
- •2.46 Гуманістична спрямованість освітніх інноваційних процесів у художньо-творчій діяльності.
- •Реалізація технологічного підходу на уроках дисциплін художньо-естетичного циклу.
- •Технології колективно-групового навчання. Технологія створення колажу.
- •Виховний та розвивальний потенціал інтерактивних технологій навчання образотворчого мистецтва.
- •Технологія аналізу художнього твору.
- •2.51 Прийоми оцінювання учнів на інтерактивних уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання.
- •2.52 Особистісно-розвивальна технологія зображення портретного малюнка.
- •2.53 Загальна структура проведення інтерактивного уроку мистецтва в початкових класах.
- •2.54 Особливості використання технології ситуативного моделювання на уроках трудового навчання.
- •2.55 Технологія створення аплікаційних сюжетних композицій.
- •2.56 Способи активізації образотворчості в 1-4 класах.
- •2.57 Технологія створення дизайн-композицій. Ікебана.
- •2.58 Зміст та особливості використання сугестивної технології на уроках образотворчого мистецтва.
- •2.59 Технології конструювання художній виробів з природних матеріалів.
- •2.50 Технології конструювання макетів і моделей технічних об'єктів на уроках праці.
2.57 Технологія створення дизайн-композицій. Ікебана.
Дизайн-композиції – це композиції з різноманітних матеріалів, підібраних за кольором, відтінками кольорів, матеріалами, об’єднаних гармонійним поєднанням, конструктивними лініями.
Ікебана (яп.- майстерність створювати композиції з квітів) – композиція з різноманітних трав, квітів, гілок та інших природних матеріалів.
Використовують як штучні так і живі та сухі рослини (але не можна змішувати штучні та живі, можна живі та сухі в невеликому обсязі).
Ікебана може бути звичайна (за кольором) і тематична (наприклад, складена до свята).
Етапи технології створення ікебани (етапи можна міняти місцями):
підбір квітів для композиції за її призначенням (враховується тематика), добір додаткових матеріалів та основи, вази, підставки для тримання квітів;
змальовування композиції в графічному вигляді;
збирання композиції: спочатку основні квіти за основними лініями, потім менші і, насамкінець, створення рослинного фону з допоміжних рослин.
Як правило рекомендується надати композиції ім’я або назву (це можна зробити спочатку).
2.58 Зміст та особливості використання сугестивної технології на уроках образотворчого мистецтва.
Сугестивна технологія — це навчання на основі емоційного навіювання в стані неспання, що спричиняє надзапам’ятовування. Вона передбачає комплексне використання всіх вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів навіювання. Реалізація цієї концепції передбачає створення особливих психолого-педагогічних умов навчання людини. Для викладача це означає:
високий авторитет, широка обізнаність, високі особисті якості, сила переконання тощо;
інфантилізація — встановлення природного середовища довіри, коли учень ніби доручає себе викладачеві;
двоплановість при введенні нового матеріалу: кожне слово, яке несе самостійне смислове навантаження, супроводжується відповідною інтонацією, жестом, мімікою тощо.
Для учнів, у свою чергу, необхідно:
формування віри в здійсненність навчальних завдань;
постійне позитивне емоційне підкріплення за рахунок естетичних і комфортних умов (освітлення, наочність);
занурення в навчальну дисципліну, різні види мистецтва, прояв фантазі, уяви, творчості.
Сугестивна технологія побудована на методі релаксації (процес розслаблення та відновлення організму).
2.59 Технології конструювання художній виробів з природних матеріалів.
Приклади:Мозаїка з піску. Для виконання цієї роботи будуть потрібні звичайний просіяний пісок. На початку необхідно підготовити рисунок і перенести його на основу: щільний папір, картон, фанеру. Потім фрагмент мажуть клеєм і насипають просіяний пісок. Коли клей підсохне, зайвий пісок струшують.Оригінальні, прості за виконанням, вони використовуються в якості виставочних виробів або для оформлення.
Мозаїка з тирси. Тирса - чудовий виробничий матеріал. Щоб не було крупної тирси її просіюють через сито, потім фарбують в потрібний колір. Для фарбування використовують різноманітні види фарб. Мозаїку можна виконувати на картоні, фанері чи простому папері.
На основу переносять рисунок і невеликі його ділянки змащують клеєм. На це місце насипають тирсу того кольору, який потрібен до малюнку. Коли клей підсохне, залишки тирси струшують. Процес повторюється до завершення роботи. Дрібні деталі домальовують.Можна отримати гарні, оригінальні роботи з не пофарбованої тирси з не значним підфарбовуванням окремих частин фломастером.
Аплікація з пташиного пір'я. Перед початком заняття дуже важливо звернути увагу дітей на акуратність, співвідношення пропорцій. Насамперед вибирають малюнок. Найкраще, якщо це буде тварина, тому що сам матеріал дозволяє виразити їхню натуральність. Необхідно пам'ятати, що повністю передати анатомічні особливості не можна, головним орієнтиром повинні служити умовність, узагальненість, вираження найбільш характерного, по цьому є відхилення від малюнка не тільки можливо, але іноді просто необхідно.Обраний малюнок переводять на картон або щільний папір. Підбирають пір'я необхідних розмірів і потрібного фарбування. Якщо пір'я досить великі то тверді кінчики можна обрізати, а самі пір'я розірвати уздовж черешка.Коли все готово, переступають до виконання аплікації. Невеликими масками наносять на малюнок клей і накладаю на нього пір'я. Пір'я викладаються в накладку - другий ряд частково перекриває перший. Перо приклеюють тільки черешком, залишаючи пухнату частину. Потрібно пам'ятати, що починати роботу треба з кінця. Наприклад, виконувати аплікацію курчати потрібно із хвоста, а не з голови або шиї. Дрібні частини - ока, ніс й інше - виконується з кольорового паперу по готовій пуховій аплікації.Треба пам'ятати, що починати роботу треба з кінця. Наприклад, виконувати аплікацію курчати потрібно із хвоста, а не з голови або шиї. Дрібні частини - ока, ніс й інше - виконується з кольорового паперу по готовій пуховій аплікації