Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
банківські операції.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
207.98 Кб
Скачать

57. Проаналізуйте методи управління валютними ризиками.

Валютні ризики це можливість грошових втрат в результаті коливань валютних курсів, які формуються на валютному ринку. Валютні ризики бувають:

Комерційні — пов'язані з небажанням або з неможливістю боржника (гаранта) розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Непрямі — ризики валютних збитків:

  • економічний ризик — ризик зміни вартості активів і пасивів фірми;

  • ризик переводу — падіння вартості активів, виражених в певній іноземній валюті при падінні курсу цієї іноземної валюти;

  • ризик угод - невизначеність вартості національної валюти в інвалютній угоді у майбутньому.

  • Ризики угод у свою чергу поділяються на кредитні ризики за строковими угодами та ризики за угодами, що включені або не включені в компенсаційну угоду.

Кредитний ризик за строковими угодами це потенційний кредитний ризик і поточний ризик, який виникає у разі невиконання контрагентом своїх зобов'язань. Він визначається як сума вартостей двосторонніх компенсаційних угод (неттінг) і некомпенсаційних.

Компенсаційна вартість розраховується як різниця між взаємними вимогами і зобов'язаннями сторін.

Некомпенсаційні угоди це:

  • угоди на купівлю — вартість перевищення ринкової вартості над номінальною вартістю угоди;

  • угоди на продаж — вартість перевищення номінальної вартості над ринковою вартістю угоди.

Кредитний ризик за угодами, не включеними в компенсаційну угоду розраховується множенням номінальної вартості контрагента на відповідний коефіцієнт, який залежить від строку, що залишається до дати валютування.

Коефіцієнти у свою чергу визначаються залежно:

• від строку:

  • менше року

  • від 1 до 5 років

  • більше 5 років.

• від виду угоди:

  • угоди з державними цінними паперами (0,02 - 0,04)

  • валютні угоди (0,05 - 0,09)

  • процентні (0,03 - 0,09)

  • з недержавними цінними паперами (0,06 - 0,1)

  • з дорогоцінними металами (0,07 - 0,08)

  • інші (0,1-0,15).

Кредитний ризик за угодами, які включені в компенсаціну угоду розраховується таким чином:

ВПРк = 0,4 * ВПРв + 0,6 * К * ВПРв,

де ВПРк — величина потенційного ризику за угодами, що включені в компенсаційну угоду;

ВПРв — величина потенційного ризику за угодами без урахування компенсаційної угоди

К — коефіцієнт; відношення вартості заміщення по операціям, включеним в компенсаційну угоду і вартості заміщення по операціям, що включені у компенсаційну угоду без вартості операції.

Кінцева величина кредитного ризику (строкового) = : сума поточного ризику - (сума потенційного ризику + величина забезпечення від контрагента).

У даному випадку під забезпечення можуть прийматися:

  • строкові страхові депозити з датою розміщення до дати валютування

  • заставні державні ЦП.

58. Охарактеризуйте види нетрадиційних банківських операцій та послуг.

Окрім депозитних, кредитних, розрахункових та інших поши­рених банківських операцій, виконання нетрадиційних операцій та надання послуг дозволяє комерційним банкам деверсифікува- ти доходи, підвищити рівень ліквідності і платоспроможності, знизити ризики тощо. До нетрадиційних для банків України операцій та послуг можна, зокрема, віднести: лізинг; факторинг; довірчі (трастові) послуги; операції з дорогоцінними металами; посередницькі, консультативні та інформаційні послуги; фінансовий інжиніринг.

Під трастовими розуміють послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа-засновник передає своє майно в розпорядження іншій особі – довірительному власникові, для управління в інтересах третьої особи-бенефіціара. Довірительний власник може надавати довірчі послуги, пов'язані з управлінням майном довірителя і не пов'язані з цим. Правовою основою трастових послуг, не пов'язаних з управлінням майном, є те, що банк у цьому разі є довіреною особою, яка бере на себе здійснення юридичних дій за рахунок та від імені клієнта.

Лі́зинг (англ. leasing — оренда, майновий найм) — підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна. Таке майно є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізинг — це довгострокова оренда машин і обладнання, видача обладнання напрокат. Лізинг дозволяє промисловим, торговим, транспортним та іншим підприємствам (орендаторам) отримувати в комерційних банках і лізингових компаніях (орендодавців) за певну орендну плату в довгострокове користування широкий перелік основних засобів.

Факто́ринг — (від англ. Factoring - посередник) фінансова комісійна операція, при якій клієнт переуступає дебіторську заборгованість факторинговій компанії з метою:

  • миттєвого отримання більшої частини платежу;

  • гарантії повного погашення заборгованості;

  • зниження витрат по веденню рахунків.

Форфейтинг – це специфічна форма кредитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комерційним банком (форфейтером) в експортера боргових зобов'язань, акцептованих імпортером, тобто експортер переусту- пає банку свої вимоги до покупців

Гарантії та поручительства — це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, що застосовуються між будь-якими суб'єктами правовідносин .Гарантійні послуги полягають у зобов'язанні банку виплатити суму боргу свого клієнта, якщо останній не зможе (не захоче) виконати свої зобов'язання.

До банківських дорогоцінних металів належать: золото, срібло, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Операції з дорогоцінними металами включають дії, пов'язані з:

  • виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали;

  • надходженням дорогоцінних металів до місць зберігання;

  • зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання;

  • ввезенням дорогоцінних металів у країну з-за кордону та вивезення їх з неї.