
- •Вступ 3
- •1. Теоретична частина 5
- •2. Практична частина 23
- •Висновки 32 список використаних джерел 33 вступ
- •Теоретична частина
- •1.1. Типи вітрогенераторів
- •Вітрогенератори з горизонтальною віссю обертання
- •Вітрогенератори з вертикальною віссю обертання
- •1.2. Компоненти вітроустановки
- •1.3. Вітрогенератори і довкілля
- •1.4. Проблеми експлуатації промислових вітрогенераторів
- •Практична частина
- •Горизонтальний чи вертикальни вітрогенератор
- •2.2. Розробка барабана для вертикального вітрогенератора
- •2.2 Розробка рами для вертикального вітрогенератора
- •2.3 Робочий стан вертикального вітрогенератора
- •Висновки
- •Список використаних джерел
2.2. Розробка барабана для вертикального вітрогенератора
На почтку було придбаний лист жесті 2 на1 м. Далі за допомогою металевого стержня було розкреслені розміри на листку жесті (Таб 2.1):
Таблиця 2.1
Креслення на листку жесті |
||
Назва |
Кількість |
Розміри |
Лопасті |
6 |
28см. на 50 см. |
Круг (кришка) |
2 |
діаметр 50 см. |
Після
того як були нанесені креслення розмірів
на лист жесті за допомогою болгарки
були вирізані лопасті ( Рис. 2.2) і круги.
Рис.2.2 лопасті для вертикального вітрогенератор.
На
лопасті були прикріпленні уголки за
допомогою яких вони будуть кріпитися
до верхньої і нижньої кришки (Рис. 2.3).
Вони кріпились відносно лівого краю
на відстані 1,5 см., 19,5 см., 27,5 см.(Рис. 2.4)
Рис. 2.3 уголок прикріплений до лопасті.
Р
исунок
2.4 відстані кріплень відносно лівого
краю
Також був взятий металевий стержинь (далі ротор), який мав різьбу щоб на ньому закріпити барабан вертикального вітрогенератора. З одної сторони ротора було витисані розміри під почіпніки(Рис. 2.6) на яких він седить підчас свого робочого, повністю зібраного стану. І ще на нижній частині ротора розміщуємо шків(Рис. 2.5).
Р
ис.
2.5 шків.
Рис. 2.6 ротор на якому розміщуються почіпніки і прикріпленні кришки з лопастями
2.2 Розробка рами для вертикального вітрогенератора
Д
ля
цього було використано три однакових
стержня і труба з внутрішнім діаметром
2,5 см., що дорівнює зовнішнтому діаметру
почіпніків. Металеві стержні були
приварені до труби щоб труба була
перпиндикулярна землі. Також до труби
було приварено металева пластина на
яку кріпиться генератор(Рис.2.7).
Рис. 2.7 рама для вертикального вітрогенератора
2.3 Робочий стан вертикального вітрогенератора
Тема курсової роботи, модель вітрового генератора, а також в вступі ми поставили собі за мету щоб вітрогенератор працював. Тому ми закріпивши генератор за допомогою мультиметра снімали покази. Які коливались від 200 млВ до 424 млВ.(Рис.2.8, Рис.2.9)
Дані покази демонструють нам, що вітрогенератор працює і видає струм. Щоб отримувати більшу напругу відповідно і струм, потрібно прикріпити сильніший генератор. Також для кращого видобування струму можна знайти більш вітряне місце, де вітрові потоки будуть заставляти вітряк крутитися з більшою швидкістю, а ніж коли снімали покази.
Рис. 2.8 покази мультиметра.
Рис. 2.9 покази мультиметра
Висновки
Отже, вітрогенератори - це генератори електричної енергії, призначені для перетворення енергії вітру в електричну. Вітрогенератори застосовуються в самих різних місцях. Це відкриті території з хорошим вітропотенціалом, поля, острови, мілководдя, гори.
Працює вітрогенератор дуже просто, майже як і сотні років тому. Набігають потоки вітру на висоті башти вітрогенератора - від 40 до 100 метрів обертають лопаті вітрогенератора. Енергія обертання передається по валу ротора на шків, який в свою чергу обертає шків генератора, за допомогою паса.
Зпираючись на пророблену роботу можна сказати, що мета яка була поставлена в курсовій роботі досягнута. Опрацьовано матеріал, знайдено оптимальний варіант вітрогенератора і зроблена його діюча модель.
Оптимальним варіантом рахується вітрогенератор з вертикальною віссю обертання.