1.6. Пішохідні переходи

Для поліпшення умов безпеки руху на магістральних вулицях рекомендується приймати відстань видимості (не менше 35 м) від пішохідного переходу до перехрестя.

Переходи, на яких пішохід має перевагу перед транспортом, позначають стовпами з вказівними знаками, світловими сигналами і т. д. (тип «Зебра»).

При проектуванні переходів на перехрестях слід приймати ширину тротуарів і місця пішохідного переходу такою, яка достатня для можливості накопичення пішоходів при переході вулиці. Не можна допускати концентрацію пішоходів біля наріжних будинків.

На перехрестях у місцях переходів зазвичай влаштовують направляючі огорожі, що фіксують місця переходів. Бічні границі пішохідних переходів на проїжджій частині позначають кольоровими лініями.

З метою безпеки пішоходів на магістральних вулицях шириною більше 18 м і з великою інтенсивністю руху рекомендується влаштування острівців безпеки або роздільчих смуг шириною не менше 1-1,5 м.

Вертикальне планування на перехресті повинно забезпечити найбільш сприятливі умови для руху транспорту і якнайшвидшого відводу води за межі перехрестя. При проектуванні вертикального планування перехрестя поздовжні профілі другорядних вулиць підпорядковуються профілю магістральної вулиці.

Влаштування поперечних лотків на магістральних вулицях не допускається. Поперечний профіль другорядної вулиці переходить в односхилий, приєднуючись до лотка магістралі. У всіх випадках поєднання напрямків поздовжніх ухилів вулиць, що перетинаються слід уникати понижених точок на перехрестях.

З метою підвищення безпеки переходу та підвищення пропускної спроможності магістралей з інтенсивним рухом пішохідні переходи влаштовують у різних рівнях з проїжджою частиною.

1.7. Планування мікрорайону

Для проекту вертикального планування необхідний топографічний план у масштабі 1:500 або 1:1000 з кроком горизонталей 0,5-1 м, на який наносять планувальне рішення з позначенням будівель та споруд, проїздів, майданчиків і т. п.

При проектуванні вертикального планування мікрорайонів повинні бути дотримані наступні основні умови:

• збереження природного рельєфу в місцях озеленення;

• вирівнювання рельєфу можливо на ділянках в межах забудови, проїздів та майданчиків;

• мінімальні обсяги земляних робіт;

• організація поверхневого стоку з малою протяжністю закритої водостічної мережі;

• забезпечення висотного і планового примикання всієї внутрішньої території та проїздів до міських вулиць;

• сприятливих умов висотного розміщення будівель і внутрішніх мікрорайонних проїздів, майданчиків, садів, скверів і масивів зелених насаджень.

При функціональному зонуванні території житлового району, мікрорайону, при виборі території для мікрорайону, розташуванні вулиць та проїздів, вирішенні системи водовідведення та інших завдань вертикального планування за основу вертикального планування слід брати принцип раціонального використання рельєфу, всього комплексу архітектурно-планувальних, інженерних, економічних і гігієнічних завдань.

При розташуванні забудови на схилах слід застосовувати планування методом терасування, при цьому забезпечити вихід нижньої тераси на одну з прилеглих вулиць. Сполучення між терасами здійснюється за допомогою відкосу або сходів і проїзду.

Для утримання відкосів терас і влаштування зв'язку між терасами часто використовують підпірні стінки. Видалення дощових вод з одного боку на інший може бути здійснений у комбінації використання поздовжніх ухилів терас, підземних трубопроводів, системи лотків і перехідних колодязів. Ухили терас приймають не менш як 0,005%. Ширина сходів для сполучення між терасами повинна бути менше 0,4 м при мінімальній висоті сходинки 0,12 м.

При вертикальному плануванні території усередині мікрорайону слід звертати увагу на правильність використання тальвегів і яроутворень, забудова яких не завжди доцільна. Розміщення будинків і споруд по відношенню до осі тальвегу повинно бути таким, щоб осі їх не перекривали потоків дощових вод. При цьому передбачають укріплення берегів тальвегів і струмків, а також заходи проти процесів яроутворення.

Проект вертикального планування мікрорайону починається з висотного рішення внутрішніх квартальних проїздів, проектування яких аналогічне проектуванню поздовжніх профілів міських вулиць з максимально можливим наближенням до існуючого рельєфу і з забезпеченням відводу зливових вод.

Для зменшення обсягів земляних робіт вертикальне планування території під забудову повинно передбачати створення окремих майданчиків для кожної групи будинків. При цьому необхідно забезпечити відведення поверхневих вод з майданчиків, зручний пішохідний та транспортний зв'язок з іншими ділянками, заглиблення фундаментів в материковий грунт на необхідну глибину, розміщення будівель з допустимими перепадами відміток.

Вертикальне планування ділянки під будинок проектують з урахуванням розміщення будівлі по відношенню до природного рельєфу. При розташуванні будівель паралельно горизонталям або під невеликим кутом до них вертикальне планування зводиться до вирівнювання території, що зайнята будівлями і проїздами, із забезпеченням мінімальних ухилів для нормального водовідведення. При цьому для уникнення необхідності влаштування високого цоколя будівлі можливі наступні рішення:

• створення загального майданчика-тераси під групу будівель;

• влаштування місцевих підсипок і виїмок грунту біля кожного будинку. У цьому випадку при плануванні ділянки під будівлю рекомендується влаштування відкосів для сполучення планованої поверхні з існуючою або перехідних ділянок озеленення з поперечним ухилом до 2%.

• доріжки до входів у будинки можуть бути зроблені у вигляді пандусу або сходів з висотою сходинки 0,08-0,1 м, шириною до 1 м.

• при терасування майданчиків для групи будівель висоту схилів за умовами забезпечення стійкості грунту належить приймати не більше 1,8 м з ухилами 1:1,5-1:2.

Вертикальне планування території кварталів проектується так само, як і вертикальне планування території мікрорайонів. Істотною відмінністю є значно більша можливість збереження в мікрорайонах природного рельєфу території.

Схема організації поверхневого водовідведення з території мікрорайону повинна складатися одночасно зі схемою вертикального планування. Зв'язок вертикального планування території із водовідведенням є одним з істотних вимог благоустрою мікрорайону.

Як правило, при вирішенні питання примикання території мікрорайону або кварталу до міських вулиць передбачається підняття відміток території мікрорайону над територією проїздів та вулиць.

Вертикальне планування внутрішньої квартальної та території пов’язує у висотному і плановому відношенні мережу внутрішніх проїздів, а також всі об'єкти забудови.

Правильне рішення всіх питань вертикального планування можливе за умови, що рішення планування мікрорайону буде проводитися у горизонтальному та вертикальному відношенні одночасно.

Закінчений проект вертикального планування мікрорайону повинен мати:

• план (у масштабі 1:500 - 1:1000) рішення вертикального планування мікрорайону та поздовжні профілі, складені у масштабі проектного плану. На плані і профілях вказують дані проектування: поздовжні ухили по осях внутрішніх квартальних проїздів, по червоних лініях забудови із зазначенням чорних і червоних відміток у точках зламу профілю, висотні позначки по кутах і входів у будинки, висотні відмітки майданчиків, укосів, підпірних стінок, сходів з відмітками їх верху і низу, загальний напрям стоку вод по поверхні території, зображення проектного рельєфу території в проектних відмітках і в проектних (червоних) горизонталях;

• розбивочні креслення по проїздам, червоним лініям об'єктів внутрішної квартальної забудови, підпірних стінок, укосів, сходів і поперечних профілів;

• поздовжні профілі по осях проїздів, червоних лініях, площам із зазначенням пікетажу, поздовжніх ухилів, чорних, червоних та робочих позначок;

• картограму земляних робіт.

При наявності на майданчику, що проектується будівель і споруд, що підлягають знесенню, складної системи підземних комунікацій або складних гідрогеологічних умов проектування вертикального планування ускладнюється. У таких випадках відмітки рівня грунтових вод, глибина закладення підземних мереж, позначки кутів, входів, в'їздів, вікон приямків в існуючі будівлі визначають відмітки вертикального планування. Входи, вікна перших та підвальних поверхів, а також приямки повинні бути забезпечені від затоплення. Якщо конструктивні особливості будівель дозволяють, вертикальне планування може передбачити зміну відміток і входів в існуючі будівлі, а також влаштування перемичок і порогів або сходів вниз приміщення. Проектна поверхня не повинна відкривати фундаменти або підземні комунікації. Якщо потрібна глибина закладки комунікацій не може бути забезпечена, необхідно проектувати їх перекладку. Поперечні профілі проїздів у складних умовах можуть бути лоткоподібними.

Проект вертикального планування території з існуючою забудовою виконується методом червоних горизонталей з перерізом рельєфу 5 - 10 см при ухилах близько 1%.