Основні теоретичні орієнтації етнопсихологічних досліджень

1. Вид дослідження, який порівнює специфічну поведінку в двох або більше культурах, уточнює отримані дані однієї культури шляхом порівняння з представниками іншої культури, – це:

а) асоціативне дослідження;

б) крос-культурне дослідження;

в) природній експеримент в етнопсихології;

г) метод семантичного диференціала.

1-б

2. Метод, що є спробою об’єктивного аналізу різних суспільств і культур, за якими цінності однієї культури визначаються незалежно від цінностей іншої, – це ________________________________________.

2: культурний релятивізм

3. Встановіть відповідність між підходами психологічної антропології та порівняльно-культурної (крос-культурної) психології та їх завданнями:

Підходи	Завдання
1. Emik	а) передбачає формулювання принципів вірогідних для окремої культури, приділяється увага тому, що самі люди вважають важливим для себе;
2.  Etik	б) припускає встановлення законів, вірогідних для всіх культур, і створення теоретичних рамок, корисних для порівняння людської поведінки в умовах різних культур.

3: 1-а, 2-б

4. Який підхід культурного дослідження продемонстрований у наступному прикладі?

Близькі за значенням терміни, наприклад, українське «дякую» та японське «арігато», якісно відрізняються одне від одного. Якщо слово «дякую» в українській культурі означає почуття вдячності чи то за працю, чи то за виявлену увагу до людини, то в японській культурі «арігато», яке зазвичай, перекладають як «дякую» дослівно означає «ви ставите мене у скрутне становище». Тобто, висловлюючи свою подяку, японець немовби з жалем визнає, що залишився перед кимось у боргу:

а) еmik;

б) еtik;

в) когнытивний;

г) крос-культурний.

4: а

5. Встановіть правильну відповідність між підходами культурного дослідження та їх особливостями:

Підходи

Особливості

І. Emik ІІ. Etik

1. досліджується тільки одна культура їз прагненням її зрозуміти; 2. досліджуються дві або більше культур з метою пояснення між культурних відмінностей або між культурної подібності; 3. будь-які елементи культури, чи то матеріальної, чи то духовної, вивчаються з погляду учасника (із середини системи); 4. дослідник намагається дистанціонуватисяв і культури (позиція зовнішнього спостерігача); 5. використовуються специфічні для культур одиниці аналізу носіїв культури; книги, написані з цих позицій, як правило, містять словник ключових понять мовою культури, яка вивчається; 6. ситуацію, яка вивчається, зазвичай аналізують у термінах концептуальної системи дослідника; 7. структура дослідження розкривається вченому поступово, оскільки заздалегідь він не може знати, які одиниці аналізу використовуватиме; 8. структуру дослідження, гіпотези дослідник конструює заздалегідь.

5-І: 1, 3, 5, 7; ІІ: 2, 4, 5, 8

6. Якій із теоретичних орієнтації етнопсихологічних досліджень належить твердження, що всі культури рівні але різні?

а) культурному релятивізму;

б) абсолютизму;

в) універсалізму;

г) когнітивізму.

6-а

7. У якій із теоретичних орієнтації етнопсихологічних досліджень заперечується будь-яка специфіка культур та ігноруються очевидні розходження між ними, що призводить до твердження: всі культури однакові, але нерівні?

а) культурному релятивізму;

б) абсолютизму;

в) універсалізму;

г) когнітивізму.

7-в

8. Якій із теоретичних орієнтації етнопсихологічних досліджень належить твердження, що культури рівні, зовні різні, але в основі своїй однакові?

а) культурному релятивізму;

б) абсолютизму;

в) універсалізму;

г) когнітивізму.

8-в

9. У якій із теоретичних орієнтації етнопсихологічних досліджень відстоюється єдність психіки з можливими, досить істотними, зовнішніми розходженнями: базові психологічні процеси є загальними для усіх людей на Землі, але на їхній розвиток серйозний вплив робить культура?

а) культурному релятивізму;

б) абсолютизму;

в) універсалізму;

г) когнітивізму.

9-в

10. У якій із теоретичних орієнтації етнопсихологічних досліджень психологічні феномени розглядаються як однакові у всіх культурах? Якщо міжкультурні розходження виявляються, то їх інтерпретують як кількісні – у результаті робляться висновки, що люди в одній культурі більш інтелектуальні (або більше чесні, більш депресивні), чим в інший?

а) культурному релятивізму;

б) абсолютизму;

в) універсалізму;

г) когнітивізму.

10-б

11. Розміщення певної етнічної / національної культури в центрі соціокультурного простору; судження про інші культури з позиції вищості своєї власної культури, – це:

а) культурному релятивізму;

б) абсолютизму;

в) універсалізму;

г) культурний етноцентризм.

11-г

12. Концепція К. Леві-Строса про універсальність структури мислення, концепція конфігурації культур Бенедикта, гіпотеза лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа є прикладами:

а) культурному релятивізму;

б) абсолютизму;

в) універсалізму;

г) когнітивізму.

12-а

13. Якій із теоретичних орієнтації етнопсихологічних досліджень властиве намагання зрозуміти людей на «їхній власній мові» й «виходячи з їхніх цінностей»: навіть людожерство й дітовбивство мали сенс у тих суспільствах, де вони практикувалися?

а) культурному релятивізму;

б) абсолютизму;

в) універсалізму;

г) когнітивізму.

13-а

14. Яка із теоретичних орієнтації етнопсихологічних досліджень дотримується думки, що при вивченні інтелекту в різних культурах, розходження будуть у його формі, стилі, перевазі когнітивного / соціального компонента, а не в інтелектуальній компетентності індивідів?

а) культурний релятивізм;

б) абсолютизм;

в) універсалізм;

г) когнітивізм.

14-а

15. Хто є автором теорії про універсальність структури мислення?

а) Л. Леві-Брюль;

б) К. Леві-Строс;

в) В. Вундт;

г) Г. Шпет.

15-б

16. Хто є автором концепції про якісні розходження між первісним і сучасним мисленням?

а) Л. Леві-Брюль;

б) К. Леві-Строс;

в) В. Вундт;

г) Г. Шпет.

16-а

17. Хто є автором теорії про про ментальність первісної й сучасної людини?

а) Л. Леві-Брюль;

б) К. Леві-Строс;

в) В. Вундт;

г) Г. Шпет.

17-а

18. Система вірувань і почуттів, спільні для членів одного суспільства й не залежні від буття окремої особистості, передаються з покоління в покоління й «нав’язують себе особистості, тобто стають для неї продуктом не міркування, а віри» (Л. Леві-Брюль), – це:

а) казуальна атрибуція;

б) культурна трансмісія;

в) колективні уявлення;

г) пралогічна ментальність.

18-в

19. Такі явища як емоційна інтенсивність, нечутливість до логічних протиріч, непроникність для об’єктивного досвіду належать до:

а) етнографії дитинства;

б) західного способу мислення як привілейований стосовно інших форм;

в) особливостей колективних уявлень «примітивних» народів;

г) міжкультурних відмінностей у казуальній атрибуції.

19-в

20. «...первісна людина в цей момент не тільки має образ об’єкта й вважає його реальним, але й сподівається на що-небудь, або боїться чого-небудь» (Л. Леві-Брюль), – це:

а) непроникність для об’єктивного досвіду;

б) нечутливість до логічних протиріч;

в) емоційна інтенсивність;

г) пралогічне мислення.

20-в

21. Яка особливість колективних уявлень «примітивних» народів пов’язана з тим, що предмети, істоти, явища можуть бути одночасно й самими собою, і чимось іншим, можуть перебувати тут й одночасно в іншому місці?

а) непроникність для об’єктивного досвіду;

б) нечутливість до логічних протиріч;

в) емоційна інтенсивність;

г) пралогічне мислення.

21-б

22. Яка особливість колективних уявлень «примітивних» народів описана в наступному твердженні?

Для первісних людей сон настільки реальний, як і те, що вони бачать наяву. Вони не розрізняють предмети і їхні зображення; людину і її ім’я, представляючи імена як щось конкретне, реальне й часто священне; людину і її тінь, розглядаючи зазіхання на тінь як зазіхання на неї саму і її групу, ототожнюючи їх.

а) непроникність для об’єктивного досвіду;

б) нечутливість до логічних протиріч;

в) пралогічна інтенсивність;

г) пралогічне мислення.

22-б

23. Яка особливість колективних уявлень «примітивних» народів описана в даному прикладі?

Невдача магічного обряду не може змінити тих, хто в нього вірить; завжди найдеться пояснення чому не допомогли фетиші, які нібито роблять людей невразливими.

а) непроникність для об’єктивного досвіду;

б) нечутливість до логічних протиріч;

в) емоційна інтенсивність;

г) пралогічне мислення.

23-а

24. Хто є автором поняття «пралогічне мислення»?

а) Л. Леві-Брюль;

б) К. Леві-Строс;

в) В. Вундт;

г) Г. Шпет.

24-а

25. 3 позицій культурного релятивізму пралогічне мислення можна розглядати як:

а) алогічне або антологічне;

б) стадію, що передує появі логічного мислення;

в) нерозвинене мислення;

г) колективні уявлення підпорядковані логічному мисленню.

25-г

26. Яка властивість мислення відображена у прикладі: «індіанці навахо поділяють живих істот на дві категорії, виходячи з того, чи наділені вони мовою. До істот, які не володіють мовою, відносяться як тварин, так і рослини. Тварини поділяються на три групи: «бігаючі», «літаючі» й «плазуючі». Кожна із цих груп, у свою чергу, ділиться на дві: «мандрівників по землі» й «мандрівників по воді» (К. Леві-Строс)?

а) бінарні опозиції;

б) нечутливість до логічних протиріч;

в) пралогічне мислення;

г) вимога порядку.

26-г

27. Який принцип категоризації відображений у прикладі первісного мислення людини: життя – смерть, небо – земля, сонце – місяць, день – ніч?

а) вимога порядку;

б) нечутливість до логічних протиріч;

в) пралогічне мислення;

г) бінарні опозиції.

27-г

28. Якої думки дотримувався К. Леві-Строс, аналізуючи первісне мислення людини?

а) вказує на однополюсні значеннєві конструкти, для яких характерна відсутність семантичних опозицій;

б) підкреслює роль троїчних опозицій, зокрема колірна класифікація: біле як благо, чорне як зло, а червоне амбівалентне – може приносити як добро, так і зло;

в) функція мислення на будь-яких етапах історії людства полягає в категоризації світу за допомогою бінарних опозицій;

г) мають значення і однополюсні значеннєві конструкти, і бінарні опозиції, і троїчні опозиції.

28-в

29. Один із натуралістичних, біолгізаторських напрямв суспільної думки; вважає головними причинами розвитку суспільства расові особливості, а чистоту раси розглядає як основну спонукальну силу розвитку цивілізації, – це __________________________.

29. расово-антропологічна школа

30. Основне положення учення Г. Спенсера, який вважав, що у суспільстві, подібно як і у природі, розвиток відбувається від простих форм до складнх, але пов’язаних між собою. Перенесення еволюційних принципів розвитку природи (боротьби за виживання і природного відбору) на соціальні процеси, – це __________________________.

30. соціальна еволюція