
- •Система прийняття рішень. Загальна задача прийняття рішення.
- •2. 3,4, Параментричні і непараметричні Ср. Лотерейна та Матрична ср. Приклади
- •Непараметричні ситуації прийняття рішень. Приклади.
- •5,6 Перетворення мсср у лсср. Перетворення лсср у мсрр. Еквівалентність
- •6.Перехід від лотерейної до матричної ситуації прийняття рішень та повернення до тієї ж лспр.
- •5.Перехід від матричної моделі до лотерейної
- •11, 12. Перетворення ммср і лмср при стохастичній закономірності
- •1 3. Функція корисності
- •17. Очікувана корисність. Теорема Наймана-Моргенштерна
- •18. Функція втрат. Невід’ємна функція витрат
- •19. Критерій Вальда
- •20. Критерій Севіджа
- •21. Критерій Гуровіця
- •22. Критерій Лапласа
- •23. Система принятия решения и задача решения
- •24. Частково впорядкована множина[ред.]
- •Спеціальні типи частково впорядкованих множин [ред.] Лінійно впорядковані множини [ред.]
- •Цілком впорядковані множини [ред.]
- •Повна частково впорядкована множина [ред.]
- •25. Баєсівський ризик та баєсівське рішення
- •Байєсівський ризик
- •26. Увігнутість баєсівського рішення
- •27,Рандомізація у теорії ігор та теорії рішень.
- •27 Рандомизация и смешанные решения
- •29. Допустима та баєсівська границі у зр зі скінченними просторами
- •33. Побудова байєсівських вирішуючих функції екстенсивним методом
- •35 Лема Неймана –Пірсона.
- •36. Опуклі функції. Нерівність Єнсена
- •39,Системи Підтримки прийняття рішень
- •Класифікація сппр
- •42. Вибірковий простір. Події та їх ймовірності.
- •43 Залежні й незалежні випадкові події,
- •44 Умовна ймовірність та її властивості.
- •45. Случайные величины и их распределения
27,Рандомізація у теорії ігор та теорії рішень.
В задачах рішення часто буває дійсним припущення, що рішення d є D вибирається за допомогою додаткової процедури, наприклад, підкидаючи монету. Тобто, приймається змішане рішення – спочатку рішенням приписуються ймовірності, а тоді, згідно з цими ймовірностями, вибирається одна з них.
В таких випадках, втрати цього рішення, згідно з припущенням про середню корисність будуть вираховуватися так: L(w,d)=SUM_i=1INF [pi * L(w,di)]. (1)
Якщо простір подій незліченний, то рандомізовані рішення можна позначати більш загально – якийсь розподіл на сігма-алгебрі, підмножин множини D.
Рандомізовані рішення позначаються М. тоді зрозуміло, що чисті рішення входять в рандомізовані (D є M): вистачає поставити ймовірності при всіх рішеннях 0, крім того, яке ми хочемо подати. (якщо є D={d1,d2,d3}, то рішення m є M подається як (m=α*d1+β*d2+(1- α- β)*d3). m, відповідне чистому рішенню d1: m=1*d1+0*d2+0*d3.)
Стосовно рандомізованих рішень важливим є твердження, що рандомізовані рішення не можуть зменшити мінімальний ризик, який було знайдено на чистих рішеннях.
Згідно з формулою (1), ризик рандомізованого рішення – це середньозважений ризик, розрахований з функцій втрат чистих рішень. З цього випливає, що, якщо існує ризик ρ(P,d) змішаного рішення, то його значення дорівнює суміші ризиків ρ(P,di) чистих рішень di.
З чого випливає, що
InfdєM [ρ(P,d)] = inf dєD [ρ(P,d)] =ρ*(P).
Тобто якщо є відрізок, то мініум його лежить на кінцях, і ніяк не можу бути на середині. Тобто, фактично, рандомізовані рішення задають всі можливі комбінації чистих рішень (з 2-х рішень роблять відрізок, з більше – якусь фігуру, а ця площина, що утворюється (гіперплощина у вищих просторах) не може виходити за межі твірних точок, якими і є чисті рішення.
27 Рандомизация и смешанные решения
В задачах решения является довольно полезным (и безусловно реалистическим) допущение о том, что статистик может выбрать решение из D с помощью той или иной вспомогательной процедуры рандомизации, например подбрасывания монеты. Другими словами, статистик может принимать смешанное или рандомизованное решение d, заключающееся в том, что сначала он приписывает вероятности p1, p2, … элементам некоторой последовательности d1, d2, … решений из D, а затем выбирает одно из решений di согласно этим вероятностям. Если ущерб L(ω,d), отвечающий смешанному решению d, существует при , то, согласно предположению о средней полезности, его значение равно
(1)
Для каждого распределения P параметра W и всякого смешанного решения d риск ρ(P,d) в случае его существования может быть определен той же формулой:
В задачах, где пространство решений D содержит нечетное число элементов, рандомизованное решение можно определить более общим образом при помощи произвольного вероятностного распределения на некоторой σ-алгебре множества D.
Пусть
М обозначает множество всех смешанных
решений данной задачи. В отличие от
смешанных решений, решения из D
называются чистыми. Всякое чистое
решение d
можно рассматривать как рандомизованное
посредством тривиальной рандомизации,
при которой чистое решение d
выбирается с вероятностью 1. При таком
соглашении
.
Вводя смешанные решения, мы заменяем,
таким образом, пространство решений D
более широким пространством M.
Однако это расширение пространства
решений никак не позволяет уменьшить
риск статистика, так что нет особой
нужды рассматривать решения, не входящие
в исходное пространство D.
Для
всякого распределения P
параметра W
статистику следует выбирать, если это
возможно, решение
,
минимизирующее риск ρ(P,d).
Согласно формуле (1), функция потерь для
всякого смешанного решения d
является смесью (взвешенным средним)
функций потерь, отвечающих чистым
решениям di
(i=1,
2, …).
Поэтому
если риск ρ(P,d)
смешанного решения существует, то его
значение равно смеси рисков ρ(P,dі)
чистых решений di.
Отсюда следует то, что
(2)
Из
соотношения (2) видно, что никакому
смешанному решению из М не отвечает
риск, меньший, чем минимальное значение
и независимо от того, достигается ли
это значение на каком-нибудь элементе
или нет. Если байесовский риск
конечен и достигается при некотором
смешанном решении ил М, то из предыдущих
замечаний следует, что это же значение
достигается и при некотором чистом
решении из D.
28.