3. Основні напрямиудосконалення математичного мовлення учнів початкових класів.

1. Правильне вживання математичних термінів:

-правильне вживання наголосу: добуток, одинадцять, центнер, метр, кілометр, добуток, ліворуч, 80 чи 80.

-правильний переклад математичних термінів: многозначные – багатоцифрові;многоугольник – многокутник; решение задачи – розв’язування, розв’язання; круг – круг; окружность – коло; устный счет – усна лічба.

2. Чітка постановка завдань і запитань. Наприклад: «Що намальовано від трикутника зліва?» «Скільки цифр у записі числа?» «Обчисли до 7 додати 9.» «Знайти значення виразу.»

3. Використання прийомів зацікавленості – складання кросвордів, анограм (дваркат – квадрат).

4. Організація спеціальних завдань з вживанням категоричних суджень,логічних операцій. Вживання слів «усі, є, існує, кожний» - логічні операції. «усі» - квантор загальності; «існує, кожен, є» - квантор існування. Види завдань: давайте пограймося! «У стакані кисіль і компот.» - чи правильно побудоване речення? – «У стакані кисіль чи кампот.»;«Стежка широка і довга.»

Сприятливі умови для розвитку математичного мовлення учнів створюються під час розв’язування текстових задач. Процес їх розв’язання містить чотири етапи: вивчення задачі,відшукування способу розв’язку задачі, розв’язання задачі, перевірка і відповідь задачі. На кожному етапі розвивається той чи інший бік мовлення.

Під час ознайомлення із задачею учні читають текст, виділяють опорні слова та числові данні,роблять логічну паузу між умовою і запитанням задачі, переказують її математичний зміст. Відшуковуючи спосіб розв’язку задачі, учні мають вказати ті величини, про які йдеться в задачі, встановити зв’язок між ними (даними значень величин і даними та шуканою величиною). На основі цього складають план розв’язування задачі: встановлюють послідовність запитань, які необхідні для розв’язання та формулюють їх. Розв’язання задачі зводиться до вибору дії, пояснення їх вибору та виконання вказаних дій. Під час перевірки розв’язання задачі учні мають звіряти відповідь задачі з умовою, давати розгорнуті пояснення правильності розв’язання.

Кожний із цих етапів потребує свого мовленнєвого оформлення.

Отже процес розв’язання простих і складених задач удосконалює в учнів і логічне мислення, і мовлення, яке має бути зв’язним, послідовним, обґрунтованим. Він повинен здійснюватися за досить активної розумової діяльності учнів, яка містить у собі різні логічні операції, починаючи з аналізу і закінчуючи висновком.

Важливо привчити дітей висловлювати свої міркування в голос, не обмежуватися тільки відповідями на запитання вчителя. Учитель повинен вчити учнів аргументовано і несуперечливо обґрунтовувати свою точку зору або прийняте рішення. Удосконалення мовлення на уроках математики відбувається безпосередньо з розвитком логічного мислення.

4. Комфортність навчального процесу та його характеристика.

Пріоритетним завданням здоров'язберігаючої організації навчально-виховного процесу є створення комфортних умов для навчання учнів і здійснення професійної діяльності вчи­теля. З точки зору психологів, комфорт — це психофізіологічний стан, який виникає в процесі життєдіяльності людини в результаті оптимізації її взаємодії з внутрішнім середовищем.

Комфортність навчального процесу є тією якісною основою, яка може реалізувати гуманістичний підхід та забезпечити успішність навчання учнів і педагогічної діяльності вчителя і тим самим сприяти збереженню та зміцненню їх здоров'я.

За відсутності позитивних особистіших контактів молодший школяр відчуває дискомфорт, перестає розуміти звернені до нього прохання, слова вчителя, виключає себе з навчального процесу, відчуває негативні емоції, блокує пізнавальну активність. Якщо ситуативні емоції неприйняття стають частим супутником молод шого школяра, то в нього формується стійка дезадаптація до шкільного життя взагалі та погіршується стан здоров'я.Учитель у дискомфортних умовах не отримує задоволення від професійної діяльності. Забуваючи про себе, фізичне та психічне здоров'я, він згодом неминуче стає виснаженою, зацькованою істо­тою з цілим комплексом захворювань, зовнішніх та внутрішніх осо­бистіших конфліктів і проблем.

У свою чергу, стан комфорту несе з собою відчуття задоволен­ня власною діяльністю, породжує позитивні мотиви до її продов­ження, призводить до індивідуального особистішого росту як кож­ного учня, так і вчителя.

Організація комфортного навчального середовища, у першу чергу, вимагає глибоке вивчення дитини як іцілісної особистості. Організація комфортного навчального середовища вимагає від учителя проводи­ти діагностику щдивідуальних психофізіологічних особливостей учнів(педагогічні спостереження за учнями,бесіди з батьками,тестування учнів за інноваційними методами)

Щоб зберегти високу працездатність та уникнути перевтоми на уроці допомагає раціональне чергуван­ня різних видів діяльності, яке досягається за допомогою побудови уроку за емоційно похилою.На уроці рекомендовано використ. Психологічне(музикотерапія, аррт-терапія, казкотерапія,ігротерапія) та фізичне розвантаження (фізкультхвилинки). Створення комфортних умов для навчання значною мірою за­лежить від його матеріального забезпечення. З цією метою для ро­боти в класі необхідно підготувати навчальне обладнання не тільки з позиції естетичного виховання, а й зробити його максимально зручним для інтенсивної, різноманітної роботи учнів, яке сприя­тиме збереженню їхнього здоров'я.

Вимоги до уроку до зору здоровязбережувальної технології навчання

1. Температурний режим.

2. Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання ).

3. Освітлення.

4. Попередження втоми і перевтоми.

1. Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних, графічних і практичних робіт).

5. Своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок.

6. Дотримання правильної робочої пози учня.

7. Відповідність росту школяра класних меблів.