
- •Підручник
- •1. Психологія як наука
- •1.4. Галузі психології
- •2. Методи психології
- •2.1. Методи пояснення психіки людини
- •3. Природа та сутність психіки людини
- •3.4.1. Свідома сфера
- •3.4.2. Несвідома сфера
- •4. Психологія особистості
- •4.2.1. Психоаналітична теорія особистості
- •4.2.2. Біхевіоральна теорія особистості
- •4.2.3. Гуманістична теорія особистості
- •4.2.4. Диспозиційна теорія особистості
- •4.2.5. Діяльнісна теорія особистості
- •4.3.1. Структура особистості Зигмунда Фройда
- •4.3.2. Структура особистості Карла Юнґа
- •4.3.3. Структура особистості Сергія Рубінштейна
- •4.3.4. Структура особистості Костянтина Платонова
- •4.5.1. Соціалізація та інтерналізація
- •4.5.3. Сенситивні та критичні періоди розвитку особистості
- •5. Темперамент
- •5.2. Теорії темпераменту
- •5.2.1. Гуморальна теорія
- •5.2.2. Конституційна теорія
- •5.2.3. Фізіологічна теорія
- •5.2.4. Регуляторна теорія
- •5.3.2. Холерики
- •5.3.3. Флегматики
- •5.3.4. Меланхоліки
- •5.4. Вплив темпераменту на діяльність людини
- •6. Характер
- •6.3. Типологія характеру
- •6.3.1. Типи орієнтацій характеру
- •6.3.2. Типи акцентуацій характеру
- •7. Здібності
- •7.2. Види здібностей
- •7.2.1. Загальні здібності
- •7.2.2. Спеціальні здібності
- •7.4.1. Принципи та стратегії навчання
- •7.4.2. Концептуальні моделі навчання обдарованих
- •7.4.3. Сучасні технології навчання обдарованих
- •Розділ III Особистість у соціальному оточенні
- •8. Соціально-психологічні основи спілкування
- •8.3. Види спілкування
- •9. Соціальна психологія групи
- •9.2. Види соціальних груп
- •9.6. Управління групою. Лідерство та керівництво
- •10. Відчуття
- •10.3.1. Екстероцептивні відчуття
- •10.3.2. Інтероцептивні відчуття
- •10.3.3. Пропріоцептивні відчуття
- •11. Сприймання
- •11.3.1. Класифікація за провідним аналізатором
- •11.3.2. Класифікація за метою діяльності
- •11.3.3. Класифікація за основною формою існування матерії
- •12.3.1. Класифікація за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу
- •12.3.2. Класифікація за характером психічної активності
- •12.3.3. Класифікація за ступенем розуміння матеріалу
- •12.3.4. Класифікація за характером цілей діяльності
- •12.4. Процеси пам'яті
- •12.4.1. Запам'ятовування
- •12.4.2. Збереження
- •12.4.3. Відтоврення
- •13. Мислення
- •13.3.1. Класифікація за характером об'єкта мисленнєвої діяльності
- •13.3.2. Класифікація за ступенем новизни й оригінальності
- •13.3.3. Класифікація за характером задач, засобом дії, розгорненням, ступенем реальності та впливом на емоційну сферу людини
- •13.5. Мисленневі операції
- •14. Мовлення
- •143. Види мовлення
- •І4.3.1. Зовнішнє мовлення
- •14.3.3. Внутрішнє мовлення
- •15. Уява
- •15.2. Функції уяви
- •16. Увага
- •Розділ V Емоційно-вольова сфера людини
- •17. Емоції та почуття
- •17.3.1. Класифікація за рівнем організації, знаком та характером впливу на життєдіяльність людини
- •17.3.2. Класифікація за ступенем розвитку емоцій
- •17.3.3. Класифікація залежно від потреб та цілей діяльності
- •18. Вольова діяльність особистості
- •18.1.1. Структура діяльності
- •18.1.2. Засоби діяльності
- •18.1.3. Провідні види діяльності
- •18.4. Вольові дії людини
- •18.5. Етапи вольових дій
- •18.7. Розвиток сили волі
7.4.2. Концептуальні моделі навчання обдарованих
Дослідники проблеми обдарованості дітей та юнаків вважають, що обдаровані учні (студенти) потребують створення для них спеціальних концептуальних моделей навчання. Популярною на сьогодні в Європі та Америці є модель «Вільний клас». Ця модель не передбачає жорстко організованих занять. її мета — максимально ефективне використання навчального часу, приміщення, де проходить заняття, відповідної навчальної програми та вчителя. Тут кожна обдарована дитина має змогу самостійно здійснювати свою індивідуальну діяльність, бо сама вирішує, як довго мають тривати заняття. Головне якнайкраще виконати завдання, а працювати над ним можна і день, і декілька днів, і декілька тижнів. Завдання можна виконувати по-різному: самостійно, в парах, групою, спільно з учителем.
Суттєву роль відіграють приміщення, де здійснюється творча діяльність учнів. Зазвичай, приміщення поділене на кілька ділянок (міні-центрів), де проходять заняття з математики, природознавства, малювання, читання, музики. Ці міні-центри відгороджені один від одного шафами, дошками. Також передбачається наявність одного-двох затишних куточків, де можна повністю усамітнитись і спокійно подумати. Обладнання та предмети діяльності мають бути доступні дітям, а вони вже самі планують свій час, вибираючи види та предмети діяльності, які найбільше відповідають їхнім інтересам.
119
Розділ II
Персонологія
Модель «Вільний клас» спрямована на об'єднання багатьох програм: діти мають змогу одночасно займатись, наприклад, і читанням, і музикою, і конструюванням. Завдання вчителя у «Вільному класі» полягає у максимальному сприянні активності дітей, створенні атмосфери творчості, розкутості, вільного спілкування дітей між собою та з учителем. Учитель постійно планує діяльність як кожної дитини, так і класу загалом. Його організаторські здібності є обов'язковою і необхідною умовою професійної відповідності цієї моделі.
В Україні поширеною є особистісно-орієнтована модель. її головною особливістю є визнання цінності обдарованого учня як носія ментального досвіду. Ключовим чинником тут виступають «метазнания» та «метауміння», тобто такі знання та вміння, яких набувають тільки власним досвідом і які роблять можливим вихід за межі стандартних форм і методів діяльності. В результаті педагогічного впливу вони повинні стати стійким утворенням особистості.
У разі впровадження цієї моделі слід ґрунтуватися на таких психолого-педагогічних принципах:
S взаємини педагога з учнями будуються як творча співпраця; S навчання ґрунтується на особистій зацікавленості учня, його індивідуальних інтересах та здібностях;
S спільна діяльність педагога та учня, а також самостійна робота учнів пронизана ідеєю подолання складностей, ідеєю досягнення мети, на боячись помилок;
S ідея вільного вибору форм, напрямів, методів діяльності, вміння критично оцінювати свої можливості та прагнення самостійно роз'язувати все складніші завдання;
S системне мислення, вміння «згортати» та деталізувати інформацію;
•S домінантою виховання стає абсолютне визнання гідності кожної особистості, її права на вибір, власну думку, самостійний учинок.
Реалізація зазначених принципів потребує іншого підходу до предметного навчання обдарованих учнів: це не замкнений набір окремих предметів (математика, фізика, хімія, мова тощо), а інтегрований процес, який сприяє формуванню цілісної картини світу.
120