- •2.1 Роль інтерактивних технологій навчання рідної мови у розвитку творчого потенціалу учнів початкових класів
- •2.2 Інтерактивні технології кооперативного навчання
- •Колективно-групове навчання і його технології як засіб формування мовної особистості молодшого школяра.
- •2.4 Види інтерактивних вправ і ефективність їх застосування на уроках рідної мови у початковій школі.
- •2.5 Ефективність застосування педагогічних технологій на уроках рідної мови у початкових класах.
- •2.6 Переваги застосування інтерактивного навчання у формуванні мовної особистості молодшого школяра.
- •Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання.
- •Гуманно-особистісна технологія Амонашвілі на уроках читання.
- •2.10 Технологія розвивального навчання на уроках рідної мови
- •Технологія трвз (теорія розв'язування винахідницьких задач) на уроках читання.
- •Технологія «Створення ситуації успіху» на уроках рідної мови.
- •2.13 Техніка «Два-чотири-всі разом» на уроках рідної ммови
- •Техніка "Карусель" на уроках рідної мови.
- •2.17 Техніка «Мозковий штурм» на уроках рідної мови
- •Техніка "Ажурна пилка" на уроках рідної мови.
- •2.19 Техніка «Займи позицію» на уроках рідної мови
- •2.20Техніка "Асоціативний кущ" на уроках рідної мови.
- •2 .21 Техніка "Метод прес" на уроках рідної мови.
- •2.22.Використання інтерактивних технологій на уроках позакласного читання.
- •2.24 Умови ефективної організації диференційованого навчання молодщих школярів на уроках української мови.
- •2.25 Способи диференціювання навчальних завдань на уроках рідної мови
- •2.27 Ігрова навчальна технологія як спосіб організації навчання на уроках рідної мови
- •2.28 Особливості використання ігор у навчанні рідної мови шестирічок.
- •1. Гра „мовний пінг-понг"
- •2. Гра „Зашифровані слова"
- •2.30 Структура і методика інтерактивного уроку рідної мови
2.10 Технологія розвивального навчання на уроках рідної мови
Система розвивального навчання за Л.В. Занковим
Кожна навчальна технологія спирається на певні теоретичні засади. У цьому випадку ними стали концептуальні положення систем розвивального навчання Л.С.Виготського, Л.В.Занкова, В.В.Давидова, Д.Б.Ельконіна.
В даний час пріоритетами освіти визнані ідеали розвивального навчання: вміння вчитися, предметні та універсальні (загальнонавчальні) способи дій, індивідуальний прогрес дитини в емоційній, соціальної, пізнавальної сферах. Для реалізації цих пріоритетів необхідна науково обгрунтована, перевірена часом педагогічна система. Такою і є система Л.В. Занкова.
Мета навчання за Занковим – це оптимальний загальний розвиток кожної дитини.
Структура його системи базується на основі кількох головних принципів:
Перший - принцип навчання на високому рівні труднощів.
Другий - принцип безперервного руху вперед швидким темпом. Швидке змістове наповнення процесу навчання веде до глибокого осмислення навчального матеріалу.
Третій - принцип провідної ролі теоретичних знань. Учений доводив, що уявлення молодших школярів основуються не тільки на наочних образах, але й мають певні риси узагальнення, що складають елементи понять.
Четвертий - принцип осмислення школярами процесу учіння.
Л.В. Занков рішуче відмовився від практики, коли кожен відрізок навчального курсу розглядається як самостійна і закінчена одиниця, коли можна переходити до нового відрізку лише після того, як буде “ґрунтовно” засвоєний попередній.
Концепція розвивального навчання Б.Ельконіна - В.В.Давидова.
Концепція Д.Б.Ельконіна і В.В. Давидова грунтується на ідеї розвитку в молодшому шкільному віці посередництвом спеціально організованого навчання здатності до самовдосконалення, саморозвитку та самопізнання. Дитина повинна навчитися “вмінню навчатися”. Знання в цій системі не самоціль, а тільки засіб, оскільки, як стверджував Д.Б.Ельконін, позиція учня - не просто “... позиція школяра, який відвідує школу і старанно виконує все, що обумовлює вчитель, а позиція людини, яка самовдосконалюється”.
Розвиваючий характер навчання в технології Д.Б. Ельконіна - В.В. Давидова пов'язаний насамперед з тим, що його зміст побудований на основі теоретичних знань.
Основу системи теоретичних знань становлять змістовні узагальнення. Це можуть бути:
- найбільш загальні поняття науки, які виражають глибинні причинно-наслідкові зв'язки і закономірності, фундаментальні генетично вихідні уявлення, категорії (число, слово, енергія, матерія тощо);
- поняття, в яких виділені не зовнішні, предметно-конкретні ознаки, а внутрішні зв'язки (наприклад, історичні, генетичні);
- теоретичні образи, отримані шляхом розумових операцій з абстрактними об'єктами.
Змістовне узагальнення -це розуміння предмету не через його наочну, зовнішню схожість з іншими, а через його приховані конкретні взаємозв'язки, через суперечливий шлях його внутрішнього розвитку.
Д.Б. Ельконіна і В.В. Давидов висувають наступні гіпотези розвивального навчання:
а) дітям з дошкільного віку доступні багаті загальні теоретичні поняття; вони приймають і освоюють їх раніше, ніж навчаються діяти з їх емпіричними проявами;
б) можливості дитини до навчання (а, отже, і розвитку) величезні, але не використовуються школою;
в) можливості інтенсифікувати розумовий розвиток лежать насамперед у змісті навчального матеріалу, тому основою розвиваючого навчання служить його зміст, від якого похідні методи організації навчання;
г) підвищення теоретичного рівня навчального матеріалу в початковій школі стимулює зростання розумових здібностей дитини.
Розвивальне навчання за системою В.В. Давидова протиставлене існуючій традиційній системі шкільного навчання, яка переважно спрямована від приватного, конкретного, одиничного до загального, абстрактного, цілого; від випадку, факту до системи; від явища до сутності.
В.В. Давидов поставив питання про можливість теоретичної розробки нової системи навчання з напрямком, зворотним традиційному: від загального до окремого, від абстрактного до конкретного, від системного до одиничного.
Функції розвивального навчання
Модель розвивального навчання в початковій школі за О.Т. Мороз та В.Л. Омеляненко передбачає реалізацію таких етапів:
1) формування в учнів мотивів навчання, позитивного ставлення до нього;
2) оволодіння новою інформацією, що є пізнавальною діяльністю, спрямованою на опанування нових знань та способів навчальних дій;
3) відтворення учнями засвоєного матеріалу;
4) формування вмінь та навичок у стандартних і нестандартних умовах;
5) узагальнення знань, умінь та навичок школярів;
6) продуктивна пізнавальна діяльність учнів для формування знань, умінь і навичок на творчому рівні.
