31 Проаналізуйте основні форми матеріального і нематеріального забезпечення

кредитів.

Найбільша кількість кредитів банків — це забезпечені кредити, оскільки вони гарантують банківським установам пове­рнення позичених сум у встановлений термін із сплатою встано­влених процентів. Незабезпечені кредити (бланкові) надаються тільки під зо­бов'язання позичальника погасити позичку, тому дуже ризикова­ні і вимагають більш ретельної перевірки кредитоспроможності Основними формами забезпечення кредитів (забезпечених кредитів) є: 1.Матеріальне забезпечення: iпотека (застава нерухомого майна); заклад (застава рухомого майна); застава товарiв в оборотi й переробцi; застава майнових прав; застава цiнних паперiв. 2.Нематеріальне забезпечення: гарантiя, поручительство, неустойка та страхування.матеріальне забезпечення кредитів, а саме застава матеріальних цінностей та майнових прав є класичним та найбільш поширеним в банківській практиці[7]. З цього приводу можна відзначити, що використання застави в практиці організації кредитних відносин передбачає наявність спеціального механізму її застосування. Заставний механізм в класичній формі включає в себе процес підготовки, укладання та виконання договору застави. застава є найпоширенішим засобом забезпечення виконання зобов'язань. Таке її застосування викликано намаганням гарантувати належне виконання зобов'язань. Окремо слід виділити, що предметом застави можуть бути майнові права, тобто права користування майном, у тому числі й об'єктами права інтелектуальної власності, а також права вимоги, які випливають з різних цивільно-правових угод, такі як права орендатора, права автора на авторську винагороду, права замовника по угоді підряду, права комісіонера по договору комісії.

Нематеріальне забезпеч. - Гарантія (порука) являє собою зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможнос­ті. Гарантами можуть виступати будь-які фінансово-стійкі орга­нізації чи банки, до яких ставляться відповідні вимоги. Найбільш розповсюдженою є банківська гарантія.Строк дій встановлюється, як правило, на 10—15 днів більше терміну погашення кредиту. Порукою може забезпечуватися вико­нання зобов'язання як частково, так і в повному обсязі, оскільки поручителем може бути одна особа або кілька осіб. При використанні такої форми забезпечення зобов'язань по­зичальника перед банком, як страхування відповідальності, ба­нку надається страхове свідоцтво (поліс, сертифікат) або інші до­кументи, що засвідчують страхування позичальником відпові­дальності за повернення кредиту. За договором страхування страховик зо­бов'язується у разі страхового випадку виплатити страхувальникові визначеній у договорі, грошову суму , а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі і повинен відповіда­ти таким вимогам: •  договір повинен містити всі умови страхування; •  повинен страхувати ризик непогашення кредиту та відсотків за ним; •  повинен бути тристороннім (страховик — банк — клієнт); •  передбачати відповідальність страхувальника перед банком; •  враховувати можливості контролю банку за своєчасним пе- рерахувнням клієнтом страхового платежу; •  враховувати відповідальність страхувальника за несвоєчасне відшкодування банку страхової суми при виникненні страхового випадку.

32 Зробіть класифікацію банківських кредитів Банківський кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання Кредити можна класифікувати за різними ознаками та критеріями. 1. За основними категоріями позичальників; o кредити галузям народного господарства; o кредити населенню; o кредити державним органам влади. 2. За цільовим спрямуванням: o виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів); o споживчий (споживчі цілі населення).  3. За строками користування: o строкові, тобто надані на визначений у договорі строк, які, в свою чергу, можуть бути: а) короткостроковими (до 1 року); кредит надається підприємствам для покриття витрат по формуванню оборотних коштів на строк до одного року. Цей строк використання короткострокового кредиту обумовлений тим, що кругообіг оборотних коштів здійснюється звичайно протягом одного року. Тому після здійснення кругообігу цих коштів одержаний кредит повинен бути повернений банку. б) середньостроковими (1-3 роки); в) довгостроковими (понад 3 роки); Короткостроковий Середньо- і довгостроковий кредит надається підприємствам для покриття витрат по формуванню основних фондів на строк понад один рік. Цей строк використання кредиту обумовлюється тривалим функціонуванням основних засобів і перенесенням їх вартості на продукт частинами. o до запитання (онкольні) - видаються на невизначений строк. Позичальник повинен погасити такий кредит за першою вимогою банку. o прострочені - по яких строк погашення, встановлений кредитним договором, минув; o відстрочені (пролонговані) - щодо яких за клопотанням позичальника банком прийняте рішення про перенесення строків погашення кредиту на більш пізню дату. 4. Залежно від забезпечення: o забезпечені (ломбардні) - надаються під забезпечення (заставу майна, поручительство, гарантію, страхування ризику неповернення кредиту тощо); o незабезпечені (бланкові) - надаються без забезпечення. Незабезпечені (бланкові) кредити, що називаються у банківській практиці довірчими, надаються лише під зобов'язання позичальника погасити позичку. Вони пов'язані з великим ризиком для банку, тому потребують ретельнішого вивчення кредитоспроможності позичальника і надаються під більш високий процент. 5. За методами надання: o у разовому порядку, коли рішення про надання приймається окремо по кожному кредиту; o відповідно до відкритої кредитної лінії, тобто кредити надаються у межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погодження кожний раз із банком умов кредитного договору; o гарантовані - банк бере на себе зобов'язання у разі потреби надати кредит клієнту визначеного розміру протягом відповідного періоду 6. Залежно від кількості кредиторів: · надані одним банком; o консорціумні, тобто такі, що надаються консорціумом банків, в якому один з банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників потрібну кредитоодержувачу суму ресурсів, укладає з ним договір і надає кредит.

7. Залежно від порядку погашення: · поступово (в розстрочку); · водночас із закінченням строку кредитного договору; · у відповідності з особливими умовами, визначеними кредитними договорами. 8. За характером і способом сплати процентів: o з фіксованою процентною ставкою; o з плаваючою процентною ставкою; o зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів (звичайний кредит); · зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит). 9. За ступенем ризику: · стандартні; · нестандартні, до яких, в свою чергу, відносяться: кредити під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

33 Охарактеризуйте контокорентний кредит Клієнтам, з якими банк має тривалі та міцні відносини і які відчувають регулярну потребу у банківському кредитуванні, може надаватися контокорентний кредит. Контокорентний кредит надається клієнтам, що знаходяться у комерційних стосунках з великим колом своїх партнерів, що призводить до виникнення значної кількості як вимог так і грошових зобов'язань за поточним рахунком, які як правило, не співпадають як у часі, так і у розмірі. З метою раціоналізації платіжного обороту даних клієнтів банк може взяти на себе здійснення розрахунків за поточними зобов'язаннями таких клієнтів. Для цього клієнту відкривається контокорентний рахунок (поточний рахунок з овердрафтом). Контокорентний рахунок - це єдиний рахунок клієнта в банку за яким на підставі дії договору здійснюються як кредитні так і розрахункові операції. На контокорентному рахунку періодично може виникати як дебетове, так і кредитове сальдо. Дебетове сальдо (овердрафт) свідчить про нестачу власних коштів на рахунку клієнта, що означає надання банком контокорентного кредиту. Кредитове сальдо означає, що клієнт має на контокорентному (поточному) рахунку певну суму власних коштів. Контокорентний кредит надається на підставі письмової кредитної угоди між банком та клієнтом як у національній, так і в іноземній валюті. Основними умовами контокорентного кредитування, що відображаються у договорі є: - максимальна сума кредитування, тобто дебетового залишку по контокорентному рахунку (овердрафту); - максимальний термін наявності за контокорентним рахунком дебетового сальдо; - величина процентної ставки за користування контокорентним кредитом та комісійних платежів (оборотної комісії); - забезпечення контокорентного кредиту. Контокорентний кредит видається на фінансування поточного виробництва і обігу, і не спрямовується на фінансування інвестицій.

34 Охарактеризуйте ломбардний та іпотечний кредит Під ломбардом розуміють заставу (заклад) майна, що легко реалізується, або певних фінансових (грошових) вимог. Така застава складає економічно-правову основу ломбардного кредиту. Ломбардний кредит - це короткотерміновий кредит, фіксований за розміром, який забезпечується рухомим майном або фінансовими правами. При наданні ломбардного кредиту застава оцінюється не за повною вартістю заставленого майна на день укладення кредитної угоди, а враховує залежно від виду рухомого майна тільки частину його вартості. Це спричинено ризиками, які виникають при реалізації застави. Основними видами ломбардного кредиту є: - ломбардний кредит під заставу цінних паперів; - ломбардний кредит під заставу товарів; - ломбардний кредит під заставу дорогоцінних металів; - ломбардний кредит під заставу фінансових вимог. Ломбардний кредит під заставу цінних паперів - це найбільш важлива форма ломбардного кредиту, оскільки в його основі знаходиться досить проста операція з прийому в заставу та оцінки цінних паперів. Витрати на зберігання такої застави мінімальні. Вартісна оцінка заставленого майна теж не є складною через те, що визначення вартості цінних паперів регулярно здійснюється на фондових біржах. Таким чином, банк визначає заставну вартість цінних паперів дещо нижчою від їх біржової вартості аби захистити себе від можливого небажаного коливання курсу. Як правило, заставна вартість цінних паперів не повинна бути нижчою 50% їх ринкової вартості, а за державними цінними паперами - 75-80%. При ломбардному кредитуванні під заставу товарів в якості застави виступають певні товари з відносно стійкою ціною. Залежно від виду товарів їх заставна ціна коливається в межах 50-70% ринкової ціни. Товари передані в заставу переходять у власність банку і відвантажуються на його ім'я. Розповсюдженою практикою є прийняття в заставу "товарів в дорозі" (тобто таких, що оплачені і відвантажені покупцеві /одержувачу/), особливо при морських перевезеннях. При цьому в якості закладного документа використовується коносамент - документ, що засвідчує право власності на "товар у дорозі".  Отримавши коносамент у заставу банк стає власником товару. При використанні відвантаженого товару під заставу важливим для банку є належне оформлення страхових документів на вантаж. При ломбардному кредитуванні під заставу дорогоцінних металів їх заставна вартість оцінюється у 90-95% їх ринкової. ціни. При кредитуванні під заставу фінансових вимог у якості застави виступають депозити, ощадні вклади, вимоги за страховими договорами, пенсійні поліси тощо. Плата за ломбардний кредит обчислюється із двох складових: процентів за користування позикою та комісійних платежів і зборів, пов'язаних із витратами на оформлення, зберігання та реалізацію застави прийнятої у забезпечення ломбардного кредиту. Іпотечний кредит за своєю економічною природою дуже подібний до ломбардного кредиту. Іпотечний кредит - це особливий вид кредитних відносин з приводу надання кредитів під заставу виключно нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути спеціальні іпотечні банки або спеціалізовані іпотечні контори, а також комерційні банки. Позичальниками іпотечних кредитів можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, що згідні надавати під заставу їх власні об'єкти іпотеки на правах позичальника. Об'єктами іпотеки при наданні кредитів можуть бути: житлові будинки, квартири, виробничі будівлі та споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не фігурують як об'єкти застави в інших чинних кредитних договорах. При іпотечному кредитуванні на об'єкт застави складається закладна, яка в подальшому може виступати об'єктом купівлі-продажу. Іпотечні кредити мають довготерміновий характер.

35.Охарактеризуйте консорціумний кредит, кредит на інвестиційну діяльність Консорціумів кредити видають за рахунок об'єднання ресурсів банків - учасників консорціуму і тим самим обмежують ризики втрат для кожного банку в разі неплатежу позичальника.

Для консорціумних кредитів характерні великі розміри (до кількох мільярдів грош. од.), тривалі терміни (10 і більше років), чисельний склад кредиторів і кілька позичальників.

Документальне оформлення та надання консорціумного кредиту має кілька варіантів:

- кредитну угоду укладають за умови акумуляції вільних ресурсів тільки в окремому банку (менеджері);

- загальна сума кредиту гарантується провідним банком і фінансування позичальника здійснюється тільки за потребою в коштах;

- гарантовані банками-учасниками квоти кредитних ресурсів змінюються за рахунок залучення інших банків до консорціумного кредитування.