53. Дайте визначення терміну «агрегатування».

Логічним завершенням уніфікування с агрегатування.

Агрегатування (від лат. aggregate - приєднувати) - принцип створювання машин, устаткування, приладів та інших виробів із зуніфікованих, геометрично і функційно взаємозамінних стандартних агрегатів (автономних вузлів), використовуваних у виробі в різній кількості і в різних комбінаціях для виконування однакових або різних функцій. Наприклад, електродвигун, помпа, компресор тощо.

Агрегатування суттєво підвищує економічну ефективність устаткування, тому що все одноопераційне устаткування працює з високим коефіцієнтом використовування лише за повної завантаженості; крім того, треба зважати на споживані виробничі площі, енергію тощо. Воно розширює номенклатуру і межі застосовування універсальних машин, перетворюючи їх у спеціалізовані завдяки заміні робочих органів.

54. Що таке комплексна стандартизація?

Комплексна стандартизація (КС) - стандартизація, у якій цілеспрямовано та планомірно встановлюють і застосовують систему взаємопов'язаних вимог як до самого об'єкта, так і до об'єкта, для забезпечення оптимального розв 'язку конкретної проблеми.

55. Яка кількість стандартів належить до комплексу НС?

На сьогодні до комплексу НС належать 13 стандартів. Стандарти цього комплексу позначено цифрою 1, яку ставлять після індекса перед номером стандарту:

ДСТУ 1.0:2003 «НС. Основні положення»;

ДСТУ 1.2:2003 «НС. Порядок розроблення національних нормативних документів»,

ДСТУ 1.5:2003 «Правила побудови, викладання, оформлювання та вимоги до змісту нормативних документів»,

ДСТУ 1.7:2001 «НС. Правила і методи приймання та застосовування міжнародних і регіональних стандартів» та інші.

56. Що таке ЄСКД? На скільки груп поділено стандарти ЄСТД?

Єдина система конструкторської документації.

Комплекс міждержавних стандартів ЄСТД встановлює єдині та взаємопов'язані правила розроблення, оформлювання і користання технічної документації усіх видів з урахуванням особливостей автоматизованих систем керування технологічними процесами (АСКТП), робототехнічних комплексів (РТК) і гнучких виробничих систем (ГВС).

Стандарти ЄСТД поділено на дев'ять основних груп.

57. Що таке зуніфікована форма документів?

Зуніфікована форма документів - це сукупність реквізитів, встановлених відповідно до завдань, розв'язуваних у певній сфері діяльності і розміщені в певному порядку на носії інформації.

У плані державного уніфікування документи розкласифіковано за певними системами. Уніфікація (зуніфікованість) ОРД не тільки вносить чіткість у діловодство, а й дає змогу отримати значний економічний ефект.

58. Якими є основні цілі та завдання акредитації?

Основними цілями акредитації є:

• підвищення якості роботи та зміцнення довіри до випробувальних лабораторій та центрам сертифікації з боку заявників, держави та інших зацікавлених структур;

• забезпечення конкурентоспроможності продукції та послуг на внутрішньому та зовнішньому ринках;

• визнання результатів випробувань і сертифікатів відповідності на національному та міжнародному рівнях.

Дані цілі передбачають вирішення наступних завдань в галузі акредитації:

• встановлення єдиних вимог до випробувальних лабораторій та центрам сертифікації;

• встановлення загальних вимог і правил акредитації;

• створення національних систем акредитації, що відповідають міжнародним нормам;

• співпраця національних структур з акредитації на міжнародному рівні.

59. Які етапи передбачає акредитація?

Акредитація передбачає такі основні етапи:

1. Подання заявки і комплекту документів на акредитацію.

2. Експертиза поданих документів з оцінкою відповідності органу з сертифікації або випробувальної лабораторії встановленим вимогам.

3. Атестація (перевірка), що проводиться з метою встановлення фактичного стану органу чи лабораторії поданими документами.

4. Прийняття рішення про акредитацію за результатами експертизи й атестації.

5. Оформлення та видача заявнику атестата акредитації, затвердження «Положення про орган сертифікації (або про випробувальної лабораторії)».

6. Інспекційний контроль за діяльністю органу з сертифікації, який може бути періодичним або позаплановим.

60. Що має входити у комплект документів, які докладають до заявки на акредитацію?

У комплект документів, яких докладають до заявки на акредитацію, мають входити:

• анкета-запитальник з відповідями;

• проект настанови з якості;

• проект договору на проведення акредитації;

• копія Статуту організації;

• довідка про діяльність для оцінки компетентності організації;

• проект наказу про функціонування органу з сертифікації;

• відомості про експертів;

• перелік організацій, які взаємодіють з органом з сертифікації;

• паспорт випробувальної лабораторії (при акредитації випробувальної лабораторії).

61. Існує ряд міжнародних організацій, які проводять атестацію сфери обслуговування. Які організації до них відносяться?

До них зокрема відносяться:

• Асоціація міжнародного повітряного транспорту - JATA;

• Міжнародна організація соціального страхування - AISS;

• Європейська федерація автотуризму - ECF;

• Всесвітня організація туризму - WTO;

• Всесвітній поштовий союз - UPV і т. д.

62. Дайте визначення терміну фотоформа.

Фотоформа - ілюстративний або текстовий одноколірний діапозитив чи негатив (на прозорій основі), підготовлений для копірування на формний матеріал при виготовленні друкарської форми.

Порушення технологічних умов і режимів при виготовленні фотоформ веде до виникнення дефектів.

63. Від чого залежить якість фотоформи і відбитка?

Якість фотоформи і відбитка залежить від безлічі причин:

• способ їх виготовлення,

• рівень нормалізації самого процесу виготовлення, а також

• сполучуваність використовуваних основних і додаткових матеріалів.

Фотоформи в поліграфії є кінцевим продуктом для репроцентров і напівфабрикатом для поліграфічного підприємства.

64. Марашка – це?

Марашка - дрібні, візуально помітні на відбитку сліди фарби від друкованих елементів, яких немає на фотоформі, білі плями, які свідчать про відсутність цілих фрагментів зображення. Зазвичай марашки виникають при попаданні на друкпрську форму в або на офсетну гумотканеву пластину сторонніх часток (шматочків бумаги, засохлої фарби, пилу тощо), які створюють додаткові (паразитні) друкуючі елементи або знищують частину їх поверхності.

65. Осипання фарби (меленіє) – це?

Осипання фарби (меленіє) - відділення, лущення або стирання під дією легкого тертя шару друкарської фарби після висихання відбитка внаслідок ряду причин: високої всмоктуючої здатності паперу, зайво рідкої і що швидко вбирається друкарської фарби, підвищеної кислотності зволожуючого розчину або його надмірної подачі.

66. Що відноситься до структурних дефектів?

До структурних дефектів віднесені всі дефекти, які порушують структуру (взаємне розташування і взаємодію елементів) зображения відбитка. Ці дефекти, як правило, виникають при порушені технології управління друкарським процесом.

67. Що відноситься до оптичних дефектів?

До оптичних дефектів віднесені всі дефекти, пов'язані з порушеннямням кольору (включаючи і відтінки сірого). Виникнення цих дефектів пов'язано з поведінкою фарби в друкарському апараті в процесі друкування і взаємодією однієї фарби з шарами інших, які вже нанесені на папір, і з самим папером. Якщо структурні дефекти були визначені як дефекти, викликані порушенням технології управління друкарським процесом, то оптичні дефекти можна віднести до дефектів, викликаних використовуваними матеріалами.

68. Якими є практичні завдання кваліметрії?

Практичними завданнями кваліметрії є:

• розробка методів визначення числовж значень показників якості продукції;

• обгрунтування: вибору і встановлення складу показників якос­ті продукції при плануванні підвищення якості продукції. та плануванні стандартизації;

• розробка та класифікація загальних принципів вимірювання і оцінювання якості продукції.

69. Які методи вимірювання якості продукції використовуються у кваліметрії?

У кваліметрії використовується три методи вимірювання якості продукції:

• інструментальний (метрологічний);

• органолептичний (за допомогою органів відчуття людини) і

• комбінований.

Специфічні методи кваліметрії дозволяють значно розширити її можливості у вимірюванні, наприклад, естетичних властивостей, недосяжних для метрологічного методу.

Метрологічний метод вимірювання згідно з визначенням це знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів.

Узагалі в метрології вимірювання розглядається як окремий випадок оцінювання. У кваліметрії вимірювання і оцінювання - не підпорядковані поняття.

70. Класифікація показників властивостей якостей продукції

Залежно від конкретних завдань вибирають ті чи інші показ­ники якості, які класифікуються за різними ознаками.

1. Властивості, що характеризуються:

1.Показники призначення.

2.Показники надійності (безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності_, збережуваності).

3.Ергономічні показники.

4.Естетичні показники.

5.Показники технологічності.

6.Показники транспортабельності.

7.Показники стандартизації та уніфікації.

8.Патентно-правові показники. _/

9.Показники безпеки.

10Показники однорідності.

11.Екологічні показники.

12.Показники стійкості до зовнішнього впливу.

13.Економічні показники.

II. За методом вираження:

1.Показники, виражені в натуральних одиницях (кілограми, метри, бали, безрозмірні).

2.Показники, виражені у вартісних одиницях.

III. За кількістю властивостей, що характеризуються:

1.Одиничні показники.

2.Комплексні показники (групові, узагальнені, інтегральні).

IV. За застосуванням для оцінювання:

1.Базові показники.

2.Відносні показники.

V. Залежно від стадії визначення показників:

1.Прогнозовані показники.

2.Проектні показники.

3.Виробничі показники.

4.Експлуатаційні показники.

71. Оцінювання рівня якості продукції.

Оцінити рівень якості продукції (предмета) можна наступними способами (показниками):

• сукупністю відносних показників якості;

• відношенням узагальнюючого показника якості продукції до відповідного узагальненого базового показника;

• віднесенням продукції до певної категорії якості.

При оцінюванні рівня якості продукції використовують:

• диференціальний,

• комплексний або

• мішаний методи.

72. Як здійснюється керування кольороподілом, тоновідтворенням, різкістю?

Керування кольороподілом при фотографуванні здійснюється вибором світлофільтрів, а на етапі корекції недоліків кольоропо­ділу - вибором параметрів маскування та хімічного ослаблення.

Керування тоновідтворенням реалізується за допомогою градаційного маскування.

Різкість зображення визначається, як правило, раструванням, а керувати різкістю можна за допомогою нерізких масок.