Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SUCHASN_TEKHNOLOG_VIKLADANNYA_MATEMATIKI_V_POCH...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
25.01.2020
Размер:
290.3 Кб
Скачать

3.1Особливості сучасного уроку математики.

Сучасний урок математики повинен розглядатись як результат взаємодії двох аспектів: методичного і психолого-дидактичного.

Особливості:

  1. Цілепокладання (мета уроку) - повинно пронизувати весь урок і виконувати функції мотивації діяльності учнів. На уроці повинно ставитись три мети: навчальна мета (ознайомлення, запам’ятовування, розуміння,уміння); виховна мета (виховання акуратності, культури запису, економічне виховання, екологічне виховання); розвивальна мета (розвиток уваги, сприйняття, пам’яті, логічного мислення, класифікації)

  2. Блочна структура сучасного уроку математики. На уроці доцільно розглядати 3-4 блоки. До кожного блоку формулюється тема, мета та план роботи, підводяться підсумки. Підсумки в кінці кожного блоку будуть змістовими, а в кінці уроку - емоційний підсумок. Плюсом такого уроку є те, що учень може отримати оцінку за кожний блок. Можна використовувати додаткові блоки:

  • Блок цікава математика;

  • Блок контрольно-оцінної роботи (є доцільним після контрольної роботи, так звана робота над помилками)

Особливість блочної структури – учень на одному уроці може отримати не одну оцінку.

  1. Тематичний урок - це комбінований урок (тема, мета, перевірка домашнього завдання, актуалізація знань, закріплення)

  2. Урок – вправа – має блочну структуру, але кожен блок – це різні види самостійної роботи. Наприклад «письмові обчислення»:

1блок: самостійно розв’язати вправи;

2блок: самостійно знайти зашифровані відповіді;

3блок: самостійно знайти помилки, виправити їх.

  1. Формування організаційно-навчальних навичок. Досвід роботи вчителів, які досягли помітних результатів у навчанні дітей, свідчить про необхідність прищеплення учням організаційно-навчальних навичок. Насамперед, учитель навчає дітей правильно поводитись у класі, коридорі, на подвір’ї; для цього проводить спеціальні вправи, опрацьовуючи спочатку окремі операції, а потім і сумарні дії. Учні мають навчитися розміщувати засоби навчання на парті чи на столі, готуватися до уроку, добирати навчальні засоби за вказівкою вчителя; відповідати з місця та біля дошки; користуватися дидактичним м матеріалом. При цьому вчитель обов’язково мотивує правильну поведінку, з’ясовуючи її переваги: чому потрібно сидіти саме так, як показано на малюнку; на якій відстані має бути зошит чи книжка від очей. Учитель прагне добитися, щоб правильна поведінка стала потребою учнів.

Для формування темпу роботи на уроці корисно мати п’ятихвилинний пісочний годинник, який стає

ефективним засобом контролю, добрим наочним орієнтиром.

  1. Особливості системи вправ. У проведенні уроків зберігає своє значення основний методичний підхід до вивчення математики у початкових класах. Вивчення та опрацювання нового матеріалу, закріплення і засвоєння знань здійснюється за допомогою системи вправ, здебільшого предметно-практичного характеру. Крім того, пізнавально-дидактичні ігри.

Програмовий матеріал учні засвоюють у результаті багаторазового повторення практичних дій, тому не бажано практичні роботи замінювати їх демонструванням. Демонстрація – це початок роботи над засвоєнням якихось знань. Учням потрібно не тільки побачити, як виконуються певні дії, а й самим виконати їх. Для багатьох вправ характерна така послідовність: а) демонстраційне виконання вправи вчителем; б) фронтальна колективна робота – один учень, користуючись демонстраційними наочними посібниками, виконує вправи біля дошки, а решта учнів класу виконують її індивідуально; в) самостійна практична робота.

Зміст практичних робіт значною мірою визначається підручником. У першому півріччі на практичні вправи і демонстрації відводиться 15-20 хв. Уроку, на роботу в зошиті 7-10 хв., решта часу – на інші види навчальної діяльності. Робота з підручником має, здебільшого, практичний характер.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]