
- •Локальні обчислювальні мережі
- •1. Принципи організації лом
- •1.1. Характерні особливості лом
- •1.2. Склад лом
- •1.4. Архітектури лом
- •1.4.1. Однорангові (рівнорангові) мережі
- •1.4.2. Мережі типу "клієнт-сервер"
- •1.4.3. Сервери лом
- •1.5. Багатосегментна організація лом
- •1.5.1. Використання декількох мережевих адаптерів
- •1.5.2. . Повторювачі
- •1.6. Методи управління доступом в лом
- •1.7. Стандарти локальних мереж
1.7. Стандарти локальних мереж
Основним розробником стандартів локальних мереж є комітет 802, організований в 1980 році в IEEE. В рамках цього комітету були утворені підкомітети 802.1, 802.2, ..., в яких розробляються стандарти різних рівнів IEEE-моделі і різних технологій побудови ЛОМ. На рис.3.10 перераховані деякі з цих стандартів, що представляють собою рекомендації з розробки ЛОМ, щоб забезпечити виконання основних вимог до організації мереж, таких як відкритість, гнучкість і сумісність. Стандарти ЛОМ обростають доповненнями, які знаходять відображення в позначеннях 802.х у вигляді букв, наприклад 802.1р (стандарт, що описує пріоритезацію трафіку на канальному рівні), а також поповнюються новими стандартами, що відображають появу нових технологій локальних мереж, наприклад бездротових мереж 802.11 і 802.16 .
Н
ижче
розглядаються
принципи організації найбільш популярної
ЛОМ Ethernet, що використовує метод доступу
СSМА/СD (IЕЕЕ 802.3), і ЛОМ Token Ring, що використовує
метод доступу «маркерне кільце» (IEEE
S02.5), а також бездротових технологій
передачі даних, відомих як WiFi (IEEE 802.11 )
і WiMAX (IEEE 802.16).
Метод доступу Token Bus - «маркерна шина», описаний в стандарті IEEE 802.4, що був реалізований в локальній мережі ArcNET, не отримала широкого розповсюдження.