- •1. Політичне, соціально – економічне та культурне становище Східної Галичини, Буковини, Закарпаття у1921-1939 рр. У складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •Політична сфера
- •Економічна сфера
- •Українські землі у складі Польщі
- •Політичні партії та організації Східної Галичини
- •Українські землі у складі Румунії
- •Українські землі у складі Чехословаччини
- •Карпатська Україна. Карпатська Січ». А. Волошин.
Українські землі у складі Румунії
Перебування у складі Румунії Північної Буковини, Ізмаїльського, Акерманського, Хотинського повітів Бессарабії, а також українського населення румунського повіту Мармарош. Переселення румунських колоністів на землі Північної Буковини.
Запровадження воєнного стану на окупованих українських територіях (1918-1928 рр.).
Політика румунізації (державна мова — румунська, зміна імен та прізвищ, назв міст і сіл на румунські).
У 1936 р. було видано циркуляр румунського уряду, яким заборонялося в офіційних документах уживати історичні, а не румунізовані назви, навіть прізвища румунізувалися. Наприклад, прізвище Антоненко замінювалося на Антонеску.
Закриття українських шкіл, ліквідація української кафедри в Чернівецькому університеті, заборона на ввезення українських книжок тощо.
Переслідування української церкви.
Антирумунські повстання (Хотинське 1919 р., Татарбунарське 1924р.).
Відсутність умов для легальної політичної діяльності. Діяльність (із 1918 р.) Комуністичної партії Буковини, лідерами якої були С. Канюк, В. Гаврилюк (нелегальна діяльність, злиття з Комуністичною партією Румунії у 1926 р.).
Діяльність (із 1927р.) єдиної легальної партії Українська національна партія (УНП) на чолі з В. Залозецьким (шукали компроміс із урядом Румунії, здобули декілька місць у румунському парламенті).
Виділення з УНП радикального крила на чолі з О. Зибачинським (нелегальна діяльність конспіративних груп за зразком оунівських).
1938 р. — установлення військової диктатури, заборона всіх політичних партій.
Українські землі у складі Чехословаччини
Перебування у складі Чехословаччини Закарпаття.
Більш сприятливі, ніж в інших державах, умови для економічного розвитку, хоча капіталовкладення недостатні.
Намагання чеської влади вирішити проблеми в аграрному секторі шляхом передачі селянам окремих земель угорських поміщиків.
Заснування українських шкіл, гімназій.
Діяльність «Просвіт».
Створення українських театральних осередків, хорів тощо.
Невиконання чеським урядом зобов'язання надати автономні права українцям.
Відсутність суто українських політичних партій.
Політичні течії на Закарпатті
Українофіли |
вважали русинів частиною єдиного українського народу; виступали за возз'єднання всіх українських земель у єдиній незалежній державі |
Русофіли |
вважали русинів частиною єдиного російського народу; виступали за надання краю автономії |
Русини |
Вважали русинів самобутнім слов'янським народом, відмінним як від українців, так і від росіян; виступали за автономію, а в майбутньому — за незалежність Закарпаття |
Мадярофіли |
вважали русинів (або карпаторосів) окремою нацією; виступали за приєднання Закарпаття до Угорщини |
Комуністи |
були складовою частиною комуністичного руху в Чехословаччині ; виступали за автономію краю , а в перспективі — за приєднання до Радянської України |
