
- •Тема 6. Судова система та судочинство на українських землях кінця 14-середини 16 ст.
- •Загальна характеристика судової системи, яка складалась в українських землях з кінця 14-15 ст.
- •Центральні судові органи, їх склад та повноваження:
- •Місцеві суди:
- •Суди в містах з магдебурзьким правом
- •Загальні риси судового процесу, судові докази, їх види.
- •Судебник Казимира 4 та його вплив на зміни у судочинстві.
- •Тема 7. Судова реформа у Великому князівстві Литовському 1564-1566 рр. Її причини та значення.
- •Причини проведення судової реформи у Великому князівстві литовському.
- •Екзекуційний рух, його сутність і значення у справі судової реформи 1564-1566 рр.
- •Центральні судові органи.
- •Великокнязівський (господарський) суд
- •Суд Головного литовського трибуналу
- •Територіальні (обласні) суди
- •Місцеві судові органи:
- •Особливі судові органи.
- •Зміни у судочинстві Великого князівства Литовського.
- •Тема 8. Правове становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина 16-перша половина 17 ст.)
- •1. Підготовка та укладення Люблінської унії 1569р.: її характеристика та наслідки.
- •2. Характеристика державного ладу речі Посполитої, органів центральної влади.
- •3. Елекційний сейм 1573 р. Та прийняття Артикулів Генріха Валуа і Pacta Conventa: їх характеристика та значення.
- •4. Правове становище українських земель у складі Речі Посполитої та місцеві органи влади.
- •6. Укладання Берестейської церковної унії 1596 р., її ратифікація та наслідки.
- •Тема 9. Право на українських землях кінця 16-першої половини 17 ст.
- •Джерела права на українських землях кінця 16-першої половини 17 ст.
- •Причини розробки 3 Статутут Великого князівства Литовського 1588 р та його джерела.
- •Цивільне та шлюбно-родинне право.
- •Кримінальне право.
- •Тема 10. Виникнення та розвиток українського козацтва. Запорізька Січ.
- •Теорії виникнення українського козацтва та особливості тлумачення етимології терміну «козак».
- •Початкова організація козацтва.
- •Створення реєстрового козацтва та його правове становище.
- •Організація Запорізької Січі: признаки і наслідки.
- •Судова система і джерела права на Запорізький Січі.
- •Ординація війська Запорозького реєстрового 1638 рока: причини прийняття, її зміст та значення.
- •Тема 11. Визвольна війна українського народу 1648-1657 рр. Під проводом б. Хмельницького та поширення державності Запорізької Січі в Україні.
- •Передумови і причини Визвольної війни українського народу під проводом б. Хмельницького 1648-1657 рр., особливості її періодизації.
- •«Пункти козацькі» 1649 р. Б. Хмельницького, їх зміст та мета розробки.
- •Центральні та місцеві органи влади і управління в Україні-Гетьманщині в роки Визвольної війни.
- •Адміністративно-територіальна організація
- •Органи влади та управління
- •Генеральний уряд
- •Білоцерківський мирний договір і його наслідки.
- •Тема 12. Возз’єднання України-Гетьманщини з Московською державою: причини, його юридичне оформлення та наслідки.
- •Політико-економічне становище Війська Запорізького на початку 50-х років 17 ст та пошук гетьманом військових союзників.
- •Земський собор 1653 р. І його рішення щодо включення України до складу Московської держави.
- •Переяславська рада 1654р.: характер і значення.
- •Розробка та затвердження «Березневих статей» 1654 р., їх аналіз і значення.
- •Жалувана грамота царя Олексія Михайловича Війську запорозькому на збереження його прав і вольностей.
- •Тема 13. Україна-Гетьманщина у другій половині 17 ст. Та причини її розколу.
- •Характеристика державного ладу України-Гетьманщини. Центральні органи влади: Московської держави в Україні
- •Місцеві орган влади і управління
- •Характеристика суспільного ладу України-Гетьманщини.
- •Політичний проект і. Виговського і його реалізація у Гадяцькому договорі 1658 р.: аналіз і значення.
- •Державна програма ю. Хмельницького та її оцінка на матеріалах «Жердівських» і «Переяславських» статей.
- •Основні положення
- •Наступ на українську державність. Батуринські (1664) та Московські (1665) статті і. Брюховецького, їх зміст та наслідки.
- •Андрусівська угода 1667 р. Та її наслідки.
- •Тема 14. Боротьба України-Гетьманщини за збереження своєї політичної автономії (перша половина 18 ст).
- •Політичний проект і. Мазепи, його зміст та наслідки.
- •Ліквідація інституту гетьманства Петром 1 та утворення 1 малоросійської колегії 1722 р.
- •«Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» п. Орлика 1717 р., їх зміст та значення.
- •Соціальна диференціація українського козацтва і його правове становище у першій половині 18 ст.
- •Процес закріпачення селян України з кінця 17- першої половини 18 ст.
- •Правове положення міського населення в Україні з кінця 17- першої половини 18 ст.
- •Тема 15. Розвиток права в Україні-Гетьманщині та його кодифікація у 18 ст.
- •Пам’ятки феодального права в Україні-гетьманщині, розробка і аналіз збірника «Прав, за якими судиться малоросійський народ».
- •«Процес короткий наказний, виданий при резиденції гетьманській» 1734 р.
- •«Суд і розправа в правах малоросійських», підготовлений ф. Чуйкевичем.
- •«Книга статутів та інші права малоросійські» 1764 р., підготовлена в. Кондратьевим.
- •Кодифікаційні роботи другої половини 18 ст., «Екстракт малоросійських прав», 1767 р. Та «Екстракт указів, інструкцій та установ».
- •Тема 16. Суспільно-політичній лад і право на етнічних українських землях у складі Російської імперії (кінець 18-початок 20 ст.).
- •Ліквідація залишків української автономії.
- •Причини та особливості проведення буржуазних реформ на українських землях у складі російської імперії
- •Судова система на українських землях та її реформування.
- •Характеристика права на українських землях у складі Російської імерії.
- •Кодифікація права в 19 ст.
Організація Запорізької Січі: признаки і наслідки.
У кінці XVI ст. козацтво виділяється в окремий суспільний стан в Україні, стає значною військово-політичною силою, центром національно-визвольного руху, ядром української державності. На відміну від таборитів та граничар і навіть донського козацтва, як найбільш типологічно близького українському, запорізьке козацтво еволюціонувало до значно вищих форм своєї організації. Козаки створили Запорозьку Січ, яка стала тим фактором, що суттєво вплинув на подальшу еволюцію козацтва і долю України. Січ дала Україні і політиків, і воєначальників, які сприяли поступу своєї Вітчизни, зростанню її авторитету на міжнародній арені. Козацтво стало авангардом народу, народних повстань і рухів. Воно стало виконувати державотворчі функції. Саме козаки підхопили естафету державної традиції, яка тимчасово перервалася після ліквідації Галицько-Волинського і Київського князівств. Феномен цього явища в тому, що вперше державотворча функція перейшла безпосередньо до представників народу. Українська державність збагатилася історичними формами, які істотно відрізнялися від основ феодального суспільства, що панували в інших країнах. Запорожці виробили своєрідний внутрішній суспільний устрій, який, засвоївши попередні общинні традиції і збагатившись новими елементами, був справжнім суспільно-політичним винятком. Проста, але ефективна система органів влади, участь усіх козаків у вирішенні найважливіших питань перетворили Запорізьку Січ на стійкий політичний організм, забезпечили їй високе виживання. Для Запорозької Січі протягом століть її існування характерний найширший спектр суспільно-політичної і соціально-економічної діяльності. На українських землях не було практично жодної сфери життя, яка б залишалася поза її увагою. Існування Запорозької Січі як самостійної політичної сили неодноразово визнавалося іншими державами. З ними велись переговори, укладались угоди і військові союзи. Військова сила запорожців та оригінальна тактика бою, якою козаки збагатили військове мистецтво, були добре відомі за межами України. Характерною ознакою діяльності Запорізької Січі було прагнення поширити свій політичний вплив на всі українські землі. Саме українське козацтво стало вирішальною силою у боротьбі за українську державність, і пізніше ця державність була створена за зразком і структурою запорізького козацтва. Цим воно суттєво відрізнялося від донського козацтва, яке виконувало лише військово-оборонні функції. Козацький ідеал відіграв значну роль у розвитку соціальної активності селянства, він став фактором реалізації їх мрій і праг нень, матеріалізувався під час повстань, коли на звільненій території запроваджувалися козацькі порядки. Фактом свого існування козацтво дало значний імпульс розвитку суспільної свідомості народу, забезпечило появу нових елементів ментальності, пов'язаних зі свободою і власною державою.
Судова система і джерела права на Запорізький Січі.
На Запоріжжі формувалася і своєрідна судова система. Судові функції тут виконували усі представники козацької старшини. Кошовий отаман (гетьман) був найвищим судовим органом. В середині XVII ст. він перетворюється на вищу апеляційну інстанцію.
Основні судові функції покладалися на військового суддю, який розглядав кримінальні й цивільні справи козаків. Найбільш складні справи він передавав кошовому отаману (гетьману) або Військовій раді. Військовий суддя відправляв правосуддя за звичаєвим правом, яке склалося на українських землях протягом останніх століть.
Судові повноваження інших представників військової старшини були менш значимими. Так, військовий осавул виконував функції слідчого та стежив за виконанням судових рішень. У межах своїх повноважень виконували судові функції курінні та паланкові отамани. Цікаво, що на Запоріжжі діяв принцип: "де три козаки — два третього судять".
В роки Визвольної війни було здійснено спробу відокремити судові органи від адміністративних. Були створені Генеральний, полковий та сотенний суди. До складу Генерального суду входили два генеральні судді. Генеральний суд був апеляційною інтонацією для полкових та сотенних судів. Але повністю провести розподіл влади в Україні того часу не вдалося. Органи адміністративно-територіального управління продовжували виконувати судові функції.
Систему судових органів очолював гетьман, якому належала вища судова влада. Гетьман затверджував вироки (рішення) Генерального та полкового судів у найважливіших справах, особливо вироки до смертної кари. Гетьману подавали скарги на рішення всіх судів, перевірку яких він проводив вибірково, посилаючи представників старшини на місця для розгляду справ по суті. Роль вищих судових органів виконувала також старшинська рада. Полкові та сотенні суди розповсюджували свою юрисдикцію не тільки на справи всього козацтва, а й на все населення, яке проживало на їхній території.
Процесуальне право не знало істотних відмінностей між цивільними та кримінальними справами. Домінуючим, як і раніше, був змагальний процес.
Судочинство починалося за заявою потерпілого. Процес мав позовний характер. Позивач самостійно збирав усі докази, пред'являв їх суду і підтримував звинувачення. На будь-якій стадії процесу він мав право відмовитись від позову або звинувачення і укласти мирову угоду. В тяжких злочинах слідство і суд були обов'язковими, незалежно від заяви потерпілого, що говорило про появу слідчого процесу. Представники сторін мали право на адвокатів, так званих прокураторів, що знаходилися при судах. У деяких справах їхня участь була обов'язковою. Докази підрозділялися на досконалі та недосконалі. Доказами були: показання свідків, піймання на гарячому, присяга тощо. В окремих випадках для здобуття зізнання в здійсненні злочину застосовувалося катування. Показання свідків та піймання на гарячому належали до досконалих доказів, а присяга і клятва вважалися додатковими доказами. У майнових спорах велике значення надавалося письмовим доказам, оскільки закон вимагав укладати деякі угоди тільки в письмовій формі.
У другій пол. XVI ст. у кримінальних справах вводиться попереднє слідство, яке здійснювали старости, намісники, замкові судді. Вони виїжджали на місце злочину, проводили допит свідків і підозрюваних, записували їхні показання і передавали до суду.
еред джерел права, які використовувалися, на першому місці було звичаєве козацьке право. Воно регулювало широке коло стосунків, і перш за все, організацію державної влади та управління, систему судочинства, називало злочини та покарання за них. З часом великої ваги набувають нові джерела права. Мова йде, перш за все, про гетьманські універсали. Це були розпорядчі акти вищої влади, які носили загальнообов'язковий характер для всього населення України. Універсали регулювали державні, адміністративні, цивільні, кримінальні та процесуальні стосунки.
Джерелами права були також міжнародні угоди, які укладалися гетьманом, головним чином з сусідніми державами. В них стверджувався стан України як суб'єкта міжнародно-правових відносин. В угодах ми знаходимо норми цивільного та адміністративного права.
Під злочином розумілося всяке порушення норм "давнього козацького права". В системі злочинів на першому місці стояли військові злочини (зрада, ненадання допомоги під час бою тощо). Особливо жорстоко карали зрадників — їх страчували. Серед видів покарання найбільш поширеними були смертна кара та штрафи.