2.4.Психологічна сумісність. Види сумісності.

Міжособистісні відносини виражаються в сумісності людей. Сумісність - оптимальне поєднання якостей людей у процесі спілкування, сприяють успіху виконання спільних акцій. Прийнято виділяти чотири види сумісності: фізичну, психофізіологічну, соціально-психологічну соціально-ідеологічну. Фізична сумісність виявляється в гармонійному поєднанні фізичних якостей двох або декількох людей, що виконують спільну дію (сумісність в силі, витривалості та ін.) В основі психофізіологічної сумісності лежать особливості аналізаторскіх систем, а також властивості темпераменту. Цей вид сумісності передбачає взаємовідношення людей у ході їх спільної акції, при якій чутливість у межах тієї чи іншої анализаторной системи виявляється вирішальною. У цьому плані показова ситуація оповідання Л. М. Толстого "Сліпий і глухий". Соціально-психологічна сумісність передбачає взаємовідношення людей з такими особистісними властивостями, які сприяють успішному виконанню соціальних ролей. Соціально-ідеологічна сумісність передбачає спільність ідейних поглядів, схожість соціальних установок і цінностей. Розглядаючи види сумісності, слід мати на увазі, що вони всі можуть бути представлені в акті конкретного спілкування, хоча такі випадки трапляються рідко.

3.1.Поняття характеру.Риси характеру

ХАРАКТЕР - це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних властивостей особистості, які виявляються у поведінці, діяльності й ставленні до людей, колективу, до себе, речей, праці тощо.

Риса характеру - це звична, стійка, повторювана форма реагування, поведінки чи ставлення.

Характер найтісніше пов'язаний з темпераментом, який визначає зовнішню, динамічну форму вираження сутності людини. Його можна зрозуміти з того, як вона мислить і поводиться за різних обставин, якої думки вона про інших людей і про саму себе, в який спосіб здебільшого поводиться.

Характер людини виявляється в її суспільній діяльності, суспільних відносинах. Тому знати характер особистості дуже важливо. Це дає змогу передбачати, як вона поводитиметься за певних умов, чого від неї можна чекати, як вона виконуватиме доручення тощо.

3.2.Структура характеру.

у структурі характеру виокремлюють такі компонентів: позиційні,загальні. До позиційних компонентів належать спрямованість, переконання, розум, почуття, воля й темперамент. Загальні компоненти інтегрують позиційні компоненти в різних варіаціях і спів відношеннях. До них належать повнота, цілісність, визначеність і сила характеру. Спрямованість характеру виявляється у вибірковому позитивному чи негативному оцінному ставленні особистості до праці, речей, колективу, вчинків і діяльності людей і до самої себе.

ПЕРЕКОНАННЯ - це знання, ідеї, погляди, що є мотивами поведінки людини, стають рисами її характеру й визначають ставлення до дійсності, а також вчинки, поведінку.

ВОЛЯ як складова структури ХАРАКТЕРУ зумовлює його силу, непохитність. Вона - стержневий компонент сформованого характеру. Сильна воля робить характер самостійним, стійким, непохитним, мужнім. Людина з таким характером здатна досягати бажаної мети.