4. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Зобов'язання, яке припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим між тими самими сторо­нами, є новацією.

Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодуван­ня шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

5. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не пору­шує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України).

6. Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кре­дитора в одній особі (ст. 606 ЦК України), тому що неможли­во бути зобов'язаним перед самим собою.

Основним випадком такого збігу є спадкоємство. Наприк­лад, кредитор за договором позики вмирає, і його боржник стає спадкоємцем, набуваючи права на майно. Внаслідок цього спад­коємець фактично стає кредитором щодо самого себе.

7. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає (ст. 607 цк України).

Неможливість виконання має бути викликана такими об­ставинами, за які боржник не відповідає. Таке зобов'язання припиняється внаслідок випадкової неможливості його вико­нання і лише за відсутності вини боржника.

8. Зобов'язання припиняється смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи (ст. 608 цк України).

Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо вико­нання не може бути проведено без особистої участі боржника або в інший спосіб, нерозривно пов'язаний з особою боржника (наприклад, за авторським договором) і смертю кредитора, якщо виконання призначене особисто для нього (наприклад, особа, яка одержувала відшкодування у зв'язку з ушкодженням здоров'я). У цих випадках смерть учасника зобов'язання є підставою для його припинення.

9. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язан­ня ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті (ст. 609 ЦК України).