11. Характеристика технології диференційованого навчання в процесі вивчення математики

Диференціювати навчальні завдання на уроках математики можна за змістом, формою, а також за дже­релом виконання завдань.Диференціювання завдань за формою та джерелом виконання відносяться до її зовнішньої організації, за змістом — до внутрішньої.Диференціювання навчальних завдань за змістом є доміную­чим у всіх класах і здійснюється з урахуванням обсягу та склад­ності їх виконання молодшими школярами. Диференціювання за обсягом виконання передбачає зменшен­ня або збільшення кількості завдань. Значно результативнішим є диференціювання завдань залеж­но від ступеня його складності.За рівнем складності виконання учням можна пропонувати репродуктивні та продуктивні завдання. Репродуктивні — це такі завдання, що вимагають виконання навчальних дій за зразком. Як правило, вони пропонуються учням з низьким і середнім рівнем готовності до їх самостійного виконання. Поряд з репродуктивни­ми для учнів з достатнім рівнем підготовленості слід добирати зав­дання продуктивного та творчого характеру. Формулювання подіб­них завдань має передбачати ускладнення способів діяльності. Організація роботи над завданнями продуктивного та творчо­го характеру має здійснюватися з урахуванням навчальних досяг­нень молодших школярів, тобто для одних учнів передбачати межі допомоги, що може виникнути у тих чи інших діях, а для інших — ускладнювати способи виконання, щоб розкрити й задовольнити їх навчальні можливості повною мірою.Охарактеризовані вище способи диференціювання навчальних завдань відрізняються за змістом. При цьому форма виконання та­ких завдань може бути різноманітною: фронтальною, індивідуаль­ною, груповою та ін.

12. Види диференційованих завдань з математики та їх характеристика

Начальний процес — це складна динамічна система, у якій в органічній єдності відбувається взаємопов'язана діяльність учителя й учня. Відомо, що навчити дітей самостійно розв'язувати задачі — робота складна і відповідальна. Формування навичок розв'язу­вання простих арифметичних задач і розвиток умінь розв язу вати складеш задачі на початковому етапі

відбувається завдяки наслідуванню зразків і постійній практиці. Кожна задача, виконана з певною часткою власних зусиль, стає зразком для розв'язання інших.

З огляду на цс методи навчання математики і ви­роблення вмінь в учнів мають бути спрямовані на перенесення здобутих результатів на нові об'єкти, нові задачі, в нові умови, на порівняння схожих чи взаємопов'язаних між собою задач.

У системі навчання молодших школярів розв'язу­вати задачі має всебічно реалізуватись принцип ди­ференційованого підходу, який дозволяє значно по-легшити дитині засвоєння мате­матичного матеріалу. На етапі закріплення вміння роз­в'язувати задачі певного виду са­мостійну роботу учнів можна ор­ганізувати так

І етап	І варіант IIваріант Колективний аналіз задачі з підручника
ІІ етап	Самостійний запис у зо­шитах розв'язаної задачі	Колективний аналіз подіб­ної задачі (змінено тільки числові дані). Запис розв'я­зання з коментуванням
ІІІ етап	Самостійне розв'язання подібної задачі	Колективний аналіз подіб­ної задачі (змінено сюжет попередньої задачі)
ІVетап	Творче завдання	Самостійне розв'язання по­дібної задачі (змінено чис­лові дані та сюжет)

Під час колективного аналізу за­дачі (1 етап) усно складається план її розв'язання. На планшетах учні коротко записують розв'язок і пока­зують учителю. Хто правильно зробить записи, вико­нує завдання 1 варіанта, хто помилився — працює з учителем над завданнями IIваріанта. Цифри, що поз­начають номери варіантів, записано різними кольо­рами. Школярі виставляють на підставку сигнальні картки відповідною кольору.

Іноді буває так, що після самостійного читання умови задачі частина учнів уже знає: розв'язок. Тому для І варіанту відразу дається самостійні завдання з поступовим ускладненням ,а для ІІ- вчитель добирає задачі з поступовим підходом до самостійності.