41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.

Ринок послуг з хеджування визначає ситему взаємовідносин між С-тами з приводу купівлі-продажу специфічного виду виду фінансової послуги – перейняття ризику конкретного С-та.

Фін інструментами на цьому ринку є

1.укладання строкових угод по страхуванню та перестрахуванню

2.придбання похідних ЦП (ф`ючерсів, форвардів)

3.здійснення складних операцій: СВОП, арбітражних операцій (компенсаційного характеру)

4.Специфічні послуги на грошовому та кред. ринках: надання фін. гарантій, акцептне та авальне кредитування, факторинг, форфейтинг.

Специфічною особливістю цієї категорії послуг є те, що такі послуги ніколи не надаються окремо від базової фін послуги на відповідному сегменті ринку. Наприклад, на грошовому та кредитному ринках надаються наступні послуги з хеджування ризику: надання фін гарантій, акцептне та авальне кредитування, факторинг та форфейтинг.

42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.

Споживча вартість – це можливість швидко використати валютні цінності як платіжний засіб.

Для всіх валютних цінностей крім валюти, можливі 2 варіанти їх використання – як платіжних засобів: безпосередній і опосередкований.

Якщо вал цінності безпосередньо використовуються в розрахунках до неї (валюти) застосовуються такі групи показників оцінок її якості як платіжного засобу.

1група – стандартні показники : поняття конвертованості, стабільності валютного курсу тієї валюти, в якої деномінована валютна цінність.

2група – застосовуються до валютних цінностей, крім безпосередньої вартості – оцінюючі показники – відбивають особливості валют цінностей для платіжних засобів в іноз валюті – показник строку погашення платіжного засобу: для ЦП в іноз валюті – строк погашення для боргових ЦП, для всіх ЦП – поточна ринкова вартість ; дохідність ЦП (для фінансово-боргових).

Для дорогоцінних металів є показник ринкової вартості – вони можуть оцінюватись за номіналом монети або цінного матервалу у монеті

Банківські (по яких існує організація ринку у торгівлі цими металами – золото)

43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.

У ринковій економіці вексель є одним з найважливіших кредитно-розрахун­кових документів, який є безумовним зобов'язанням або вказівкою сторони, що виписала його, сплатити пред'явнику векселя у встановлений строк, у певному по­рядку визначену суму за поставлений товар, виконані роботи або надані послуги. Вексель  це абстрактне письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка, в основі якого лежить сукупність економічних і правових відносин комерційного кредиту. Це робить вексель одночасно різновидом і цінних паперів, і кредитних грошей.

За формою та способом використання векселі бувають двох видів  прості та переказні. Простий вексель (соло-вексель) – це вексель, що містить просте і ні­чим не обумовлене зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити векселетрима­чу (кредитору) визначену суму за одержані від останнього цінності.

Переказний вексель (тратта) – це вексель, написаний у формі безумовно­го наказу (пропозиції) векселедавця (трасанта) боржнику (трасату) сплатити певну суму в певний строк, зазначеній у векселі, третій особі (ремітенту).

Реквізитами переказного векселя є:

• вексельна мітка: найменування “вексель” включена в склад тексту документу і виражена на тій мові, на якій складено вексель;

• безумовний наказ сплатити визначену суму;

• найменування платника;

• вказівка строку платежу;

• вказівка місця платежу;

• найменування першого покупця (ремітента);

• вказівка дати та місця платежу, підпис особи, яка видає вексель (трасант);

Простий вексель містить ті ж реквізити, що і переказний вексель, але з тією тільки відмінністю, що не вказано трасата, так як платником і векселедавцем є сам боржник.