
- •Протокол № 4
- •1 Мета і задачі курсового проекту
- •4 Вимоги до оформлення курсових проектів
- •5 Методичні вказівки до виконання розділів курсового проекту. Вступ
- •5.1 Загальна частина
- •5.2 Розрахункова частина
- •5.2.1 Вибір ємності і визначення кількості конвертерів
- •1 Міксерне відділення
- •Планування й основні розміри міксерного відділення
- •Відділення переливу чавуну з пересувних міксерів
- •Планування й основні розміри відділення переливу чавуну
- •3 Відділення шихтових магнітних матеріалів (скрапне відділення)
- •4 Відділення шихтових сипучих матеріалів
- •5 Завантажувальний проліт
- •Конвертерний проліт
- •Розливні прольоти (відділення) при розливанні сталі у виливниці
- •Ковшовий проліт
- •9 Шлаковий проліт
- •10 Відділення безперервного розливу сталі (вбрс)
- •10.1 Вибір типу і кількості мблз
- •10.2 Планування й основні розміри відділення безперервного розливу сталі
- •5.3 Охорона праці та захист навколишнього середовища
- •Графічна частина курсового проекту
- •Література
- •Завдання
- •Тема проекту Проект побудови конвертерного цеху продуктивністю 5,0млн т сталі на рік
- •Розрахунково-пояснювальна записка
- •Курсовий проект
3 Відділення шихтових магнітних матеріалів (скрапне відділення)
3.1 Планування й основні розміри відділення магнітних матеріалів
У скрапному відділенні шихтового двору зберігаються в основному металевий брухт, а в деяких випадках і розкислювачі. Для складування цих матеріалів у відділенні є відповідні площадки або ями. Сумарний обсяг ям для зберігання скрапу визначається добовою продуктивністю цеху, витратою скрапу на одну тонну сталі, числом доби запасу й насипною масою скрапу.
Розташування й устаткування скрапного відділення залежить від продуктивності цеху й прийнятого способу подачі скрапу до конвертерів й їхнього завантаження.
У цехах порівняно невеликої продуктивності застосовується поздовжнє розташування шихтового двору. У цьому випадку шихтовий двір (скрапне відділення) звичайно розташовується в одній лінії до завантажувального прольоту головного будинку цеху й подача скрапу до конвертерів здійснюється по естакаді на відмітці робочої площадки по шляху, що проходить уздовж фронту конвертерів.
У цехах великої продуктивності найбільш раціональним варто вважати паралельне розташування скрапного відділення з подачею скрапу по поперечних шляхах під робочу площадку із завантаженням його в конвертери совками за допомогою кранів завантажувального прольоту й використанням для поздовжнього переміщення совків зі скрапом напівпортальних завантажувальних кранів. Для завантаження всього скрапу в конвертер звичайно досить двох совків, які одночасно захоплюються двома підйомами крана. Обсяг совків буде залежати від ємності конвертера, частки скрапу в металошихті і його щільності.
Ширина будинку скрапного відділення визначається кількістю й розташуванням залізничних колій у ньому, прийнятою шириною скрапних ям й у сучасних цехах вітчизняних заводів звичайно становить 24-36 м по осях колон будинку.
Висота будинку залежить від габаритів рухомого составу, а також кранового устаткування, розташування шляхів транспортування совків зі скрапом і звичайно становить 14 м від рівня підлоги цеху до головки підкранових рейок. Висоту прольотів, де перенос совків краном не передбачений, приймають 10...12 м.
Довжина будинку скрапного відділення визначається насамперед довжиною скрапних ям (отриманих розрахунком), а також сумарною товщиною розділових стінок і довжиною торцевих ділянок відділення, не зайнятих ямами. Крок колон будинку звичайно становить 6 або 12 м.
3.2 Устаткування відділення магнітних матеріалів
Ємність і габаритні розміри скрапних ям
Ємність скрапних ям для магнітних матеріалів визначається, виходячи з добової витрати цих матеріалів і прийнятих норм їхнього запасу.
Витрата матеріалів на плавку (Кпл) - дорівнює витратному коефіцієнту відповідного матеріалу на тонну придатних зливків (Кк) помноженому на масу плавки в придатних зливках, тобто:
Кпл = Кк Мзл (12)
(13)
де а - витрата відповідного матеріалу на 100 кг металевої завалки, кг.
m - коефіцієнт виходу придатних зливків з метало завалки.
Добова витрата матеріалів по цеху (Кдоб) - дорівнює витраті відповідних матеріалів на одну плавку (Кпл) помноженому на максимальну кількість плавок у цеху в добу ( ), тобто:
(14)
Кількість матеріалів у відділенні (Квід) - дорівнює максимальній добовій витраті відповідних матеріалів у цеху помноженому на кількість діб запасу цих матеріалів, прийнятих у даному цеху, тобто:
(15)
де
- прийнята в цеху кількість добового
запасу відповідних матеріалів.
Приймаємо що конвертерний цех виплавляє наступні групи марок сталей:
вуглецеві конструкційні спокійні, напівспокійні, киплячі звичайної якості (40%)
вуглецеві конструкційні спокійні, напівспокійні, киплячі якісні (60%)
Марочний сортамент сталей з прийнятими за досвідом експлуатації цехів витратами феросплавів наведений в таблиці 12
Приклад розрахунку видаткових коефіцієнтів відповідних шихтових матеріалів на тонну придатних зливків, а також витрати цих матеріалів на одну плавку, по цеху в добу й кількості матеріалів у відділенні з урахуванням прийнятих норм запасу в проектованому цеху наведений у таблиці 13
Таблиця 12 – Витрати розкислювачів для різних марок сталей
марка сталі |
Вміст хімічних елементів, % |
Витрати розкислювачів, т |
||||
С |
Мп |
Si |
ФМн 78 |
ФС 45 |
АВ 87 |
|
На 100кг |
На 100кг |
На 100кг |
||||
10 |
0,07-0,14 |
0,35-0,65 |
0,17-0,37 |
0,60 |
0,60 |
0,100 |
15 |
0,12-0,19 |
0,35-0,65 |
0,17-0,37 |
0,60 |
0,60 |
0,100 |
20 |
0,17-0,24 |
0,35-0,65 |
0,17-0,37 |
0,60 |
0,60 |
0,100 |
25 |
0,22-0,30 |
0,50-0,80 |
0,17-0,37 |
0,80 |
0,64 |
0,100 |
30 |
0,27-0,35 |
0,50-0,80 |
0,17-0,37 |
0,80 |
0,64 |
0,100 |
45 |
0,42-0,50 |
0,50-0,80 |
0,17-0,37 |
0,80 |
0,64 |
0,100 |
55 |
0,52-0,60 |
0,50-0,80 |
0,17-0,37 |
0,80 |
0,64 |
0,030 |
Ст 2сп |
0,09-0,15 |
0,25-0,50 |
0,15-0,30 |
0,50 |
0,60 |
0,100 |
Ст 3сп |
0,14-0,22 |
0,40-0,65 |
0,15-0,30 |
0,60 |
0,60 |
0,100 |
Ст 4сп |
0,18-0,27 |
0,40-0,70 |
0,15-0,30 |
0,60 |
0,60 |
0,100 |
Ст 5сп |
0,28-0,37 |
0,50-0,80 |
0,15-0,35 |
0,80 |
0,64 |
0,100 |
10пс |
0,07-0,14 |
0,35-0,65 |
н.б.0,05 |
0,50-0,65 |
- |
- |
15пс |
0,12-0,19 |
0,35-0,65 |
н.б.0,05 |
0,50-0,65 |
- |
- |
20пс |
0,17-0,24 |
0,35-0,65 |
н.б.0,05 |
0,50-0,65 |
- |
- |
25пс |
0,22-0,27 |
0,25-0,50 |
н.б.0,03 |
0,44-0,60 |
- |
- |
Ст1пс |
0,06-0,12 |
0,25-0,50 |
н.б.0,05 |
0,44-0,60 |
- |
- |
Ст2пс |
0,09-0,12 |
0,25-0,50 |
н.б.0,05 |
0,44-0,60 |
- |
- |
Ст3пс |
0,14-0,22 |
0,40-0,65 |
н.б.0,05 |
0,44-0,60 |
- |
- |
Ст4пс |
0,18-0,27 |
0,40-0,70 |
н.б.0,05 |
0,44-0,60 |
- |
- |
Ст5пс |
0,28-0,37 |
0,50-0,80 |
н.б.0,05 |
0,55-0,70 |
- |
- |
10кп |
0,07-0,14 |
0,25-0,50 |
н.б.0,07 |
0,44-0,60 |
- |
|
15кп |
0,12-0,19 |
0,25-0,50 |
н.б.0,07 |
0,44-0,60 |
- |
|
20кп |
0,17-0,24 |
0,25-0,50 |
н.б.0,07 |
0,44-0,60 |
- |
|
Ст 1кп |
0,06-0,12 |
0,25-0,50 |
н.б.0,05 |
0,44-0,60 |
- |
|
Ст 2кп |
0,09-0,15 |
0,25-0,50 |
н.б.0,05 |
0,44-0,60 |
- |
|
Ст 3кп |
0,14-0,22 |
0,30-0,60 |
н.б.0,05 |
0,44-0,60 |
- |
|
Ст 4кп |
0,18-0,27 |
0,40-0,70 |
н.б.0,05 |
0,60 |
- |
|
Посередні витрати феромарганцю (ФМн 78) складуть:
Посередні витрати феросиліцію (ФС 45) складуть:
Таблиця 13. - Запаси сировинних матеріалів у цеху
Найменування матеріалів |
Витрата на 100кг метало завалки, кг |
Витратний коефіцієнт |
Витрата на одну плавку, кг |
Добова витрата матеріалів, кг |
Усього матеріалів у відділенні |
||
Норми запасу, діб |
Прийняті в проекті норми запасу, діб |
Кількість матеріалів у відділенні, кг |
|||||
Брухт |
26 |
0,294 |
64,878 |
4671,216 |
6 - 10 |
7 |
32698,512 |
ФМн 78 |
0,604 |
0,006 |
1,324 |
95,328 |
20 - 30 |
22 |
2097,216 |
ФС 45 |
0,618 |
0,007 |
1,544 |
111,168 |
20 - 30 |
22 |
2445,696 |
Необхідна корисна ємність ям для магнітних матеріалів визначається по формулі:
(16)
де γ - насипна маса матеріалу, т/м3
Повна (фактична) ємність ям для магнітних матеріалів дорівнює їхньої корисної ємності поділеної на.
(17)
де к – коефіцієнт заповнення ям.
Для зручності роботи магнітних кранів глибина ям для магнітних матеріалів звичайно приймається рівною 2-3 м. Товщина розділових стінок між бункерами повинна бути не менш 0,7 м.
Ширина ям визначається шириною будівлі відділення, що залежить у свою чергу, від довжини прольоту моста магнітних кранів, необхідності розміщення певної кількості залізн., шляхів для шихтових составів (візків), вагонів що прибувають й іншого устаткування, а також шириною проходів відповідно до правил техніки безпеки й інших умов і може коливатися в досить широких межах (від 12 до 17 м і більше).
Довжина ям визначається розрахунком, виходячи з необхідної повної (фактичної) ємності бункерів для даного матеріалу й прийнятих у розрахунку його глибини й ширини.
Розрахункова довжина ям дорівнює повної ємності ями поділеної на площу її поперечного перетину, тобто на добуток ширини ями на корисну глибину.
Приклад розрахунку довжини ям для металевого брухту й феросплавів в проектованому цеху наведений у таблиці 14
Таблиця 14. – Ємності й габаритні розміри ям у шихтовому відділенні.
Найме-нування матеріалів |
Кількість матеріалів у відділ., т |
Насипна маса матеріалу, т/м3 |
Необхідна корисна ємність ям, м3 |
Габаритні розміри ям |
|||||
Коефіцієнт заповнення ям |
Повна ємність ям, м3 |
Прийнята глибина, м |
Прийнята ширина, м |
Розрах. довжина ям, м |
Загальна довжина ям у відділ., м |
||||
Брухт |
32698,512 |
2,5 |
13079,405 |
1,2 |
10899,504 |
2,5 |
15 |
290,653 |
338,940 |
ФМн 78 |
2097,216 |
3 |
699,072 |
1 |
699,072 |
2,5 |
15 |
18,642 |
|
ФС 45 |
2445,696 |
2,2 |
1111,680 |
1 |
1111,680 |
2,5 |
15 |
29,645 |
Кількість кранів у відділенні
У відділенні магнітних матеріалів встановлюються магнітні крани вантажопідйомністю 10 й 15т з діаметром магніту 1,15 й 1,65 м.
Вибір вантажопідйомності кранів визначається в основному продуктивністю цеху, ємністю конвертерів і обраною ємністю совків.
Для конвертерних цехів продуктивністю до 4 млн.т придатних зливків у рік в основному застосовуються шихтові крани вантажопідйомністю 10 т, для цехів з річною продуктивністю більше 4 млн.т вантажопідйомністю 15 т і більше.
Крани відділення використовуються для виконання основних (розвантаження скрапу й феросплавів із залізн. платформ, навантаження матеріалів у мульди, совки й т.д.) і допоміжних (очищення шляхів, перестановка устаткування й т.д.) операцій. Загальна зайнятість шихтових кранів на тонну придатних зливків залежить від витрат шихтових матеріалів на тонну зливків, якості матеріалів, швидкісних характеристик кранів і т.д.
Кількість кранів у шихтовому відділенні (Пкр.ш) можна визначити по формулі:
(18)
де К - коефіцієнт витрати кранового часу на виконання допоміжних операцій (1,1 – 1,2);
А - добова продуктивність цеху в придатних зливках, т;
в - коефіцієнт завантаження кранів (приймається рівним 0,8);
1440 - число хвилин у добі;
- сума
витрат кранового часу на одну тонну
зливків, хв.
Сума витрат кранового часу на тонну зливків ( ) визначається, виходячи з витрат кранового часу на переробку однієї тонни магнітних матеріалів і видаткових коефіцієнтів відповідних магнітних матеріалів на тонну зливків
Таблиця 15. - Витрати кранового часу на переробку 1 т магнітних матеріалів
Найменування операцій |
Тривалість хв/т |
|
|
|
|
Розвантаження скрапу із залізн. платформ |
1,7 |
1,0 |
Розвантаження феросплавів |
1,5-1,7 |
0,75-1,0 |
Навантаження скрапу у мульди або совки |
2,0 |
1,2 |
Навантаження феросплавів у мульди або бадді |
1,7-2,0 |
0,85-1,2 |
Розрахунок сумарних витрат кранового часу на 1 т зливків наведений у таблиці 16
Таблиця 16. – Сумарні витрати кранового часу на 1 т зливків
Найменування шихтових матеріалів |
Видатковий коефіцієнт, т/т |
Тривалість операцій хв/т |
|
Металобрухт |
0,294 |
1,0/2* + 1,2 = 1,7 |
0,294 * 1,7 = 0,4998 |
Феромарганець |
0,006 |
0,75 + 0,85 = 1,6 |
0,006 * 1,6 = 0,0096 |
Феросиліцій |
0,007 |
0,85 + 0,95 = 1,8 |
0,007 * 1,8 = 0,0126 |
Разом |
- |
- |
0,5220 |
* приймаємо, що розвантаження 50% скрапу відбувається у яму з наступним навантаженням його у совки та 50% скрапу – безпосередньо у совки.
Кількість магнітних шихтових кранів у скрапному відділенні складе
Приймаємо в зразковому розрахунку 9 магнітних кранів вантажопідйомністю 15т.