
- •23.Визначте сутність кредиту в сучасних умовах.
- •27.Охарактеризуйте основні етапи процесу банківського кредитування.
- •29.Охарактеризуйте кредитні ризикита методи управління ними.
- •31 Проаналізуйте основні форми матеріального і нематеріального забезпечення
- •Кредити в інвестиційну діяльність- кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними інвестиційних вкладень.
- •37 Охарактеризуйте особливості споживчого кредиту
- •51. Поясніть зміст професійної діяльності банків.
- •52. . Охарактеризуйте моделі визначення ефективності реальних інвестицій. Інвестиційний портфель банку
- •53. Опишіть основні умови та принципи здійснення валютних операцій.
- •54. Опишіть порядок відкриття і ведення валютних рахунків.
- •55. Опишіть порядок здійснення неторговельних операцій .
- •56.Опишіть участь банків у міжнародних розрахунках.
- •57. Проаналізуйте методи управління валютними ризиками.
- •58. Охарактеризуйте види нетрадиційних банківських операцій та послуг.
- •59. Розкрийте зміст банківської гарантії та поручительства.
- •60.Розкрийте зміст посередницьких, консультаційних та інформаційних послуг банків.
- •61. Охарактеризуйте операції банків з дорогоцінними металами.
- •62. Розкрийте зміст факторингу та форфейтингу.
- •63. Розкрийте зміст фінансової стійкості та ліквідності банку.
- •64. Оцінка прибутковості банку
56.Опишіть участь банків у міжнародних розрахунках.
Провідна роль у міжнародних розрахунках належить банкам. Маючи широкий практичний досвід у сфері валютно-фінансових відносин, банки надають своїм клієнтам широкий спектр послуг, серед яких вибір ефективніших форм міжнародних розрахунків, консультації щодо складання платіжних умов зовнішньоторговельних контрактів, страхування ризиків, видача банківських гарантій тощо. Міжнародні розрахунки базуються на проведенні банками різного роду фінансових платежів. Для здійснення платежів, що перетинають кордони, банки відкривають іноземні філії або рахунки в банках-кореспондентах за кордоном. Усі великі банки, які активно працюють на міжнародному рівні, мають власні закордонні філії у найважливіших торговельних центрах світу — в Нью-Йорку, Лондоні, Токіо.
Однак банки не можуть утримувати власні філії в усіх країнах, з якими їхні клієнти мають ділові контакти, тому для співробітництва з закордонними банками вони встановлюють кореспондентські відносини. У широкому розумінні кореспондентські відносини являють собою весь комплекс можливих форм співробітництва між банками.
Установлення кореспондентських відносин здійснюється не тільки між банками, що розташовані в різних країнах, а й у межах національних кордонів. Число кореспондентів може сягати десятків тисяч. Причин укладення договорів про встановлення кореспондентських відносин багато. Основними з них є:
здійснення операцій іншим банком, який може надавати послуги дешевше і швидше;
відсутність самостійності в реалізації деяких видів послуг (можливості виходу на ринок для купівлі валюти тощо);
зниження ризику власних операцій.
Оформлення відносин між банками в різних країнах відбувається по-різному. Наприклад, в Україні та в інших країнах СНД при установленні кореспондентських відносин укладається двосторонній договір. У Швейцарії, Англії та інших країнах Європи кореспондентські відносини оформлюються за допомогою листів на ім’я керівництва банку з проханням відкрити коррахунок.
Основними суб'єктами міжнародних розрахунків являються експортери, імпортери й банки, що їх обслуговують. Вони вступають в певні відносини між собою з приводу руху товаросупроводжуючих документів і поточного оформлення платежів. При цьому головна роль в міжнародних розрахунках належить банкам. В сучасних умовах банки виступають не тільки в ролі посередників між експортерами й імпортерами. Вони виконують функції кредиторів, що фінансують зовнішньоторгові угоди, функції контролю, виступають також в ролі гарантів (в залежності від умов платежу). Банки можуть висувати свої вимоги до умов розрахунку і форм платежу, які експортери й імпортери зобов'язані приймати до уваги. Ступінь впливу банків в міжнародних розрахунках залежить від ряду факторів, частково від масштабів зовнішньоекономічних зв'язків країни, участі фірм і підприємств у зовнішньоекономічній діяльності, купівельної спроможності валюти, спеціалізації банків, їх фінансового становища і ділової репутації. Великий вплив на здійснення міжнародних розрахунків здійснює й загальний рівень розвитку кредитно-банківської системи і її інститутів в країні і регіонах країни.