
- •23.Визначте сутність кредиту в сучасних умовах.
- •27.Охарактеризуйте основні етапи процесу банківського кредитування.
- •29.Охарактеризуйте кредитні ризикита методи управління ними.
- •31 Проаналізуйте основні форми матеріального і нематеріального забезпечення
- •Кредити в інвестиційну діяльність- кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними інвестиційних вкладень.
- •37 Охарактеризуйте особливості споживчого кредиту
- •51. Поясніть зміст професійної діяльності банків.
- •52. . Охарактеризуйте моделі визначення ефективності реальних інвестицій. Інвестиційний портфель банку
- •53. Опишіть основні умови та принципи здійснення валютних операцій.
- •54. Опишіть порядок відкриття і ведення валютних рахунків.
- •55. Опишіть порядок здійснення неторговельних операцій .
- •56.Опишіть участь банків у міжнародних розрахунках.
- •57. Проаналізуйте методи управління валютними ризиками.
- •58. Охарактеризуйте види нетрадиційних банківських операцій та послуг.
- •59. Розкрийте зміст банківської гарантії та поручительства.
- •60.Розкрийте зміст посередницьких, консультаційних та інформаційних послуг банків.
- •61. Охарактеризуйте операції банків з дорогоцінними металами.
- •62. Розкрийте зміст факторингу та форфейтингу.
- •63. Розкрийте зміст фінансової стійкості та ліквідності банку.
- •64. Оцінка прибутковості банку
57. Проаналізуйте методи управління валютними ризиками.
Валютні ризики це можливість грошових втрат в результаті коливань валютних курсів, які формуються на валютному ринку. Валютні ризики бувають:
Комерційні — пов'язані з небажанням або з неможливістю боржника (гаранта) розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Непрямі — ризики валютних збитків:
економічний ризик — ризик зміни вартості активів і пасивів фірми;
ризик переводу — падіння вартості активів, виражених в певній іноземній валюті при падінні курсу цієї іноземної валюти;
ризик угод - невизначеність вартості національної валюти в інвалютній угоді у майбутньому.
Ризики угод у свою чергу поділяються на кредитні ризики за строковими угодами та ризики за угодами, що включені або не включені в компенсаційну угоду.
Кредитний ризик за строковими угодами це потенційний кредитний ризик і поточний ризик, який виникає у разі невиконання контрагентом своїх зобов'язань. Він визначається як сума вартостей двосторонніх компенсаційних угод (неттінг) і некомпенсаційних.
Компенсаційна вартість розраховується як різниця між взаємними вимогами і зобов'язаннями сторін.
Некомпенсаційні угоди це:
угоди на купівлю — вартість перевищення ринкової вартості над номінальною вартістю угоди;
угоди на продаж — вартість перевищення номінальної вартості над ринковою вартістю угоди.
Кредитний ризик за угодами, не включеними в компенсаційну угоду розраховується множенням номінальної вартості контрагента на відповідний коефіцієнт, який залежить від строку, що залишається до дати валютування.
Коефіцієнти у свою чергу визначаються залежно:
• від строку:
менше року
від 1 до 5 років
більше 5 років.
• від виду угоди:
угоди з державними цінними паперами (0,02 - 0,04)
валютні угоди (0,05 - 0,09)
процентні (0,03 - 0,09)
з недержавними цінними паперами (0,06 - 0,1)
з дорогоцінними металами (0,07 - 0,08)
інші (0,1-0,15).
Кредитний ризик за угодами, які включені в компенсаціну угоду розраховується таким чином:
ВПРк = 0,4 * ВПРв + 0,6 * К * ВПРв,
де ВПРк — величина потенційного ризику за угодами, що включені в компенсаційну угоду;
ВПРв — величина потенційного ризику за угодами без урахування компенсаційної угоди
К — коефіцієнт; відношення вартості заміщення по операціям, включеним в компенсаційну угоду і вартості заміщення по операціям, що включені у компенсаційну угоду без вартості операції.
Кінцева величина кредитного ризику (строкового) = : сума поточного ризику - (сума потенційного ризику + величина забезпечення від контрагента).
У даному випадку під забезпечення можуть прийматися:
строкові страхові депозити з датою розміщення до дати валютування
заставні державні ЦП.
58. Охарактеризуйте види нетрадиційних банківських операцій та послуг.
Окрім депозитних, кредитних, розрахункових та інших поширених банківських операцій, виконання нетрадиційних операцій та надання послуг дозволяє комерційним банкам деверсифікува- ти доходи, підвищити рівень ліквідності і платоспроможності, знизити ризики тощо. До нетрадиційних для банків України операцій та послуг можна, зокрема, віднести: лізинг; факторинг; довірчі (трастові) послуги; операції з дорогоцінними металами; посередницькі, консультативні та інформаційні послуги; фінансовий інжиніринг.
Під трастовими розуміють послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа-засновник передає своє майно в розпорядження іншій особі – довірительному власникові, для управління в інтересах третьої особи-бенефіціара. Довірительний власник може надавати довірчі послуги, пов'язані з управлінням майном довірителя і не пов'язані з цим. Правовою основою трастових послуг, не пов'язаних з управлінням майном, є те, що банк у цьому разі є довіреною особою, яка бере на себе здійснення юридичних дій за рахунок та від імені клієнта.
Лі́зинг (англ. leasing — оренда, майновий найм) — підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна. Таке майно є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Лізинг — це довгострокова оренда машин і обладнання, видача обладнання напрокат. Лізинг дозволяє промисловим, торговим, транспортним та іншим підприємствам (орендаторам) отримувати в комерційних банках і лізингових компаніях (орендодавців) за певну орендну плату в довгострокове користування широкий перелік основних засобів.
Факто́ринг — (від англ. Factoring - посередник) фінансова комісійна операція, при якій клієнт переуступає дебіторську заборгованість факторинговій компанії з метою:
миттєвого отримання більшої частини платежу;
гарантії повного погашення заборгованості;
зниження витрат по веденню рахунків.
Форфейтинг – це специфічна форма кредитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комерційним банком (форфейтером) в експортера боргових зобов'язань, акцептованих імпортером, тобто експортер переусту- пає банку свої вимоги до покупців
Гарантії та поручительства — це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, що застосовуються між будь-якими суб'єктами правовідносин .Гарантійні послуги полягають у зобов'язанні банку виплатити суму боргу свого клієнта, якщо останній не зможе (не захоче) виконати свої зобов'язання.
До банківських дорогоцінних металів належать: золото, срібло, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Операції з дорогоцінними металами включають дії, пов'язані з:
виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали;
надходженням дорогоцінних металів до місць зберігання;
зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання;
ввезенням дорогоцінних металів у країну з-за кордону та вивезення їх з неї.