Завдання 10
Статистичні дані про залежність витрат на рекламу від прибутку на деякому підприємстві протягом 15 років представлені в наведеній нижче таблиці. Вважаючи, що величина витрат на рекламу залежить від розміру отриманого прибутку необхідно оцінити параметри рівняння взаємозв’язку між обсягом витрат на рекламу і обсягом отриманого прибутку, перевірити наявність автокореляції залишків, при її наявності до оцінки параметрів регресії застосувати метод Ейткена.
Таблиця 10.1 – Статистичні дані про залежність витрат на рекламу від прибутку
Рік |
Прибуток підприємства, млн.грн., X |
Витрати на рекламу, тис.грн., Y |
1 |
95 |
104 |
2 |
82 |
79 |
3 |
90 |
55 |
4 |
82 |
70 |
5 |
92 |
63 |
6 |
27 |
84 |
7 |
91 |
70 |
8 |
83 |
94 |
9 |
91 |
74 |
10 |
79 |
59 |
11 |
84 |
104 |
12 |
82 |
84 |
13 |
80 |
68 |
14 |
29 |
102 |
15 |
83 |
83 |
Розв’язання завдання.
Перш за все ідентифікуємо змінні моделі. У даному випадку залежна змінна – витрати на рекламу (Yt), а незалежна змінна – прибуток підприємства (Xt). Звідси маємо:
|
(10.1) |
де
– стохастична складова моделі, залишки.
Економетрична модель має вигляд:
|
(10.2) |
За методом найменших квадратів визначимо
оцінки параметрів
та
,
припустивши, що залишки в даній моделі
некорельовані:
|
(10.3) |
де
– матриця, транспонована до Х.
Із даної формули отримаємо наступні значення параметрів: = 98,228; =-0,2397.
Отже, економетрична модель набуде наступного вигляду:
|
(10.4) |
Наступним кроком знайдемо значення витрат на рекламу на основі побудованої раніше економетричної моделі та визначимо залишки . Значення, розраховані на основі даної моделі, наведені у таблиці 10.2.
Таблиця 10.2 – Розрахункові значення витрат на рекламу на основі отриманої економетричної моделі
Рік |
Прибуток підприємства, млн. грн.,X |
Витрати на рекламу, тис. грн., Y |
Yоцін |
Залишки |
1 |
95 |
104 |
75,485 |
28,515 |
2 |
82 |
79 |
78,501 |
0,499 |
3 |
90 |
55 |
76,645 |
-21,645 |
4 |
82 |
70 |
78,501 |
-8,501 |
5 |
92 |
63 |
76,181 |
-13,181 |
6 |
27 |
84 |
91,264 |
-7,264 |
7 |
91 |
70 |
76,413 |
-6,413 |
8 |
83 |
94 |
78,269 |
15,731 |
9 |
91 |
74 |
76,413 |
-2,413 |
10 |
79 |
59 |
79,197 |
-20,197 |
11 |
84 |
104 |
78,037 |
25,963 |
12 |
82 |
84 |
78,501 |
5,499 |
13 |
80 |
68 |
78,965 |
-10,95 |
14 |
29 |
102 |
90,799 |
11,201 |
15 |
83 |
83 |
78,269 |
4,731 |
Для перевірки наявності автокореляції залишків застосуємо критерій Дарбіна-Уотсона, який визначається за наступною формулою:
|
|
Даний критерій може набувати значень із проміжку [0, 4].
Якщо залишки є випадковими величинами, нормально розподіленими, а не автокорельованими, то значення DW містяться поблизу 2. При додатній автокореляції DW < 2, при від’ємній – DW > 2.
Для даного завдання значення критерію DW = 1,85. Порівняємо значення цього критерію із табличним для α = 0,05 та n = 15. Нижня межа даного критерію 4-DW1 = 2,64, а верхня межа – 4-DW2 = 2,92.
Значення критерію близьке до 2 і міститься в проміжку [DW2, 4- DW2]. Отже, можна стверджувати, що в даній моделі автокореляція відсутня. Тому подальше проведення розрахунків за критерієм фон Неймана та застосування методу Ейткена є недоцільним [5].

.
,
.
(10.5)