61. Понятие и особенности конституционно-правовых отношений.

Конституционно-правовые отношения – это общественные отношения урегулированные нормой конституционного права.

1. Отличаются своим содержанием

2. Возникают в процессе реализации народом народного суверенитета

3. … гос-го суверенитета

4. Особый субъективный состав конституционных правоотношений

5. Конституционные правоотношения характеризуются большим чем в других сферах разнообразием видов, а также многослойным характером юридических связей через х-р субъектов установленных через цепь отношений.

62. Властеотношения и отношения координации, субординации и реординации в конституционном праве.

Властеотношения в КПУ присутствуют в большом объеме.

Координация (не зависят друг от друга по иерархии)

Реординации (инициативы по принятию решения исходит от нижестоящего органа)

Субординация (взаимоотношения между 2мя властвующими субъектами, которые находятся в иерархичной зависимости)

63. Состав конституционно-правовых отношений.

Первинним елементом конституційно-правових відносин є суб'єкти, тобто учасники правовідносин, що виникають, змінюються чи припиняються на підставі дії конституційно-правових норм.

Суб'єкти конституційного права - це учасники суспільних відносин, наділені конституційною правосуб'єктністю, тобто правоздатністю і дієздатністю, що визначається нормами конституційного права.

До суб'єктів конституційно-правових відносин, як правило, відносять такі найбільш поширені види суб'єктів: 1) спільності (народ, нація, національні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо); 2) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, депутати, службові та посадові особи: 3) політичні партії, громадські організації та блоки (асоціації); 4) громадяни України, Іноземці, особи без громадянства, жителі, біженці; 5) підприємства, установи, організації; 6) міжнародні органи І організації; 7) органи самоорганізації населення; 8) засоби масової інформації (ЗМІ).

Ключовим елементом складу конституційно-правових відносин, щодо яких здійснюється діяльність суб'єктів конституційного права, є їх об'єкти.

Пріоритетними об'єктами конституційного права України є: 1) конституційний лад України, тобто її суспільний і державний лад; 2) влада (воля) Українського народу, влада держави та її уповноважених органів, влада місцевого самоврядування; 3) державний устрій, форма державного правління; 4) джерела конституційного права: Конституція України, закони та інші джерела конституційного права; 5) повноваження, статус органів державної влади та їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб; 6) інтереси певних груп населення (об'єднання громадян, територіальні громади, релігійні громади, товариства національних меншин тощо); 7) громадянство, грошова і банківська системи, територія України, територіальний устрій. Збройні сили та інші військові формування, державні символи, закріплені в Основному Законі; 8) мова, інформація та інші духовні блага.

Зміст конституційно-правових відносин характеризується складною структурою. Умовно в конституційно-правовому відношенні вирізняють юридичний (суб'єктивні права та юридичні обов'язки) і матеріальний (фактична поведінка суб'єктів) зміст.

Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими конституційно-правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення конституційно-правових відносин. Юридичні факти формулюються у гіпотезах конституційно-правових норм і залежно від їх зв'язку з індивідуальною волею суб'єкта поділяються на дві групи: події та дії.

Події - це юридичні факти, що не залежать від волі суб'єктів (наприклад, досягнення громадянином України вісімнадцятирічного віку згідно зі ст. 70 Конституції України є підставою виникнення правовідносин з реалізації активного виборчого права).

Дії - це юридичні факти, що залежать від волі та свідомості суб'єктів конституційно-правових відносин.