8. Зміст розвитку транснаціональних компаній та їх присутність в Україні

Останні десятиліття характеризуються значним зростанням процесу транснаціоналізації світової економіки. ТНК стали головним суб'єктом економічної діяльності у світовому економічному просторі. Відзначаючи цю тенденцію, багато дослідників пишуть про "настання ери транснаціональної економіки", чи нової "цивілізації транснаціонального бізнесу".ТНК є, з одного боку, наслідком, а з іншого - причиною зростання міжнародної концентрації виробництва, а отже, і розгортання процесу інтернаціоналізації. Виступаючи однією з ефек­тивних організаційних форм інтернаціоналізації господарського життя, вони перебувають у центрі історичного процесу інтегрування глобальної економіки.У 90-ті роки XX ст. новою сферою операцій транснаціональних корпорацій стали країни з перехідною економікою, зокрема Україна та інші країни СНД. Приплив прямих іноземних інвестицій в Україну за роки незалежності значно збільшився. Хоча Україна поступається за обсягом нагромаджених прямих інвестицій та їх величиною в розрахунку на душу населення деяким країнам Центральної та Східної Європи, вона має значний потенціал для іноземних інвесторів. Цей потенціал визначається так званими перевагами розміщення ПІІ. Серед таких переваг слід зазначити відносно великий і зростаючий ринок, наявність (або розвинутість) факторів виробництва, інфраструктури, економіко-географічне положення країни та ін.Аналізуючи напрямки вкладення ПІІ за галузями і сферами економіки, можна відмітити лідируючи позиції промисловості, фінансової сфери і торгівлі. Найбільші компанії-інвестори: Mittal Steel, Siemens, Volkswagen, Deutsche Telecom, Jabil Circuit and Electronics, Sony, Panasonic, Telenor, TNK-BP, Coca-Cola, Cargill, Carlsberg, Sun Interbrew, Kraft Foods, Nestle, Philip Morris, Reemtsma, Raiffeisen Bank, Erste Bank, HVB, ING Bank, BNP Paribas, EFG Group, McDonalds, Metro Cash & Carry, Billa, Paterson та ін.Основними інвесторами є залишились Кіпр і Німеччина

9. Зміст експортно-імпортних операцій

Це комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладення і виконання торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру. Об"єкти: товари, послуги, знання тощо.Експортно-імпортні операції поділяють на:

1.Основні – безпосередні операції щодо прав на товар. Забезпечувальні -повязані із переміщенням товару від продавця до покупця.2. Основні - зовнішньоторгові (міжнародна торгівля продукцією в матеріально-речовій формі) -експортно-імпортні (для реалізації чи виробничого споживання — прямі чи через посередників), ре-екс/ім. (частіше всього призначені для міжнародних торгів, аукціонів, бірж, вивезення раніше завезеного з метою виграшу в ціні на різних ринках, або ввезення забракованого товару.)3. Основні - зовнішньоторгові -промислового співробітництва (поставка обладнання в рахунок майбутніх доходів, підрядне кооперування, договірне розмежування, спільне виробництво).4. Основні - зовнішньоторгові -на давальницькій сировині

5. Основні - орендні - ексім лізинг (лізингова установа покупає товар і предає його в оренду своєму іноземному клієнтові з правом повернення чи викупівлі), хайринг, рейтинг

6. Трансфер технологій, ноу-хау тощо; інжиніринг (управлінський, технологічний, будівельний); консалтинг, міжнародний перед. і післяпродажний сервіс.7. Забезпечувальні: транспортні угоди, страхування тощо.8. Основні - зовнішньоторгові -зустрічної торгівлі (з метою досягнення ексім балансу):А) Операції натурального обміну (бартер).Б) Операція з комерційною компенсацією (бартер у грошовій формі з можливістю предачі прав 3 особі /світч/). В) Зустрічні закупки (імпортер закупає експортний товар під зобов’язання експортера купити певний товар на ринку імпортера, залишивши, таким чином, частину своєї експортної виручки).Г) Авансовані закупки (експортер закупає у імпортера певний товар у якості авансу під обовязок імпортера купити експортний)

Д) "Оффсет" (експортер закупає в імпортера товар в залік експорту)