Література
Сухомлинський В.О. Виховання і самовиховання. Бачити себе: Вибр. твори: В.5-ти т. – Т.5. – К.: Рад.школа, 1977.
Сучасні погляди на педагогічний менеджмент [Текст] // Управління освітою. – 2007. – №17. – С.11-16.
Управление персоналом // Леданов И.Д. Практический менеджмент, 1993.
Ушинський К.Д. Три элементит школи// Вибраны твори: В 2-х т. – Т.1. – С. 26-45.
Фалмер Р. Энциклопедия современного управлення: В 5 т. – М.: ВИПК Энерго, 1992.
Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 351с.
Тема. Особливості управління школою нового типу, повного дня, школою-інтернатом, вечірньо-заочною школою, школою-екстернат, позашкільними виховними закладами.
Менеджмент на зламі XX-XXI ст.
Сутність функції контролю.
Демократизація контролю.
Адміністративна школа менеджменту.
Аналіз досвіду використання методів одержання управлінської інформації.
Література
Християнівський В., Розенталь В. Навчальний комплекс як об'єкт управління //Освіта і управління. – Т.2. – 1998. – №1. – С. 38-42.
Шакиров, Р. Р. роблемы формирования и развития управленческой культуры менеджеров в сфере образования [Текст] / Р. Р. Шакиров // Высшее образование сегодня. – 2009. – №2. – С.16-18.
Шамова Т.И., Загуменнов Ю.Л. Развитие демократических основ управлення школой // Сов. педагогика, 1996. – №12. – С. 57-61.
Школова, Г. Формула успіху у кожного своя. Шляхи становлення професійного менеджера освіти [Текст] / Г. Школова // Управління освітою. – 2006. – №7. – С.1-8 (Вставка).
Щокін Г.В. Практична психологія менеджменту. – К.: Україна, 1994. – 399 с.
Тема. Теорія і практика менеджменту у сфері освіти: вітчизняний і зарубіжний досвід. Ситуаційні задачі.
Порівняльна характеристика особливостей управління вітчизняною і зарубіжною школою на сучасному етапі.
Виникнення та розвиток школи наукового управління.
Сутність планування як функції управління.
Розвиток наукових уявлень про контроль як функцію управління.
Сутність та структура методів одержання управлінської інформації.
Ситуаційні задачі (на вибір)
Визначити внутрішні види діяльності загальноосвітньої школи.
Розробити структуру управління методичної ради вчителів і схему взаємозв'язку з іншими ланками управління школою.
Визначити функції педагогічної ради та її завдання на близьку перспективу в області:
удосконалення навчально-виховної роботи взагалі;
використання ідей видатних педагогів і громадських діячів України щодо виховання "серця", розуму і волі в практиці роботи сучасної школи.
Визначити якісну характеристику менеджера школи. Яким він повинен бути?
фізичні дані,
особистісні якості,
здібності,
досвід та ін.
Розробити рекламу школи.
Розробити план презентації /на вибір/ класу, відділу управління, школи тощо.
Розкрити зміст понять "менеджмент в освіті", "менеджер школи", самоменеджмент".
Ситуаційні задачі
1. У мудрій китайській книзі "І. Цзінь" ("Книзі перемін"), ще три тисячі років тому, задовго до того, як виникли перші ідеї науки управління, було написано: "Коли розумний чоловік бачить, яким чином він домігся успіху, то він діє знову. Коли ж він бачить свої помилки, він не повторює їх". Чи знайома Вам ця ситуація? Яке відношення вона має до внутрішньошкільного управління?
2. Кожен з нас протягом дня обирає сотні, а протягом життя тисячі і тисячі рішень. Майже всі щоденні рішення ми приймаємо без систематичного продумування. Що ж стосується інших рішень, наприклад, куди поїхати працювати після закінчення коледжу чи університету, який стиль життя обрати,
ми приймаємо після роздумів, які тягнуться днями, місяцями, роками. В управлінні прийняття рішення є більш систематизованим процесом, ніж у приватному житті. Ставки часто бувають набагато вищі. З чим це пов'язано? Як непродумане управлінське рішення може змінити хід педагогічного процесу? Запропонуйте різні варіанти. Що, на Ваш погляд, слід зробити, щоб рішення було раціональним?
3. Готуючись до відвідання уроку учителя, директор школи переглядає навчальну програму, знайомиться з новими вимогами до викладання даного предмета, переглядає в класному журналі записи вивченого матеріалу, перечитує у підручнику програмний матеріал попереднього і наступного уроків, знаючи оснащення навчального кабінету, передбачає можливе використання на уроці наочності, ТЗН і методів роботи вчителя. До початку занять директор перечитує у журналі контролю записи про відвідання у даного вчителя попередніх уроків, намагається з ним поговорити, щоб дізнатись від нього про цілі, тип і структуру наступного уроку. Що дає директору така підготовка до відвідання й аналізу уроку вчителя? Коли потрібно так ґрунтовно готуватися до відвідування уроків учителя?
4. "Учитель – це рядовий працівник, – говорив А.С.Макаренко. Якщо він не зможе бути хорошим рядовим працівником, він ніколи не зможе бути хорошим директором". Чи можна цілком погодитися з цією думкою? Чи може кожний хороший учитель зразу стати хорошим директором? Які додаткові знання і якості потрібні хорошому учителю для успішного виконання управлінської діяльності?
5. Директор школи разом з наказом про своє призначення на цю посаду отримує і владу над людьми. Які закони і нормативні документи регламентують його адміністративні права?
6. Як реалізується педагогіка співробітництва в системі "директор-учитель"? Як вона сприяє цілеспрямованому управлінню навчально-виховним процесом? наведіть приклади такого співробітництва.
7. Вчителька математики K. прийшла в цю школу у VII-Г уперше. Перед уроком класний керівник попередив її, щоб була обачною, аби не спровокувати якогось поганого вчинку учнів, до чого вони великі мастаки. "Головне, – сказав він, – не дати їм об'єднатися, змовитись. Задайте з перших хвилин високий темп уроку, щоб у них не залишалося часу. Можна, наприклад, швидко диктувати, або читати, або розповідати".
Коли вона відчинила двері до класу, вразили дитячі очі. Тридцять шість пар дивились на неї з ненавистю. Чому? Хіба діти її знають? Хіба вона зробила їм зло? Рішення прийшло інтуїтивно. Урок почала так, немовби не помітила цих поглядів. Ніякого штучного темпу, ніяких диктувань. Гри не повинно бути. їхня зневага стосується не її, а тих колег, які утвердили у підлітків досвід негативного спілкування з учителем.
Довгих два місяці доводилося вчительці терпіти різні капості, на які здатен озлоблений підліток. Але за цей час вона жодного разу не вдалася до крику, погроз, не побігла серед уроку за директором, не відіслала за батьками, не вигнала з класу. Учні поступово переконалися, що вчителька не бажає їм зла. А вона продовжувала вишукувати в них добрі риси, розвивати їх. Невдовзі у класі з'явився поет – теореми з геометрії перекладав на вірші. Двійочники просили після уроків залишитися, щоб з'ясувати незрозуміле. Кілька хлопчиків, які вважалися організаторами всіх поганих справ "класу-звіринця" (так називали його вчителі), почали дбати про те, щоб однокласники ставилися до вчительки доброзичливіше.
У цьому класі троє підлітків перебували на обліку в інспекції у справах неповнолітніх. Двоє вже побували у спецшколах. Четверо вживали наркотики або токсичні речовини. Педколектив втратив надію добитися від них не те що знань – елементарного порядку. Дбали лише про те, аби швидше їх довести до дев'ятого класу, а там клас розформують. Вели уроки тут найвідважніші.
Яким же був чарівний ключик вчителя до управління нормальних взаємин з учнями?