мiсячного доходу платнику податку у виглядi ЗП виключно за одним мiсцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає працедавцю заяву про самостiйне обрання мiсця застосування ПСП.

Платник податку, який змiнює мiсце отримання ПСП, зобов'язаний надати працедавцю заяву про вiдмову вiд такої пiльги

ПСП не може бути застосована якщо платник податку отримує протягом звiтного податкового мiсяця одночасно отримує інші доходи.

Якщо платник подає заяву про застосування пiльги бiльш нiж одному працедавцю то такий платник втрачає право на отримання податкової соцiальної пiльги за всiма мiсцями отримання доходу.

Розрахунок розмiру податкової соцiальної пiльги здiйснюється з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду, в якому платник податку помирає чи визнається судом померлим, безвiсно вiдсутнiм або втрачає резидентський статус.

70. Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів від підприємницької діяльності

Оподаткування доходiв, отриманих фiзичною особою вiд продажу нею товарiв у межах її пiдпр дiяльностi без створення юрид особи, а також фiз особою, яка сплачує ринковий збiр, здiйснюється за правилами, встановленими спецiальним законодавством.

Якщо фiзична особа - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi або фiзична особа, яка сплачує ринковий збiр, отримує доходи, інші іж від підпр, то такi доходи оподатковуються за правилами, встановленими Законом для платникiв податку, що не є такими суб'єктами пiдприємницької дiяльностi.

Фiзична особа - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi або фiзична особа, яка сплачує ринковий збiр, вважається податковим агентом найманої нею особи або фiзичної особи, що перебуває з нею у цивiльно-правових вiдносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходiв, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-якi доходи, якi кiнцево оподатковуються при їх виплатi. При цьому порядок нарахування та сплати збору до Пенсiйного фонду України або внескiв до державних соцiальних фондiв такими фiзичними особами визначається спецiальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.

101. Порядок погашення зобов’язань платника перед бюджетом

Обчислення суми ПЗ здійснюється або самим платником у декларації або подат органом, про що повідомляється повідомленням.

Податк декларації подаються в такі строки:

1). Якщо міс звіт період – протягом 20 днів після закінчення звітного період;

2). Якщо квартал або півріччя – протягом 40 днів.

3). Якщо рік – протягом 60 днів.

4). Для фіз. осіб – до 1 квітня наступного року.

Платник податку зобов’язаний сплатити суму ПЗ протягом 10 днів після гран строку подання декларації.

Якщо платник не сплачує ПЗ у встановл строки, така сума є податк боргом. На його см податк органи надсилають вимоги в такі строки:

- першу не раніше 1 роб дня після закінчення гранич строків сплати податку. Податк орган сповіщає, що всі А передаються у податкову заставу

- друга – не раніше 30 днів від дня направлення 1 повідомлення.

Зміст податк застави полягає в том, що платник має обмежені можливості щодо рахпорядження власними активами.

Адм арешт А є виключним способом забезпечення под боргу платника.

Повний арешт полягає у забороні вчиняти платником дії щодо своїх активів. Крім охорони та зберігання.

Умовний – попередження отримання дозволу платником на здійснення операцій з активами.

ПЗ можуть бути розстрочені або відстрочені за заявою платника.

Розстрочення – надання платнику бюдж кредит на суму його ПЗ та %

Відстрочення – перенесення сплати осн суми зобов’язань під % на пізніший термін.

Рішення приймається щодо загдерж податків. По місц податках такі рішення приймаються керівником под орган.

97. Ухилення від податків: поняття, чинники, методи.

Під ухиленням розуміють, протизаконне поводження, що виражається в прихованні інформації про об'єкти оподатковування, відмовленні від реєстрації як платника податків, фальсифікації документів податкової звітності й обліку, а також деякі інші дії, зв'язані з порушенням вимог податкового законодавства.

Чинники: рівень податкових ставок, ефективність та компетентність діяльності податк органів, законослухняність платників, рівень довіри населення до діючої влади щодо ефективного використання нею коштів, отриманих від податків, тощо.

Методи:

Нелегальна діяльність - повну несплату всіх податків і зборів, на відміну від несплати податків у легальній діяльності, коли від всіх податків ухилитись неможливо. Нелегальна діяльність може провадитись у таких формах: заняття підпр діяльністю без відповідної держ реєстрації; імітація зупинення діяльності пп; здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без відповідної ліцензії; нелегальне виробництво товарів і надання послуг у межах легальної діяльності, тощо.

Приховування об”єктів оподаткування в межах легальної діяльності передбачає: неподання податкових декларацій, або подання їх з перекручуванням; приховування виручки; заниження сум фактично виплаченої ЗП; завищення валових витрат, тощо.

Фальсифікація обліку передбачає ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства.

Маскування дійсних ситуацій іншими створення фіктивних фірм, коли дійсний власник пп ховається за підставним чи фіктивним, з метою уникнути відповідальності за ухилення від оподаткування; оформлення операцій з продажу як дарунок; оформлення оплати праці як участь у прибутках або відносин позики, тощо.

Неумисні правопорушення.

98. Податкова оптимізація в рамках вітчизняного і міжнародного співробітництва. Проблеми подвійного оподаткування міжн бізнесу.

Податк оптимізація - процес зменшення податк навантаження в рамках легальної д-сті, що передбачає різні умови оподаткування залежно від складу платників чи виду товарів або податкових пільг.

Податкова оптимізація в рамках нац законодавства має тим менше можливостей, чим більше універсальними є ставки оподаткування та чим менше пільг надається суб”єктам підпр діяльності..

Можливості податкової оптимізації в рамках міжн бізнесу обумовлені різними умовами оподаткування в різних країнах. В країнах з пільговим режимом оподаткування реєструється компанія, і завдяки маніпуляції цінами продажу та купівлі товарів та послуг в рамках холдингу, більша частина прибутку залишається в країні з низькими податками. Дієвим методом мінімізації цих процесів є в першу чергу оптимізація національного податкового законодавства.

Подвійне оподаткування в міжнародному бізнесі означає багаторазове оподаткування одного і того ж об”єкта оподаткування однотипними податками в різних країнах. Подвійне оподаткування має наслідком погіршення інвест клімату у країнах, зменшення доходів бюджету, тобто може сприяти великій зацікавленості платників в ухиленні від сплати.

Історично склалися два підходи до оподаткування доходів міжн бізнесу – за статусом платника та за джерелом походження доходів. В країнах, де оподаткування ведеться за стутусом, підлягають оподаткуванню доходи резидентів, отримані як в даній країні, так і за її межами. В країнах, де оподаткування ведеться за джерелом походження доходів, оподатковуються доходи, отримані на території даної країни. Зрозуміло, що якщо корпорація має компанії в країнах з різними податковими режимами оподаткування, вона заплатить подвійну суму податків з одного і того ж доходу.

Крім того, проблеми виникають і через різні юрид трактування в законодавстві різних країнах де можливе не лише подвійне оподаткування, а й повна несплата податків в будь-якій країні.

Таким чином, для виключення подвійного оподаткування в міжн бізнесі можна як гармонізувати нац податкову систему, так і досягати міждерж домовленостей щодо взаємної узгодженності в оподаткуванні резидентів даних країн.

99. Перекладання непрямих податків.

Перекладання податків – це процес зміни цін на товари та послуги, при якому платник отримує можливість повністю чи частково перекласти податкове навантаження на інших осіб. Існують податки, перекладання яких закладено законодавцем вже в механізмі їх стягнення (непрямі податки).

Оскільки перекладання передбачає використання процесів ціноутворення, зрозуміло, що саме від чинників, які визначають ціни на ті чи інші товари залежать і можливості перекладання. Існують прямі та обернені залежності між цінами, попитом та пропозицією. Для процесів перекладання податків значення має рівень монополізації виробництва і збуту тих чи інших товарів. Крім вищеназваних факторів, на процеси перекладання здійснюють вплив такі загальноекон фактори, як зміни в доходах споживачів та їх розподіл, рівень інфляції, стадія екон циклу, життєвий цикл того чи іншого товару, податкова політика держави: висота та механізм визначення податк ставок (універсальні чи диференційовані, процентні чи тверді), стабільність податкового законодаства, тощо.

Якщо взяти до уваги механізм стягнення податків, то саме по непрямих податках законодавець передбачив їх перекладання, прямо включивши їх в ціну. Але чи збільшиться ринкова ціна на той чи інший товар на повну суму непрямого податку залежить від багатьох факторів, які були названі вище.

100. Напрямки та способи перекладання прямих податків.

Перекладання податків – це процес зміни цін на товари та послуги, при якому платник отримує можливість повністю чи частково перекласти податкове навантаження на інших осіб. Прямі податки передбачають податкове навантаження саме на платника, але чи відбувається це в реальній екон ситуації – питання не має однозначного вирішення, оскільки процес перекладання є дуже складним явищем і залежить від багатьох чинників:

1). ціни на ті чи інші товари. Існують прямі та обернені залежності між цінами, попитом та пропозицією.

2). рівень монополізації виробництва і збуту тих чи інших товарів.

3). загальноекон фактори, як зміни в доходах споживачів та їх розподіл, рівень інфляції, стадія екон циклу, життєвий цикл того чи іншого товару, податкова політика держави: висота та механізм визначення податк ставок (універсальні чи диференційовані, процентні чи тверді), стабільність податкового законодаства, тощо.

Не існує єдиної точки зору щодо перекладання прямих і непрямих податків.

Механізм стягнення прямих податків не передбачає їх перекладання на споживачів за рахунок відповідного збільшення ціни, але існують випадки коли таке перекладання можливе.

96. Екон теорії в податковій сфері.

Екон теорії, які надавали державі мін ф-цій розглядали податки як зло і намагались мінімізувати податк стягнення та зробити їх вплив на ек-ку нейтральним.

В теоріях, де Д надавалось більшого значення – податки розглядались як благо, обов’язок громадянина, як складова екон і соц політики тощо.

1). Класична теорія. Податки- темчасова необхідність. Д надавали мін фнкцій, ринок – осн регулятор екон та соц сфери. Вони вимагали мін под стягнень та створення для пп сприятливих умов, в яких податки не повинні перешкоджати нагромадженню К та розширенню вир-ва.

2). Маржиналісти. Довели, що стягнення податків може мати стимули для підвищення продуктивностіі праці і збільшення вир-ва. Вперше запропоновано НМ, вводиться принцип прогресивності оподаткування.

3). Історича школа. Вважали, що принципи оподаткування включають не лише фіскальні, а й екон та соц наслідки. Податки- засіб згладжування соц нерівності.

4). Теорія Кейнса. Декларували свідоме втручання Д в відтворювальний процес. Гол інструмент-бюдж політика. Подат політика є складовою бюдж політики, та виконують роль стабілізатора, що пом’якшує цикл коливання.

5). Неоконсерватисти. Стверджували про обмежений регулюючий вплив податків.

6). Монетаристи – заперечували використ бюдж та податк політики, оскільки вважали грош політику – єдиний засіб впливу на ек-ку.

7). Теорія пропозиції. Осн мета под політики – забезпечити пропозицію ресурсів в достатньом обсязі за рахунок введення оптим ставок оподаткування Пр п і зменшенні прогресії в оподаткування громадян.

95. Платежі до фонду соц захисту інвалідів.

Кошти фонду соц захисту інвалідів формуються за рахунок держ бюджету та штрафних санкцій, пп. Кошти, що передаються до Фонду з держ бюджету, використ на оплату автомобілів та крісел-колясок для інвалідів, протезно-ортопедичних виробів, засобів реабілітації, путівок на санаторно-курортне лікування, надання матер допомоги, виплати грош компенсацій та інших соц виплат, передбачених чинним законодавством.

Суми штрафних санкцій, використ на фін-ня заходів щодо соц, труд, фіз-спорт та проф реабілітації інвалідів; надання цільової позики на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів; фінансування витрат на професійне навчання непрацюючих інвалідів.

Для пп незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної Ч працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості 1 роб місця.

У разі незабезпечення зазначених нормативів такі пп щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соц захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної ЗП на відповідному пп за кожне роб місце, не зайняте інвалідом.

Сплату штрафних санкцій пп здійснюють за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

аааа