3.3.Акцентуація характеру.

АКЦЕНТУАЦІЯ ХАРАКТЕРУ - це надзвичайне підсилення окремих рис характеру, при якому спостерігаються відхилення в психології і поведінці людини, що не виходять за межі нормативної поведінки, але межують з патологією. Акцентованість рис характеру виявляється лише за певних умов. За інших умов люди з такими рисами діють спокійно, без напруження. Акцентованість рис характеру виробляється за суспільних умов життя під впливом інтересів, специфіки контактів у колективі, проте, як свідчать дослідження, засадами стосовно них є своєрідні вроджені індивідуальні особливості, що й створюють ґрунт для виникнення акцентуації за відповідних соціальних умов.

Виокремлюють такі основні типи акцентуації характеру: - ІНТРОВЕРТНИЙ тип, якому властиві замкненість, складнощі в спілкуванні та налагодженні контактів з навколишніми; (інтровертність - це зверненість, заглибленість людини у свій внутрішній світ, свої почуття, переживання, стани тощо); - ЕКСТРАВЕРТНИЙ тип, якому притаманні жага спілкування та діяльності, балакучість, поверховість; (екстравертність - це спрямованість людини на зовнішній світ, події та інших людей); - НЕКЕРОВАНИЙ тип - імпульсивний, конфліктний, категоричний, до інших ставиться з підозрою; - НЕВРАСТЕНІЧНА акцентуація - з домінуванням хворобливого самопочуття, подразливості, підвищеної втомлюваності; - СЕНЗИТИВНИЙ тип - з надмірною чутливістю, лякливістю, сором´язливістю, вразливістю; - ДЕМОНСТРАТИВНИЙ тип, якому властиві егоцентризм, потреба в постійній увазі до себе, співчутті тощо.

• сильний, врівноважений, рухливий тип - сангвінік;

• сильний, врівноважений, інертний тип - флегматик;

• сильний, рухливий, неврівноважений тип - холерик;

• слабкий, неврівноважений, малорухливий тип - меланхолік