16

2.46 Гуманістична спрямованість освітніх інноваційних процесів у художньо-творчій діяльності.

Найголовнішою умовою навчально-виховного процесу є його особистісна зорієнтованість, спрямована на те, щоб кожний вихованець став повноцінним, самодостатнім, творчим суб'єктом діяльності, пізнання, спілкування, вільною і самодіяльною особистістю. Саме в цьому і полягає гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу, центром і метою якого є особистість вихованця. Ступінь гуманізації цього процесу залежить від того, наскільки він створює передумови для самореалізації особистості, розкриття її природних задатків, прагнення до свободи, відповідальності, творчості.

Орієнтація на особистісну сутність людини, прагнення звільнити її від одноманітності в суспільному бутті й особистісному розвитку домінують у сучасній теорії і практиці виховання та навчання. Складові цієї домінанти є одночасно і характерними ознаками гуманістичної педагогіки. До них належить:

• Надання дітям ініціативи у пізнавальній діяльності, створення емоційно стимулюючого навчального середовища, розвиток у дітей саморегуляції і свободи, закорінених у почуття й усвідомлення особистої відповідальності;

• Здійснення навчально-виховного процесу в атмосфері взаємодії, приязні, емоційної співдружності;

• Структурування педагогічного процесу на визначеній педагогом і дітьми солідарній основі;

• Виконання вчителем ролі порадника, консультанта, джерела знань, метою якого є створення для учнів реальних можливостей вибору пізнавальних альтернатив і самореалізації у формі, яка б відповідала рівневі розвитку кожного з них;

• Формування і добір освітніх програм з огляду на максимальні можливості розвитку потенціалу і стимулювання творчих здібностей дітей, обговорення вчителем з учнями проблем пізнавального розвитку, засобів його оцінювання.

47. Реалізація технологічного підходу на уроках дисциплін художньо-естетичного циклу.

Відповідно до конструктивно-технологічного підходу пріоритетним завданням навчання на уроках дисциплін художньо-естетичного циклу є розвиток загально трудових і конструктивних умінь учнів. Недопустимим є орієнтування школярів на оволодівання лише технологічними знаннями і уміннями. Важливо допомогти їм відчути особливості роботи з різними конструкційними матеріалами і відшукати особисто значущі для них, тобто такі, що найкраще забезпечують реалізацію їхніх творчих задумів.

Конструктивні уміння молодших школярів ефективно формуються за умови організації трудової діяльності у формі праці-гри, де роль педагога коригуюча, стимулююча, а не провідна. Практичні роботи у формі праці-гри запропоновано виконувати у складі невеликих творчих груп учнів. Вчитель покликаний забезпечити учням педагогічну ситуацію вільного вибору різних за складністю трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізіологічних можливостей і потреб у праці.

У реалізації змісту навчання основним є метод проектів. Він потребує поєднання словесних, графічних, предметно маніпулятивних способів виконання навчальних дій учнями.

Важливим компонентом нової програми є профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації і профдіагностики. Продуктивна праця виконується не лише на уроках, а й у позаурочний час у школі або вдома за спільною домовленістю вчителів, батьків, учнів.

Результатом узагальнюючих практичних робіт є підсумкові виставки - композиції. Оцінюючи їх, вчитель орієнтується на рівень володіння учнями безпечними і раціональними прийомами обробки матеріалів ручними інструментами, на уміння впорядковувати робочі місця, на загально трудові уміння, які є доступними і необхідними для кожного школяра.