Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський політехнічний технікум

Виробничо-технологічна практика на дп «Перемога Нова» 5.05050202

Виконав студент

групи ОВ 4-1

Гріцишін А. С.

«__»________2012р.

Керівник практики від навчального закладу Плахута Ю. П.

2012р.

Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………………… 3 ст.

2. Охорона праці……………………………………………………………...…....4 ст. 2.1 Організація проведення інструктажів з питань охорони праці................6 ст.

3. Безпека під час обслуговування електроустановок…………………………..9 ст.

4. Історія розвитку підприємства………………………………………………..12 ст.

5. Обладнання яке встановлене на пташниках…………………………………17 ст.

   1. Обладнання для підтримання мікроклімату в бункері………………….18 ст.

   2. Клиноременні вентилятори з високим ККД……………………………..19 ст.

   3. Контроллер MC 36 CT A………………………………………………….20 ст.

   4. Осьові вентилятори з рамою для монтажу в стіні………………………25 ст.

6. Перелік вимірювальних приладів забійного цеху …………………………25 ст. 6.1 Складання переліку………………………………………………………25 ст. 6.1.1 Перелік датчиків та приладів КВПіА…………………………………25 ст. 6.1.2 Перелік засобів вимірювальної техніки……………………………….25 ст. 6.1.3 Річний графік технічного обслуговування, ремонту і огляду устаткування на 2012 рік……………………………………………………………………25 ст. 6.2 Використання переліку………………………………………………….26 ст.

7. Використана література………………………………………………………27 ст.

1. Вступ

Птахівни́цтво — галузь сільськогосподарського виробництва, основним завданням якої є розведення, вирощування, утримання, годівля птиці, застосування механізації, автоматизації, проведення ветеринарної профілактики з метою одержання продукції птахівництва. Птахівництво є найбільш скороспілою галуззю тваринництва, яка при порівняно незначних затратах праці й кормів дає за короткий час високоякісну продукцію (доросла птиця, молодняк птиці, інкубаційні та харчові яйця, продукти забою та переробки, пух та пір'я, тощо), що широко використовується не тільки в харчовій промисловості, а й у парфумерній, мікробіологічній промисловості та медицині.

Птахівництво, галузь тваринництва, розведення свійських птахів (курей, гусей, качок, індиків, цесарок тощо) для одержання м'яса, яєць, пуху, пір'я, посліду тощо.

Птахівництво було здавна широко розвинене на всіх українських землях, особливо в Галичині, на Правобережжі й на Кубан. Свійська птиця до колективізації давала добрі прибутки селянам, зокрема тому, що її легко було збувати, а тримати могло й найбідніше господарство. Перед першою світовою війною в Україні годували близько 70 млн, по війні до 50 млн свійських птахів. Хоч годівля була екстенсивна, проте продукти птахівництва — яйця, а великою мірою і м'ясо та пір'я, були важливим продуктом вивозу, бо селяни їх мало споживали. Перед першою світовою війною з 9 українських губерній щороку за кордон вивозили близько 70 млн яєць, що становило майже половину вивозу з усієї Російської Імперії. З Галичини у 1929 — 30 pp. вивезено 30 000 т яєць.

Також після заведення колективізації плекання свійської птиці є гол. в руках особистих присадибних господарств населення, яким належить в УРСР (1971) 63 % всієї свійської птиці і 62 % продукції яєць. Щоразу більше значення у розвитку птахівництва мають великі колгоспні й радгоспні птахоферми, які спеціалізуються на вирощуванні певного виду птахів; у околицях великих міст і в промислових районах існують спєціалізовані птахорадгоспи і птахофабрики. Велику роль у розвитку птахівництва відіграють інкубаторно-птахівничі станції. Але постійна нестача кормів гальмує розвиток птахівництва. Потреби населення у продуктах птахівництва ще далеко не задоволені.