8. Ковшовий проліт

Призначення ковшового прольоту - зміна футеровки сталерозливних і чавуновозних ковшів. Схема підготовки й ремонту сталерозливних ковшів приведена на рисунку 4

У прольоті є ями для одночасного ремонту двох ковшів у кожній, стенди для встановлення й зняття на ковшах шиберних затворів, стенди для охолодження, сушіння й розігріву футеровки ковшів, стенди для ламання футеровки ковшів. Шиберні затвори підготовляють (розбирають, збирають, сушать) у спеціалізованій майстерні, яка розташовується як усередині ковшового прольоту, так і за його межами.

У ковшовому прольоті також розмішають установки для готування вогнетривких розчинів й устаткування, що застосовується при ремонті конвертерів та по підготовці знімних днищ. Зміну донних фурм і футеровки днища здійснюють на спеціальних стендах

У прольоті є тупиковий залізн. шлях, призначений для підвозу вогнетривів і вивозу сміття.

Переміщення ковшів усередині прольоту виконується мостовими кранами. Для допоміжних робіт встановлюється два консольних крани вантажопідйомністю 5 т.

Ширина ковшового прольоту 18-24 м. Якщо в ньому виконується ремонт проміжних ковшів, ширина його збільшується до 30м.

Необхідна кількість кранів у ковшовому прольоті визначається по формулі:

(42)

де - кількість ковшів підготовлених до плавок за добу;

п_п.п - кількість перестановок ковша при підготовці до чергової плавки (п_п.п ~ 6);

п_п.р - кількість перестановок ковша при ремонті (п_п.р ~ 7);

- кількість ковшів, що перебувають у ремонті за добу;

τ_п - заборгованість крана на одну перестановку ковша (τ_п ~ 4 хв);

к - коефіцієнт виконання краном допоміжних робіт (к=1,2);

в - коефіцієнт використання крану (в=0,8).

У зразковому розрахунку кількість кранів у ковшовому прольоті складе:

Приймаємо один мостовий кран вантажопідйомністю 125/30 т.

9 Шлаковий проліт

Призначений для прийому шлакових чаш, що подаються шлаковозом з-під конвертерів, і перестановки їх на шлаковози нормальної залізничної колії для вивезення із цеху.

Шлаковий проліт пристроюють до конвертерного прольоту зі сторони видачі сталі на розлив (між конвертерним і ковшовим прольотами) або із протилежної сторони (зовнішньої сторони головного будинку). При цьому в першому варіанті шлаковий проліт, як убудований у головний будинок, - критий, а в другому може виконуватися у вигляді відкритої естакади.

Розташування шлакового прольоту по першому варіанті дозволяє організувати подачу в проліт не тільки шлаку від конвертерів, але й шлаку, що зливається зі сталерозливних ковшів у розливних прольотах після розливання сталі. Разом з тим це приводить до зустрічних потоків у роботі шлаковоза й сталевоза, збільшує тепловиділення в головному будинку й тому менш переважно.

Крім шлаку у шлаковий проліт видається сміття з-під конвертерів, для чого шлаковози, розташовані під конвертерами, обладнуються шкребками. Між рейками шляхів шлаковозів улаштовують приямки, у яких розмішені короби для прийому сміття.

Довжина шлакового прольоту дорівнює сумі відстаней між осями крайніх, конвертерів і торцевих ділянок довжиною 60...80 м, необхідних для розміщення тупикових залізничних колій для чотирьох-п'яти шлаковозів. При однобічній видачі шлаку протилежна ділянка може бути коротша й становити 30 м.

Коли шлаковий проліт убудований у головний будинок, його довжина приймається рівною довжині розташованих рядом прольотів.

Ширина шлакового прольоту визначається габаритами розташованих залізничних колій, стендів для шлакових чаш і довжиною шлаковоза. У практиці проектування ширина шлакового прольоту приймається для цехів з конвертерами ємністю 100...200 т - 15...18 м; з конвертерами ємністю 250…400 т - 18...24 м.

Висота прольоту (до головки підкранової рейки) - 12...14 м.

Застосовують схеми збирання шлаків без використання прольоту перестановки шлакових чаш. При цьому шлаковози із чашами від конвертерів виїжджають за межі цеху у шлаковий двір до шлакової ями, у яку зливають шлак. Після необхідної обробки шлак вивозять автотранспортом.

На підлозі шлакового прольоту встановлюють стенди для шлакових чаш і розташовують залізничні колії (один або два) для їхньої видачі.

У конвертерних цехах з конвертерами ємністю 100 т і більше застосовують шлакові чаші ємність 16 м³ , для конвертерів ємністю 200 т і більше на шлаковоз, що працює під конвертером, установлюють по дві чаші ємністю 16 м³ або однією ємністю 30 м³ .

При застосуванні чаш ємністю 16 м³ шлаковий проліт обслуговується мостовими кранами вантажопідйомністю 100/20 т, а для 30 м³ чаш - 150/20 т.

У цехах, що мають спеціальний проліт для вивозу шлаку, мостові крани виконують наступні роботи: перестановка ковшів зі шлаком зі шлаковоза конвертерного цеху на стенд, а потім зі стенда на шлаковоз, що вивозить їх за межі цеху; після прибуття в проліт порожніх шлакових чаш виконуються перестановки у зворотному порядку (тобто всього чотири перестановки на кожен ківш).

Кількість кранів, що працюють у шлаковому прольоті можна визначити по формулі:

(43)

де - кількість плавок у цеху за добу, пл./добу;

-- кількість шлакових чаш на одну плавку, шт./пл.;

П_п - кількість перестановок на один ківш (рівне чотирьом);

τ_пер - тривалість однієї перестановки (близько 3 хв.);

к - коефіцієнт виконання краном допоміжних робіт (1,15);

в - коефіцієнт використання крана (0,8);

Для забезпечення надійності роботи цеху кількість кранів у шлаковому прольоті повинне бути не менш двох.

Кількість шлакових чаш на одну плавку можна визначити по формулі:

(44)

де - ємність конвертера, т;

К_ш - кількість конвертерних шлаків (0,11 - 0,17 т/т сталі);

V_к - ємність шлакового ковша, м³;

ρ_ш - щільність рідкого шлаку (2,3 - 2,5 т/м³).

Для спрощення розрахунку варто приймати з урахуванням сміття кількість шлакових чаш, що надходять у шлаковий проліт на планку ( ): для конвертерів ємністю до 200 т - одна, для конвертерів ємністю 300-400 т - дві.

Приймаємо для конвертера ємністю 250 т одну шлакову чашу ємністю 16 м³ на плавку.

Тоді кількість кранів, що працюють у шлаковому прольоті складе:

.

Приймаємо два крани у шлаковому прольоті.

Кількість шлаковозів та встановлених на них шлакових чаш у цеху визначають по формулі:

(45)

де к - коефіцієнт запасу (1,15 -1,3);

τ_об - тривалість оберту шлакового ковша (3-6 год.) або шлаковоза (2-5 год.).

На шлаковоз установлюють одну шлакову чашу.

Кількість шлаковозів зі шлаковими чашами у цеху складе:

в роботі в резерві

загалом