
- •Тема 4. Адміністративно-правовий статус організацій
- •1) Законності;
- •3) Принцип добровільності;
- •Тема 7. Характеристика діяльності органів державного управління.
- •Тема 8. Державне управління
- •Тема 9. Забезпечення законності в державному управлінні
- •Тема 10. Поняття, особливості та види адміністративного примусу
- •Тема 11. Адміністративна відповідальність та адміністративні правопорушення.
- •Глава 16, 23 (!)
- •Тема 12. Адміністративний процес.
- •Тема 13. Адміністративна судочинства.
- •Тема 14. Окремі види проваджень.
- •1) Законності;
- •2) Законності;
Тема 13. Адміністративна судочинства.
1) завдання адміністративного судочинства;
2) принципи адміністративного судочинства;
3) юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ;
1. Адміністративне судочинство - це діяльність адміністративних судів щодо розгляду та вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому КАСУ (Ст. 3). Відповідно до ст. 2 завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів ф.о. та ю.о. у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, ОМС, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів владних повноважень, у т.ч. на виконання делегування повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасно гл розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, встановлених законом.
У справах щодо оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством;
2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;
3) суди перевіряють обгрунтованість; перевіряють неупередженість; добросовісність; дотриманість принципів;
4) з урахуванням права особи на участь в адміністративному процесі;
5) своєчасність з дотриманням розумного строку.
Адміністративне судочинство також розглядається як система принципів та адміністративно-процесуальних норм, які зумовлюють та регламентують порядок розгляду судами справ щодо публічно-правових інтересів або спорів, що виникають у сфері адміністративно-правових відносин між суб'єктами права у сфері здійснення владних повноважень.
2. Відповідно до ст. 7 КАСУ принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є:
1) верховенства права (ст.8);
2) законності (ст.9);
3) рівності всіх учасників перед законом і судом (ст.10);
4) гласності та відкритості (ст.12);
5) обов'язковості судових рішень (ст.14);
6) забезпечення апеляційного та красаційного оскарження рішення адміністративного суду;
7) мова адміністративного судочинства (ст.16);
8) принцип загальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин справи;Відповідно до ст. 11 розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах загальності сторін та свободи в наданні ними суду певних доказів і у доведені перед судом їх правової позиції (переконливості). Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом розпоряджається своїми вимогами на власний розсуд, крім випадків, встановлених КАСУ.
Відповідно до частини 2 ст.11 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог (крім випадків, передбачених законодавством). У випадку якщо це необхідно для повного повного захисту прав, свобод та інтересів осіб.
Відповідно до ч.4,5 ст.11 суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин по справі, в т.ч. щодо виявлення або витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або зьвласної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
3. Юрисдикція поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічних формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на наступні публічно правові спори:
1) спори ф.о. чи ю.о. з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (НПА чи актів індивідуальної дії чи бездіяльності);
2) спори з приводу ийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу розмежування компетенції, в тому числі, владних повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори, щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом або референдумом;
6) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори,що:
1) віднесені до юрисдикції КСУ;
2) що належить вирішувати у порядку кримінального судочинства;
3) про накладено адміністративних стягнень;
4) віднесені до внутрішньої компетенції або виключної компетенції об'єднань громадян.