70. Політична система, її структурні елементи і функції. Держава.

Сучасне наукове знання про політичні системи поділяється на два підходи:

1) політична система як теоретичний, ідеальний конструкт, який дає змогу виявляти і описувати системні властивості різних політичних явищ;

2) політична система як реальний складний механізм формування і функціонування владних відносин у суспільстві.

Політичну систему можна визначити як системну сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів, ідей, пов’язаних з формуванням, здійсненням влади та управлінням суспільством.

Структурними елементами політичної системи є:

1) політичні відносини між індивідами, соціальними та етнічними групами, націями, державами, державою і громадянами, громадянами та їх організаціями щодо влади, вироблення і здійснення політики;

2) політичні ролі – це коло прав, обов’язків і відповідальності суб’єктів політичної системи. Найважливіше політичне діяння складається з утворення, зміцнення і виконання ролей, пов’язаних з поєднанням елементів політичної системи з певними відносинами;

3) політична організація суспільства включає державу та її установи, політичні партії, громадсько-політичні організації і рухи, трудові колективи із своїми органами самоврядування;

4) політична свідомість – відображення політичного життя суспільства в ідеях, поглядах, уявленнях, традиціях, соціально-політичних почуттях людини, соціальної групи, нації, народу;

5) політична культура – характеризує якісний стан політичних відносин і діяльності в суспільстві, а також розкриває ступінь соціально-культурного розвитку людини та міру її активності у перетворенні політичної дійсності;

6) засоби масової інформації як засоби духовного спілкування великих мас людей, духовно-політичного спілкування держави і суспільства, людини і держави, держави з іншими політичними інститутами та іншими державами і міжнародними організаціями.

Функції політичної системи: 1) визначення цілей і завдань суспільства; 2) мобілізація ресурсів для досягнення цих цілей і регулювання режиму політичної діяльності; 3) владно-політична інтеграція суспільства; 4) регулювання режиму соціально-політичної діяльності; 5) легітимізація - досягнення необхідного ступеня відповідності реального політичного життя офіційним політичним і правовим нормам.

Держава посідає важливе місце в політичній системі, надаючи їй стійкості і цілісності, зорієнтованості на важливі суспільні відносини. Що робить державу основою політичної системи:

1) суверенітет – держава є універсальною всеохоплюючою організацією, поширює свою дію на всю територію країни і всіх громадян, офіційно представляє суспільство всередині і за межами країни. 2) держава уособлює політичну владу і підпорядковує собі всі виявлення інших суспільних властей. Вона застосовує владні методи, а в разі необхідності – примус. 3) держава за допомогою права регулює владні відносини і своїм велінням надає їм загальнообов’язкового змісту. 4) держава завдяки наявсності спеціального професійного апарату виконує повний обсяг управління справами суспільства і розпоряджається його людськими, матеріальними і природними ресурсами.