Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Sandris_Report.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
555.1 Кб
Скачать

Завдання 10

Статистичні дані про залежність витрат на рекламу від прибутку на деякому підприємстві протягом 15 років представлені в наведеній нижче таблиці. Вважаючи, що величина витрат на рекламу залежить від розміру отриманого прибутку необхідно оцінити параметри рівняння взаємозв’язку між обсягом витрат на рекламу і обсягом отриманого прибутку, перевірити наявність автокореляції залишків, при її наявності до оцінки параметрів регресії застосувати метод Ейткена.

Таблиця 10.1 – Статистичні дані про залежність витрат на рекламу від прибутку

Рік

Прибуток підприємства, млн.грн., X

Витрати на рекламу, тис.грн., Y

1

95

104

2

82

79

3

90

55

4

82

70

5

92

63

6

27

84

7

91

70

8

83

94

9

91

74

10

79

59

11

84

104

12

82

84

13

80

68

14

29

102

15

83

83

Розв’язання завдання.

Перш за все ідентифікуємо змінні моделі. У даному випадку залежна змінна – витрати на рекламу (Yt), а незалежна змінна – прибуток підприємства (Xt). Звідси маємо:

(10.1)

де – стохастична складова моделі, залишки.

Економетрична модель має вигляд:

.

(10.2)

За методом найменших квадратів визначимо оцінки параметрів та , припустивши, що залишки в даній моделі некорельовані:

,

(10.3)

де – матриця, транспонована до Х.

Із даної формули отримаємо наступні значення параметрів: = 98,228; =-0,2397.

Отже, економетрична модель набуде наступного вигляду:

.

(10.4)

Наступним кроком знайдемо значення витрат на рекламу на основі побудованої раніше економетричної моделі та визначимо залишки . Значення, розраховані на основі даної моделі, наведені у таблиці 10.2.

Таблиця 10.2 – Розрахункові значення витрат на рекламу на основі отриманої економетричної моделі

Рік

Прибуток підприємства, млн. грн.,X

Витрати на рекламу, тис. грн., Y

Yоцін

Залишки

1

95

104

75,485

28,515

2

82

79

78,501

0,499

3

90

55

76,645

-21,645

4

82

70

78,501

-8,501

5

92

63

76,181

-13,181

6

27

84

91,264

-7,264

7

91

70

76,413

-6,413

8

83

94

78,269

15,731

9

91

74

76,413

-2,413

10

79

59

79,197

-20,197

11

84

104

78,037

25,963

12

82

84

78,501

5,499

13

80

68

78,965

-10,95

14

29

102

90,799

11,201

15

83

83

78,269

4,731

Для перевірки наявності автокореляції залишків застосуємо критерій Дарбіна-Уотсона, який визначається за наступною формулою:

(10.5)

Даний критерій може набувати значень із проміжку [0, 4].

Якщо залишки є випадковими величинами, нормально розподіленими, а не автокорельованими, то значення DW містяться поблизу 2. При додатній автокореляції DW < 2, при від’ємній – DW > 2.

Для даного завдання значення критерію DW = 1,85. Порівняємо значення цього критерію із табличним для α = 0,05 та n = 15. Нижня межа даного критерію 4-DW1 = 2,64, а верхня межа – 4-DW2 = 2,92.

Значення критерію близьке до 2 і міститься в проміжку [DW2, 4- DW2]. Отже, можна стверджувати, що в даній моделі автокореляція відсутня. Тому подальше проведення розрахунків за критерієм фон Неймана та застосування методу Ейткена є недоцільним [5].