7.4.2. Концептуальні моделі навчання обдарованих

Дослідники проблеми обдарованості дітей та юнаків вважають, що обдаровані учні (студенти) потребують створення для них спеціальних концептуальних моделей навчання. Популярною на сьогодні в Європі та Америці є модель «Вільний клас». Ця модель не передбачає жорстко організованих занять. її мета — максималь­но ефективне використання навчального часу, приміщення, де проходить заняття, відповідної навчальної програми та вчителя. Тут кожна обдарована дитина має змогу самостійно здійснювати свою індивідуальну діяльність, бо сама вирішує, як довго мають тривати заняття. Головне якнайкраще виконати завдання, а працювати над ним можна і день, і декілька днів, і декілька тижнів. Завдання можна виконувати по-різному: самостійно, в парах, групою, спільно з учителем.

Суттєву роль відіграють приміщення, де здійснюється творча діяльність учнів. Зазвичай, приміщення поділене на кілька діля­нок (міні-центрів), де проходять заняття з математики, природоз­навства, малювання, читання, музики. Ці міні-центри відгород­жені один від одного шафами, дошками. Також передбачається на­явність одного-двох затишних куточків, де можна повністю усамітнитись і спокійно подумати. Обладнання та предмети діяль­ності мають бути доступні дітям, а вони вже самі планують свій час, вибираючи види та предмети діяльності, які найбільше відповідають їхнім інтересам.

119

Розділ II

Персонологія

Модель «Вільний клас» спрямована на об'єднання багатьох програм: діти мають змогу одночасно займатись, наприклад, і читанням, і музикою, і конструюванням. Завдання вчителя у «Вільному класі» полягає у максимальному сприянні активності дітей, створенні атмосфери творчості, розкутості, вільного спілку­вання дітей між собою та з учителем. Учитель постійно планує діяльність як кожної дитини, так і класу загалом. Його організа­торські здібності є обов'язковою і необхідною умовою професійної відповідності цієї моделі.

В Україні поширеною є особистісно-орієнтована модель. її голо­вною особливістю є визнання цінності обдарованого учня як носія ментального досвіду. Ключовим чинником тут виступають «мета­знания» та «метауміння», тобто такі знання та вміння, яких набува­ють тільки власним досвідом і які роблять можливим вихід за межі стандартних форм і методів діяльності. В результаті педагогічного впливу вони повинні стати стійким утворенням особистості.

У разі впровадження цієї моделі слід ґрунтуватися на таких психолого-педагогічних принципах:

S взаємини педагога з учнями будуються як творча співпраця; S навчання ґрунтується на особистій зацікавленості учня, його індивідуальних інтересах та здібностях;

S спільна діяльність педагога та учня, а також самостійна робо­та учнів пронизана ідеєю подолання складностей, ідеєю досягнен­ня мети, на боячись помилок;

S ідея вільного вибору форм, напрямів, методів діяльності, вміння критично оцінювати свої можливості та прагнення са­мостійно роз'язувати все складніші завдання;

S системне мислення, вміння «згортати» та деталізувати інформацію;

•S домінантою виховання стає абсолютне визнання гідності кожної особистості, її права на вибір, власну думку, самостійний учинок.

Реалізація зазначених принципів потребує іншого підходу до предметного навчання обдарованих учнів: це не замкнений набір окремих предметів (математика, фізика, хімія, мова тощо), а інте­грований процес, який сприяє формуванню цілісної картини світу.

120