Середні зважені оцінки при визначенні комплексного показника якості

Гуляєв Н.С., керівники: проф. Должанський А.М., асп. Бондаренко О.А.

Національна металургійна академія України

Продукція характеризується переліком відповідних одиничних показників якості, які формують комплексний показник якості. Значущу роль відіграють також коефіцієнти вагомості одиничних показників якості, які находяться експертним методом. З урахуванням представлених даних комплексний показник якості знаходиться як одно із середніх зважених оцінок, а саме арифметичного, геометричного, квадратичного або гармонійного. Вони розраховуються за формулами: для середнього арифметичного зваженого - ; для середнього геометричного зваженого - для середнього гармонійного зваженого - ; середнього квадратичного зваженого - , де - номери членів розкладання функцій в ряд, - коефіцієнти при відповідних членах розкладання.

Вид середнього зваженого визначається об’єктом, який оцінюється.

Максимізація комплексного показника якості на прикладі волочіння дроту

Луць Я.О., керівники: проф. Должанський А.М., асп. Бондаренко О.А.

Національна металургійна академія України

Оцінка якості процесів, послуг визначається сукупністю виробничих факторів, а саме технічних, технологічних та організаційних. За допомогою методу планування експерименту визначили максимально можливий рівень комплексного показника якості.

У рамках прикладу волочіння дроту для збільшення комплексного показника якості процесу при урахуванні трьох одиничних показників якості отримали рекомендації щодо:

- забезпечення ступеня разової деформації в волоці 0,15, що забезпечується зменшенням енергетичних витрат на ведення процесу волочіння (при необхідності збільшення ступеня деформації можна рекомендувати значення 0,25);

- забезпечення напівкута волоки 0,15, що відповідає мінімуму енерговитрат на ведення процесу і практиці волочіння;

- доцільності вживання заходів щодо підвищення коефіцієнтів вагомості визначених одиничних показників якості, а також - зменшення невизначеності опису процесу.

ВОЛОЧІННЯ СТАЛЕВОЇ КАТАНКИ З ПОВЕРХНЕВИМИ ДЕФЕКТАМИ

Суслова К.Л., керівники: Должанський А.М., Петльований Є.О.

Національна металургійна академія України

Експериментально досліджено закономірності деформування поверхневих дефектів сталевої катанки в залежності від їх розмірів і напрямку розташування. Дефекти на заготівлі моделювали поверхневими поздовжніми і поперечними насічками з кутом при вершині 90 ° і глибиною врізу в тіло заготовки на 2,5; 1,6; 1,2 і 1,0 мм, розташованими вздовж її осі. Отримані дані можуть бути корисними при подальшому аналітичному описі закономірностей деформації об'ємних дефектів у заготівлі при її волочінні, а також - при визначенні стабільних умов волочіння заготовки з дефектами.

РОЗРОБКА ПРИЙОМІВ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ТА ОБ'ЄКТИВНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ МАЛИХ ОБ'ЄКТІВ

Суслова К.Л., керівники: Должанський А.М., Петльований Є.О.

Національна металургійна академія України

Удосконалено метод підвищення точності та об'єктивності адекватного визначення розмірів малих об'єктів. Вдосконалений метод використаний при вимірюванні розмірів і глибини залягання поверхневих дефектів сталевої катанки при її волочінні. При цьому враховували, що використовуваний фоторегістратор може дати оптичне восьмикратне збільшення, однак використання такої операції неконтрольовано погіршує якість зображення.

Можливість програмного збільшення в середовищі CorelDraw формально обмежена лише властивостями екрану комп'ютера.

Так, приміром, якщо вимірювання штангенциркулем об'єкта з характерним розміром 1 мм і точністю 0,1 мм, дає помилку 10%, то графічне збільшення його зображення в 5 разів і тієї ж абсолютною похибкою дозволяє зменшити відносну помилку вимірювання до 2% і т. д. До того ж при цьому знижується вплив «людського фактора».

Отримані дані можуть бути використані в дослідницькій практиці наукових підрозділів, роботі метрологічних і технологічних служб підприємств.