
- •23.Визначте сутність кредиту в сучасних умовах.
- •27.Охарактеризуйте основні етапи процесу банківського кредитування.
- •29.Охарактеризуйте кредитні ризикита методи управління ними.
- •31 Проаналізуйте основні форми матеріального і нематеріального забезпечення
- •Кредити в інвестиційну діяльність- кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними інвестиційних вкладень.
- •37 Охарактеризуйте особливості споживчого кредиту
- •51. Поясніть зміст професійної діяльності банків.
- •52. . Охарактеризуйте моделі визначення ефективності реальних інвестицій. Інвестиційний портфель банку
- •53. Опишіть основні умови та принципи здійснення валютних операцій.
- •54. Опишіть порядок відкриття і ведення валютних рахунків.
- •55. Опишіть порядок здійснення неторговельних операцій .
- •56.Опишіть участь банків у міжнародних розрахунках.
- •57. Проаналізуйте методи управління валютними ризиками.
- •58. Охарактеризуйте види нетрадиційних банківських операцій та послуг.
- •59. Розкрийте зміст банківської гарантії та поручительства.
- •60.Розкрийте зміст посередницьких, консультаційних та інформаційних послуг банків.
- •61. Охарактеризуйте операції банків з дорогоцінними металами.
- •62. Розкрийте зміст факторингу та форфейтингу.
- •63. Розкрийте зміст фінансової стійкості та ліквідності банку.
- •64. Оцінка прибутковості банку
Кредити в інвестиційну діяльність- кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними інвестиційних вкладень.
Кредити фізичним особам в інвестиційну діяльність надаються: • на будівництво та освоєння землі; • купівлю будівель, споруд, обладнання та землі. Інвестиційні кредити можуть передбачати фінансування капіталовкладень та нормативного обігового капіталу. У цьому випадку позика розподіляється на дві частини з визначенням конкретних умов надання і повернення позикових коштів по кожному з цих напрямів.
Однією з умов надання кредитів на фінансування інвестиційних проектів, як правило, є участь підприємства в мінімальній сумі 30 % вартості інестиційного проекту.
Для інвестиційних кредитів термін кредитування залежить від терміну окупності інвестиційного проекту. Умови та терміни погашення інвестиційних кредитів встановлюються на підставі розрахунків поданих, позичальником у бізнес-плані, перевіреному і узгодженому з банком.
Класичною формою самофінансування інвестицій у країнах з розвинутою економікою є власні засоби корпорацій у вигляді нерозподіленого прибутку й амортизації, що доповнюються емісією цінних паперів і кредитом, отриманим з ринку позичкового капіталу. Однак досить рідко фірма, що вирішила реалізувати капіталомісткий інвестиційний проект, здатна обійтися власними фінансовими ресурсами. З метою одержання необхідних їй ресурсів вона може звернутися у різні фінансові інститути (банки, страхові компанії) за одержанням інвестиційного кредиту.
Суттєвою особливістю інвестиційного кредитування є те, що право на об'єкт інвестування закріплене за позичальником і після реалізації інвестиційного проекту і розрахунку з банком-кредитором банк не вправі заявляти про право на цей об'єкт як на свою власність. Однак якщо об'єкт, що інвестується, є предметом застави (або іншою формою забезпечення банківського кредиту), то право власності може перейти до банку за невиконання позичальником розрахунків за договором. Якщо в заставу передано інше майно, то за некредитоспроможності позичальника стягнення буде накладено саме на нього, а не на об'єкт інвестування Необхідно зазначити, що збереження права власності на об'єкт інвестування, що фінансується шляхом кредитування, є важливою перевагою для підприємців.
36 Охарактеризуйте порядок видачі і способи погашення банківських кредитів Надання кредиту відбувається шляхом оплати з кредитного рахунку платіжних документів за об’єкти кредитування або перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на підставі розпорядження кредитного відділу. Використання окремих кредитних рахунків та оплата з них розрахунково-платіжних документів, виставлених клієнтові, дають банку можливість здійснювати належний контроль за цільовим використанням позик і процедурою їх погашення. Своє право на отримання всієї суми кредиту клієнт реалізує поступово, по мірі виникнення потреби в додаткових грошових ресурсах. Клієнт може відмовитися від отримання кредиту, раніше зафіксованого в кредитному договорі. Розмір кредиту, який надходить у розпорядження клієнта, встановлений кредитним договором. Сума, зафіксована в ньому, є максимальною сумою, на яку може розраховувати клієнт. Вона по суті є лімітом кредитування. Її називають також кредитною лінією. Розмір кредиту, який потрібно надати клієнту, в кожному окремому випадку визначається ступенем довіри банку до позичальника. Видача кредиту відбувається наступними шляхами: Відкриття кредитного рахунку. Ці рахунки призначені для обліку кредитів. Сума боргу позичальника фіксується по дебету кредитного рахунку, а погашення заборгованості відображається по кредиту. Для цільового довгострокового кредитування відкривається кредитна лінія. Вона виступає як домовленість, що фірма, коли в неї виникне потреба, може брати позики, які не перевищують заздалегідь визначеного розміру. Термін погашення такої позики не перевищує здебільшого 180 днів. Револьверний кредит – це позика, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і відновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Це кредит, що багато разів поновлюється Контокорентний кредит надається клієнтам, що мають у даному банку поточний рахунок. Цей вид кредиту органічно поєднує кредитне і розрахунково-касове обслуговування на основі відкриття єдиного активно пасивного рахунку. Специфічним різновидом контокорентного кредиту є овердрафт. Це сума, в межах якої банк кредитує власника поточного рахунку. При овердрафті банк у межах узгодженого ліміту проводить платежі за клієнта на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку. Єдиної схеми погашення і надання кредиту не існує. Практика породжує різноманітні варіанти погашення позики: – одноразове погашення кредиту; – епізодичне погашення на основі строкових зобов’язань; – систематичне погашення на основі раніше фіксованих сум (планових платежів); – відстрочка погашення кредиту; – перенесення простроченої заборгованості на власний рахунок “кредити не погашені в строк”; – списання простроченої заборгованості за рахунок резервів банку. Крім добровільного виділяють також примусовий спосіб погашення позик. Сума боргу в цьому випадку списується з банківського рахунку позичальника без його згоди за виконавчими документами судів. Найбільш розповсюдженим (і кінцевим) джерелом появи кредиту є особисті грошові кошті позичальника, однак в багатьох випадках їх виявляється недостатньо. Тоді джерелом повернення раніше виданої суми може бути видача нового кредиту. Припускається складання нового кредитного договору з більшим забезпеченням. Якщо позичальник не може погасити позику за рахунок власних коштів, то банк використовує положення кредитного договору, який передбачає можливість повернення кредиту гарантом (гарантійне зобов’язання від гаранта банк включає в момент підготовки кредитної угоди).. За рішенням суду (арбітражу) відповідні кошти можуть в подальшому надходити з рахунків інших організацій. Врешті-решт, можна припустити, що у випадку неплатоспроможності державних підприємств для підтримки вони можуть отримати асигнування з бюджету, які використовуються для повернення позики.