КЛІНІЧНІ ЗАДАЧІ З ВАРІАНТАМИ ВІДПОВІДЕЙ

Розділ 1. Загальні принципи розпізнавання та формування клінічного діагнозу

1.1. Принципи діагностичного мислення: нозологічний принцип діагностики, синдромний принцип діагностики

Завдання №1.

Які складові застосовуються при формуванні клінічного діагнозу?

А - Розпізнавання хвороби і розподіл її за певними об'єктивними критеріями.

Б - Формування назви хвороби, яка включає пев­ну нозологічну форму, активність процесу, сту­пінь важкості та критерії, що харак­тери­зують стан пацієнта.

В - Розпізнавання хвороби і розподіл її за пев­ними об'єктивними критеріями та форму­вання назви хвороби, яка включає певну нозо­логічну форму, активність процесу, ступінь важ­кості та критерії, що характеризують стан пацієнта.

Г - Тільки правильно обгрунтований попередній діагноз.

Д - Тільки аналіз отриманих результатів допо­міжних методів дослідження хворого.

Завдання №2.

Яке визначення пояснює нозологічний принцип діагнос­тики?

А - Розпізнавання хвороб, в основу якого покла­дено відомості про конкретні захво­рювання.

Б - Розпізнавання хвороб, в основу якого покла­дено розумові процеси тільки з тим колом патологічних станів і хвороб, які проявляються єдиним провідним синдромом, незалежно від приналежності до різних нозологічних оди­ниць.

В - Розпізнавання хвороб, в основу якого покла­дено відомості тільки попереднього діагнозу.

Г - Розпізнавання хвороб, в основу якого покла­дено відомості, отримані за допомогою додат­кових методів дослідження.

Д - Розпізнавання хвороб, в основу якого по­кла­дено відомості про попередній діагноз та додаткові методи дослідження.

Завдання №3.

Яке визначення пояснює синдромний принцип діаг­ностики?

А - Розпізнавання хвороб, в основу якого по­кла­дено відомості про конкретні захво­рюван­ня.

Б - Розпізнавання хвороб, в основу якого по­кла­дено розумові процеси тільки з тим колом патологіч­них станів і хвороб, які проявляються єдиним провідним синдромом, незалежно від прина­лежності до різних нозологічних оди­ниць.

В - Розпізнавання хвороб, в основу якого по­кла­дено відомості тільки попереднього діаг­нозу.

Г - Розпізнавання хвороб, в основу якого покла­дено відомості тільки допоміжних методів дослід­ження.

Д - Розпізнавання хвороб, в основу якого по­кла­дено відомості про попередній діагноз та допо­міжні методи дослідження.

1.2. Принципи формування попереднього діагнозу

Завдання №1.

Які складові застосовуються для обгрунтування попе­реднього діагнозу?

А - Скарги та фізикальні (об'єктивні) методи обстеження.

Б - Скарги, анамнез хвороби та життя, фізикальні (об'єктивні) методи обстеження.

В - Скарги, анамнез хвороби та життя, фізикальні (об'єктивні) методи обстеження, допоміжні методи дослідження.

Г - Скарги, анамнез хвороби та життя, допоміжні методи дослідження.

Д - Фізикальні (об'єктивні) методи обстеження та допоміжні методи дослідження.

Завдання №2.

Які методи належать до фізикальних (об'єк­тивних) методів обстеження?

А - Скарги, анамнез хвороби та життя, огляд, пальпація, перкусія, аускультація.

Б - Скарги, огляд, пальпація, перкусія, аускультація

В - Огляд, пальпація, перкусія, аускультація.

Г - Скарги, анамнез хвороби, огляд, пальпація, перкусія, аускультація.

Д - Скарги, пальпація, перкусія, аускультація.

Завдання №3.

Яка послідовність обстеження хворого для обгрунтування попереднього діагнозу?

А - Проведення огляду, пальпації, перкусії, аус­культації.

Б - Опитування з виявленням скарг, анамнезу хвороби та життя.

В - Опитування з виявленням скарг, анамнезу хвороби та життя, проведення пальпації, перкусії, аускультації.

Г - Опитування з виявленням скарг, анамнезу хво­роби, проведення огляду, пальпації, перкусії, аускультації.

Д - Опитування з виявленням скарг, анамнезу хвороби та життя, проведення огляду, паль­пації, перкусії, аускультації.