Психологічна специфіка етнічних конфліктів

1. Встановіть відповідність між поняттям та його значенням:

Поняття	Значення
1. Етнічний конфлікт	а) теорія і практика національної переваги, що проявляється в неприйнятті культури, традицій, релігії і звичаїв іншого народу;
2. Націонал-екстремізм	б) форма політичних відносин – конфронтація між двома або декількома етносами (або між їхніми окремими представниками, між конкретними субетнічними елементами), що характеризується станом взаємних претензій і має тенденцію до наростання протистояння аж до збройних зіткнень, відкритих війн;
3. Об’єктивізація	в) процес усвідомлення особистістю обмеження національних інтересів свого народу, що виражається у прагненні змінити існуючий стан речей.

1: 1-б, 2-а, 3-в

2. Як називається конкуренція між групами – від реального протиборства за володіння обмеженими ресурсами до передбачуваної розбіжності інтересів – у всіх тих випадках, коли в сприйнятті хоча б однієї зі сторін конфронтуюча сторона визначається з погляду етнічної приналежності її членів?

2: етнічний конфлікт

3. Протиборство між державами й субдержавними територіальними утвореннями, причиною яких є необхідність захистити інтереси й права відповідних націй, народів або етносів, – це:

а) націонал-екстремізм;

б) міжнаціональний конфлікт;

в) етнотериторіальний конфлікт;

г) соціально-економічний конфлікт.

3: б

4. Як називається форма громадянського, політичного чи озброєного протиборства, в якій сторони чи одна зі сторін мобілізуються, діють та страждають за принципом етнічних відмінностей?

4: етнічний конфлікт

5. Яке слово пропущене в реченні?

Етнічний конфлікт завжди представляє собою ___________________явище, тому що навіть якщо ініціатори конфлікту будуть прагнуть змін виключно в культурно-мовленевій або соціально-економічній сфері, то вони можуть досягти своєї мети лише шляхом утвердження своїх владних повноважень.

5: політичне

6. Встановіть відповідність між передумовами виникнення етнічних конфліктів:

Передумови виникнення	Зміст
1. Соціально-економічні	а) відродження етничності в будь-якій країні супроводжується появою нових політичних лідерів меншості, які домагаються більшої політичної влади в центрі й в автономії на місцевому рівні; беруть під сумнів легітимність існуючої державної системи, відстоюючи право на самовизначення меншостей як рівноправного члена міжнародної політичної системи;
2. Політичні	б) конфронтація між двома або декількома етносами (або між їхніми окремими представниками, між конкретними субетнічними елементами), що характеризується станом взаємних претензій і має тенденцію до наростання протистояння аж до збройних зіткнень, відкритих війн;
3. Культурно-мовленеві	в) недостатнє, з погляду представників етнічних меншостей, використання його мови й культурних символів у суспільному житті.

6: 1-б, 2-а, 3-в

7. Встановіть відповідність між конфліктними ситуаціями та їх змістом, що детермінують можливість виникнення етнічного конфлікту:

Конфліктні ситуації	Зміст
1. Порушення права на культуру	а) порушення прав від символічних елементів автономії місцевих органів влади й символічного представництва в державних органах керування до повномасштабного конфедералізму;
2. Порушення інституціоналізованих політичних прав	б) зневага до мовленевої політики етносу, що визнає використання мови етнічних меншостей у суді, у державних установах, у шкільному й університетському середовищі; порушення права у символічному використанні рідної мови на дорожніх покажчиках і вивісках;
3. Порушення цивільної рівноправності	в) порушення прав громадянства, рівноправного соціального статусу й економічного становища.

7: 1-б, 2-а, 3-в

8. Встановіть відповідність між видами етнічних конфліктів відповідно до пріоритетних цілей та змісту:

Види етнічних конфліктів	Зміст
1. Соціально-економічні	а) мають глибоке історичне коріння – надзвичайно гостро протікають у місцях насильницького переселення депортованих народів і на їхній історичній Батьківщині при реалізації права на повернення колишніх територій;
2. Етнотериторіальні	б) виникають на основі вимог вирівнювання рівня життя, соціально-професійного складу й представництва в елітних шарах (з боку представників «відстаючих» етнічних груп) або припинення пільг, субсидій й економічної допомоги «іншим» (з боку членів «лідируючих» груп). Такі конфлікти є наслідком незадоволеності своїм правовим статусом тієї або іншої націй, що не має власної державності або наявності її в усіченій формі. По суті це конфлікти із владними структурами держави, у складі якої перебуває дана нації, але найчастіше ці структури ототожнюються з народом;
3. Етнодемографічні	в) виникають там, де існує реальна небезпека розмивання, розчинення етносу в результаті швидкого припливу іншомовного населення. Пріоритетною вимогою в таких випадках стає захист прав «корінних націй», введення різного роду обмежень для «сторонніх».

8: 1-б, 2-а, 3-в

9. Розставте види етнічних конфліктів у відповідності до їх форм прояву:

Види етнічних конфліктів	Форми прояву
І. Насильницькі ІІ. Ненасильницькі	1. Депортація 2. Національний рух 3. Геноцид 4.Стихійна хода 5.Терор 6. Погром 7. Мітинг 8. Еміграція

9: І-1, 3, 5, 6; ІІ-2, 4, 7, 8

10. До яких форм прояву відносять такі види етнічних конфліктів як депортація, геноцид, терор, погром?

а) довгострокові;

б) короткострокові;

в) насильницькі;

г) ненасильницькі.

10- в

11. За пріоритетними цілями етнічні конфлікти поділяють на:

а) соціально-економічні, етнотериторіальні, етнодемографічні;

б) міжнаціональні, соціально-економічні, етнотериторіальні;

в) етнодемографічні, міжнаціональні, етнотериторіальні;

г) ненасильницькі, насильницькі, довгострокові, короткострокові.

11-а

12. До якого виду етнічних конфліктів належать наступні: у Ферегоні – погроми турків-месхетинців узбеками чи в Ошський області – сутичка киргизів та узбеків?

а) конфлікт між державами;

б) етнотериторіальний конфлікт;

в) конфлікт між етнічними групами;

г) етнодемографічний конфлікт.

12-в

13. Назвіть стратегії вирішення етнічних конфліктів на макрорівні:

а) застосування правових механізмів, переговори, інформаційний шлях;

б) застосування сихологічних впливів;

в) застосування правових механізмів, переговори, інформаційний шлях, бесіда;

г) переговори, інформаційний шлях, бесіда.

13-а

14. Встановіть відповідність між психологічними теоріями виникнення етнічних конфліктів як продукту універсальних психологічних характеристик відповідно до гідравлічної моделі психіки:

Автор	Зміст теоріями
1. К. Лоренц	а) наголошується на прояві колективної боротьби «інстинкту бешкетництва». Подібний підхід називають гідравлічною моделлю, оскільки агресивність, на думку вченого, не є реакцією на роздратування: людям притаманний якийсь імпульс, обумовлений їхньою природою;
2. В. Макдугалл	б) ворожість між групами неминуча, оскільки конфлікт інтересів між людьми вирішуються виключно шляхом насильства. Людина має деструктивний потяг, який спочатку спрямований усередину (потяг до смерті), але потім спрямовується на зовнішній світ, а отже, позитивний для людини. Ворожість між групами доброчинна й для групи, тому що сприяє стабільності, встановленню почуття спільності її членів. Ворожість до якої-небудь групи є й способом об’єднання декількох інших: під час воєн створюються більше великі об’єднання племен або держав, у межах яких на протиборство накладається заборона;
3. З. Фрейд	в) головна теза полягає в тому, що агресивна поведінка людей, яка проявляється у війнах, злочинах, є слідством біологічно заданої агресивності. Але якщо в хижаків агресія служить збереженню виду, то для людини характерна внутрішньовидова агресія, спрямована на ворожих сусідів і сприяє збереженню групи. Представники традиційних культур, як правило, дотримуються заповіді «не убий» усередині групи, навіть войовничі північноамериканські індіанці-юта накладали табу на вбивство одноплемінників. Зберігши це табу в резерваціях, але не маючи виходу агресивності в насильстві над «чужинцями», вони, за твердженням вченого, страждають неврозами частіше, ніж представники інших культур.

14: 1-в, 2-а, 3-б

15. Встановіть відповідність між психологічними теоріями виникнення етнічних конфліктів відповідно до гіпотези фрустрації-агресії:

Автор	Зміст теоріями
1. Л. Берковиц	а) універсальне агресивне спонукання переростає в агресивну поведінку, тільки якщо людина піддається фрустрації, під якою розуміється будь-яка умова, що блокує досягнення бажаної мети;
2. Н. Міллер й Д. Доллард	б) розширюється поняття об’єкта агресії до цілої групи. Об’єктом агресії може стати не тільки окрема особистість, але й ті, хто асоціюється з нею за тими чи іншими ознаками. Такими ознаками виступає расова й етнічна належність. Крім того, була продемонстрована можливість генералізації агресії в тому випадку, коли людина безпосередньо не переживала фрустраційного впливу, а лише була його пасивним свідком. Так, наявність сцени жорстокості в переглянутому випробуваними фільмі підсилювало їхні агресивні реакції, особливо якщо вони зіштовхувалися з потенційною жертвою, що за своїми етнічними ознаками могла асоціюватися з персонажем з тільки що побаченого фільму.

15: 1-б, 2-а

16. Як називається концепція виникнення етнічних конфліктів, яка робить спробу дати відповідь на питання: система породжує авторитарні риси особистості чи індивідуальні риси людей викликають до життя авторитарну систему?

16: концепція «авторитарної особистості»

17. Як називається новий антропологічний тип, серед характерних рис якого зазначаються наступні: неприйняття чужих груп, сліпе підпорядкування авторитетам, механічне підпорядкування загальноприйнятим цінностям, стереотипність мислення, агресивність, цинізм, схильність до марновірства, сексуальне святенництво, злісне ставлення до всього людського тощо.

17. авторитарна особистість

18. Хто із вчених є прихильником концепції «авторитарної особистості», щодо причин виникнення етнічних конфліктів?

а) К. Лоренц;

б) Т. Адорно;

в) М. Шериф;

г) З. Фрейд.

18-б

19. Хто із вчених є прихильником теорії реального конфлікту, щодо причин виникнення етнічних конфліктів?

а) К. Лоренц;

б) Т. Адорно;

в) М. Шериф;

г) З. Фрейд.

19-в

20. Хто із вчених є прихильником теорії соціальної ідентичності, щодо причин виникнення етнічних конфліктів?

а) К. Лоренц;

б) Т. Адорно;

в) М. Шериф;

г) А.Тешфел.

10-г

21. Встановіть відповідність між психологічними теоріями виникнення етнічних конфліктів:

Теорія	Зміст теоріями
1. Реального конфлікту	а) несумісні групові цілі не є обов’язковою умовою для виникнення міжгрупової конкуренції й ворожості – достатньою підставою може виявитися усвідомлення належності до групи і пов’язані з цим когнітивні й перцептивні процеси;
2. Соціальної ідентичності	б) міжгрупові конфлікти є результатом несумісних групових інтересів, коли тільки одна із груп може стати переможцем, зашкоджуючи інтересам іншої. Таким чином, функціональна взаємозалежність двох груп у формі конкуренції безпосередньо веде до ворожості, що проявляється в негативних стереотипах і соціальних установках, а також у зростанні групової згуртованості.

21: 1-б, 2-а

22. У якій теорії виникнення етнічних конфліктів стверджується, що соціальна категоризація є достатньою причиною для міжгрупової дискримінації, а ворожість стосовно чужої групи неминуча?

а) фрустрації-агресії;

б) авторитарної особистості;

в) реального конфлікту;

г) соціальної ідентичності.

22-г

23. Встановіть відповідність між когнітивними процесами, що впливають особливості протікання етнічних конфліктів та їх змістом:

Когнітивні процеси	Зміст
1. Члени однієї групи сприймаються як більше схожі один на одного, ніж вони є насправді	а) іноді культурні й навіть мовні межі між етнічними спільностями невизначені й важко вловимі. Тому міжгрупова диференціація протікає у формі протиставлення своєї й чужої груп: більшість протиставляється меншостям, християни – євреям, корінне населення – чужинцям. Під час конфлікту єдність у негативних оцінках щодо чужої групи часто є необхідною умовою для перемоги в конфлікті;
2. Члени двох груп сприймаються як більш відмінні один від одного, ніж вони є насправді	б) приводить до деіндивідуалізації, яка виражається в почутті власної анонімності й недиференційованому відношенні до окремих представників чужої групи. А деіндивідуалізація полегшує здійснення агресивних дій стосовно «ворогів». При дослідженні традиційних культур було виявлено, що чим більше подібних елементів у оформленні зовнішності (одяг, зачіски, розфарбування тіла), які сприяють деіндивідуалізації у членів племені, тим воно агресивніше;
3. Ілюзорна кореляція	в) процес приписування іншій етнічній групі причин її поведінки в тому випадку, коли інформація про ці причини відсутня;
4. Соціальна каузальна атрибуція	г) два класи явищ сприймаються як тісно зв’язані між собою, хоча насправді цей зв’язок взагалі відсутній, або він набагато слабший, ніж здається.

23: 1-б, 2-а, 3-г, 4-в

24. Даний феномен допомагає зрозуміти механізм формування й причину стабільності соціальних стереотипів між груповим членством і негативними груповими властивостями або поведінкою: негри – ледачі, турки – брудні, німці – мілітаристи. Назвіть цей когнітивний процес:

а) члени однієї групи сприймаються як більше схожі один на одного, ніж вони є насправді;

б) члени двох груп сприймаються як більш відмінні один від одного, ніж вони є насправді;

в) ілюзорна кореляція;

г) соціальна каузальна атрибуція.

24-в

25. Які когнітивні процеси впливають на особливості протікання етнічних конфліктів у наведеному прикладі?

Задовго до початку конфліктної взаємодії між Вірменією й Азербайджаном із приводу Нагорного Карабаху в засобах масової комунікації обох республік став планомірно формуватися образ ворога як географічно близького, але культурно далекого народу:

а) члени однієї групи сприймаються як більше схожі один на одного, ніж вони є насправді;

б) члени двох груп сприймаються як більш відмінні один від одного, ніж вони є насправді;

в) ілюзорна кореляція;

г) соціальна каузальна атрибуція.

25-б

26. Які когнітивні процеси впливають на особливості протікання етнічних конфліктів у наведеному прикладі?

У світовій історії ми зустрічаємося з незліченною кількістю прикладів агресивної поведінки, спрямованої на членів чужої етнічної групи, яка «відповідає» за епідемії, голод й інші нещастя. Наприклад, у середньовічній Англії різанина шотландців пояснювалася лиходійствами останніх, що нібито отруювала колодязі. Таким чином одна етнічна група робила спробу пояснювати вчинені або заплановані дії проти іншої етнічної груп. Але це вже була не просто спроба дати відповідь на питання: «чому відбулася та або інша подія?», а на питання «хто винен?»:

а) члени однієї групи сприймаються як більше схожі один на одного, ніж вони є насправді;

б) члени двох груп сприймаються як більш відмінні один від одного, ніж вони є насправді;

в) ілюзорна кореляція;

г) соціальна каузальна атрибуція.

26-г

27. Інтерпретація людиною в процесі міжособистісного сприйняття причин поведінки й мотивів діяльності інших людей в залежності від їхньої групової належності, – це:

а) інтрагруповий фаворитизм;

б) національна самосвідомість;

в) каузальна атрибуція;

г) стериотипізація.

27-в

28. Прочитайте уривок із тексту та вкажіть, як називається форма казуальної атрибуції?

«Коли ми зіштовхуємося із соціально небажаним або небезпечним станом справ, для нас характерна тенденція «сприймати» нещастя як результат чиїхось дій і шукати когось відповідального за них. У багатьох документально підтверджених історичних випадках ці «хтось» відомі, тобто завжди виявляються шкідники або вороги моральних підвалин і політичного порядку. «Соціальне знання» суспільства завжди забезпечувало великий вибір «козлів відпущення», злочинців, лиходіїв, темних особистостей тощо»

Звичайно вони виникають у ситуації економічної, соціальної, політичної кризи або нещасть типу епідемії. Підкреслюється груповий характер змови – шкідниками оголошуються групи меншостей (вірогідного – агенти закордонних розвідок у московських процесах 30-х рр.; фантастичного – відьми). Дуже часто в якості «змовників» виступають групи етнічних меншостей, які «здійснюють таємну діяльність і підтримуються темними диявольськими силами».

Прийоми для перетворення членів тих або інших груп у зловмисних шкідників прості й немудрі, але наслідки для переслідуваних цілком реальні: за всіх часів «змовників виганяли із країни, спалювали на багаттях, четвертували й колесували, умертвляли в газових камерах. Але перш ніж позбавити життя, їм відмовляли в наявності людських властивостей – відносили до категорії «нелюдей». Яскравий і страшний приклад змови – «єврейська модель» епідемії чуми в пізнє Середньовіччя» (Graumann, 1987).

28: атрибуція змови

29. Здійснювані властями масові вбивства, переслідування, гоніння певних національних, етнічних, расових, соціальних, культурних, релігійних та інших груп, здійснювальні за принципом колективної відповідальності, коли винним у чомусь вважаються всі члени певної верстви, з якої, ймовірно, хтось вчинив злочин, – це:

а) депортація;

б) геноцид;

в) еміграція;

г) сепаратизм.

29-б

30. Вигнання, заслання, висилка; примусове переселення особи, групи осіб чи народу за межі держави чи певного регіону, – це:

а) депортація;

б) геноцид;

в) еміграція;

г) сепаратизм.

30: а

31. Переселення з батьківщини в іншу країну, а також тривале перебування громадян за межами батьківщини внаслідок такого переселення, – це:

а) депортація;

б) геноцид;

в) еміграція;

г) сепаратизм.

31: в

32. Ідеологія і практика використання сили як найефективнішого засобу вирішення національного питання, як правило, обумовлена загостренням міжнаціональних протиріч на грунті національної дискримінації, нерівності та гніту. Характеризується нетерпимістю до інших націй і рас, вірою у національну виключність, догматизмом, максималізмом, відсутністю почуття реальності. Викликає серйозні духовні і матеріальні втрати, жертви серед мирного населення, здійснює дегуманізаційний вплив на суспільство вцілому та породжує відчудження між етнічними спільностями, – це:

а) депортація;

б) геноцид;

в) націонал-екстремізм;

г) сепаратизм.

32-в

33. У якому явищі об’єднуються наступні характеристики?

__________________спекулює на об’єктивних протиріччях, труднощах економічного, соціального, екологічного, духовного характеру, «білих плямах» історії, недосконалості національно-державного устрою, правового захисту честі й достоїнства громадян, перегинах у кадровій політиці. Всім перерахованим протиріччям надається «національне» забарвлення, центр ваги переноситься на протиставлення народів, проповідується винятковість «своєї» націй, а провина покладається на інонаціонального сусіда.

33: націонал-екстремізм.

34. Рух за територіальне відокремлення тієї чи іншої частини держави з метою створення нового державного утворення або надання певній частині держави автономії за національними, релігійними чи мовними ознаками, – це:

а) депортація;

б) геноцид;

в) еміграція;

г) сепаратизм.

34-г

35. Агресивна форма націоналізму, проповідь національної виключності, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації; національно забарвлена пихатість, схильність до розпалювання національної ворожнечі й ненависті, – це:

а) депортація;

б) геноцид;

в) шовінізм;

г) сепаратизм.

35-в

36. Насильницьке, протизаконне захоплення влади або присвоєння собі чужих прав на щось, чужих повноважень, – це:

а) узурпація;

б) геноцид;

в) шовінізм;

г) сепаратизм.

36-а

37. Політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління суспільством, відсутністю політичного плюралізму й демократичних свобод, обмеження політичних прав усього населення, – це:

а) узурпація;

б) тоталітаризм;

в) шовінізм;

г) сепаратизм.

37-б

38. Статус стосунків між націями, етнічними групами, що характеризується пріоритетними позиціями однієї із них над іншою, – це:

а) національна (етнічна) нерівність;

б) тоталітаризм;

в) шовінізм;

г) сепаратизм.

38-а

39. Одна із крайніх форм національної нетерпимості, різко негативне ставлення до євреїв, їх національних цінностей, історії, – це:

а) антисемізм;

б) тоталітаризм;

в) шовінізм;

г) сепаратизм.

39-а

40. Культурна модель певної соціальної групи, яка протистоїть, тобто перебуває у стані конфронтації до панівної суперкультури або субкультур соціальних спільнот, – це:

а) узурпація;

б) тоталітаризм;

в) шовінізм;

г) контркультура.

40-г

41. Зіткнення цінностей контркультури або девіантної культури з панівною суперкультурою або субкультурами соціальних спільнот, – це:

а) культурний космополітизм;

б) тоталітаризм;

в) конфлікт культурний;

г) контркультура.

41-в