19. Технологія раннього навчання математики за методикою м.Зайцева.

Мета: навчити учнів виконувати чотири арифметичні дії в межах ста до школи.

Мотиваційний компонент:

1. Забезпечення позитивних емоцій (оздоровчі фактори, ритмізація, формування постави)

2. Створення захоплюючої діяльності з урахуванням різних видів пам’яті.

Змістовний компонент:

1. Знайти структуру й складові Століку

2. Знати різні образи числа

Процесуальний компонент:

1. Уміти користуватись таблицями

2. Уміти організовувати свободу діяльності

3. Уміти підключати рухові аналізатори

Результати:

1. Навчити учнів виконувати чотири арифметичні дії у межах 100

2. Навчити користуватися таблицями

3. Підготовка до школи

Столік Зайцева складається з таблиць де унаочнена кожне число від 1 до 100 кружечками, або квадратиками. Коли разом з дітьми вивчають число, наприклад 4, то разом з дитиною перелічують 4 чорні кружечки. Дитина чує назву числа, бачить цифру якою воно назначається, бачить множину, яку характеризує це число, тобто узагальнено сприяє кожне число. Це все являється позитивною стороною.

Столік Зайцева використовують з 2 до 7 років. На рівні очей дитини розташовуються таблиці і діти ознайомлюються з числами. Використовуючи таблиці показують віднімання та додавання крокуючи разом з дітьми. Після того, як діти засвоїли всі числа від 1 до 100 можна розташувати таблиці інакше. Таку таблицю можна використовувати для додавання та віднімання двоцифрових чисел. Таблиця додавання і віднімання в межах 10 – кожен приклад таблиці унаочнено з кружечками або квадратиками.

20. Технологія змістовного узагальнення під час вивчення математики.

Мета технології – ознайомити з основними характеристиками технології

Мотиваційний компонент:

1. Набуття узагальнених способів, дій (самовдосконалення, самопізнання)

2. Уміння організувати навчальну активність учнів

Змістовий компонент:

1. Знання про зміст матеріалу

2. Уміння продемонструвати і пояснити зразок способу розв’язування

Процесуальний компонент:

1. Уміння організувати пошуково-дослідницьку навчальну діяльність

2. Уміння виділяти загальний спосіб розв’язування проблеми

3. Уміння моделювати відношення з навчальним м матеріалом

4. Уміння оцінювати розв’язок завдання

Очікувані результати:

1. Знати особливості технології

2. Уміти розрізняти види завдань, що приводять до змістовного узагальнення

3. Розвиток творчості, як основа особистості

Теоретичне мислення – відображає внутрішні зв’язки об’єкту, та закони їх розвитку. Імперичному мисленню притаманний індуктивний тип.

У Ельконіна і Давидова взято за основу формування числа: число як міра, число – як відношення.

Формуючи теоретичне мислення дослідники ставили таку мету:

1. Визначити спільні способи побудови навчальних програм на основі теорії змістовного узагальнення

2. Вияснити резерви інтелектуального розвитку дітей, тобто вікові можливості засвоєння змісту.

3. Вивчити закономірності формування теоретичного мислення у дітей взагалі.

Процес навчання нового поняття проходить 4 стадії:

1. Діти знайомляться з математичною ситуацією і розбираються в ній

2. Оволодіння зразком перетворення матеріалу який слугує основою розв’язування задач

3. Відношення фіксується в формі моделі

4. Виявляються властивості відношення на основі яких виводяться способи розв’язування задач

Технологія заперечує концентричне навчання і заперечує універсальне використання наочності.