 
        
        - •23.Визначте сутність кредиту в сучасних умовах.
- •27.Охарактеризуйте основні етапи процесу банківського кредитування.
- •29.Охарактеризуйте кредитні ризикита методи управління ними.
- •31 Проаналізуйте основні форми матеріального і нематеріального забезпечення
- •Кредити в інвестиційну діяльність- кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними інвестиційних вкладень.
- •37 Охарактеризуйте особливості споживчого кредиту
- •51. Поясніть зміст професійної діяльності банків.
- •52. . Охарактеризуйте моделі визначення ефективності реальних інвестицій. Інвестиційний портфель банку
- •53. Опишіть основні умови та принципи здійснення валютних операцій.
- •54. Опишіть порядок відкриття і ведення валютних рахунків.
- •55. Опишіть порядок здійснення неторговельних операцій .
- •56.Опишіть участь банків у міжнародних розрахунках.
- •57. Проаналізуйте методи управління валютними ризиками.
- •58. Охарактеризуйте види нетрадиційних банківських операцій та послуг.
- •59. Розкрийте зміст банківської гарантії та поручительства.
- •60.Розкрийте зміст посередницьких, консультаційних та інформаційних послуг банків.
- •61. Охарактеризуйте операції банків з дорогоцінними металами.
- •62. Розкрийте зміст факторингу та форфейтингу.
- •63. Розкрийте зміст фінансової стійкості та ліквідності банку.
- •64. Оцінка прибутковості банку
57. Проаналізуйте методи управління валютними ризиками.
Валютні ризики це можливість грошових втрат в результаті коливань валютних курсів, які формуються на валютному ринку. Валютні ризики бувають:
Комерційні — пов'язані з небажанням або з неможливістю боржника (гаранта) розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Непрямі — ризики валютних збитків:
- економічний ризик — ризик зміни вартості активів і пасивів фірми; 
- ризик переводу — падіння вартості активів, виражених в певній іноземній валюті при падінні курсу цієї іноземної валюти; 
- ризик угод - невизначеність вартості національної валюти в інвалютній угоді у майбутньому. 
- Ризики угод у свою чергу поділяються на кредитні ризики за строковими угодами та ризики за угодами, що включені або не включені в компенсаційну угоду. 
Кредитний ризик за строковими угодами це потенційний кредитний ризик і поточний ризик, який виникає у разі невиконання контрагентом своїх зобов'язань. Він визначається як сума вартостей двосторонніх компенсаційних угод (неттінг) і некомпенсаційних.
Компенсаційна вартість розраховується як різниця між взаємними вимогами і зобов'язаннями сторін.
Некомпенсаційні угоди це:
- угоди на купівлю — вартість перевищення ринкової вартості над номінальною вартістю угоди; 
- угоди на продаж — вартість перевищення номінальної вартості над ринковою вартістю угоди. 
Кредитний ризик за угодами, не включеними в компенсаційну угоду розраховується множенням номінальної вартості контрагента на відповідний коефіцієнт, який залежить від строку, що залишається до дати валютування.
Коефіцієнти у свою чергу визначаються залежно:
• від строку:
- менше року 
- від 1 до 5 років 
- більше 5 років. 
• від виду угоди:
- угоди з державними цінними паперами (0,02 - 0,04) 
- валютні угоди (0,05 - 0,09) 
- процентні (0,03 - 0,09) 
- з недержавними цінними паперами (0,06 - 0,1) 
- з дорогоцінними металами (0,07 - 0,08) 
- інші (0,1-0,15). 
Кредитний ризик за угодами, які включені в компенсаціну угоду розраховується таким чином:
ВПРк = 0,4 * ВПРв + 0,6 * К * ВПРв,
де ВПРк — величина потенційного ризику за угодами, що включені в компенсаційну угоду;
ВПРв — величина потенційного ризику за угодами без урахування компенсаційної угоди
К — коефіцієнт; відношення вартості заміщення по операціям, включеним в компенсаційну угоду і вартості заміщення по операціям, що включені у компенсаційну угоду без вартості операції.
Кінцева величина кредитного ризику (строкового) = : сума поточного ризику - (сума потенційного ризику + величина забезпечення від контрагента).
У даному випадку під забезпечення можуть прийматися:
- строкові страхові депозити з датою розміщення до дати валютування 
- заставні державні ЦП. 
58. Охарактеризуйте види нетрадиційних банківських операцій та послуг.
Окрім депозитних, кредитних, розрахункових та інших поширених банківських операцій, виконання нетрадиційних операцій та надання послуг дозволяє комерційним банкам деверсифікува- ти доходи, підвищити рівень ліквідності і платоспроможності, знизити ризики тощо. До нетрадиційних для банків України операцій та послуг можна, зокрема, віднести: лізинг; факторинг; довірчі (трастові) послуги; операції з дорогоцінними металами; посередницькі, консультативні та інформаційні послуги; фінансовий інжиніринг.
Під трастовими розуміють послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа-засновник передає своє майно в розпорядження іншій особі – довірительному власникові, для управління в інтересах третьої особи-бенефіціара. Довірительний власник може надавати довірчі послуги, пов'язані з управлінням майном довірителя і не пов'язані з цим. Правовою основою трастових послуг, не пов'язаних з управлінням майном, є те, що банк у цьому разі є довіреною особою, яка бере на себе здійснення юридичних дій за рахунок та від імені клієнта.
Лі́зинг (англ. leasing — оренда, майновий найм) — підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна. Таке майно є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Лізинг — це довгострокова оренда машин і обладнання, видача обладнання напрокат. Лізинг дозволяє промисловим, торговим, транспортним та іншим підприємствам (орендаторам) отримувати в комерційних банках і лізингових компаніях (орендодавців) за певну орендну плату в довгострокове користування широкий перелік основних засобів.
Факто́ринг — (від англ. Factoring - посередник) фінансова комісійна операція, при якій клієнт переуступає дебіторську заборгованість факторинговій компанії з метою:
- миттєвого отримання більшої частини платежу; 
- гарантії повного погашення заборгованості; 
- зниження витрат по веденню рахунків. 
Форфейтинг – це специфічна форма кредитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комерційним банком (форфейтером) в експортера боргових зобов'язань, акцептованих імпортером, тобто експортер переусту- пає банку свої вимоги до покупців
Гарантії та поручительства — це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, що застосовуються між будь-якими суб'єктами правовідносин .Гарантійні послуги полягають у зобов'язанні банку виплатити суму боргу свого клієнта, якщо останній не зможе (не захоче) виконати свої зобов'язання.
До банківських дорогоцінних металів належать: золото, срібло, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Операції з дорогоцінними металами включають дії, пов'язані з:
- виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали; 
- надходженням дорогоцінних металів до місць зберігання; 
- зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання; 
- ввезенням дорогоцінних металів у країну з-за кордону та вивезення їх з неї. 
