- •Перелік теоретичних питань
- •Практичні завдання (задачі)
- •Задача № 1 Аналіз цінової еластичності попиту та обґрунтування ціни, яка максимізує виручку
- •Задача № 2 Аналіз ринкової рівноваги та наслідків державного регулювання ринку
- •Задача № 3 Аналіз поведінки споживача
- •Задача № 4 Обґрунтування вибору оптимальної виробничої технології
- •Задача № 5 Аналіз поведінки фірми в умовах досконалої конкуренції та монополії
- •Методичні вказівки до розв’язання задач Задача № 1
- •4 Одиниць;
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 4
- •5. Перелік питань до іспиту
- •6. Перелік рекомендованої літератури
Задача № 3
А). Вихідні дані (з таблиці 3.3) можуть бути, наприклад, такими:
Варіант |
Бюджет, , грн |
Гранич-на ко-рисність грошей, , ютил / грн |
Ціна товару , , грн |
Ціна товару , , грн |
Функції граничної корисності |
|
Товару , , ютил |
Товару , , ютил |
|||||
? |
70 |
2 |
20 |
4 |
40/ |
32/ |
1). Кількість одиниць кожного з товарів, яку придбає споживач, можна визначити з правила максимізації загальної корисності:
,
тобто відношення граничної корисності останньої придбаної одиниці кожного товару до ціни цього товару має бути однаковим і дорівнювати граничній корисності грошей.
В нашому випадку:
.
Звідси
та
,
тобто 40/Х = 40 та 32/Y
= 8,
а отже
Х = 1 одиниця та Y = 4 одиниці.
2). Сума витрачених на товар грошей:
грн..
Споживач витратив не весь бюджет, в нього залишилося 70 – 36 = 34 гривні. Але ж купувати „зайві” одиниці товару йому невигідно, оскільки корисність цих товарів в розрахунку на одиницю витрачених грошей для нього буде меншою, ніж корисність грошей як таких.
3). Розрахуємо загальну корисність товарів, які придбав споживач.
Для
товару Х загальна корисність
- це гранична корисність єдиної придбаної
одиниці товару:
=
ютилів.
Для
товару Y
загальна корисність
- це сума граничних корисностей чотирьох
придбаних одиниць:
=
ютилів.
Загальна корисність набору товарів:
=
+
= 40 + 66,67 = 106,67 ютилів.
Споживач витратив на придбання товарів 36 гривень, кожна з яких мала корисність = 2 ютили:
=
*
= 2*36 = 72 ютила.
Отже споживачеві було вигідно купити товари, бо він отримав більше корисності від товарів, ніж від витрачених грошей.
Б). Вихідні дані (з таблиці 3.4) можуть бути, наприклад, такими:
Варіант |
? |
|
60 |
|
30 |
, грн |
10 |
1). Бюджет споживача знаходимо з наступних міркувань. Точка показує кількість товару, яку можна було б придбати, якщо витратити на цей товар весь бюджет. Отже якщо за ціною = 10 грн. купити = 30 одиниць товару, то буде витрачений весь бюджет:
грн.
Ціна товару Х визначається так: якщо на бюджет 300 грн. можна купити = 60 одиниць товару, то ціна:
грн.
Зрештою, рівняння бюджетної лінії за її означенням:
.
2). Гранична норма заміщення в точці рівноваги дорівнює відношенню цін товарів:
.
(В
інших точках кривої байдужості значення
будуть іншими!)
3). Графіки переміщення бюджетної лінії будуємо виходячи з наступних умов:
якщо ціна товару Х знижується в 2 рази, то кількість товару, яку можна придбати, збільшується в 2 рази (було Х1 = 60, стане Х1 = = 60 * 2 = 120 од); корисність для споживача збільшиться; це лінія 2 на рис. 4.6;
якщо ціна товару У зросте в 1,5 рази, то кількість товару, яку можна придбати, зменшиться в 1,5 рази (було Y1 = 30 од., стане Y1 = 30 / 1,5 = 20 од); корисність для споживача зменшиться; це лінія 3 на рис. 4.6;
якщо ціни обох товарів зростуть в 4 рази, а бюджет лише в 2 рази, то кожного з товарів можна буде купити в 2 рази менше, ніж раніше: товару Х замість Х1 = 60 од. лише Х1 = 60 / 2 = 30 од., а товару Y замість Y1 = 30 од. лише Y1 = 30 / 2 = 15 од.; корисність для споживача зменшиться; це лінія 4 на рис. 4.6.
Y
Лінія 4
30
Лінія 1 (вихідна)
20 Лінія 2
15
Лінія 3
0 30 60 120 Х
Рис. 4.6. Зміни положення бюджетної лінії
