8. Підбір допоміжного обладнання

Помпи підбираються за їх розрахунковою продуктивністю та потрібним напором. При цьому слід звертати увагу на максимальну температуру води, і допустимий тиск для даного типу помпи, а також на те, щоб помпа працювала з максимальним ККД.

Тип помп та їх характеристики приймалися з [8]. При цьому передбачено встановлення групи з двох помп – робочої та резервної, а для мережених помп – додаткову помпу для літнього періоду.

• мережеві помпи. Продуктивність мережених помп приймається з таблиці 3 п. 22 (105,71 м³/год). Оскільки в проекті не розглядаються зовнішні теплові мережі і втрати тиску є невідомими, то напір мережевих помп приймається в межах 45...60 м. в. ст.

Для зимового періоду приймають:

2 шт. Wilo-IPg 250; 1450 хв^-1; 144 кг; довжина 440 мм; Ø вих. патрубка 200 мм.

Для літнього періоду приймають:

1 шт. Wilo-IPg 180; 1450 хв^-1; 120 кг; довжина 440 мм; Ø вих. патрубка 200 мм.

• живильні помпи. Продуктивність живильних помп приймається з табл. 3, п. 12 (0,28 м³/год). Напір живильних помп приймається з умови забезпечення статистичного напору в системі, який становить 25..30 м. в. ст.

Приймають:

2 шт. Wilo-IPn 65/140-4/2; 2900 хв^-1; 140 кг; довжина 340 мм; Ø вих. патрубка 140 мм.

• циркуляційні помпи. Продуктивність циркуляційних помп приймається з табл. 3, п. 25 (6,83 м³/год), а їхній напір повинен знаходитися в межах 5.. 10 м. в. ст.

Приймають:

2 шт. Wilo TOP-Z 80; 1450 хв^-1; 60 кг; довжина 500 мм; Ø вих. патрубка 160 мм.

• установка водопідготовки. Вибір обладнання установки водопідготовки залежить від якості вихідної води і теплової потужності котельні і типу системи теплопостачання. В проекті передбачено встановлення блочної установки водопідготовки. Вибір типу установки водопідготовки здійснюється за її продуктивністю, яка повинна дорівнювати кількості живильної води, табл. 3, п. 13 (0,28 м³/год).

Приймають:

1 шт. Блочна водопідговуюча установка ВПУ-1.0; 1070×630×2750; виробн. Монастирищенський машинобудівний завод ім. 60-річчя Жовтня.

9. Компонування котельні

В курсовій роботі запроектована окремо розташована котельня закритого типу, в якій обладнання знаходиться в приміщенні. В будівлі котельні передбачено такі основні приміщення: котельний зал, майстерню, службові та побутові приміщення.

Котлоагрегати встановлюються на першому поверсі котельні, фронт усіх котлів знаходиться на одному рівні.

Для встановлення економайзерів, установок хімводоочистки, помп – спеціальне приміщення не передбачається, це обладнання встановлюється в котельному залі.

Мінімальні відстані між основним обладнанням і будівельними конструкціями котельні збережено і наведено в додатку 6 [7].

Котельня обладнана системою опалення і системою вентиляції з природнім побудженням, яка забезпечує трикратний повітрообмін.

Список використаної літератури

1. СНиП II-35-76 Котельные установки. – М.: Стройиздат, 1977.

2. СНип 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика. – М.: Стройиздат, 1983.

3. Лебедев В. И., Пермяков Б. А., Хаванов П. А. Расчет и проектирование теплогенерирующих установок систем теплоснабжения. – М.: Стройиздат, 1992.

4. Роддатис К. Ф., Полторецкий А. И. Справочник по котельным установкам малой производительности. – М.: Энергоатомиздат, 1989.

5. Аэродинамический расчет котельных установок (нормативный метод). – Л.: Энергия, 1997.

6. Манюк В. М., Каплинский Я. И. Справочник по наладке и эксплуатации водяных тепловых сетей. – М.: Стройиздат, 1982.

7. Методичні вказівки по курсовій роботі.

8. Каталог для систем опалення фірми Wilo.

9. Справочник по теплоснабжению и вентиляции. Вентиляция и кондиционирование воздуха. Р. В. Щекин, С. М. Кореневский и др. – К.: Будівельник, 1968., стр. 288.