
- •Курсова робота
- •Теплогенеруючі установки малої та середньої продуктивності.
- •1.Вступ
- •3.Кліматичні дані місця будівництва
- •4.Склад палива та розрахунок процесів горіння
- •5.Визначення теплової потужності теплогенеруючої установки (тгу); вибір типу і кількості котлоагрегатів
- •6.Розрахунок теплової схеми тгу
- •7. Аеродинамічний розрахунок газоповітряного тракту котельні
- •8. Підбір допоміжного обладнання
- •9. Компонування котельні
7. Аеродинамічний розрахунок газоповітряного тракту котельні
Газоповітряний тракт котельні розбивається на окремі розрахункові ділянки, на яких швидкість і витрата продуктів горіння є постійною і які виготовленні з того ж матеріалу.
Об’єм продуктів горіння при розрахунковому навантаженні і температурі t = 0ºС рівний:
,
м3/год
де Вр – розрахункова витрата палива одним котлоагрегатом (Вр = 163 м3/год);
∆α – величина присмоктів повітря в котлоагрегаті (при спалюванні рідкого палива ∆α = 0,1).
Отже:
,
м3/год
Зниження температури продуктів горіння на кожній з розрахункових ділянок ∆tділ знаходять за формулою:
, ºС
де l –довжина розрахункової ділянки,м;
∆tпит – питоме падіння температури продуктів горіння (для металевої частини ∆tпит = 1,9ºС/м; для цегляної частини ∆tпит = 0,35ºС/м).
Газоповітряний тракт розбиваємо на 2 ділянки, на цегляну та металеву ділянки труби.
Враховуючи, що ділянки 1-2 знаходяться в приміщенні котельні, вважаючи, що вони теплоізольовані, в подальших розрахунках не враховуємо зниження температури продуктів горіння на даних ділянках. В цегляній частині зниження температури продуктів горіння буде:
ºС
В металевій частині димової труби:
ºС.
Загальне падіння температури
димових газів в димовій трубі буде
рівним
ºС
Середня температура продуктів горіння на розрахунковій ділянці рівна:
,
ºС
де tвих – температура продуктів горіння на виході з розрахункової ділянки,
tвх – температура продуктів горіння на вході розрахункової ділянки; оскільки прийнято, що ділянки 1-2 ізольовані і в них немає падіння температури, то tвх цегляної частини труби буде рівна температурі виходу продуктів горіння із котлоагрегату, тобто tвх = Т2 = 160 ºС [дод. 1; 7].
Отже, після розрахунків отримаємо:
цегляна частина:
ºС;
,
ºС
металева частина:
ºС;
ºС
Величина природної тяги, яка виникає в димовій трубі:
,
Па.
де hтр - загальна висота димової труби, м (30 м);
ρп
і ρг
– відповідно, густина зовнішнього
повітря (при tз
= tх.5)
і продуктів горіння при їх середній
температурі в димовій трубі
:
,ºС
Густини зовнішнього повітря
та димових газів при відповідних
температурах визначимо із залежності:
кг/м3.
Розрахунок зводимо в таблицю 4.
Таблиця 4.
Густина зовнішнього повітря та димових газів.
Температура, ºС |
-20 |
112 |
136 |
159 |
160 |
Густина, кг/м3 |
1,39 |
0,713 |
0,680 |
0,649 |
0,648 |
Отже, величина природної тяги, що виникає в димовій трубі буде рівною:
Па.
Дійсна об’ємна годинна витрата продуктів горіння на кожній із розрахункових ділянок Vділ, м3/год, буде рівною:
.
Розрахунок за даною формулою зводимо в таблицю 5.
Таблиця5.
Дійсна об’ємна витрата продуктів горіння на ділянках
Ділянка |
|
1 |
2 |
Цегляна частина димової труби |
Металева частина димової труби |
Вихід з димової труби |
Температура, ºС |
0 |
160 |
160 |
159 |
136 |
112 |
Витрата,
|
1921 |
3047 |
6094 |
6080 |
5756 |
5418 |
Для визначення діаметру димоходів задаємося швидкістю руху димових газів в газоходах, рівною 5м/с. Газоходи приймаємо круглого поперечного перерізу.
Потрібна площа поперечного
перерізу кожної ділянки
:
,
м2,
де ω – швидкість руху димових газів, м/с (5 м/с).
За отриманими значеннями
приймається стандартний канал з
найближчою площею поперечного перерізу
та визначається дійсна швидкість
продуктів горіння на ділянці за формулою:
.
За наведеними формулами складаємо таблицю 6.
Таблиця 6.
Розрахунок площі поперечного перерізу газоходів та визначення дійсної швидкості руху димових разів.
Ділянка |
1 |
2 |
цегляна частина труби |
металева частина труби |
вихід з димової труби |
Швидкість, ω, м/с |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
Витрата, V, м3/год |
3047 |
6094 |
6080 |
5756 |
5418 |
Площа поперечного перерізу, м2 |
0,17 |
0,34 |
0,34 |
0,32 |
0,30 |
Стандартний канал, d, м |
0,5 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,65 |
Дійсна швидкість продуктів горіння, ωділ, м/с |
4,85 |
4,92 |
4,27 |
4,04 |
4,97 |
Втрати тиску на розрахунковій ділянці визначаються за формулою:
,
Па,
де λ – коефіцієнт опору тертя, для металевих газоходів – λ = 0,02, а для цегляних – λ = 0,04;
l – довжина ділянки, м;
d – діаметр каналу, м, при прямокутному перерізі зі сторонами a і b приймається як еквівалентний діаметр, м;
Σξ – сума коефіцієнтів місцевих опорів, визначається з [5];
ρ – густина продуктів горіння при середній температурі на ділянці, кг/м3.
Розрахунок зводимо в таблицю 7.
Таблиця 7.
Розрахунок втрат тиску газоповітряного тракту.
Ділянка |
1 |
2 |
цегляна частина труби |
металева частина труби |
Розміри каналу, d, м |
0,5 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
Довжина ділянки, м |
5,2 |
8,7 |
5 |
25 |
Коефіцієнт опору тертя |
0,02 |
0,02 |
0,04 |
0,02 |
Втрати тиску на ділянці ∆h, Па |
5,53 |
0,77 |
3,91 |
2,03 |
|
Сумарні втрати тиску Δhділ , Па |
12,2 |
При розрахунку газоповітряного тракту враховувались такі коефіцієнти місцевих опорів:
1 ділянка:
Відвід на 90° 0,9
Σξ = 0,9
2 ділянка
трійник на всмоктуванні 1,6
Σξ = 1,6
Цегляна частина
коліно зі зміною січення (f/F=0,9) 1,09
Σξ = 1,09
Металева частина
плавне звуження (f/F=0,67) 0,1
вільний вихід 1,0
Σξ = 1,1
Загальний опір газового тракту визначається за залежністю:
,
Па.
В дод. 1 [7]
для котла КСВ-2”ВК-21”,
вказана величина
,
що рівна 100
Па.
Тоді,
Па.
Оскільки загальний опір
газового тракту набагато меншим за
величину природної тяги, що створює
димова труба (
Па
Па),
то котельня може працювати на природній
тязі.