Таким чином, перша істотна відмінність ноосфери від біосфери — величезне прискорення міграції.

Процеси техногенеза можна розбити на 2 групи. Перша група процесів успадкована від біосфери. До неї відносяться:

1) біологічний круговорот;

2) круговорот води;

3) розсіювання елементів;

4) розпилення речовини.

При вивченні цих процесів у техногенезі використовуються поняття і методи, розроблені для аналізу природних процесів.

Техногенні процеси другої групи знаходяться в різкому протиріччі з природними умовами. Так, характерний для ноосфери металевий стан Fe, Ni, Сг, V і багатьох інших елементів не властивий природі, не відповідає фізико-хімічним умовам земної кори. Людина тут зменшує ентропію, їй приходиться витрачати багато енергії, щоб одержати і утримувати дані елементи у вільному стані. У ноосфері все більше виготовляють хімічних сполук, що ніколи раніше не існували і які мають властивості, невідомі в природних матеріалів (це штучні полімери, ліки, лаки, фарби, сплави і т.д.).

Новим для біосфери є і виробництво атомної енергії, радіоактивних ізотопів, надчистих речовин .

Для характеристики процесів II групи вводяться нові поняття і підходи до досліджень. Специфічними показниками техногенезу є технофільність, деструктивна активність елемента, техногенний геохімічний тиск, модуль техногенного геохімічного тиску.

Технофільність. Кількість елементів, що добуваються, далеко не однакова, так само як і неоднаковий їхній вміст у земній корі. Відношення щорічного видобутку елемента (Д) до його кларку в земній корі (ДО) одержало назву технофільності:

т = д/к.

Наприклад, T_Fе = (3,1 x 10⁸) : 4,65 = 6,6 х 10⁷;

Т_Mn = (6,0 x 10⁶) : 0,1 = 6,0 х 10⁷;

Т_Сu= (5,4 х 10⁶) : (4,7 х 10-³) = 1,1 х 10⁹;

T^= (8,0 x l0³) : (7,0 х 10-⁶) = 1,1 x 10⁹.

З цих даних видно, що значення технофільності міді і срібла, заліза і марганцю однакові, незважаючи на їхню різну поширеність у земній корі, у той же час технофільність марганцю помітно нижче техніфільності міді, хоча рівні їхнього видобутку цілком порівнянні.

Самим технофільним елементом є вуглець: Т_с = 1,1 х 10¹¹. Найменш технофильны Y, Ga, Cs, Th. Наприклад, у иттрію технофільність дорівнює 1 х 10³.

Таким чином, технофільність хімічних елементів коливається в дуже широких межах, розмах коливань виміряється в мільйонах, у той час як контрасти кларків - у мільярдах. Це друга корінна відмінність ноосфери від біосфери: техногенез веде до зменшення геохімічної контрастності ноосфери.

Є й інші показники техногенезу. Так, М. А. Глазовськ запропонувала визначати деструкційну активність елемента (Д):

Д=Т/Б,

де Т - технофільність;

Б - біофільність (кларк концентрації елемента у живій речовині);

Д - характеризує ступінь небезпеки елемента для живих організмів.

Наприклад, Д_Hg = n x l0⁴ – n x l0⁵;

Д_{Сd, F} = n х 10³;

Д_{Sb, As, U, Pb} = n х 10²;

Д_{Se, Be, B, Sn} = n х 10;

для інших <1

Кількість елемента, виведена щорічно з техногенного потоку в природний, Н.Ф. Глазовський назвав техногенним геохімічним тиском, а відношення цього показника до одиниці площі - модулем техногенного геохімічного тиску. Модуль техногенного геохімічного тиску виміряється в т/км². Наприклад, модуль техногенного тиску фосфору на Далекому Сході складає 7,6 х 10^-3 т/км², а в Молдавії - 8,2 х 10^-1 т/км². Найбільш великі модулі техногенного тиску в Na, Cl, Ca, Fe: знаходяться в межах 0,5 - 1,0. Найменші модулі техногенного тиску в Li, Ag, W, Аи, Hg, TJ: порядку 10^-5 – 10^-7 т/км².