- •Тема 6. Судова система та судочинство на українських землях кінця 14-середини 16 ст.
- •Загальна характеристика судової системи, яка складалась в українських землях з кінця 14-15 ст.
- •Центральні судові органи, їх склад та повноваження:
- •Місцеві суди:
- •Суди в містах з магдебурзьким правом
- •Загальні риси судового процесу, судові докази, їх види.
- •Судебник Казимира 4 та його вплив на зміни у судочинстві.
- •Тема 7. Судова реформа у Великому князівстві Литовському 1564-1566 рр. Її причини та значення.
- •Причини проведення судової реформи у Великому князівстві литовському.
- •Екзекуційний рух, його сутність і значення у справі судової реформи 1564-1566 рр.
- •Центральні судові органи.
- •Великокнязівський (господарський) суд
- •Суд Головного литовського трибуналу
- •Територіальні (обласні) суди
- •Місцеві судові органи:
- •Особливі судові органи.
- •Зміни у судочинстві Великого князівства Литовського.
- •Тема 8. Правове становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина 16-перша половина 17 ст.)
- •1. Підготовка та укладення Люблінської унії 1569р.: її характеристика та наслідки.
- •2. Характеристика державного ладу речі Посполитої, органів центральної влади.
- •3. Елекційний сейм 1573 р. Та прийняття Артикулів Генріха Валуа і Pacta Conventa: їх характеристика та значення.
- •4. Правове становище українських земель у складі Речі Посполитої та місцеві органи влади.
- •6. Укладання Берестейської церковної унії 1596 р., її ратифікація та наслідки.
- •Тема 9. Право на українських землях кінця 16-першої половини 17 ст.
- •Джерела права на українських землях кінця 16-першої половини 17 ст.
- •Причини розробки 3 Статутут Великого князівства Литовського 1588 р та його джерела.
- •Цивільне та шлюбно-родинне право.
- •Кримінальне право.
- •Тема 10. Виникнення та розвиток українського козацтва. Запорізька Січ.
- •Теорії виникнення українського козацтва та особливості тлумачення етимології терміну «козак».
- •Початкова організація козацтва.
- •Створення реєстрового козацтва та його правове становище.
- •Організація Запорізької Січі: признаки і наслідки.
- •Судова система і джерела права на Запорізький Січі.
- •Ординація війська Запорозького реєстрового 1638 рока: причини прийняття, її зміст та значення.
- •Тема 11. Визвольна війна українського народу 1648-1657 рр. Під проводом б. Хмельницького та поширення державності Запорізької Січі в Україні.
- •Передумови і причини Визвольної війни українського народу під проводом б. Хмельницького 1648-1657 рр., особливості її періодизації.
- •«Пункти козацькі» 1649 р. Б. Хмельницького, їх зміст та мета розробки.
- •Центральні та місцеві органи влади і управління в Україні-Гетьманщині в роки Визвольної війни.
- •Адміністративно-територіальна організація
- •Органи влади та управління
- •Генеральний уряд
- •Білоцерківський мирний договір і його наслідки.
- •Тема 12. Возз’єднання України-Гетьманщини з Московською державою: причини, його юридичне оформлення та наслідки.
- •Політико-економічне становище Війська Запорізького на початку 50-х років 17 ст та пошук гетьманом військових союзників.
- •Земський собор 1653 р. І його рішення щодо включення України до складу Московської держави.
- •Переяславська рада 1654р.: характер і значення.
- •Розробка та затвердження «Березневих статей» 1654 р., їх аналіз і значення.
- •Жалувана грамота царя Олексія Михайловича Війську запорозькому на збереження його прав і вольностей.
- •Тема 13. Україна-Гетьманщина у другій половині 17 ст. Та причини її розколу.
- •Характеристика державного ладу України-Гетьманщини. Центральні органи влади: Московської держави в Україні
- •Місцеві орган влади і управління
- •Характеристика суспільного ладу України-Гетьманщини.
- •Політичний проект і. Виговського і його реалізація у Гадяцькому договорі 1658 р.: аналіз і значення.
- •Державна програма ю. Хмельницького та її оцінка на матеріалах «Жердівських» і «Переяславських» статей.
- •Основні положення
- •Наступ на українську державність. Батуринські (1664) та Московські (1665) статті і. Брюховецького, їх зміст та наслідки.
- •Андрусівська угода 1667 р. Та її наслідки.
- •Тема 14. Боротьба України-Гетьманщини за збереження своєї політичної автономії (перша половина 18 ст).
- •Політичний проект і. Мазепи, його зміст та наслідки.
- •Ліквідація інституту гетьманства Петром 1 та утворення 1 малоросійської колегії 1722 р.
- •«Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» п. Орлика 1717 р., їх зміст та значення.
- •Соціальна диференціація українського козацтва і його правове становище у першій половині 18 ст.
- •Процес закріпачення селян України з кінця 17- першої половини 18 ст.
- •Правове положення міського населення в Україні з кінця 17- першої половини 18 ст.
- •Тема 15. Розвиток права в Україні-Гетьманщині та його кодифікація у 18 ст.
- •Пам’ятки феодального права в Україні-гетьманщині, розробка і аналіз збірника «Прав, за якими судиться малоросійський народ».
- •«Процес короткий наказний, виданий при резиденції гетьманській» 1734 р.
- •«Суд і розправа в правах малоросійських», підготовлений ф. Чуйкевичем.
- •«Книга статутів та інші права малоросійські» 1764 р., підготовлена в. Кондратьевим.
- •Кодифікаційні роботи другої половини 18 ст., «Екстракт малоросійських прав», 1767 р. Та «Екстракт указів, інструкцій та установ».
- •Тема 16. Суспільно-політичній лад і право на етнічних українських землях у складі Російської імперії (кінець 18-початок 20 ст.).
- •Ліквідація залишків української автономії.
- •Причини та особливості проведення буржуазних реформ на українських землях у складі російської імперії
- •Судова система на українських землях та її реформування.
- •Характеристика права на українських землях у складі Російської імерії.
- •Кодифікація права в 19 ст.
Тема 9. Право на українських землях кінця 16-першої половини 17 ст.
Джерела права на українських землях кінця 16-першої половини 17 ст.
оловними джерелами права в українських землях Литовсько-Руської держави були; звичаєве право, Руська правда, великокнязівське законодавство (привілеї: обласні, земські, міські), Судебник Казимира IV 1468 року, статути, магдебурзьке право.
На перших порах серед джерел права найбільш важливе місце належало Руській правді. її норми були покладені в основу інших джерел права. Руська правда значно вплинула на подальший розвиток литовського і польського законодавства.
Певна частина громадських відносин регулювалась нормами звичаєвого права, які складались історично в процесі суспільного життя.
Поступово люди усвідомлювали необхідність тих чи інших правил поведінки, дотримувались їх самостійно або під впливом громадської думки і влади.
Перетворення звичаїв в юридичні норми вимагало їхнього офіційного признання, санкціонування державною владою, що мало особливе значення на українських землях, де міцно трималися за старину. Найбільш поширеними шляхами затвердження місцевих звичаїв і, таким чином, визнання їх юридичними нормами була мовчазна згода влади або їхнє офіційне визнання. Характерним прикладом цього служить історія копних судів, які розглядали всі справи тільки на основі місцевих звичаїв. Спочатку такі суди діяли, виходячи із змісту обласних привілеїв ("старини не рухати"),а в XVI ст. були санкціоновані державою.
Норми звичаєвого права, які склались в Україні, були настільки авторитетні, що не могло бути й мови про їхню ліквідацію. Відповідно до статутів і магдебурзького права вони були обов'язковими для застосування судами.
Особливе значення для українського законодавства мало формування звичаєвого права вжитті тих українців, які тікали від гнобителів І називали себе козаками. Склалось навіть поняття — "козацьке право" як сукупність правових звичаїв, що пізніше діяли в Запорізькій Січі, де вони стали офіційними джерелами права.
До джерел права в Україні слід віднести також канонічне право (православне і католицьке). Правовими джерелами православної церкви були кормчі книги — "Номоканон" і церковні статути київських князів Володимира і Ярослава. Найвідомішим католицьким джерелом права, яке діяло у Великому князівстві Литовському, був "Звід канонічного права" 1532 р.
З часом якості важливих джерел права в Литовсько-Руській державі набувають міжнародні договори, різноманітні князівські грамоти, привілеї великих князів, королів польських та постанови польсько-литовських сеймів.
Насамперед це договори Литовсько-Руської держави з Прусським і Лівонським орденами, з Новгородською та Псковською республіками, з Московським князівством. Але головну роль у долі українських земель стали відігравати договори з Польщею. Кревській акт 1385 року заснував персональну унію Литовського князівства з Польщею; Віденська угода 1401 року — союз взаємної охорони та безпеки; Городельська угода 1413 року — персональну унію, нарешті, Люблінська унія 1569 року — реальну єдність двох держав.
У цих актах ми знаходимо, перш за все, норми конституційного та адміністративного права.