- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг.
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації.
- •5. Визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноз. Валюти як частини грош. Ринку
- •7. Дати визначення поточної валютної операції.
- •8. Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу.
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику.
- •10. Дати визначення транзакційного валютного ризику.
- •11. Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дати характеристику кредитних послуг на грошовому ринку.
- •13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
- •14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19. Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегмнту фінансового ринку.
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обороту.
- •23. Класифікація цп за видами засвідчуваних прав
- •24. Визначити двосторонні методи хеджування ризику.
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції.
- •26. Навести класифікацію фінансових послуг.
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28. Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектора на ринку фінансових послуг
- •32. Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •33. Обгрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за організаційною формою.
- •34.Обгрунтувати поділ s-тів (с-та) рфп за рольовою ознакою.
- •35. Обґрунтувати класифікацію с-тів рфп за функціями на фінан ринку
- •36. Обгрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури рфп.
- •37. Визначити чинники інституційного сегментування рфп.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку
- •40. Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50. Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов’язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •53. Визначте особливості функціонування фінансових інструментів фондів грошового ринку.
- •54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страх-х орг-й на рфп
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.
- •64. Розкрити зміст сис-ми пруденційного регул-ня д-ті фін посередників.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •Осн напрямки держ регул-ня профес д-сті з торгівлі цп в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ України.
- •Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування держ рег-ня посередницької д-ті довірчих тов-в (дт).
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового рику та її функції.
- •74. Нагляд за страховою діяльністю та його завдання.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фінансових посередників в Україні, їх функції та завдання.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81.Дати хар-ку кредиту як фп.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
- •88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89. Дати хар-ку ф’ючерсу як інстр-ту хеджування валют ризику.
- •90. Дати характеристику послуги зі страхування життя як форми здійснення заощадження.
- •91. Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93. Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94. Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95. Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •Недостатки для форфейтера
- •97. Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98. Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99. Реєстраційні послуги на ринку цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
Дисконтний ринок – відокремлений від інших ринків, оскільки на інших грошових ринках інструментами виступають фактично гроші. Він є ринком вторинного обігу.
ДИСКОНТНИЙ РЫНОК – часть рынка ссудных капиталов, на которой перераспределяются краткосрочные денежные средства путем купли-продажи векселей и ценных бумаг со сроком погашения до 1 года, в том числе краткосрочных казначейских векселей. Учетные ставки на дисконтном рынке определяются в значительной степени учетной ставкой центрального банка.
На дисконтному ринку відбувається купівля-продаж платіжних інструментів грошового ринку (векселів, чеків, державних і муніципальних грошових зобов’язань, інших видів платіжних інструментів).
Основними операторами на дисконтному ринку є: банки, брокери, страхові компанії, спеціалізовані дисконтні будинки та ін.
Всі інструменти грош. ринку обертаються при умові дисконтування.
14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.
В залежності від терміну надання банківські кредити поділяються на: короткострокові, середньострокові та довгострокові. Класифікація позичок у відповідності з цим критерієм у різних країнах варіюється.
Короткострокові кредити можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу, незабезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.
Середньострокові кредити надаються на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.
Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів.
рр. |
У |
США |
ВБ |
Фр |
Сер |
1-3 |
1-6 |
3-10 |
2-7 |
Дов |
від 3 |
від 6 |
від 10 |
від 7 |
В країнах із розвиненою ринковою економікою позики в розстрочку широко практикуються при середньо- і довгостроковому кредитуванні, для придбання юридичними та фізичними особами рухомого і нерухомого майна.
15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
Ринок позичкового капіталу – система ек-х відносин, що виникають між спеціаліз-ми фін-кредит. установами, які виступають переважно як кредитори, та ін. суб’єктами фін. ринку з приводу надання цими суб’єктами позичок переважно в грош. формі.
Найбільш загальна класиф-я позичок – за осн. умовами надання позичок, яка в свою чергу включає класифікацію позик за видами проц-х ставок.
За характером визначення процента позички бувають:
З фіксованою % ставкою;
З плаваючою % ставкою
Фіксована % ставка застосовується за згодою сторін і притаманна стабільній економіці та короткостроковим кредитам.
Плаваюча % ставка є засобом зменшення ризику втрат в умовах нестабільної економіки, значних темпах інфляції і при довгостроковому кредитуванні. У цих ситуаціях відповідно до кредитної угоди % ставка переглядається і прив’язується до облікової ставки НБУ з урахуванням ситуації на кредитному ринку.