Стан травматизму в Україні у 1998-2005 роках

Таблиця 1.1.

Показник	Рік
	2004	2005
Загальна кількість населення	50500000	50100000
Чисельність працюючих	15 794245	14 805717
Загальна кількість травмованих у побуті	Не знайдено	2000000
Загальна кількість травмованих на виробництві	54510	47531
Кількість загиблих на виробництві	1646	1551
Кч (загальний у побуті)	Не знайдено	39,9
Кч (загальний на виробництві)	3,5	3,2
Кч (смертельний у побуті)	1,444	1,362
Кч (смертельний на виробництві)	0,104	0,105

Головний аспект теорії ризику полягає в тому, що кожна небезпека має певну ймовірність реалізації. Ми завжди живемо з певним ризиком зазнати ураження від небезпек, які нас оточують.

Практика дає людині всі підстави для висування аксіоми, що всяка діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека життєдіяльності людини існує як явно, так і приховано як результат виникають наслідки, котрі важко передбачити і що спричиняють травми, захворювання, погіршення працездатності, самопочуття, загибелі та інших небажаних наслідків.

Таксономія небезпек – класифікація та систематизування явищ, процесів, об'єктів, які здатні завдати шкоди людині. Приклад таксономії небезпек подано на рис. 1.1.

Небезпеки класифікують таким чином:

- за природним походженням (природні, техногенні, екологічні та інші);

- за часом проявлення (імпульсні, кумулятивні);

- за локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);

- за наслідками (захворювання, травми, загибель, пожежі);

- за шкодою (соціальна, технічна, екологічна та інш.);

- за сферою проявлення (побутова, дорожньо-транспортна, виробнича);

- за структурою (прості, складні, похідні);

0. за характером дії на людину (активні та пасивні).

Номенклатура небезпек - перелік назв, термінів, систематизованих за окремими ознаками. В окремих випадках складається номенклатура небезпек для окремих об'єктів (підприємств, цехів, професій, місць праці та ін.).

Рис. 1.1. Таксономія небезпек

Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, на нашу думку, є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походження належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину – природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.

Така класифікація майже збігається з класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 15.07.1998 р. №1099, згідно з якою надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на:

• НС техногенного;

• НС природного;

• НС соціально-політичного;

• НС воєнного характеру.

Крім того, з такою класифікацією добре узгоджується класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів, встановлена ГОСТ 12.0.003-74. Нижче наводиться перелік небезпек, виконаний за ймовірністю загибелі та за алфавітом. За даними ООН найбільшу небезпеку загибелі людини в промислово розвинених країнах становлять такі процеси, знаряддя, пристрої, машини та види діяльності (подані в порядку спадання): паління; споживання алкогольних напоїв; автомобілі; ручна вогнепальна зброя; електричний струм; мотоцикли; плавання; хірургічне втручання; рентгенівське опромінення; залізниця; авіація загального призначення; велика будова; велосипед; мисливство; побутові травми; гасіння пожеж; атомна енергетика; альпінізм; сільгосптехніка; лижі.