
- •3.27. Формування екологічної культури дітей ж основна мета формування особистості.
- •3.29. Інтерактивні технології навчання в процесі формування екологічної культури. Інтерактивна модель „Акваріум", „Мікрофон".
- •3.30.Інтерактивні технології навчання в процесі формування екологічної культури. Інтерактивна модель „Мозковий штурм", Метод прес.
- •3.31. Психолого-педагогічні умови реалізації інтерактивного навчання у процесі формування екологічної культури.
- •3.32.Методика визначення екологічних цінностей в процесі інтерактивної моделі лінійка цінностей" (Обери позицію), „Гронування".
- •3.33.Методика керівництва ігровою діяльністю учнів на уроках та особливості використання дидактичних ігор на різних етапах уроку природознавства.
- •3.34. Найважливіші умови здоров'язберігаючого навчання в початковій школі та їх характеристика.
- •3.35. Аналіз проведення уроку природознавства з позиції здоров'язберігаючої технології.
- •3.36. Особливості сучасного уроку природознавства в початковій школі.
- •3.37. Основні напрями удосконалення екологічної освіти у початкових класах.
- •1. Системи наукових знань про єдність людини і природи, способи оптимізації, природокористування як матеріальної основи науково-технічного прогресу:
- •Драматизація
- •3.38.Особливосгі сучасного уроку навчання природознавства за системою «Довкілля ».
- •3.39.Особливості технології змістового узагальнення під час вивчення природознавства.
- •3.40.Особливості технології навчання природознавства в технології особистісно - розвивального навчання д.Б. Ельконіна - в.В. Давидова.
- •3.41.Особливості технології навчання природознавства за системою трвз (творче розв'язання винахідницьких завдань).
- •5. Винахідницьке завдання.
- •3.42.Психолого-педагогічні умови реалізації інтерактивного навчання у процесі формування екологічної культури. Структура інтерактивного уроку природознавства.
- •3.43.Технології проектного навчання в процесі формування екологічної культури під час вивчення природознавства.
- •3.44.Прикладні проекти та реалізація їх у змісті початкової школи в освітніх галузях „Здоров'я і фізична культура" ,,я і Україна".
- •3.45.Особливості технології проведення інформаційного (ознайомлювально-зорієнтованого) проекту, етапи, приклади тем для реалізації.
- •3.46.Основні принципи та структура технології співробітництва взаємодії вчителя і учнів в процесі формування екологічної культури.
- •3.47.Особливості організації групової навчальної діяльності під час вивчення природознавства.
- •1. «Робота в парах»
- •2. « Карусель»
- •3.50. Основні етапи уроку природознавства в технології критичного мислення.
- •V. Домашнє завдання
- •3.51.Технології взаємодії вчителя і учнів під час співробітництва на різних етапах уроку.
- •3.52.Функції ігрової діяльності на уроках природознавства. Методика керівництва ігровою діяльністю учнів на уроках природознавства.
- •3.53.Характеристика інтерактивних прийомів організації екологічного виховання в процесі навчання природознавства.
- •3.54.Характеристика фізкультхвилинок на уроках природознавства.
- •3.55.Дослідницькі технології навчання як шляхи формування екологічної компетентності молодших школярів.
3.44.Прикладні проекти та реалізація їх у змісті початкової школи в освітніх галузях „Здоров'я і фізична культура" ,,я і Україна".
Перехід до особисто - орієнтовної моделі навчання й виховання спрямовує вчителів на пошук таких видів діяльності, форм, методів і засобів навчання, які забезпечували б повноцінний розвиток здібностей, потреб та інтересів учнів у всіх сферах їхньої діяльності.
Шляхів розвитку інтелектуального творчого потенціалу особистості дитини існує багато, один із них - метод проектів. Метод проектів - це система учбово-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту або іншу проблему в результаті самостійних і колективних дій учнів й обов'язкової презентації результатів їхньої роботи.
До організації проекту пред'являються наступні вимоги:
1. Проект розробляється з ініціативи учнів. Тема проекту для всього класу може бути одна, а шляхи його реалізації в кожній групі - різні. Можливо одночасне виконання учнями різних проектів.
2. Проект є значущим для найближчого й опосередкованого оточення учнів - однокласників, батьків, знайомих.
3. Робота із проекту є дослідницькою, творчою.
4. Проект педагогічно значим, тобто учні здобувають знання, будують відносини, опановують необхідними способами мислення й дій.
Види навчальних проектів за домінуючою діяльністю:
Прикладні – проектами передбачається розробка та виготовлення виробу наділеного суб’єктивною новизною. Мета проекту – формувати систему інтелектуальних, загально трудових і спеціальних знань, умінь і навичок втілених в кінцевий продукт.
Рольові (ігрові) – засобами гри імітуються соціальні або ділові форми поведінки схожих з реальними ситуаціями.
Інформаційні – проекти пов’язані зі збором інформації про певний об’єкт чи явище, аналізом та узагальненням фактів ознайомлення з ними широкого загалу. Продуктом цієї діяльності може бути: атлас, репортаж, фотовиставка.
Мистецькі (творчі) – такі проекти дають змогу максимально врахувати мистецькі інтереси учнів. Результат проектів оформлюється у вигляді сценарію, статті, виставки.
Дослідницько-пошукові – діяльність учнів спрямовується на вирішення проблеми, результат якої заздалегідь невідомий. Продуктом діял-ті може бути: публікація, газета, усна колекція.
Методика роботи над проектом.
І етап - організація проекту. Етап визначення стратегії діяльності вчителем, яка полягає у виборі виду й теми проекту, формулюванні дидактичної мети, провідної проблеми. До роботи на цьому етапі учні не долучаються.
Визначаючи проблему вчитель має усвідомити, чи буде вона актуальною для учнів, стане стимулом їхньої активної пізнавальної діяльності і утворення нових знань.
ІІ етап – планування проекту.
1. Учитель озн-лює дітей із загальною темою проекту, окреслює коло питань, скеровує на можливі шляхи вирішення проблеми та ймовірний результат діял-ті, допомагає в її плануванні.
2. Формування робочих груп і визначення функцій кожного учня. Кількість учасників визначається залежно від складності передбаченої діял-ті та від бажання учнів. Важливим моментом організації груп – є формування учасниками правил спільної роботи.
3. Визначення виду майбутнього результату та форми його представлення. Вид продукту залежить від теми та хар-ру провідної діяльності: це може бути малюнок, плакат, газета, літературний твір і т. д. Отриманий результат презентується у відповідній формі.
4. Складання учнями плану роботи над проектом. За допомогою вчителя визначається послідовність питань, розподіляються обов’язки що до пошуку та обробки інформації.
ІІІ. Реалізація проекту. Учні за допомогою вчителя визначають можливі джерела інформації, самостійно збирають необхідні матеріали. Безпосередньо виконують завдання проекту педагог займає позицію консультанта.
ІV. Підсумок проекту. Передбачається оформлення та реалізація його результату, аналіз й оцінка проектної діяльності. На підсумковому етапі вчителя цікавить, як працювали діти, як змогли реалізувати свої можливості, якою мірою виявили свою самостійність, яких нових знань і умінь набули.
V. Презентація. Отриманий результат може презентуватися у формі: урок-проект, класне свято, виставка, екскурсія, конкурс, виставка творчих робіт, фотогалерея.
Типологія навчальних проектів залежить від цілей і задач навчання,
отже, визначається кількома параметрами. За класифікацією, пропонованою Є. Полат, розрізняють такі види навчальних проектів.
За домінуючою діяльністю:
• прикладні. Проектами передбачається розробка та виготовлення виробу, наділеного суб'єктивною новизною.
За кількістю учасників:
індивідуальні. Проект виконується одним учнем. Учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації. Тему та проблему проекту формулює сам учень, і вона залежить від його інтересів та можливостей.
парні. Проект виконують двоє учнів. Вони складають спільний план дій; визначають форму представлення результату; добирають творчу назву свого проекту; беруть активну участь в організації публічного захисту проекту.
групові. Чисельність учасників визначається на етапі планування; вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників об'єднуватись за інтересами (чи особистими симпатіями). Робота в групі полягає в тому, щоб у процесі розробки навчального проекту учасники обмінювались власним досвідом, радились один з одним, вчилися знаходити спільні рішення. Учитель узгоджує діяльність груп учасників; гнучко підпорядковує її спільній темі та меті; проводить індивідуальні консультації, за потреби — надає допомогу.